Постанова

від 17.10.2023 по справі 602/904/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 602/904/22Головуючий у 1-й інстанції Холява Л.І. Провадження № 22-ц/817/519/23 Доповідач - Дикун С.І.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2023 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Дикун С.І.

суддів - Хома М. В., Храпак Н. М.,

з участю секретаря - Сович Н.А.

представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Брони М.В.

представника Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області - Блажейчук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу № 602/904/22 за апеляційною скаргою Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області на рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 15 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Лановецька державна нотаріальна контора Тернопільської області, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, ухваленого суддею Холявою Л.І., -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Лановецька державна нотаріальна контора Тернопільської області, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом.

В обгрунтування вимог посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка за життя склала заповіт, згідно якого заповіла їй все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалося, і все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право. За життя ОСОБА_2 належав житловий будинок з надвірними господарськими будівлями і спорудами, розташований в АДРЕСА_1 , який вона успадкувала після смерті свого батька ОСОБА_3 .

Після смерті спадкодавиці вона у встановленому порядку прийняла спадщину, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом їй було відмовлено в зв`язку з тим, що по АДРЕСА_1 зареєстровано нежитлову будівлю будівлю торгового павільйону, належну ОСОБА_4 .

Вказані розбіжності не можуть бути виправленими, оскільки спадкодавець втратила цивільну правоздатність та дієздатність, а тому вона змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Лановецького районного суду від 15 березня 2023 року позов представника позивачки ОСОБА_1 (зареєстрованої: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) - ОСОБА_5 (місце знаходження: АДРЕСА_3 ) до Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області (місце знаходження: 47402, м.Ланівці вул.Незалежності, 34 Кременецького району Тернопільської області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Лановецька державна нотаріальна контора Тернопільської області (місце знаходження: 47402, м.Ланівці вул.Новосілка, 9 Кременецького району Тернопільської області) про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом - задоволено.

Присвоєно житловому будинку з господарськими будівлями і спорудами, позначеному у технічному паспорті літерою «А», загальною площею 80.10 м.кв., житловою 51.80 м.кв., з верандою (літ. «а»), вхідною площадкою (літ. вх.) і криницею та земельній ділянці загальною площею 0.21 га, розташованим по АДРЕСА_1 , нову поштову адресу: АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_1 (зареєстрованою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, позначений у технічному паспорті літерою «А», загальною площею 80.10 м.кв., житловою 51.80 м.кв., з верандою (літ. «а»), вхідною площадкою (літ. вх.) та криницею, розташований по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнано за ОСОБА_1 (зареєстрованою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) право власності на земельну ділянку загальною площею 0.21 га, з яких 0.10 га відведено для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та 0.11 га відведено для ведення особистого селянського господарства, розташовану по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Не погоджуючись із рішенням суду, Лановецька міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що рішення ухавалене на підставі неналежного з`ясування обставин, що мають значення у справі та є таким, що не підтверджене належними доказами.

Зазначає, що у оскаржуваному рішенні зазначено, що ОСОБА_1 набула право власності на житловий будинок, належний померлій гр. ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. Проте судом першої інстанції неналежним чином з`ясовано дані обставини справи, а саме не встановлено, який саме житловий будинок належав гр. ОСОБА_2 на день її смерті.

Вказує на те, що позивачем для обґрунтування наявності у спадкодавця права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, визначений у Технічному паспорті під літерою «А», загальною площею 80,10 кв.м., житловою - 51,80 кв.м., з верандою (літ «а») та вхідною площадкою (літ «вх») додано до позову доказ, свідоцтво про право на спадщину за законом від 11 грудня 2003 року, посвідчене завідуючою Ланівецької державної нотаріальної контори Хом`як М.М. та зареєстроване в реєстрі за № 2457 (спадкова справа № 546) , яке наявне у матеріалах справи.

Спадкове майно, на яке видано Свідоцтво складається з - житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , яке належало померлому ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, виданого Лановецькою селищною радою 25 лютого 1963 року на підставі рішення виконкому Збаразької районної ради № 57 від 20 лютого 1963 року та зареєстрованого в Тернопільському міжміському бюро технічної інвентаризації 25 лютого 1963 року за реєстровим № 405 (далі - Свідоцтво № 405).

Окрім того, на земельній ділянці розташований житловий будинок глиняний, жилою площею 31.30 кв.м., зазначений у генплані під літерою «А», хлів глиняний «Б». Під час розгляду справи представником відповідача неодноразово зверталася увага суду на наявність на земельній ділянці двох житлових будинків, а також на ой факт, що гр. ОСОБА_2 мала право власності на глиняний житловий будинок, жилою площею 31.30 кв.м., проте суд першої інстанції цей факт до уваги не прийняв.

Зазначає, що відповідно до технічного паспорта, виданого Комунальним підприємством «Лановецьке районне БТІ» від 12 лютого 2021 року, житловий будинок, зазначений в останньому під літерою «А» має 80,10 кв.м. загальної площі та 51,80 кв.м. житлової площі. Відповідно до відомостей з Технічного паспорта стіни житлового будинку побудовані з «шлаку», а стіни веранди - з «цегли». Проте у матеріалах справи відсутній будь який доказ, що підтверджує наявність права власності гр. ОСОБА_3 чи гр. ОСОБА_2 на житловий будинок загальною площею 80,10 кв.м.

Посилається на те, що враховуючи факт наявності зазначених розбіжностей, суд першої інстанції не з`ясував, який саме будинок належав ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва № 405. З`ясування цієї обставини допомогло б встановити факт того, який житловий будинок належав ОСОБА_2 та яке майно успадкувала позивачка відповідно до заповіту від 29 лютого 2021 року.

Щодо визначення житлового будинку, що належав гр. ОСОБА_2 зазначає, що гр. ОСОБА_2 отримала у спадок від свого батька глиняний житловий будинок, житловою площею 31,30 кв.м. а не житловий будинок загальною площею 80,10 кв.м., та житловою площею 51,80 кв.м. Докази щодо отримання гр. ОСОБА_2 права власності на останній до матеріалів справи не додано. Враховуючи заповіт від 29 лютого 2021 року, вважає, що ОСОБА_1 отримала в спадок від ОСОБА_2 глиняний житловий будинок, житловою площею 31,30 кв.м., тому відсутні законі підстави присвоювати адресний номер житловому будинку загальною площею 80,10 кв.м., та житловою площею 51,80 кв.м. чи вчиняти будь які інші дії стосовно цього майна, так як воно не належить позивачу.

У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Брона М.В. просить відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Посилається на те, що рішення суду першої інстанції є законне та прийняте на основі всебічно досліджених доказів.

Зазначає, що єдиною підставою апеляційного оскарження судового рішення є та обставина, що суд дійшов хибного висновку щодо задоволення вимог позивачки про визнання права власності на спірний будинок, оскільки померлій даний будинок не належав, а належав глиняний будинок площею 31.30 кв.м. Дане твердження суду не відповідає фактичним обставинам справи.

Посилається на те, що у матеріалах справи наявна копія Генерального плану причадибної ділянки АДРЕСА_4 від 24.02.1963р., на якому чітко позначено новий будинок (А-1), сарай (2) та старий будинок (гляняний) .

Після закінчення будівництва нового будинку ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право особистої власності на домоволодіння, яке було зареєстровано в Тернопільському міжміському бюро технічної інвертаризації 25.02.1963 р. за реєстром №405.

Вважає, що апелянт не навів жодного належного та допустимого доказу, який би спротував твердження позивачки про належність ОСОБА_2 житлового будинку розташованого по АДРЕСА_1 .

Під час розгляду справи в апеляційному суді представник Лановецької міської ради Кременецького району Блажейчук Т.В. підтримав апеляційну скаргу, зіславшись на викладені у ній доводи.

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Брона М.В. заперечила апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції вважає законним та обгрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка набула право власності на спадкове майно на підставі заповіту, оскільки прийняла спадщину у встановленому законом порядку.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду у цій частині задоволення позову.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до заповіту, посвідченого 09 лютого 2021 року державним нотаріусом Лановецької державної нотаріальної контори Хом`як М.М., зареєстрованим в реєстрі за №30, ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 , виданим повторно Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) 25 серпня 2022 року, актовий запис №138, та на належне їй майно відкрилася спадщина.

Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №63494623, виданого 09 лютого 2021 року державним нотаріусом Лановецької державної нотаріальної контори Хом`як М.М., 09 лютого 2021 року зареєстровано заповіт, номер у спадковому реєстрі 67181264, номер в реєстрі нотаріальних дій 30, заповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Постановою державного нотаріуса Лановецької державної нотаріальної контори Джус С.З. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01 вересня 2022 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, що належить ОСОБА_2 , оскільки спадкоємцем подано документи на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_5 , однак згідно даних Державного реєстру речових прав за вказаною адресою зареєстроване інше нерухоме майно.

Згідно копії Рішення №82 виконкому Ланівецької селищної ради депутатів трудящих №82 від 15 червня 1962 року, виконавчим комітетом, розглянувши заяву про будівництво нового будинку на старій земельній ділянці під АДРЕСА_4 , вирішено надати право на будівництво нового будинку на старій земельній ділянці під АДРЕСА_4 ОСОБА_3 . По закінченню будівництва нового будинку на старій земельній ділянці старий розібрати.

Згідно Генерального плану (схема), 24 лютого 1963 року ОСОБА_3 затверджено генеральний план на перебудівництво будинку згідно рішення Виконавчого комітету Лановецької селищної Ради депутатів трудящих від 15 червня 1962 року за №82.

Згідно технічного паспорта, складеного на ім`я ОСОБА_2 , виданого 12 лютого 2021 року КП «Лановецьке районне бюро технічної інвентаризації», на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_5 , житловий будинок позначений у технічному паспорті літерою «А», загальною площею 80.10 м.кв., житловою 51.80 м.кв., допоміжною 28.40 м.кв., з верандою (літ. «а»), вхідною площадкою (літ. вх.) площею 1.87 м.кв. та криницею площею 26.00 м.кв.

Як вбачається з відповіді Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області №1053/03-11 від 12 вересня 2022 року на адвокатський запит, відповідно до рішення Лановецької міської ради від 18 грудня 2003 року №315 «Про передачу земельних ділянок в приватну власність» гр. ОСОБА_2 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку (0.10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0.11 га для ведення особистого селянського господарства), що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Згідно Акту огляду земельної ділянки, що розташована біля кладовища по АДРЕСА_1 , складеного тимчасовою комісією 22 листопада 2022 року, згідно із розпорядженням міського голови від 21 листопада 2022 року №162-од «Про тимчасову комісію з питань перевірки фактичних обставин цивільної справи №602/904/22» тимчасовою комісією проведено огляд земельної ділянки, розташованої біля кладовища по АДРЕСА_1 . Під час огляду виявлено та зафіксовано факт наявності глиняного житлового будинку на земельній ділянці, що розташована біля кладовища по АДРЕСА_1 . Проаналізувавши додатки до позовної заяви адвоката Брони М.В.: рішення виконкому Ланівецької селищної ради депутатів трудящих від 15 червня 1962 року №82 та генеральний план (схема) від 24 лютого 1963 року, тимчасовою комісією зроблено висновок, що ОСОБА_3 не виконав вимоги, зазначені в п.2 рішення, не здійснив демонтажу старого житлового будинку, зазначеного у генплані під назвою «старый дом».

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (частина перша статті 1216 ЦК України). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (частина перша статті 1217 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (частина перша статті 1218 ЦК України).

Статтею 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно Свідоцтва на право на спадщину за законом, виданого 11 грудня 2003 року державним нотаріусом Лановецької державної нотаріальної контори Хом`як М.М., спадкоємцем майна ОСОБА_3 , померлого в 1983 році, є його дочка ОСОБА_2 . Спадкове майно, на яке видано свідоцтво складається з житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , яке належало померлому ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, виданого Лановецькою селищною радою 25 лютого 1963 року на підставі рішення виконкому Збаразької районної ради №57 від 20 лютого 1963 року та зареєстрованого в Тернопільському міжміському бюро технічної інвентаризації 25 лютого 1963 року за реєстровим №405.

З матеріалів справи вбачається, що померла ОСОБА_2 була спадкоємцем за законом після свого батька ОСОБА_3 , спадщина відкрилася в зв`язку із його смертю, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до роз`яснень Пленуму ВСУ постанові №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК (16 січня 2003 року), якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (1963 року), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Відповідно до вимог ст.ст.524, 525, 526, ЦК України (1963 року), який діяв на час відкриття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 ОСОБА_3 , спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом, спадкоємство за законом має місце, коли воно не змінено заповітом. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця.

Згідно з вимогами ст.ст.548, 549 ЦК України (1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців з дня відкриття спадщини подав державній нотаріальній конторі заяву про прийняття спадщини, або якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Правовою позицією, що висловлена Верховним Судом України по справі №6-137цс13 визначено, що право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва. Питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» і прийнятою відповідно до цього указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», які зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва. Отже, за вказаними Указом та Постановою підставою виникнення у громадян права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію. Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, що була затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року (втратила чинність на підставі Наказу Держжитлокомунгоспу №56 від 13 грудня 1995 року), будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані, реєстрації не підлягали.

Згідно технічного паспорта, складеного на ім`я ОСОБА_2 , виданого 12 лютого 2021 року КП «Лановецьке районне бюро технічної інвентаризації», житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_5 , був побудований в 1962 році.

Згідно п.3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16 травня 2013 року за №24-753/0/4-13, роз`яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно ч.3 ст.3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Відповідно до норм ч.4 ст.3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Згідно статті 116 Земельного кодексу України, Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно Архівної виписки із протоколу одинадцятої сесії четвертого скликання Лановецької міської ради №11 від 18 грудня 2003 року №03-01/1/2, виданої Архівним відділом Кременецької районної військової адміністрації Тернопільської області 05 січня 2022 року, Рішенням №315 від 18 грудня 2003 року «Про передачу земельних ділянок в приватну власність», міська рада вирішила передати безоплатно у приватну власність земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, ведення особистого селянського господарства, для індивідуального гаражного будівництва, для ведення садівництва згідно додатка, ОСОБА_2 загальною площею приватної власності 0.21 га, з них: передано у приватну власність 0,21 га, для ведення особистого селянського господарства 0.11 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку 0.10 га.

Статтею 1236 ЦК України визначено, що заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складання заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати в майбутньому.

Відповідно до ст.328, 392 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вбачається із змісту ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 відповідно до ст.1269 ЦК України, оскільки подала в нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини, що стверджується матеріалами справи.

Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що оскільки на момент набуття ОСОБА_2 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельної ділянки, була відсутня норма закону, за якою було передбачено обов`язкову реєстрацію права власності на нерухоме майно. Спадкодавиця належним чином набула право власності на спадкове майно, як спадкоємиця за законом після смерті її батька ОСОБА_3 , яке в подальшому заповіла позивачці ОСОБА_1 .

Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції неналежним чином з`ясовано, що який саме житловий будинок належав гр. ОСОБА_2 на день її смерті не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами справи, а саме, свідоцтвом про право на спадщину за законом від 11.12.2003 року, з якого вбачається, що покайна ОСОБА_2 успадкувала після смерті батька ОСОБА_3 житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , який належав померлому ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння.

Безпідставними вважає колегія суддів твердження в апеляційній скарзі, що судом першої інстанції не взято до уваги, що на земельній ділянці по АДРЕСА_1 було розташовано два житлових будинки та ОСОБА_2 мала право власності лише на глиняний житловий будинок, жилою площею 31.30 кв.м., оскільки у матеріалах справи наявна копія Генерального плану присадибної ділянки АДРЕСА_4 від 24.02.1963 р.н., на якому чітко позначено новий будинок (А-1) , сарай (2) та старий будинок (глиняний). Згідно рішення виконкому Ланівецької селищної ради депутатів трудящих від 15.06.1962 року, ОСОБА_3 було надано право на будівництво нового будинку на старій земельній ділянці АДРЕСА_6 ) .

Задовольняючи вимоги ОСОБА_1 про присвоєння житловому будинку нової поштової адреси, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачка набула право власності на спадкове майно на підставі заповіту, оскільки прийняла спадщину у встановленому законом порядку та для реалізації її спадкових прав слід присвоїти об`єктам нерухомого майна, що успадковуються, нову поштову адресу.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині вирішення справи, з огляду на таке.

Згідно з частинами першою та четвертоюстатті 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнанняправа. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договоромабо законом.

Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

В свою чергу, стаття 2 КАС України (в редакції, яка діяла на момент винесення прийняття оскаржуваної ухвали) завданням адміністративного судочинства визначає захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України(в редакції, яка діяла на момент винесення прийняття оскаржуваної ухвали) справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно зі ст.17 КАС України (в редакції, яка діяла на момент винесення прийняття оскаржуваної ухвали) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку з здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв`язку з публічним формуванням суб`єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (п. 1 ч. 2ст. 17 КАС України) .

Порядок зміни адреси об`єкту нерухомого майна здійснюється відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна Затвердженого Постановою КМУ від 07 липня 2021 року № 690.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням №326 виконавчого комітету Лановецької міської ради Лановецького району Тернопільської області від 25 листопада 2003 року, ОСОБА_2 надано дозвіл на присвоєння житловому будинку по АДРЕСА_1 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №242230105, сформованої 28 січня 2021 року власником об`єкту нерухомого майна нежитлової будівлі, а саме: будівлі торгового павільйону, за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 .

Згідно копії листа Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області від 25 лютого 2021 року, на звернення 16 лютого 2021 року ОСОБА_2 щодо зміни адресного номера, представник міської ради повідомив, що будь які дії пов`язані з об`єктом нерухомого майна здійснюються лише власником або уповноваженою ним особою. Право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , стосовно якого видано Свідоцтво на право на спадщину, посвідченого завідуючою Ланівецької державної нотаріальної контори Хом`як М.М. 11 грудня 2003 року за №2457, виникає з моменту державної реєстрації цього права та рекомендував звернутися до органів державної реєстрації для вчинення відповідних реєстраційних дій.

Як вбачається з копії заяви ОСОБА_2 на ім`я міського голови Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області від 05 березня 2021 року, ОСОБА_2 звернулася із заявою про зміну адресного номера в її житловому будинку з надвірними будівлями, так як за адресою АДРЕСА_1 зареєстрований інший об`єкт нерухомості.

Як вбачається з листа №219, виданого 28 вересня 2022 року КП «Лановецьке міське бюро технічної інвентаризації» на запит адвоката Брона М.В. від 19 вересня 2022 року, КП «Лановецьке міське БТІ» не може надати достовірної інформації чи є вільною поштова адреса АДРЕСА_1 , так як комунальне підприємство не присвоює поштові (адресні) адреси об`єктам нерухомого майна, а також, в зв`язку із відключенням підприємства від Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з 31 грудня 2012 року.

Згідно позовної заяви ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Лановецької міської ради про присвоєнння житловому будинку з господарськими будівлями і спорудами, позначеному у технічному паспорті літерою «А», загальною площею 80.10 м.кв., житловою 51.80 м.кв., з верандою (літ. «а»), вхідною площадкою (літ. вх.) і криницею та земельній ділянці загальною площею 0.21 га, розташованим по АДРЕСА_1 , нову поштову адресу: АДРЕСА_1 .

Органи, уповноважені на присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об`єктів будівництва, об`єктів нерухомого майна, визначаються відповідно дочастини п`ятоїстатті 26-3 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності.

Згідно ч.5 статті 26-3 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, анулюється:

виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради;

місцевою державною адміністрацією - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради, а також у разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адреси у строк, визначений цією статтею.

У містах з районним поділом за рішенням міських рад повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, анулювання адрес можуть делегуватися виконавчим органам районних в місті рад.

Згідно відповіді Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області №704/03-14 від 05 жовтня 2022 року на заяву ОСОБА_1 від 22 вересня 2022 року, зміна адреси об`єктам нерухомого майна здійснюється відповідно до Порядку присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2021 року №690. Відповідно до п.52 Порядку, в разі виявлення дублювання номерів об`єктів нерухомого майна, один чи більше з яких не є об`єктами державної чи комунальної власності та не підпадають під випадки, зазначені у п.50 Порядку, зміна,коригування адреси здійснюються на підставі рішення суду. Об`єкт нерухомого майна, зазначений у заяві, не є об`єктом державної чи комунальної власності та не підпадає під випадки зазначені в п.50 Порядку, а тому зміну адреси необхідно здійснювати на підставі рішення суду.

Позивачка звернувшись до Лановецької міської ради Кременецького району за отриманням адміністративної послуги, а саме, із заявою про присвоєння поштової адреси як окремому об`єкту нерухомого майна, яке належить їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 . Позивачка не може отримати у встановленому законом порядку свідоцтво про право на спадщину за заповітом, у зв`язку з розбіжностями в зазначенні поштової адреси спадкового майна, вказані розбіжності не можуть бути виправленими, в зв`язку із смертю спадкодавця.

Таким чином, у спірних правовідносинах прийняття присвоєння поштової адреси як окремому об`єкту нерухомого майна , наслідком якої стало звернення позивачки з позовом до суду за захистомпорушеного права про зобов`язання посадової особи структурного підрозділу органу місцевого самоврядування в судовому порядку присвоїти адресний номер спірному обєкту, є результатом здійснення органом місцевої ради владних управлінських повноважень.

Так, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що між сторонами виник публічно-правовий спір з приводу отримання позивачем та надання відповідачем адміністративної послуги, а відтак такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.

З огляду на викладене, беручи до уваги предмет та підстави позову, а також зміст позовних вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами за своїм правовим характером є публічно правовими, а відтак позовні вимоги у частині присвоєння житловому будинку нової поштової адреси є спором адміністративної юрисдикції, та підлягають розгляду в адміністративному суді.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або часково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або часково.

Згідно із п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За вимогами ст.377 ЦК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено провадження у справі, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених ст.255 ЦПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 15 березня 2023 року в частині вирішення позову ОСОБА_1 до Лановецької міської ради Кременецького району про присвоєння житловому будинку з господарськими будівлями і спорудами, нової поштової адреси, слід скасувати та закрити провадження у справі в цій частині. Роз`яснити учасникам, що спір в цій частині підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

В іншій частині рішення суду є законним та обгрунтованим і підстав до його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати покласти на сторони в межах понесених сум.

Керуючись ст.ст. 374, 377, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Лановецької міської ради Кременецького району задовольнити частково.

Рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 15 березня 2023 року в частині вирішення позову ОСОБА_1 до Лановецької міської ради Кременецького району про присвоєння житловому будинку з господарськими будівлями і спорудами, позначеному у технічному паспорті літерою «А», загальною площею 80.10 м.кв., житловою 51.80 м.кв., з верандою (літ. «а»), вхідною площадкою (літ. вх.) і криницею та земельній ділянці загальною площею 0.21 га, розташованим по АДРЕСА_1 , нову поштову адресу: АДРЕСА_1 , скасувати та закрити провадження у справі в цій частині у зв`язку з тим, що спір в цій частині підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

В іншій частині рішення Лановецького районного суду від 15 березня 2023 року залишити без змін.

Судові витрати покласти на сторони в межах понесених сум.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19 жовтня 2023 року.

Головуючий: Дикун С.І.

Судді: Хома М.В.

Храпак Н.М.