Постанова

від 17.10.2023 по справі 164/375/18

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 164/375/18 Головуючий у 1 інстанції: Невар О. В. Провадження № 22-ц/802/798/23 Доповідач: Шевчук Л. Я.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2023 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Шевчук Л. Я.,

суддів Данилюк В. А., Киці С. І.,

секретар с/з Трикош Н. І.,

з участю:

позивачки - ОСОБА_1 ,

представника позивачки - ОСОБА_2 ,

відповідачки - ОСОБА_3 ,

представника відповідачки ОСОБА_4 - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , третя особа - Відділ з питань надання адміністративних послуг Маневицької районної державної адміністрації Волинської області, про визнання права власності на спадкове майно та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, за апеляційною скаргою представника відповідачки ОСОБА_4 - адвоката Жуковського Віталія Валентиновича на рішення Маневицького районного суду Волинської області від 26 травня 2023 року,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеними позовними вимогами, які обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_7 , після смерті якого відкрилась спадщина, яка складається із частки житлового будинку, що знаходиться на АДРЕСА_1 . На час відкриття спадщини у цьому житловому будинку разом із спадкодавцем проживали та були зареєстровані його дружина - ОСОБА_4 , дочка ОСОБА_1 , син ОСОБА_6 , дочка ОСОБА_8 . Під час проживання у вказаному житловому будинку за її зверненням до Четвертнянської сільської ради Маневицького району Волинської області для її сім?ї був відкритий окремий погосподарський номер у тому ж самому домоволодінні на АДРЕСА_1 без його фактичного поділу та поділу житлового будинку з присвоєнням адреси: АДРЕСА_1 .

Позивачка також зазначала, що спадкодавець ОСОБА_7 за життя не складав заповіт. Спадкоємцями за законом першої черги після смерті спадкодавця ОСОБА_7 є його дружина ОСОБА_4 , дочка ОСОБА_1 , син ОСОБА_6 , дочка ОСОБА_9 .

Позивач ОСОБА_1 вважає, що вона прийняла спадщину, оскільки проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому вона має право на 1/8 частку зазначеного домогосподарства. Проте її матір ОСОБА_4 у відділі з питань надання адміністративних послуг Маневицької районної державної адміністрації Волинської області зареєструвала лише за собою право власності на весь житловий будинок на АДРЕСА_1 . Позивачка вважає такі дії відповідачки незаконними, оскільки вони порушують її права, як спадкоємця за законом першої черги після смерті спадкодавця ОСОБА_7 .

Посилаючись на зазначені обставини та уточнивши позовні вимоги, позивач ОСОБА_1 просила суд визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на 1/8 частку житлового будинку, що знаходиться на АДРЕСА_1 , скасувати державну реєстрацію права власності на житловий будинок за відповідачкою ОСОБА_4 , що знаходиться на АДРЕСА_1 .

Рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 26 травня 2023 року у цій справі позов ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалено визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частку житлового будинку, що знаходиться на АДРЕСА_1 .

Скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на житловий будинок, що знаходиться на АДРЕСА_1 , після реорганізації - село Криничне Луцького району Волинської області, припинивши дане речове право.

Не погоджуючись із постановленим судовим рішенням, представник відповідачки ОСОБА_4 - адвокат Жуковський В. В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачка ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу представника відповідачки залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_4 - адвокат Жуковський В. В. та відповідачка ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримали, просили скаргу задовольнити, позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Болоткін В. І. апеляційну скаргу заперечили, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники справи у судове засідання не з?явилися, хоча у встановленому законом порядку були повідомлені про час місце розгляду справи, а тому апеляційний суд розглянув справу у їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 з таких підстав.

Судом за матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті якого відкрилась спадщина на спадкове майно (т. 1, а. с. 9).

За свого життя спадкодавець ОСОБА_7 заповіту не складав.

Спадкоємцями за законом є дружина спадкодавця ОСОБА_4 , діти спадкодавця - дочка ОСОБА_1 , дочка ОСОБА_3 , син ОСОБА_6

21 липня 2004 року дружина спадкодавця ОСОБА_7 - ОСОБА_4 подала в Маневицьку державну нотаріальну контору заяву, в якій зазначала, що після смерті спадкодавця ОСОБА_7 залишилося спадкове майно, яке складається із права на земельну частку пай, яке вона приймає та просила видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом на вказане майно (т. 1, а. с. 104).

Судом крім того встановлено, що спадкодавець до своєї смерті проживав в АДРЕСА_1 .

На зазначений житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами були відкриті два окремі погосподарські номери з присвоєнням двох особових рахунків № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 , що підтверджується записами з погосподарських книг за 2001 - 2005 роки та довідками, виданими виконавчим комітетом Колківської селищної ради Маневицького району Волинської області (т. 1, а. с. 10, 11, 14).

Сама позивачка ОСОБА_1 не заперечувала, що вона зверталася до Четвертнянської сільської ради Маневицького району Волинської області із заявою про відкриття для її сім?ї окремого погосподарського номеру в тому самому домоволодінні без його фактичного поділу. Такий окремий погосподарський номер був відкритий з присвоєнням окремої адреси: АДРЕСА_1 .

Так згідно з особовим рахунком № НОМЕР_1 за період 2001 - 2005 роки членами цього домогосподарства є ОСОБА_7 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 (т. 1, а. с. 150).

Згідно з особовим рахунком № НОМЕР_2 за період 2001 - 2005 роки членами цього домогосподарства є ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (т. 1, а. с. 164).

Отже, на час відкриття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкодавець ОСОБА_7 і спадкоємець ОСОБА_1 не проживали в одному домогосподарстві. Спадкодавець ОСОБА_7 проживав в домогосподарстві за адресою: АДРЕСА_1 - особовий рахунок № НОМЕР_1 , а спадкоємець ОСОБА_1 проживала у домогосподарстві за адресою: АДРЕСА_1 - особовий рахунок № НОМЕР_2 .

З врахуванням того, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , шестимісячний строк для прийняття спадщини закінчився 20 січня 2004 року.

Оскільки шестимісячний строк для прийняття спадщини закінчився 20 січня 2004 року, а Цивільний Кодекс України набрав чинності з 01 січня 2004 року, тому до вказаних правовідносин слід застосовувати норми ЦК України від 16 січня 2003 року.

За положеннями статті 1218, частини 1, 2 статті 1220 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов?язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або оголошення її померлою.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

Відповідно до частини 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Для вирішення питання про те, чи є позивач таким, що прийняв спадщину відповідно до частини 3 статті 1268 ЦК України, визначальним є встановлення факту постійного проживання позивача на момент відкриття спадщини зі спадкодавцем.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (стаття 1269 ЦК України).

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина 1 статті 1270 ЦК України).

Таким чином, статтями 1268 та 1269 ЦК України презюмується, що у разі коли спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо не заявив про відмову від неї протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України.

У своїй позовній заяві ОСОБА_1 зазначала, що вона прийняла спадщину, оскільки проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_7 на час відкриття спадщини, а тому просила визнати за нею право власності в порядку спадкування на 1/8 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться на АДРЕСА_1 .

Заяву про прийняття спадщини ОСОБА_1 не подавала.

Проте, як було встановлено судом, спадкодавець ОСОБА_7 і спадкоємець ОСОБА_1 проживали в різних домогосподарствах. ОСОБА_7 проживав разом із своєю сім?єю в домогосподарстві за адресою: АДРЕСА_1 , а спадкоємець ОСОБА_1 проживала в домогосподарстві за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд першої інстанції на зазначене увагу не звернув, а тому дійшов помилкового висновку про те, що позивачка ОСОБА_1 постійно проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_7 на час відкриття спадщини, а тому вважається такою, що прийняла спадщину.

Таким чином, висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи і не ґрунтуються на вимогах закону.

На підставі наведеного суд апеляційної інстанції доходить висновку, що із-за невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи порушення норм матеріального і процесуального права рішення суду першої інстанції слід скасувати і ухвалити нове судове рішення про відмову у позові ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника відповідачки ОСОБА_4 - адвоката Жуковського Віталія Валентиновича задовольнити.

Рішення Маневицького районного суду Волинської області від 26 травня 2023 року у цій справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , третя особа - Відділ з питань надання адміністративних послуг Маневицької районної державної адміністрації Волинської області, про визнання права власності на спадкове майно та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді