Рішення

від 23.02.2009 по справі 2-68/09

КАМ’ЯНОБРІДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЛУГАНСЬКА

справа 2-68/2009р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2009 року, Ка м' янобрідський районний су д м. Луганська, у складі:

головуючого: судді Котлярової І.Ю.

при секретарях: П' ят ак О.Л., Богачовій О.В.,

Васюхіній І.В.,

розглянув у відкритому суд овому засіданні у залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОС ОБА_3 про стягнення матеріа льного та морального збитку, у зв' язку із нанесенням тіл есних ушкоджень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_2 зв ернулась до суду із позовом д о ОСОБА_3, в обґрунтування якого вказала, що 14.05.2007 року, о 08 г одині 15 хвилин, на зупинці гро мадського транспорту “Машін ститут”, вона сіла в автобус, я кий здійснював перевезення п асажирів за маршрутом № 114, за к ермом якого знаходився відпо відач ОСОБА_3 На зупинці “ квартал Молодіжний” позивач ка вийшла з автобусу, щоб проп устити пасажирів, які виходи ли на цій зупинці, після чого, позивачка спробувала знову з айти в салон автобусу, однак в одій закрив двері та защемив їй ногу, чим причинив травму п равої ноги. На прохання позив ачки про допомогу, відповіда ч відповів відмовою. Таким чи ном, неправомірними діями ві дповідача позивачці спричин ений матеріальний збиток, по в' язаний з витратами на лік и, у сумі 28 гривень 55 копійок. Кр ім того, постійними пережива ннями з приводу отриманої тр авми та душевними страждання ми, позивачці спричинена так ож моральна шкода, яку вона оц інює у розмірі 1200 гривень. У зв' язку із чим, позивачка зверну лась до суду та просила стягн ути з відповідача на її корис ть матеріальну шкоду у сумі 28 гривень 55 копійок та моральну шкоду у сумі 1200 гривень.

В судовому засіданні позив ачка підтримала заявлені нею вимоги у повному обсязі, напо лягала на їх задоволенні у по вному обсязі.

Відповідач у судовому засі данні позовні вимоги не визн ав, пояснивши, що 14.05.2007 року він з дійснював перевезення пасаж ирів на автобусі марки “Богд ан А 144.2”, д.н. НОМЕР_1 по маршр уту №114, однак нікому тілесних ушкоджень не заподіював та н іхто із пасажирів, с приводу о тримання травми ноги, не звер тався. Про даний факт відпові дачу стало відомо зі слів пра цівників Управління транспо рту Луганської міської ради та Жовтневого РВ ЛМУ. В ході пр оведення перевірки щодо цьог о інциденту, даних, які б підтв ерджували, що саме дії відпов ідача спричинили отримання ОСОБА_2 тілесних ушкоджен ь, не встановлено. Крім того, у позовній заяві відсутні буд ь-які докази, підтверджуючи ф акт погіршення психологічно го стану позивачки. У зв' язк у із чим, відповідач просив ві дмовити у задоволенні позовн их вимог.

Суд, вислухавши пояснення с торін, вивчивши матеріали сп рави, вважає заявлені позовн і вимоги такими, що підлягают ь частковому задоволенню, з н аступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК Украї ни, суд розглядає цивільні сп рави в межах заявлених позов них вимог і на підставі надан их сторонами доказів. У ст.10 ЦП К України, говориться, що кожн а сторона повинна довести ті обставини, на які вона посила ється як на підставу своїх ви мог або заперечень.

Судом встановлено, що 14.05.2007 ро ку позивачка ОСОБА_2 сіла на автобус, за кермом якого зн аходився ОСОБА_3, та який з дійснював рух по маршруту №114. На зупинці громадського тра нспорту “квартал Молодіжний ” позивачка вийшла з автобус у, щоб пропустити пасажирів, я кі мали виходити на цій зупин ці, однак у той момент, коли во на спробувала знову зайти у с алон автобусу, відповідач за крив двері та прищемив їй ног у. На прохання позивачки допо могти їй, відповідач відмови вся. Через деякий був виклика ний автомобіль швидкої допом оги, про що свідчить довідка Л уганської міської станції шв идкої допомоги від 24.11.2007 року, з гідно якої у ОСОБА_2, 14.05.2007 ро ку, виявлено забите місце та г ематома правої ноги (а.с.23).

Факт отримання позивачкою травми ноги підтверджується також медичною довідкою від 16.05.2007 року, згідно якої ОСОБА_ 2 зверталась до міського тр авматологічного пункту 14.05.2007 р оку, де їй встановлений діагн оз - забите місце та садина пра вої ноги (а.с.4). Крім того, цей фа кт підтверджується витягом з медичної картки (а.с.6) та довід кою від 22.05.2007 року, відповідно д о якої позивачка пройшла суд ово-медичну експертизу (а.с.4).

Крім того, ОСОБА_2 зверта лась до Жовтневого РВ ЛМУ із з аявою щодо спричинених їй ті лесних ушкоджень, та постано вою УІМ МОМ-1 Жовтневого РВ ЛМУ УМВС України в Луганській об ласті від 30.05.2007 року було відмов лено у порушенні кримінально ї справи за відсутністю скла ду злочину передбаченого ст. .296 КК України (а.с.10).

Відповідно до ст.60 ЦПК Украї ни, кожна сторона зобов' яза на довести ті обставини, на як і вона посилається як на підс таву своїх вимог та заперече нь.

ТОВ “Луганськінтерресурс” до суду було надано довідку з гідно якої ОСОБА_3, ІНФОР МАЦІЯ_1, дійсно працює в ТОВ “ Луганськінтерресурс” на пос аді водія автотранспортних з асобів 2 класу міського пасаж ирського транспорту з 01.07.2006 рок у, згідно із наказом від 01.07.2006 ро ку за №143-к (а.с.35), також було нада но до суду копію наказу від 01.07. 2006 року за №146-к, про прийняття на роботу ОСОБА_4, у якості ка сира білетного з 01.07.2006 р. (а.с.51).

Згідно довідки, наданої ТОВ “Луганськінтерресурс”, 14.05.2007 р оку перевезення пасажирів на автобусі “Богдан А 144.2” д.н. Н ОМЕР_1, по маршруту №114, здійсн ював екіпаж у складі водія ОСОБА_3 та білетного касира ОСОБА_4 (а.с.49), що також підт верджується даними із дорожн ього листа № 6940 від 14.05.2007 року (а.с. 50).

Міським комунальним підпр иємством “Луганськтранссер віс” від 18.02.2009 року за №25 до суду було надано довідку у якій за значено, що фіксування руху т ранспортних засобів на маршр уті №114 у м.Луганську технічни ми засобами не здійснюється (а.с.62) та надано копію розкладу руху автобусів по маршруту № 114 (а.с.63), із якого вбачається виї зд транспортних засобів з га ражу, прибуття та відправлен ня з кв.Мирного у м.Луганську, але не зазначається час приб уття до зупинок “Машінститут ” та “квартал Молодіжний”, у з в' язку із чим не підтверджу ються пояснення відповідача з приводу того, що у зазначени й позивачкою час він не міг зн аходитися на даних зупинках.

Свідок ОСОБА_4 у судовом у засіданні пояснила, що 14.05.2007 р оку вона здійснювала свої об ов' язки, як білетний касир у автобусі “Богдан А 144.2”

д.н. НОМЕР_1, по маршруту №114, вказала, що ніяких інциденті в з пасажирами автобусу у той день не було, та проїзний доку мент позивачці ОСОБА_2 вон а не видавала. Однак суд має су мніви щодо об' єктивності по яснень наданих даним свідком , оскільки вона є родичем відп овідача, крім того, пояснення даного свідка протирічють п оясненням як позивача, так і і нших свідків, а саме.

У судовому засіданні були д опитані свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які пояснили суду, що 14.05.2007 року вони їхали на авто бусі “Богдан А 144.2” д.н. НОМЕР_ 1, по маршруту №114, на зупинці г ромадського транспорту почу ли крик ОСОБА_2, якій двір' ю автобуса було защімлено но гу. Також свідки пояснили, що ОСОБА_2 просила водія про д опомогу, однак він розмовляв з позивачкою грубо та відмов ив у наданні допомоги. Крім то го, свідок ОСОБА_6 суду пов ідомила, що вона здійснила до помогу позивачці, допомогла викликати швидку допомогу, р азом із позивачкою проїхала до лікарні та до Управління т ранспорту Луганської місько ї ради, де позивачка залишила заяву з приводу неправомірн их дій водія маршрутного авт обусу №114.

Суд вважає пояснення свідк ів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до стовірними, оскільки їх свід чення не протирічуть іншим д оказам по справі.

У той же час суд критично ст авиться до заперечень відпов ідача на позовні вимоги та йо го ствердження, що 14.05.2007 року пі д час здійснення ним своїх об ов' язків, як водія автобусу маршруту №114, зазначені позив ачкою обставини не мали місц я, оскільки факт отримання ОСОБА_2 травми ноги при обст авинах, зазначених у позовні й заяві, підтверджується пос тановою УІМ МОМ-1 Жовтневого Р В ЛМУ від 30.05.2007 року, медичними д овідками як лікарні так і шви дкої допомоги, поясненнями н аданими позивачкою та свідка ми ОСОБА_5 та ОСОБА_6, са мим же відповідачем не надан о належних доказів у підтвер дження його заперечень.

Із наданих позивачкою чекі в, вбачається, що для лікуванн я травми ноги нею були придба ні ліки на загальну суму 28 гри вень 55 копійок, частину з яких , позивачка придбала безпосе редньо у день отримання трав ми, тобто 14.05.2007 року (а.с.8,9).

У зв' язку із чим, суд вважа є вимоги позивачки щодо стяг нення матеріальної шкоди обґ рунтованими, документально п ідтвердженими, та такими, що п ідлягають задоволенню у повн ому обсязі.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України мо ральна шкода, завдана фізичн ій особі неправомірними ріше ннями, діями чи бездіяльніст ю, відшкодовується особою, як а її завдала, за наявності її в ини, крім випадків, встановле них частиною другою цієї ста тті.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного суду Укра їни «Про судову практику в сп равах про відшкодування мора льної (немайнової) шкоди» №4 ві д 31.03.1995р., зі змінами, під моральн ою шкодою слід розуміти втра ти немайнового характеру вна слідок моральних чи фізичних страждань або інших негатив них явищ, заподіяних фізичні й чи юридичній особі незакон ними діями чи бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода мо же полягати, зокрема: у прини женні честі, гідності, прести жу або ділової репутації, мор альних переживаннях у зв'язк у з ушкодженням здоров'я, у пор ушенні права власності (в том у числі інтелектуальної), пра в, наданих споживачам, інших ц ивільних прав, у зв'язку з неза конним перебуванням під слі дством і судом, у порушенні но рмальних життєвих зв'язків ч ерез неможливість продовжен ня активного громадського жи ття, порушенні стосунків з от очуючими людьми, при настанн і інших негативних наслідків .

Вирішуючи питання про розм ір грошового відшкодування м оральної шкоди, суд враховує характер правопорушення, гл ибину душевних страждань поз ивача, ступень вини відповід ача, який завдав моральної шк оди позивачу з урахуванням в имог розумності та справедли вості, вважає, що вимоги позив ачки у частині стягненні з ві дповідача моральної шкоди у розмірі 1200 гривень є завищени ми, тому суд, зважаючи на завда ну позивачу моральну шкоду, я ка виразилась у хвилюваннях позивачки з приводу здоров' я, втрати спокою, враховуючи ї ї вік та те, що вона є пенсіоне ром, враховуючи той факт, що ві дповідач є учасником ліквіда ції наслідків аварії на Чорн обильській АЕС, вважає доціл ьним стягнути з відповідача у рахунок відшкодування мора льної шкоди спричиненої пози вачу грошову суму у розмірі 400 (чотириста) гривень.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК, з відповідача підлягаю ть стягненню на користь держ ави судові витрати, а саме, суд овий збір у розмірі 51 гривні т а витрати на інформаційно-те хнічний розгляд справи у сум і 30 гривень.

Керуючись п.3 Постанови Плен уму Верховного суду України «Про судову практику в справ ах про відшкодування моральн ої (немайнової) шкоди» №4 від 31.0 3.1995р., ст.ст. 1167, 1195 ЦК України, ст.ст. 10,11,60, 61, 212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА _2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріал ьну шкоду у розмірі 28 (двадцят ь вісім) гривень 55 копійок, мор альну шкоду у розмірі 400 (чотир иста) гривень, а загалом 428 (чоти риста двадцять вісім) гривен ь 55 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на кор исть держави судовий збір у с умі 51 (п' ятдесят одна) гривня та витрати на інформаційно-т ехнічне забезпечення розгля ду справи у сумі 30 (тридцять) гр ивень, а усього 81 (вісімдесят о дну) гривню.

У задоволенні решти позо вних вимог відмовити за необ ґрунтованістю.

Заява про апеляційне оск арження рішення може бути по дана протягом десяти днів з д ня проголошення рішення. Апе ляційна скарга на рішення су ду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарж ення або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК У країни.

Суддя І.Ю.Кот лярова