Постанова

від 17.10.2023 по справі 910/16463/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2023 р. Справа№ 910/16463/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Корсака В.А.

Буравльова С.І.

за участю секретаря судового засідання: Місюк О.П.

та представників:

позивача - Кулібаба О.О.;

відповідача 1 - не з`явилися;

відповідача 2 - не з`явилися;

третьої особи-1, 2 - Безпалюк Н.В.

розглянyвши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023

у справі №910/16463/21 (суддя - Ломака В.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса"

до: 1. Приватного підприємства "Ковераж";

2. Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Новітні-технології"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Агроцентр";

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Соларенерго"

про визнання правочинів недійсними.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соларенерго", Приватного підприємства "Ковераж" та Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Новітні-технології" про визнання недійсними з моменту укладення договору про відступлення права вимоги №18/06-2018 від 18.06.2018 та договору про переведення боргу №06/07-2018 від 18.06.2018.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що договір №18/06-2018 про відступлення права вимоги від 18.06.2018, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса", Товариством з обмеженою відповідальністю "Соларенерго" та Приватним підприємством "Ковераж", та договір про переведення боргу від 18.06.2018, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Соларенерго", Приватним підприємством "Ковераж" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Агроцентр", позивачем не підписувались, зміст таких договорів та документів не відповідає волевиявленню позивача, зазначені договори порушують законні права та інтереси позивача, у зв`язку з чим підлягають визнанню недійсними.

12.10.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Соларенерго", згідно якої останнє просило суд відмовити у відкритті провадження у справі в частині вимог, пред`явлених до цього товариства.

В обґрунтування вказаної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Соларенерго" посилалося на те, що у провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа №911/624/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соларенерго", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотон Про-Плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "Агроцентр" та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відступлення права вимоги у розмірі 272122017,48 грн. Заявник зазначив, що позивачем під час розгляду справи №911/624/21 у порядку ч. 3 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) було подано заяву про визнання недійсними правочинів, пов`язаних з предметом спору, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" просило суд визнати недійсними договір відступлення права вимоги від 18.06.2018 №18/06-2018 та договір про переведення боргу №06/07-2018 від 18.06.2018, оскарження яких є предметом спору в справі №910/16463/21.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соларенерго" про визнання недійсними з моменту укладення договору про відступлення права вимоги №18/06-2018 від 18.06.2018 та договору про переведення боргу №06/07-2018 від 18.06.2018. Разом із тим, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" до Приватного підприємства "Ковераж" та Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Новітні-технології" про визнання недійсними з моменту укладення договору про відступлення права вимоги №18/06-2018 від 18.06.2018 та договору про переведення боргу №06/07-2018 від 18.06.2018 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №910/16463/21, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Крім того, цією ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Агроцентр". Дана ухвала суду в частині відмови у відкритті провадження у справі №910/16463/21 залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2023 та постановою Верховного Суду від 14.12.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Соларенерго".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 (повне рішення складено 01.05.2023) у справі №910/16463/21 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" відмовлено.

Приймаючи вказане рішення місцевий господарський суд виходив з того, що подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" нового позову про той самий предмет і з тих самих підстав, з яких прийнято рішення у справі №911/624/21, яке набрало законної сили, фактично зводиться до нового слухання справи та нового її вирішення, що не відповідає принципу юридичної визначеності та суперечить положенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Разом з тим суд відмітив, що часткове не співпадіння складу відповідачів у обох справах не свідчить про відмінність предмета та підстав позову в цих справах.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" подало апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення суду повністю та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Також у апеляційній скарзі скаржником порушено клопотання про витребування доказів.

Апеляційна скарга позивача обґрунтована тим, що місцевим господарським судом під час ухвалення оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Мотивуючи вимоги апеляційної скарги позивач зазначив наступне:

- суб`єктний склад у справі №911/624/21 та у справі №910/16463/21 не є тотожним та суттєво відрізняється, оскільки у справі №911/624/21 позов був пред`явлений позивачем до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соларенерго", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотон Про-Плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "Агроцентр" та ОСОБА_1 , а у даній справі позов пред`явлений позивачем до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соларенерго" (яке в подальшому набуло статусу третьої особи), Приватного підприємства "Ковераж", Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Новітні-технології", третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "Агроцентр";

- суд першої інстанції дійшов хибного висновку про тотожність спорів у справі №911/624/21 та у справі №910/16463/21, оскільки підстави позову у даній справі є більш об`ємними у порівнянні з підставами позову у справі №911/624/21. Поряд з цим Господарський суд Київської області під час вирішення справи №911/624/21 не розглядав більшу частину підстав для задоволення позову визначених позивачем у справі №910/16463/21.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2023 апеляційну скаргу у справі №910/16463/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Разіна Т.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шаптала Є.Ю., Іоннікова І.А.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/2059/23 від 08.06.2023, у зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/16463/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2023 апеляційну скаргу у справі №910/16463/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Разіна Т.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Тарасенко К.В., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/16463/21 та призначено її до розгляду на 25.07.2023.

03.07.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Агроцентр" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Соларенерго" надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, згідно якого треті особи просять суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення залишити без змін, як таке, що прийняте у відповідності до норм законодавства.

Також треті особи заперечували проти клопотання скаржника про витребування доказів вказуючи на правомірність залишення без розгляду даного клопотання місцевим господарським судом, оскільки відповідне клопотання було подано позивачем безпосередньо до початку підготовчого засідання 28.02.2023, тобто фактично через 16 місяців після подання позову, а також з огляду на недоведеність заявником неможливості належного оформлення та подання вказаного клопотання у встановлений строк з причин, що не залежали від нього.

На підставі службової записки секретаря судової палати та розпорядження Північного апеляційного господарського суду №09.1-07/533/23 від 20.07.2023, у зв`язку зі звільненням головуючої судді Разіної Т.І. у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/16463/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2023 справу №910/16463/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Корсак В.А., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 справу №910/16463/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду та призначено до розгляду на 19.09.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 у справі №910/16463/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 оголошено перерву до 17.10.2023.

В межах встановлених судом процесуальних строків відповдіачами не було надано відзив на апеляційну скаргу, що в свою чергу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України.

У призначене засідання суду 17.10.2023 з`явилися представники позивача та третьої особи, натомість представники відповідачів в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, участь в судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторін, зважаючи на належне повідомлення відповідачів про дату, час та місце розгляду справи, а також на строки розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" за відсутності представників відповідачів за наявними матеріалами справи.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав порушене в апеляційній скарзі клопотання про витребування доказів, просив суд його задовольнити.

Представниця третіх осіб заперечувала проти задоволення клопотання з підстав їх заявлення в суді першої інстанції поза межами процесуальних строків та без зазначення поважних причин, які перешкоджали своєчасному зверненню з таким клопотанням.

Розглянувши клопотання позивача про витребування доказів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи, серед іншого, мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, сторони мають обов`язок добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно до ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи, зокрема, зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

За загальними правилами подання доказів, встановленими у ст. 80 ГПК України, позивач повинен подати суду докази разом з поданням позовної заяви (ч. 2); якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (ч. 4); докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8).

Відповідно до ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в ч. ч. 2, 3 ст. 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

За наведеного, всі докази, які підтверджують/спростовують заявлені вимоги, мають бути подані одночасно з позовною заявою, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена стороною до суду та належним чином обґрунтована.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Тобто, право на поновлення строку реалізується з урахуванням конкретних обставин, яким суд має надати правову оцінку і які сторона повинна обґрунтувати.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Як слідує з матеріалів справи, у позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" у порядку ст. 81 ГПК України просило суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Соларенерго" та Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Агроцентр" оригінали наступних документів:

- протоколу №18/06 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" від 18.06.2018;

- договору про відступлення права вимоги №18/06-2018 від 18.06.2018;

- договору про переведення боргу від 18.06.2018;

- договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 18.06.2018;

- договору про переведення боргу №06/07-2018 від 18.06.2018;

- акту звірки розрахунків;

- листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" №7/2018 від 18.06.2018.

У підготовчому засіданні 25.01.2023 Господарський суд міста Києва протокольною ухвалою залишив без задоволення клопотання позивача про витребування доказів, оскільки заявником не вказано конкретних заходів, яких він вжив для отримання вищенаведених доказів самостійно, а також не надано належних доказів вжиття ним таких заходів та (або) причин неможливості самостійного отримання цих документів.

28.02.2023 безпосередньо до початку призначеного підготовчого засідання представник позивача подав до суду першої інстанції клопотання про витребування доказів, яке також залишено судом без задоволення. При цьому суд відмітив, що належним чином оформлене клопотання про витребування доказів (з наданням доказів вчинення позивачем заходів для отримання відповідних доказів) подане позивачем через 16 місяців після подання позову, тобто поза межами встановленого процесуального строку.

Колегія суддів вважає вірним рішення місцевого господарського суду про залишення вказаного клопотання позивача без задоволення, оскільки заявляючи в позовній заяві клопотання про витребування доказів Товариством з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса", в порушення приписів ст. 81 ГПК України, не вказано заходів, яких воно вживало для отамання відповідних доказів самостійно, а також не надано доказів вжиття відповідних заходів. Разом з тим звертаючись до суду з клопотанням про витребування доказів 28.02.2023 (через 16 місяців після подання позову) з наданням відповідних доказів щодо вжиття позивачем заходів для самостійного отримання вказаних доказів, позивач не навів жодних причин неможливості подання належним чином оформленого клопотання про витребування доказів у встановлений процесуальним законодавством строк, як і не порушив питання про поновлення строків на звернення з відповідним клопотанням.

За таких обставин, враховуючи приписи ч. 3 ст. 269 ГПК України та недоведеність причин, що об`єктивно не залежали від позивача та позбавили його можливості дотриматись строків, передбачених процесуальним законодавством, колегія суддів залишає без задоволення клопотання Товариством з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" про витребування доказів з огляду на порушення заявником вимог ч. 2 ст. 80, ч. 1 ст. 81, ч. 3 ст. 169 ГПК України.

До того ж, слід звернути увагу, що в судовому засіданні 19.09.2023 представниця третіх осіб заперечувала проти поданого клопотання, зауваживши, що оригінали документів, які просить витребувати позивач, відсутні у третіх осіб, оскільки були вилучені слідчим в рамках кримінального провадження. Тобто задоволення вказаного клопотання призведе лише до невиправданого затягування розгляду справи та не призведе до досягнення потрібних результатів.

Присутні представники сторін надали додаткові пояснення по суті спору. Представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Представниця третіх осіб заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила суд залишити без змін оскаржуване рішення суду.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши думку представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, 12.02.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" (первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Соларенерго" (новий кредитор) та Публічним акціонерним товариством "Златобанк" (боржник) було укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає новому кредиторові, а новий кредитор набуває всіх прав до боржника згідно з договорами банківського рахунку, в обсязі та умовах, що існували на момент переходу цих прав до первісного кредитора згідно з договорами цесії, а також всіх прав, які первісний кредитор отримав по відношенню до банку після набуття чинності договорами цесії.

Згідно з п. 2.1 цього договору за відступлення права вимоги новий кредитор сплачує первісному кредиторові в термін до 01.04.2018 компенсацію вартості прав вимоги в національній валюті України - гривнях у загальному розмірі, еквівалентному 5803677,96 доларів США.

Пунктом 2.3 договору сторони передбачили розстрочення оплати за наступним графіком: з 01.02.2018 по 01.03.2018 - 2901838,98 доларів США, з 01.03.2018 по 01.04.2018 - 2901838,98 доларів США. За розстрочення оплати вартості відступлених прав новий кредитор сплачує проценти за користування грошовими коштами з розрахунку 3% річних за кожний день (з розрахунку 365 днів у році) від несплаченої частини компенсації вартості відступлених прав.

Відповідно до п. 2.4 договору виконання зобов`язань нового кредитора перед первісним має забезпечуватися:

- іпотекою земельної ділянки кадастровий номер 6524755500:02:001:0050, належної Товариству з обмеженою відповідальністю "Соларенерго";

- іпотекою сонячної електростанції "Лазурне" та споруд із системами кріплень, належної Товариству з обмеженою відповідальністю "Соларенерго";

- заставою майнових прав на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Соларенерго" в розмірі 29,5%, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю ВТП "Галпласт+";

- заставою майнових прав на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Соларенерго" в розмірі 70,5%, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю НВП "Укренерго-Сервіс";

- порукою фізичної особи ОСОБА_1 .

Зважаючи на вищенаведені положення, 22.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" (кредитор-1), Національним університетом "Львівська політехніка" (кредитор-2), Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Сошників Плюс" (кредитор-3) та фізичною особою ОСОБА_1 (поручитель) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Соларенерго" (боржник) було укладено договір поруки №1-СЕ, за змістом якого поручитель поручився перед кредиторами за своєчасне та повне виконання боржником зобов`язань, зокрема, за основним договором, а також додатковими договорами, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

22.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" (заставодержатель-1), Національним університетом "Львівська політехніка" (заставодержатель-2), Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Сошників Плюс" (заставодержатель-3) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічним підприємством "Галспласт+" (заставодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Соларенерго" (боржник) було укладено договір застави корпоративних прав №2-СЕ, за змістом якого заставодавець, як майновий поручитель боржника, з метою забезпечення належного виконання зобов`язань боржника, що випливають, зокрема, з основного договору, передає в заставу, а заставодержателі приймають в заставу на умовах, визначених у цьому договорі, предмет застави, а саме: корпоративні права - частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Соларенерго", що є боржником, у розмірі 206500,00 грн, що становить 29,5% статутного капіталу третьої особи-2.

22.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" (заставодержатель-1), Національним університетом "Львівська політехніка" (заставодержатель-2), Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Сошників Плюс" (заставодержатель-3) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничим підприємством "Укренерго-Сервіс" (заставодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Соларенерго" (боржник) було укладено договір застави корпоративних прав № 3-СЕ, за змістом якого заставодавець, як майновий поручитель боржника, з метою забезпечення належного виконання зобов`язань боржника, що випливають, зокрема, з Основного договору, передає в заставу, а заставодержателі приймають в заставу на умовах, визначених у цьому договорі, предмет застави, а саме: корпоративні права - частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Соларенерго", що є боржником, у розмірі 493500,00 грн, що становить 70,5% статутного капіталу третьої особи-2.

22.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" (іпотекодержатель-1), Навчальною установою "Львівська політехніка" (іпотекодержатель-2), Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Сошників Плюс" (іпотекодержатель-3) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Соларенерго" (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки нерухомого майна №4-СЕ, посвідчений 22.04.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гарасютою О.В. та зареєстрований у реєстрі за №160.

За умовами цього договору іпотеки нерухомого майна іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов`язань, що випливають, зокрема, з основного договору, передає в іпотеку, а іпотекодержателі приймають в іпотеку в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, предмет іпотеки, що належить іпотекодавцю на праві власності, а саме:

- земельну ділянку загальною площею 34,00 га, кадастровий номер 6524755500:02:001:0073, цільове призначення - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, для розміщення та обслуговування об`єкта альтернативної енергетики (фотоелектричної станції), розташованої за адресою: Херсонська область, Скадовський район, Лазурненська селищна рада (за межами населеного пункту);

- нерухоме майно: сонячна електростанція "Лазурне" загальною площею 64869,2 м2, що складається з будівель та споруд: літера "Б" - інверторна станція, літера "В" - інверторна станція, літера "Г" - інверторна станція, літера "Д" - інверторна станція, літера "Ж" - інверторна станція, літера "З" - інверторна станція, літера "Е" - інверторна станція, літера "І" - інверторна станція, літера "Л" - інверторна станція, літера "М" - КТП, літера "Н" - КТП, "О" - пристанційний вузол КРПЗ, "П" - артезіанська скважина, "Р" - вигрібна яма, №№1-107 - система кріплень сонячних модулів, огорожа, що розташоване за адресою: Херсонська область, Скадовський район, смт. Лазурне, вулиця Приозерна, будинок 1а (один літера "А" ).

Крім того, на виконання умов вищезазначеного основного договору та у забезпечення виконання грошових зобов`язань нового кредитора, 20.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Соларенерго" (боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Агроцентр" (поручитель) було укладено договір поруки, за умовами якого поручитель поручився перед кредитором за виконання обов`язку боржника за основним договором, що не створює додаткових зобов`язань боржника перед поручителем, окрім передбачених ч. 2 ст. 556 Цивільного кодексу України.

Також, 20.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Соларенерго" (боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Агроцентр" (поручитель) було укладено договір №3/2017 (далі - договір поруки №3/2017), за умовами якого поручитель прийняв на себе зобов`язання в часткове виконання боржником свого обов`язку перед кредитором за договором про відступлення права вимоги від 12.02.2015 (основним договором) сплатити кредитору 124000000,00 грн. до 31.12.2017. Виплати поручителя за договором поруки №3/2017 підлягають зарахуванню в розрахунок по основному договору.

За повідомленнями позивач, що підтверджується матеріалами справи, на виконання умов зазначеного договору поруки №3/2017 Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Агроцентр" 15.11.2017 перерахувало на рахунок позивача грошові кошти в сумі 24000000,00 грн, а також 14.05.2018 сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" 10000000,00 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" зазначило, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Соларенерго" та Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Агроцентр" перестали виконувати договірні зобов`язання перед позивачем, у зв`язку з чим останній 26.02.2021 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соларенерго", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотон Про-Плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Агроцентр" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) 60489399,11 грн, що є еквівалентом 5821160,65 доларів США (за офіційним курсом продажу на Міжбанку станом на 27.05.2021), з яких: сума боргу - 147082709,69 грн (5334882,47 доларів США), 3% річних, передбачених ст. 625 ЦК України, 13406689,42 грн (486278,18 доларів США) та 109333148,62 грн - пеня (справа №911/624/21).

Однак відповідачі заперечували проти наявності договірних зобов`язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" та надали до суду підписані 18.06.2021 ОСОБА_2 від імені позивача наступні договори та документи: копію протоколу №18/06 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" від 18.06.2018; копію договору про переведення боргу №06/07-2018 від 18.06.2018; копію договору про переведення боргу від 18.06.2018; копію договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №2018/06 від 18.06.2018; копію акту звірки розрахунків від 18.06.2018; лист позивача №07/2018 від 18.06.2018.

Так, рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса", оформленим протоколом №18/06 від 18.06.2018, погоджено надання згоди на відступлення права вимоги в сумі 90000000,00 грн, яке належить цьому товариству, на користь Приватного підприємства "Ковераж", а також уповноважено генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" ОСОБА_2 на укладення та підписання від імені позивача відповідного договору про відступлення права вимоги.

18.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" (первісний кредитор) в особі генерального директора ОСОБА_2, Товариством з обмеженою відповідальністю "Соларенерго" (боржник) та Приватним підприємством "Ковераж" (новий кредитор) згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) укладено договір про відступлення права вимоги №18/06-2018 (договір про відступлення), за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредиторові, а новий кредитор набуває право вимоги у боржника компенсації вартості прав вимоги в національній валюті України - гривнях в загальному розмірі, еквівалентному 90000000,00 грн. Вказане право вимоги належить первісному кредитору на підставі основного договору.

У подальшому, 18.06.2018 між Приватним підприємством "Ковераж" (первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Соларенерго" (боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Агроцентр" укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №2018/06, за умовами якого первісний кредитор відступає новому кредиторові, а новий кредитор набуває право вимоги у боржника компенсації вартості прав вимоги в національній валюті України - гривнях в загальному розмірі, еквівалентному 90000000,00 грн. Вказане право вимоги належить первісному кредитору на підставі основного договору.

На виконання умов зазначеного договору Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Агроцентр" оплатило вартість відступлення права вимоги та перерахувало на рахунок Приватного підприємства "Ковераж" згідно з платіжними дорученнями №4 від 20.06.2018 на суму 27000000,00 грн, №5 від 21.06.2018 на суму 25000000,00 грн, №6 від 21.06.2018 на суму 25000000,00 грн та №7 від 22.06.2018 на суму 13000000,00 грн грошові кошти в загальному розмірі 90000000,00 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що 18.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Агроцентр" (новий боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю "Соларенерго" (первісний боржник) та Приватним підприємством "Ковераж" (новий кредитор) згідно з положеннями ст. 520 ЦК України укладено договір про переведення боргу, за умовами якого первісний боржник переводить борг за основним договором, договором про відступлення, а новий боржник приймає на себе зобов`язання сплатити новому кредитору компенсацію вартості прав вимоги, відступлених за основним договором, в національній валюті України - гривнях в загальному розмірі, еквівалентному 90000000,00 грн.

18.06.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Новітні технології" (новий боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю "Соларенерго" (первісний боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" в особі генерального директора ОСОБА_2 (кредитор) згідно з положеннями ст. 520 ЦК України укладено договір про переведення боргу №06/07-2018, за умовами якого первісний боржник переводить борг за основним договором, а новий боржник приймає на себе зобов`язання сплатити кредитору компенсацію вартості прав вимоги за основним договором в національній валюті України - гривнях з розрахунку за курсом Міжбанку в загальному розмірі, еквівалентному 29308772,00 грн, а також виконати всі інші зобов`язання первісного боржника, передбачені основним договором та вимогами законодавства. Внаслідок укладення даного договору новий боржник набуває прав та обов`язків нового кредитора за основним договором.

Вказані обставини, а також те, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" не був раніше відомий зміст наданих представником відповідачів (у справі №911/624/21) договорів та документів, позивач ніколи їх не підписував, зміст таких договорів та документів не відповідає волевиявленню Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса", зазначені договори та документи порушують його права та законні інтереси, стало підставою для звернення позивача до Господарського суду міста Києва з даним позовом про визнання недійсними з моменту укладення договору про відступлення права вимоги №18/06-2018 від 18.06.2018 та договору про переведення боргу №06/07-2018 від 18.06.2018.

В обґрунтування наявності підстав для визнання оспорюваних правочинів недійсними, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" посилалося на те, що договір №18/06-2018 від 18.06.2018 про відступлення права вимоги, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса", Товариством з обмеженою відповідальністю "Соларенерго" і Приватним підприємством "Ковераж" та договір про переведення боргу від 18.06.2018, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Соларенерго", Приватним підприємством "Ковераж" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроцентр", уповноваженими особами позивача не підписувались, а були підписані від імені позивача ОСОБА_2, який не мав права на вчинення будь-яких дій від імені позивача, крім того, укладення таких договорів не відповідає волевиявленню позивача, зазначені договори порушують законні права та інтереси позивача. Позивач також зазначав, що між одними і тими ж особами було укладено три різні правочини у різних містах України, а саме ОСОБА_2 18.06.2018 склав протокол у місті Слов`янськ та у цей день підписав договір про відступлення права вимоги №18/06-2018 та договір про переведення боргу №06/07-2018 у місті Рогатин, що з огляду на значну відстань між містами, виключає можливість перебування ОСОБА_2 в таких містах для укладення правочинів.

Також позивач вказав на недобросовісну поведінку Товариства з обмеженою відповідальністю "Соларенерго", яке будучи обізнаним зі змістом статуту позивача та зважаючи на значну суму договорів, повинен був проявити розумну обачність та перевірити наявність повноважень у ОСОБА_2 перед підписанням спірних правочинів. Водночас Товариство з обмеженою відповідальністю "Соларенерго" очевидно знаючи про встановлені п. 12.6.4 статуту позивача обмеження, все-таки підписав оспорюванні правочини. Позивач наголосив, що під час укладення спірних правочинів Товариство з обмеженою відповідальністю "Соларенерго", а Приватне підприємство "Ковераж" під час укладення договору №18/06-2018, діяли недобросовісно, нерозумно та необачливо, використали "право на зло", могли знати про відсутність у директора позивача повноважень на укладення від імені товариства правочинів, однак не пересвідчились у його повноваженнях, а дії Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Новітні-технології" щодо укладення договору №06/07-2018 не відповідають критеріям розумності, суперечать діловій меті та економічній доцільності.

У той же час, як вірно встановлено судом першої інстанції, у провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа №911/624/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соларенерго", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотон Про-плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Агроцентр" та ОСОБА_1 про стягнення 272122017,48 грн. заборгованості за договором про відступлення права вимоги від 12.02.2015.

Під час розгляду справи №911/642/21 Господарським судом Київської області Товариство з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса", у порядку ч. 3 ст. 237 ГПК України, подало заяву про визнання недійсними правочинів, пов`язаних з предметом спору, а саме: договору про відступлення права вимоги №18/06-2018 від 18.06.2018; договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №2018/06 від 18.06.2018; договору про переведення боргу від 18.06.2018 та договору про переведення боргу №06/07-2018 від 18.06.2018.

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.07.2021 у справі №911/642/21 відмовлено в задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса", у тому числі і про визнання недійсними договору про відступлення права вимоги №18/06-2018 від 18.06.2018, договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №2018/06 від 18.06.2018, договору про переведення боргу від 18.06.2018 та договору про переведення боргу №06/07-2018 від 18.06.2018.

Як вбачається зі змісту рішення Господарського суду Київської області від 22.07.2021 у справі №911/624/21 та долученої відповідачем-1 до матеріалів справи копії заяви позивача у порядку ч. 3 ст. 237 ГПК України, в обґрунтування наявності підстав для визнання оспорюваних правочинів недійсними, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" також посилалось на відсутність у ОСОБА_2 повноважень приймати будь-які рішення та укладати будь-які правочини від імені позивача, відсутність волевиявлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" на укладення таких правочинів. Окрім того, позивач зазначав, що між одними і тими ж особам укладено три різні правочини у різних містах України, а саме: ОСОБА_2 18.06.2018 склав протокол у місті Слов`янськ та у цей день підписав договір про відступлення права вимоги №18/06-2018 та договір про переведення боргу №06/07-2018 у місті Рогатин, що з огляду на значну відстань між містами виключає можливість перебування ОСОБА_2 в таких містах для укладення правочинів. Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" зазначало про недобросовісність Товариства з обмеженою відповідальністю "Соларенерго", яке було ознайомлене зі змістом статуту позивача та все таки підписало спірні договори.

Так, у рішенні Господарського суду Київської області від 22.07.2021 у справі №911/624/21 зазначено про те, що у цій справі позивачем не було доведено недобросовісність та нерозумність відповідачів під час укладання оспорюваних позивачем правочинів. При цьому суд виходив з того, що доводи позивача про те, що на момент укладення договору про відступлення права вимоги від 12.02.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Соларенерго" було ознайомлено зі змістом діючого статуту позивача, протоколу позивача, яким надано згоду на його укладення, йому було достеменно відомо перелік засновників позивача, серед яких є компанія - нерезидент та, відповідно, було ознайомлено із порядком укладення позивачем тих чи інших угод, формою протоколів, що оформлювалися позивачем, а тому у нього мали б виникнути сумніви щодо наявності у ОСОБА_2 повноважень на укладення такого роду правочинів, не можуть бути взяті до уваги, оскільки на час укладання 18.06.2018 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містились інші відомості, відповідачу було надано для ознайомлення іншу редакцію статуту позивача, підстав сумніватись у законності та добропорядності директора позивача у відповідачів не було, оскільки всі договори вчинялись та всі дії скеровувались саме засновниками позивача.

Апеляційний суд відмічає, що звертаючись до суду за захистом своїх прав, позивач у позовній заяві викладає предмет і підставу позову.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені у ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 та постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі №922/2575/19, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. При цьому, не вважається зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

За доводами апеляційної скарги, підстави позову у справах №911/624/21 та №910/16463/21 є відмінними, оскільки під час вирішення справи №911/624/21 Господарським судом Київської області не розглянуто більшу частину підстав для задоволення позову визначених позивачем у справі №910/16463/21.

Поряд з цим, апеляційний суд вказує на те, що позивач в обох справах посилається на одні і ті ж обставини: відсутність відповідних повноважень у ОСОБА_2 на прийняття рішень та укладення правочинів від імені позивача; укладення ОСОБА_2 18.06.2018 трьох правочинів в різних містах України; недобросовісність Товариства з обмеженою відповідальністю "Соларенерго". Разом з тим текст позовної заяви у даній справі доповнюється лише інформацією отриманою позивачем від державного реєстратора/нотаріуса щодо вчинення відповідних реєстраційних дій. Також позивач доповнює позовну заяву нормами матеріального права, які на його думку має застосовувати суд.

Отже, визначені позивачем підстави для визнання недійсними договору про відступлення права вимоги та договору про переведення боргу у справі №910/16463/21, яка розглядається, є тими ж самими, що були зазначені останнім в обґрунтування вимог про визнання недійсними договорів, пов`язаних з предметом спору в справі №911/624/21, про що також зазначено в постанові Верховного Суду від 14.12.2022 у даній справі №910/16463/21.

За наведеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та вважає, що позивач у позовній заяві не змінював первісні фактичні підстави позову, а лише зазначив обставини, які були відомі заявникові під час подання ним заяви в порядку ч. 3 ст. 237 ГПК України в справі №911/624/21 та доповнив їх новим нормативно-правовим обґрунтуванням, що відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду наведених у постанові від 25.06.2019 у справі №924/1473/1, не є зміною підстав позову пред`явленого у справі №911/624/21.

Таким чином подання позивачем нового позову про той самий предмет і з тих самих підстав, з яких прийнято рішення у справі №911/624/21, яке набрало законної сили, фактично зводиться до нового слухання справи та нового її вирішення, що не відповідає принципу юридичної визначеності та суперечить положенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Щодо тверджень скаржника про різний суб`єктний склад учасників даної справи зі справою №911/624/21, колегія суддів відмічає, що дійсно наявне часткове неспівпадіння складу відповідачів у обох вищезазначених справах, однак, вказане не свідчить про нетотожність позовів, оскільки самостійне визначення позивачем відповідачів як одного із суб`єктів господарського процесу не може використовуватися ним як можливість домогтися нового слухання справи та нового її вирішення з одних лише процесуальних мотивів (формальної відмінності суб`єктного складу).

Тому, на переконання суду, оцінюючи суб`єктний склад учасників спору в аспекті визначення тотожності позовів, суду слід приймати до уваги положення ч. 4 ст. 75 ГПК України, відповідно до яких, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Наведена норма свідчить про те, що навіть у разі зменшення або збільшення кількості відповідачів суд не вправі переглядати ті висновки, які зроблені судами у попередніх справах щодо тих осіб, які приймали в них участь. За таких умов зміна складу сторін спору не свідчить про подання нового позову (не свідчить про виникнення у суду права наново розглянути обставини, які вже встановлені попередніми рішеннями).

Повторний перегляд означених вимог є несумісним з принципом юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточного рішення суду, відповідно до якого жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення (аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №914/111/19).

Крім того суд апеляційної інстанції зауважує, що у справах про визнання недійсними договорів як відповідачі мають залучатись усі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них.

Відповідно до ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу; позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу; відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

За змістом даних норм: сторони - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги, а відповідачем - особа, яка повинна виконати покладений на неї в силу судового рішення обов`язок. При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої в принципі можливо задовольнити позовні вимоги; захисту в судовому порядку підлягають порушене право та/або охоронювані законом інтереси саме від відповідача.

Як було встановлено, предметом спору в даній справі є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" про визнання недійсними договору про відступлення права вимоги та договору про переведення боргу, стороною яких у обох випадках було Товариство з обмеженою відповідальністю "Соларенерго". За таких обставин Товариство з обмеженою відповідальністю "Соларенерго" мало б виступати співвідповідачем у даній справі. Проте, ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 було відмовлено у відкритті провадження у даній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соларенерго" (з огляду на тотожність підстав та предмету спору даної справи зі справою №911/624/21), а Товариство з обмеженою відповідальністю "Соларенерго" в установленому законом порядку не набуло статусу відповідної сторони - відповідача у справі.

Зважаючи на те, що результат розгляду цієї справи безпосередньо підтверджує чи змінює права і обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Соларенерго" за спірними договорами, а отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Соларенерго" мало б виступати співвідповідачем у даній справі, однак відповідне залучення сторони оспорюваних правочинів у якості співвідповідача є процесуально неможливим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Залучення ж Товариства з обмеженою відповідальністю "Соларенерго" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, не спростовують наведених висновків позаяк такі дії місцевого господарського суду не нівелюють обставин розгляду спору про права та обов`язки вказаних осіб за відсутності у них необхідного процесуального статусу відповідачів у справі.

Північний апеляційний господарський суд відмічає, що у розумінні ст. 50 ГПК України підставою участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору є їх заінтересованість у результатах вирішення спору, а саме - ймовірність виникнення в них у майбутньому права на позов або можливості пред`явлення до них позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Водночас предмет спору повинен перебувати поза межами цих правовідносин, в іншому разі такі особи можуть мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб у принципі неможливий спір про право з протилежною стороною у відповідному судовому процесі. Якщо зазначений спір допускається, то ця особа обов`язково повинна мати процесуальний статус (становище) співвідповідача у справі, а не третьої особи.

У цій справі судом апеляційної інстанції враховано висновки з питань застосування норм процесуального права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 зі справи №910/17792/17 і в постановах Верховного Суду від 20.08.2019 зі справи №910/13209/18, від 26.05.2020 у справі №922/2743/18 - тією мірою, в якій відповідні висновки стосуються правовідносин, що існують у даній справі №910/16463/21.

Таким чином, Господарським судом міста Києва через неналежний склад відповідачів у цьому спорі, було підставно відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" про визнання недійсними договору про відступлення права вимоги та договору про переведення боргу.

У зв`язку з наведеним, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом.

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі №910/16463/21 прийнято з повним та усебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Краусса" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі №910/16463/21 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі №910/16463/21.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 23.10.2023.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.А. Корсак

С.І. Буравльов