Постанова

від 17.10.2023 по справі 905/1008/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2023 року м. Харків Справа № 905/1008/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М. , суддя Шутенко І.А.,

за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,

за участю представників учасників справи:

від апелянта (боржника) адвокат Сазонов Є.В. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 31.10.2018 серії ДН №5231) за довіреністю від 17.01.2023;

інші учасники справи в судове засідання не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Корум Україна (вх. №1268 Д/1)

на ухвалу господарського суду Донецької області від 27.06.2023 (повний текст ухвали складений 27.06.2023, суддя Г.В. Левшина)

у справі №905/1008/22

за заявою Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля, м.Павлоград

до боржника Приватного акціонерного товариства Корум Україна, м.Донецьк,

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.06.2023 у справі №905/1008/22 за результатами попереднього судового засідання, зокрема, визнано вимоги наступних кредиторів, що підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства Корум Україна: Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк в розмірі 5368,00 грн. перша черга, 225798216,97 грн. четверта черга.

Розпорядника майна зобов`язано внести до реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства Корум Україна вимоги ініціюючого кредитора, на підставі ухвали господарського суду Донецької області від 17.01.2023 року: Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля, м.Павлоград в розмірі 24810,00 грн. перша черга, 1703308,55 грн. четверта черга.

Розпорядника майна зобов`язано внести до реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства Корум Україна вимоги кредитора, на підставі ухвали господарського суду Донецької області від 03.04.2023: Товариства з обмеженою відповідальністю Корум Донецькгірмаш, м.Донецьк на суму 5368,00 грн. - перша черга, 3912500,00 грн. - четверта черга.

Розпорядника майна зобов`язано внести до реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства Корум Україна вимоги кредиторів, на підставі ухвали господарського суду Донецької області від 01.05.2023:

- Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Сервіс, м.Київ на суму 5368,00 грн - перша черга, 13371,66 грн. - четверта черга.

- Товариства з обмеженою відповідальністю Корум Шахтспецбуд, м.Добропілля на суму 5368,00 грн. - перша черга, 13469,91 грн. - четверта черга.

- Товариства з обмеженою відповідальністю Корум Дружківський машинобудівний завод, м.Дружківка на суму 5368,00 грн. - перша черга, 71098,89 грн. - четверта черга.

- Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Горизонт, м.Київ на суму 5368,00 грн. - перша черга, 431847754,68 грн. - четверта черга.

Розпорядника майна зобов`язано внести до реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства Корум Україна вимоги кредиторів, на підставі ухвали господарського суду Донецької області від 30.05.2023 року:

- Товариства з обмеженою відповідальністю Корум Сорс, м.Київ на суму 5368,00 грн. - перша черга, 10070087,00 грн.- четверта черга.

- Товариства з обмеженою відповідальністю Арсенал 2020, м.Київ на суму 5368,00 грн. - перша черга, 545442680,45 грн.- четверта черга.

Вимоги не визнані судом: грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Горизонт до боржника у розмірі 285229223,91грн, Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в розмірі 7 502 742,17 грн.

Ухвала місцевого господарського суду зумовлена необхідністю внесення до реєстру вимог кредиторів, визнаних індивідуальними ухвалами, а також в частині включення визнання грошових вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк мотивована тим, що:

- обставинами, встановленими у рішенні господарського суду Донецької області від 25.11.2021 у справі №905/86/15, доведено факт видачі банком кредитних коштів боржнику за кредитним договором №15-93/19-8/13 від 30.05.2013, наявністю заборгованості боржника за наведеним договором, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 157846000 рос. руб, заборгованості по процентах 211557325,63 рос. руб. за період з 01.08.2014 по 31.01.2021, заборгованості за комісією в сумі 28055,85 грн;

- у даному випадку ПАТ Промінвестбанк відповідно до положень п.3.2 договору №15-93/19-8/13 в редакції договору про внесення змін від 28.08.2014 мало право нараховувати проценти за правомірне користування позичальником кредитом, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 18% річних по 08.10.2014 (включно), а з 09.10.2014 у відповідності до умов п.3.3 договору №15-93/19-8/13 в редакції договору про внесення змін від 28.08.2014 нараховувати проценти за неправомірне користування АТ Корум Україна кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 21% річних, тому правомірними є вимоги кредитора щодо стягнення процентів за користування кредитом в сумі 278424842,75 рос. Руб;

- у зв`язку з настанням обставин щодо дострокового звернення про повернення кредиту 08.10.2014 нарахування комісії за управління кредитом після вказаної дати є неправомірним, а тому заборгованість за комісією за управління кредитом за період з 01.09.2014 по 08.10.2014 становить суму 28055,85грн;

- оскільки заявник звернувся до суду із заявою до боржника 01.02.2023, а також враховуючи, що станом на 01.02.2023 офіційний курс НБУ гривні до російського рубля дорівнював 0,5175 грн за 1 рос.руб, підлягають визнанню вимоги заявника до боржника: заборгованість по кредиту в сумі 157846000,00 рос. руб, що станом на 01.02.2023 дорівнює 81685305,00 грн; заборгованість по процентах в сумі 278424842,75 рос. руб, що станом на 01.02.2023р. дорівнює 144084856,12 грн; заборгованість по комісії за супровід кредиту в сумі 28055,85 грн;

- щодо заяви кредитора про надання йому статусу кредитора, вимоги якого є забезпеченими, суд виходить з тих обставин, вимоги кредитора за договором кредиту не є забезпеченими майном боржника, оскільки останній не є застоводавцем за договорами №15-94/19-78/13 від 30.05.2013, №15-94/19-77/13 від 30.05.2013, №15-94/19-129/13 від 27.12.2013, №15-94/19-130/13 від 27.12.2013, №15-94/19-75/13 від 30.05.2013, тому останні не підлягають включенню окремо до реєстру вимог кредиторів.

Боржник, Приватне акціонерне товариство Корум Україна, не погодився із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду та, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного дослідження обставин справи, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: (1) скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 27.06.2023 у справі №905/1008/22 в частині визнання кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Горизонт і ухвалити нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Горизонт у визнанні кредиторських вимог у повному обсязі; (2) скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 27.06.2023 у справі №905/1008/22 в частині визнання кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк та ухвалити нове рішення, яким визнати вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банку розмірі 5 368,00 грн перша черга, 209 475 697,49 грн четверта черга.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Приватне акціонерне товариство Корум Україна посилалось на те, що:

- місцевим господарським судом, досліджуючи обґрунтованість кредиторських вимог ТОВ «ФК «Горизонт» в індивідуальній ухвалі від 01.05.2023, не було враховано того, що ані Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку», ані ТОВ «ФК Горизонт» не здійснювали повідомлення боржника стосовно заміни кредитора у зобов`язанні, тому оскільки саме 17.03.2020 на підставі ухвали господарського суду Донецької області від 24.02.2020 у справі №905/1688/15 було здійснено заміну стягувача у наказі, вказане свідчить як про виникнення права вимоги до боржника саме з цієї дати, а не з 17.01.2020, так і про неправильний період та суму розрахунку відсотків річних та інфляційних втрат;

- беручи до уваги те, що заборгованість боржника перед ТОВ «ФК «Горизонт» виникла на підставі кредитного договору про відкриття мультивалютної лінії №KKMV 154391.009 від 04.10.2013, а також зважаючи на положення п.18 Перехідних положень Цивільного Кодексу України, відповідно до яких під час дії воєнного стану нарахування згідно ст. 625 Цивільного Кодексу України підлягають списанню, правомірними вимогами ТОВ «ФК «Горизонт» до боржника є заборгованість за тілом кредиту в сумі 231 719 744,24 грн.; заборгованість за відсотками в сумі 44 891 864,72 грн; три проценти річних в сумі 24 918 741,02 грн; інфляція в сумі 130 317 404,70 грн;

- в межах кримінального провадження №12021105060000419 ТОВ «ФК Горизонт» надано листа від 26.10.2022 №01-10/261021-1 з інформацією про те, що 16.07.2021 між ТОВ «ФК Горизонт» та HOVOT ManagementLLC заключено договір про передачу в довірче управління всіх прав кредитора щодо АТ «КОРУМ УКРАЇНА», що ставить під сумнів права вимоги ТОВ «ФК «Горизонт» до боржника;

- розглядаючи кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк, судом першої інстанції не було враховано те, що якщо проценти за користування кредитом в сумі 211 557 325,63 рос. руб. за період з 01.08.2014 по 31.01.2021 вже були предметом розгляду справи №905/86/15, то здійснення розрахунку проценту за неправомірне користування кредитом додатково з 01.02.2021 і по 16.01.2023 суперечить п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України; розрахунок процентів за неправомірне користування кредитом мав би здійснюватися з урахуванням періоду перевіреного судом у справі №905/86/15 та додатково за період з 01.02.2021 і по 23.02.2022 і мав би скласти 246 883 742,29 рос.руб.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 29.06.2023 для розгляду справи №905/1008/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., судді Шутенко І.А., Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 у справі №905/1008/22 витребувано у господарського суду Донецької області матеріали справи №905/1008/22; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства Корум Україна (вх. №1268 Д/1) на ухвалу господарського суду Донецької області від 27.06.2023 у справі №905/1008/22 до надходження матеріалів справи.

24.07.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №905/1008/22.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 у справі №905/1008/22 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Корум Україна (вх. №1268 Д/1) на ухвалу господарського суду Донецької області від 27.06.2023 у справі №905/1008/22; призначено справу до розгляду на "19" вересня 2023 р. об 11:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132; визнано необов`язковою явку представників учасників справи та довести до відома, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції їх представників не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті; доведено до відома учасників справи про можливість взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; запропоновано учасникам справи реалізовувати свої процесуальні права та обов`язки, передбачені ГПК України, з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua та телекомунікаційної мережі Електронний суд; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв чи клопотань протягом 10 днів (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) з дня вручення даної ухвали, але не пізніше надходження до суду 12.09.2023.

05.09.2023 до Східного апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу боржника залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду в частині кредиторських вимог банку залишити без змін.

Власну правову позицію кредитор обґрунтовує тим, банк відповідно до положень п.3.3 договору №15-93/19-8/13 в редакції договору про внесення змін від 28.08.2014 мав право нараховувати проценти за неправомірне користування позичальником кредитом, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 21% річних.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 у справі №905/1008/22 оголошено перерву в судовому засіданні до "26" вересня 2023 р. о 12:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань № 132; доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі №905/1008/22 оголошено перерву в судовому засіданні до "17" жовтня 2023 р. о 13:45 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань № 132; доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті.

У судове засідання прибув представник апелянта, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Інші учасники справи про банкрутство в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд апеляційної інстанції не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, інформація про доставку документів засобами «ЄСІТС» та електронної пошти, що наявні в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу доводи, заслухавши представника боржника, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, у грудні 2022 року до господарського суду Донецької області надійшла заява від Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства Корум Україна (код ЄДРПОУ 25332714).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.01.2023 прийнято до розгляду заяву Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля від 16.12.2022 про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства Корум Україна; проведення підготовчого засідання призначено на 17.01.2023.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.01.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства Корум Україна (код ЄДРПОУ 25332714); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введена процедура розпорядження майном строком на сто сімдесят календарних днів до 06.07.2023р.; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Гальченко Євгена Анатолійовича; встановлено дату попереднього засідання суду.

17.01.2023 за №69892 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднене повідомлення про відкриття провадження у справі №905/1008/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства Корум Україна (код ЄДРПОУ 25332714).

Після публікації вказаного оголошення до господарського суду Донецької області із заявами з вимогами до боржника у визначений законом строк звернулися, зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Горизонт та Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк.

20.02.2023 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Горизонт» надійшла заява з грошовими вимогами до боржника, на суму 717076978,59 грн, у тому числі: заборгованість за тілом кредиту в сумі 231719744,24 грн, проценти за користування кредитом в сумі 234101389,79 грн, три проценти річних в сумі 41962189,00 грн за період з 17.01.2020 по 17.01.2023, інфляція в сумі 209293655,56 грн за період з лютого 2020 року по січень 2023 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.05.2023 у цій справі, зокрема, визнано вимоги наступних кредиторів, що підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства Корум Україна: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Горизонт, м.Київ на суму 5368,00 грн. - перша черга, 431847754,68 грн. - четверта черга.

07.02.2023 до господарського суду надійшла заява від 30.01.2023р. №09-1-7/156 ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» з грошовими вимогами до боржника на суму 436270842,75 рос. руб, у тому числі заборгованість по кредиту в сумі 157846000,00 рос. руб. та заборгованість по процентах в сумі 278424842,75 рос. руб., що станом на 17.01.2023р. за офіційним курсом НБУ становить 233064609,61 грн., заборгованість по комісії за супровід кредиту в сумі 236349,53 грн.

Як встановлено обставинами вище, грошові вимоги кредиторів були визнані та включені до реєстру вимог частково.

Надаючи власну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, судовою колегією встановлено наступне.

За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) кредитор - це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядок розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема положеннями статей 45-47 вищезгаданого Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 46 КУзПБ господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу.

У постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15 наведено правовий висновок, відповідно до якого, на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них.

Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство.

Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18.

Заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги, проте обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.

Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом, із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення.

Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.09.2021 №910/866/20, від 21.10.2021 у справі № 913/479/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20.

Відповідно до частин 1, 2 КУзПБ попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до цього Кодексу.

У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Щодо кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Горизонт», суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Обставинами вище встановлено, що 20.02.2023 до господарського суду Донецької області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Горизонт» надійшла заява з грошовими вимогами до боржника, на суму 717076978,59 грн, у тому числі: заборгованість за тілом кредиту в сумі 231719744,24 грн, проценти за користування кредитом в сумі 234101389,79 грн, три проценти річних в сумі 41962189,00 грн за період з 17.01.2020 по 17.01.2023, інфляція в сумі 209293655,56 грн за період з лютого 2020 року по січень 2023 року.

Так, 04.10.2013 між Публічним акціонерним товариством Всеукраїнський банк розвитку (далі - банк) та Приватним акціонерним товариством Торгова компанія Гірничі машини, яке у подальшому було перейменоване в Приватне акціонерне товариство Корум Україна (далі- позичальник, боржник) укладено кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №KKMV.154391.009 (далі - кредитний договір) з наступними змінами та доповненнями.

За умовами наведеного договору:

- кредит надається у вигляді невідкличної мультивалютної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 231797000,00 грн (далі - ліміт кредитної лінії). Грошові кошти в рамках кредитної лінії можуть бути надані банком у наступних валютах: гривнях та доларах США (далі - валюти кредитування) (п.1.1.1 договору);

- термін користування кредитом - по 03 жовтня 2016 року (п.1.1.2 договору);

- процентна ставка за користування кредитом становить: 16,5% річних за кредитом у гривні; 10% річних за кредитом у доларах США. Процентна ставка за користування кредитом підлягає перегляду кожні 12 місяців починаючи від дати підписання кредитного договору. Зміна процентної ставки за користування кредитом здійснюється в порядку, передбаченому розділом 5 цього договору (п.1.1.3 договору);

- видача кредиту здійснюється на підставі заяви позичальника. Моментом (днем) надання кредиту вважається день перерахування грошових коштів на відповідні рахунки, визначені в заяві позичальника (п.п.2.1, 2.3 договору);

- період сплати процентів: з 1-го по 5-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання даного договору. Заборгованість за процентами погашається в сумі залишку на 1-ше число кожного поточного місяця за попередній місяць, починаючи з дати підписання цього договору. При несплаті процентів у зазначеній строк вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно п.6.1). Проценти нараховуються та сплачуються у тій валюті, в якій видано кредит (п.2.4 договору);

- погашення заборгованості позичальника за цим договором здійснюється в наступній черговості: першу чергу - прострочена заборгованість за процентами; в другу чергу - прострочена заборгованість за комісією; в третю чергу прострочена заборгованість за кредитом; в четверту чергу - нараховані проценти за кредитом; в п`яту чергу - нарахована комісія; в шосту чергу - основна сума боргу; в сьому чергу - штрафи, пені п.п.4.2.11, 6.6, 6.3, 6.4, 6.5, 6.7, якщо такі мали місце (п.2.9 договору);

- про зміну процентної ставки та/або комісії банк письмово повідомляє позичальника шляхом направлення листа з повідомленням про вручення, а також надає для укладення відповідні додаткові угоди. Зміна відсоткової ставки здійснюється тільки за згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди (п.5.1.1 договору).

- при порушенні позичальником своїх зобов`язань, передбачених п.4.2.1-4.2.19 договору, банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, виконання інших зобов`язань за договором у повному обсязі шляхом направлення повідомлення (п.6.1 договору);

- за порушення строків погашення заборгованості за користування кредитом згідно п.п.1.1.2, 2.5, 4.2.2 банк має право збільшити процентну ставку, що встановлена в п.1.1.3 цього договору на 2% річних. Така збільшена процентна ставка нараховується на суму простроченої заборгованості за кожний день прострочення до моменту погашення такої заборгованості (п.6.2 кредитного договору);

- за порушення строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісій банк має право нараховувати позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої заборгованості за кожен день прострочення (п.6.4 договору);

- цей договір набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором (п.7.1 договору).

До кредитного договору №ККМV.154391.009 від 04.10.2013 неодноразово вносились зміни шляхом укладення додаткових угод №1 від 04.10.2013, №3 від 27.06.2014, №4 від 03.09.2014.

Так, додатковою угодою №4 від 03.09.2014 сторони дійшли згоди змінити п.1.1.1 кредитного договору та викласти його в наступній редакції:

Кредит надається у вигляді невідкличної мультивалютної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 231797000 грн, надалі за текстом ліміт кредитної лінії. Грошові кошти в рамках кредитної лінії можуть бути надані банком у наступних валютах: гривнях та доларах США (далі валюти кредитування).

Ліміт кредитної лінії встановлюється з періодом безперервного користування до 03.06.2015. В подальшому не більш, ніж 12 календарних місяців. Якщо строк погашення кредиту припадає на не банківський день, то погашення повинне бути здійснено не пізніше наступного банківського дня. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються та сплачуються також і за період від дня, що не є банківським, по день, що передує наступний банківський день. Неустойка при цьому не нараховується.

Банківський день - день, у якій банківські установи України відкриті для проведення операцій з переказу коштів з використанням каналів взаємодії із НБУ.

Період безперервного використання проміжок часу, протягом якого на кінець кожного операційного дня за позичковим рахунком клієнта зафіксоване безперервне активне (дебетове) сальдо.

Початком періоду безперервного користування лімітом кредитної лінії вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувала заборгованість клієнта за кредитом.

Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченні якого на позичковому рахунку зафіксована відсутність заборгованості клієнта за кредитом.

Також вказаною додатковою угодою №4 від 03.09.2014 викладено в новій редакції п.1.1.3 кредитного договору: Процентна ставка за користування кредитом: 16,5% річних за кредитом у гривні; 10,0% річних за кредитом у доларах США.

Процентна ставка за користування кредитом підлягає перегляду кожні 12 місяців починаючи від дати підписання кредитного договору. Зміна процентної ставки за користування кредитом здійснюється в порядку, передбаченому розділом 5 цього договору.

Пункт 2.4 кредитного договору в редакції додаткової угоди №4 від 03.09.2014 викладено наступним чином: «Строк сплати процентів за кредитним договором за період з 01.05.2014 по 30.09.2014 встановлюється до 10.10.2014 включно. З 11.10.2014 період сплати процентів встановлюється: з 1-го по 5-е число кожного поточного місяця. Заборгованість за процентами погашається в сумі залишку на 1-ше число кожного поточного місяця за попередній місяць. При несплаті процентів у зазначеній строк вони вважаються простроченими. Проценти нараховуються та сплачуються у тій валюті, в якій видано кредит».

Згідно додаткової угоди №4 від 03.09.2014 банк та позичальник також дійшли згоди змінити п.2.5 кредитного договору та викласти його в наступній редакції:

Позичальник користується кредитними коштами за наступним графіком зменшення ліміту кредитної лінії: 04.10.2013 (дата початку строку дії ліміту) 10.10.2014 (дата закінчення строку дії ліміту) 231 797 000 грн (діючий ліміт кредитної лінії); 11.10.2014 (дата початку строку дії ліміту) 03.10.2016 (дата закінчення строку дії ліміту) 221 797 000 грн (діючий ліміт кредитної лінії). При невиконанні графіка зменшення ліміту в зазначений строк, починаючи з наступного дня після дати закінчення строку дії ліміту, сума зменшення ліміту вважається простроченою.

Згідно з п.4.2.5 кредитного договору в редакції додаткової угоди №4 від 03.09.2014 позичальник зобов`язується, в тому числі, до 01.11.2014 передати банку в забезпечення цілісний майновий комплекс (нерухомість та обладнання), яке належить ПАТ Дружковський машинобудівний завод та знаходиться за адресою: м.Дружківка, вул.Леніна,7.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.02.2019 у справі №905/1688/15 первісні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський банк розвитку задоволено частково: стягнуто з Приватного акціонерного товариства Корум Україна на користь Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський банк розвитку заборгованість за кредитом у розмірі 231749379,17 грн, заборгованість за процентами у розмірі 44891864,72 грн; стягнуто з Приватного акціонерного товариства Корум Україна, м.Донецьк на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 174779,20 грн. В іншій частині первісних позовних вимог вказаним судовим рішенням відмовлено. Зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства Корум Україна до Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський банк розвитку про внесення змін до договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії рішенням суду залишено без розгляду.

Обставинами, викладеними у рішенні господарського суду Донецької області від 21.02.2019 у справі №905/1688/15, встановлено, що до матеріалів справи позивачем було надано заяви позичальника про видачу кредитних коштів за кредитним договором №ККМV.154391.009 від 04.10.2013, розпорядження банку на видачу кредитних коштів позичальнику та меморіальні ордери за період з 08.10.2013 по 07.02.2014 про перерахування коштів, банківські виписки з особового рахунку боржника за період з 04.10.2013 по 08.07.2015, а також за період з 04.10.2013 по 31.10.2018, меморіальні ордери за період з 31.10.2013 по 27.06.2014 про перерахування позичальником грошових коштів банку в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

В наведеному рішенні суд першої інстанції встановив, що позивач за первісним позовом належним чином виконав свої зобов`язання з надання відповідачу за первісним позовом кредитних коштів на підставі заяв останнього, однак ПАТ «Корум Україна» свій обов`язок з своєчасного повернення кредитних коштів не виконало, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість в розмірі 231749379,17 грн, яка підлягає стягненню на користь позивача за первісним позовом.

Частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом процентів за користування кредитом, місцевий господарський суд виходив з того, що ПАТ «ВБР» скористався своїм правом, передбаченим ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України та направив відповідачу за первісним позовом вимогу про дострокове погашення всієї суми кредиту та встановив, що з вказаної дати (23.06.2015) право кредитора нараховувати передбачені договором проценти припинилося.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача за первісним позовом пені, господарський суд Донецької області застосував до правовідносин сторін положення ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», яким накладено мораторій на нарахування пені на основну суму заборгованості за кредитними зобов`язаннями суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 у справі №905/1688/15 рішення господарського суду Донецької області від 21.02.2019 змінено в частині розподілу судових витрат; пункт 3 резолютивної частини рішення викладено в такій редакції: Стягнути з Приватного акціонерного товариства Корум Україна на користь Державного бюджету України 69908,32 грн судового збору. В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 21.02.2019 у справі №905/1688/15 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.03.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" про заміну стягувача правонаступником задоволено; замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський банк розвитку на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт".

Обставинами наведеного судового рішення встановлено, що 30.10.2019 між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" був укладений договір №148 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, за умовами п.2.1 якого банк відступив шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набув в обсязі та на умовах визначених договором права вимоги банку до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів, зазначених у додатку №1 до договору, включаючи вимоги до правонаступників боржника, спадкоємців боржника, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржника або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за кредитними договорами, договорами поруки, договорами іпотеки, договорами застави, з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до них згідно реєстру у додатку №1 до цього договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та порядку визначених цим договором.

Згідно умов пункту 2.2 наведеного договору, новий кредитор в день укладання цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів відповідно до пункту 4.1 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання боржником зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій, неустойок у розмірах вказаних у додатку №1 до цього договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань, відшкодування за договорами страхування тощо. Розмір прав вимог, які переходять до нового кредитора, вказаний у додатку №1 до цього договору. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі і існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів.

Умовами пункту 4.1 наведеного договору сторони передбачили, що за відступлення прав вимог за основними договорами, відповідно цього договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 14269878,36грн (без ПДВ). Ціна договору сплачується Новим кредитором банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором, відповідно до пункту 6.5 цього договору, на підставі протоколу електронних торгів №UKR-2019-04 від 12.09.2019, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем на яких став новий кредитор.

Додатком №1 до договору сторонами було погоджено реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються. До вказаного реєстру включено, зокрема, кредитний договір №ККМУ.154391.009 від 04.10.2013, що укладений відповідачем з банком (№п/п 80 додатку №1 до договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №148 від 30.10.2019).

Як зазначено, матеріали справи містили платіжне доручення від 04.10.2019 №39 на суму 14269878,36 грн з призначенням платежу: Оплата за лот UKR-2019-04, покупець ТОВ ФК ГОРИЗОНТ, ЄДРПОУ 39013897, протокол № UKR-2019-04 від 12.09.2019, ПДВ.

Договором б/н від 31.10.2019 про внесення змін до договору №148 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 30.10.2019 сторони домовились викласти пункти 6.4, 6.5 договору №148 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 30.10.2019 в такій редакції: цей договір складений українською мовою у двох автентичних примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для банку та нового кредитора (пункт 6.4 договору); цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток (пункт 6.5 договору).

Суд дійшов висновку, що ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" було передано ТОВ "Фінансова компанія Горизонт" право вимоги, зокрема, за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №ККМV.154391.009 від 04.10.2013, укладеним з ПАТ "Корум Україна".

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2020 ухвалу господарського суду Донецької області від 17.03.2020 у справі №905/1688/15 залишено без змін.

Таким чином, ТОВ «ФК «Горизонт» набуло право вимоги до ПАТ "Корум Україна" за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №ККМV.154391.009 від 04.10.2013 та стало стягувачем за судовим рішенням у справі №905/1688/15.

Місцевим господарським судом при розгляді заяви про заміну сторони її правонаступником у справі №905/1688/15 встановлена відсутність у матеріалах справи доказів визнання недійсним договору відступлення прав вимоги №148 від 30.10.2019 повністю чи частково.

При розгляді грошових вимог ТОВ «Фінансова компанія «Горизонт» боржником також не надано доказів недійсності правочину відступлення права вимоги №148 від 30.10.2019.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судова колегія зазначає, що доводи апелянта щодо відсутності у ТОВ «ФК «Горизонт» права вимоги до боржника за кредитним договором, у розумінні вимог процесуального закону в контексті необхідності доведення належними та допустимими доказами обставин, на які сторона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень, є недоведеними, адже звернення особи з листами-вимогами/повідомленнями до боржника або інше листування, не може бути належним доказом переуступлення права вимоги кредитором, враховуючи відсутність у матеріалах справи відповідного договору.

Враховуючи вищенаведене, не потребують доведенню факт видачі банком кредитних коштів боржнику за кредитним договором №ККМV.154391.009 від 04.10.2013, наявність заборгованості боржника за кредитним договором №ККМV.154391.009 від 04.10.2013, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 231 749 379,17 грн, заборгованості за процентами у розмірі 44 891 864,72 грн, а також набуття ТОВ "Фінансова компанія Горизонт" права вимоги до боржника за кредитним договором внаслідок укладання договору відступлення права вимоги №148 від 30.10.2019.

Разом з тим, ТОВ "Фінансова компанія Горизонт" в межах справи №905/1008/22 про банкрутство ПрАТ «Корум України» звернулося з грошовими вимогами до боржника на суму 717 076 978,59 грн, у тому числі: заборгованість за тілом кредиту в сумі 231 719 744,24 грн, проценти за користування кредитом в сумі 234 101 389,79 грн, три проценти річних в сумі 41 962 189,00 грн за період з 17.01.2020 по 17.01.2023, інфляція в сумі 209 293 655,56 грн за період з лютого 2020 по січень 2023.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду в частині визнання та включення грошових вимог ТОВ «ФК «Горизонт» до боржника у сумі заборгованості за кредитом у розмірі 231 749 379,17 грн, заборгованості за процентами у розмірі 44 891 864,72 грн за період до 09.07.2015, що присуджені до стягнення рішенням господарського суду Донецької області від 21.02.2019 у справі №905/1688/15.

Щодо процентів за користування кредитом, які заявлені вже після реалізації банком дострокового права вимоги по 17.01.2023, а також 3% річних та інфляційних витрат, судова колегія зазначає наступне.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до частин першої, другої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Частиною першої статті 1048 Цивільного кодексу України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Водночас, за частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно, тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Аналогічні висновки щодо застосування статей 625 та 1048 ЦК України у їх взаємозв`язку викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 від 04.02.2020 у справі №912/1120/16, від 07.06.2023 у справі №918/984/21.

Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору, а тому на час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі.

Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Як встановлено обставинами вище, банк скористався своїм правом вимагати дострокового повернення суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України шляхом стягнення цих коштів у судовому порядку.

Вказане свідчить про те, що такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, а тому подальше здійснення нарахування процентів за правомірне користування грошовими коштами є безпідставним та не відповідає вимогам цивільного законодавства.

Умови договору, на підставі яких банком було надано боржникові кошти у тимчасове користування, не містять положень щодо упорядкування правовідносин та процентної ставки за період неправомірного користування кредитними коштами.

Таким чином, грошові вимоги ТОВ «ФК «Горизонт» у вигляді процентів за користування кредитом у сумі 189 211 325,07грн не підлягають визнанню, про що обґрунтовано зазначено судом першої інстанції.

Враховуючи вищенаведене та зважаючи на те, що правові підстави для нарахування кредитором процентів за користування кредитом за період з 01.07.2014 до звернення банку із вимогою про дострокове погашення заборгованості були предметом розгляду справи №905/1688/15, правомірним є визнання та включення грошових вимог ТОВ «ФК «Горизонт» з процентів за користування кредитом в загальному розмірі 44 891 864,72 грн.

Разом з тим, місцевий господарський суд, беручи до уваги висновки щодо безпідставного нарахування відсотків за користування кредитом після 23.06.2015, зазначив, що здійснений кредитором розрахунок трьох процентів річних та інфляції, проведений згідно вимог ст.625 ЦК України є помилковим, а вірним є нарахування трьох процентів річних та інфляції на тіло кредиту 731 719 744,24 грн та проценти за користування кредитом 44 891 864,72 грн.

Щодо наведеного, а також правомірність та наявність підстав нарахування відсотків річних та інфляційних витрат, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частина друга статті 625 ЦК України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у випадку несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього виникає обов`язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та трьох процентів річних від простроченої суми.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

У постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 ЦК України, зробила висновок про те, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у даному випадку матеріалами справи, а також обставинами, встановленими судовим рішенням, у сукупності встановлено, що з Приватного акціонерного товариства Корум Україна на користь Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський банк розвитку підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 231 749 379,17 грн, а також заборгованість за процентами у розмірі 44 891 864,72 грн.

Таким чином, базою для обрахування суми інфляційних втрат та відсотків річних є сума 276 641 243,89грн, а не 731 749 744,24грн.

Судова колегія зазначає, що судом першої інстанції не було зазначено у оскаржуваному судовому рішенні період здійснення відповідних розрахунків в порядку ст. 625 Цивільного Кодексу України.

З наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що ТОВ «ФК «Горизонт» було обрано період нарахування з 17.01.2020 по 17.01.2023.

Водночас, судова колегія вважає наведений період нарахування таким, що не є цілком обґрунтованим, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 517 Цивільного кодексу України визначено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Як встановлено вище, ухвалою господарського суду Донецької області від 17.03.2020 у справі №905/1688/15 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" про заміну стягувача правонаступником задоволено; замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський банк розвитку на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт".

Суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи не містять доказів повідомлення новим кредитором боржника про заміну сторони у зобов`язанні.

Таким чином, доказами означеної заміни кредитора в розумінні ч. 2 ст. 517 Цивільного кодексу України, є ухвала суду першої інстанції від 17.03.2020 у справі №905/1688/15 про заміну стягувача у наказі від 24.02.2020, у зв`язку з чим виконання зобов`язання боржником новому кредитору мало здійснюватися саме з 17.03.2020.

Крім того, при визначенні правомірності нарахування відсотків та інфляційних втрат у період до 17.01.2023, судом апеляційної інстанції враховано наступне.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", в Україні було введено воєнний стан. Цей Указ затверджено Законом від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

У пункті 3 Указу визначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону № 389-VIII.

Відповідно до п.2 ст. 3 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», прийнятого 15.03.2022, внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України.

Згідно з п.18 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного Кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України стосуються правовідносин, що виникли з договору позики або кредитного договору, за умовами яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем).

Обставинами вище встановлено, що заборгованість боржника перед кредитором виникла саме із договору, що за своєю правовою природою є кредитним договором, що свідчить про поширення на виниклі правовідносини наведених вище положень законодавства.

Отже, проміжок часу з 17.03.2020 по 23.02.2022 є періодом для нарахування інфляційних втрат та відсотків річних.

Судом апеляційної інстанції здійснено відповідний розрахунок та встановлено обґрунтованість кредиторських вимог щодо інфляційних втрат у сумі 49 952 199,23 грн ( 276 641 243,89 x 1.18056671 - 276 641 243,89 = 49 952 199,23 грн) та відсотків річних у період з 17.03.2020 по 23.02.2022 у сумі 16 102 968,11грн.

З огляду на зазначене, обґрунтованими та доведеними грошовими вимогами ТОВ «ФК «Горизонт» до ПрАТ «Корум Україна» є сума заборгованості у розмірі 342 696 411,23грн, з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 231 749 379,17 грн, заборгованість за процентами у розмірі 44 891 864,72 грн, інфляційні втрати у розмірі 49 952 199,23грн, 3% річних у розмірі 16 102 968,11грн, а також витрати кредитора, понесені при сплаті судового збору за подання кредиторської заяви у розмірі 5368,00 грн.

Таким чином, місцевим господарським судом, розглядаючи заяву ТОВ «ФК «Горизонт» з грошовими вимогами до боржника, було допущено порушення норм матеріального права в частині незастосування положень п.18 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного Кодексу України, а також здійснення помилкового періоду та бази розрахунку відсотків річних та інфляційних втрат, що призвело до необґрунтованого задоволення заяви ТОВ «ФК «Горизонт» в частині включення грошових вимог кредитора у сумі 89 151 343,45грн.

Враховуючи наведене, ухвалу господарського суду Донецької області від 27.06.2023 у справі №905/1008/22 в частині внесення до реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства Корум Україна визнаних кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Горизонт» слід скасувати частково в частині внесення грошових вимог до боржника у сумі 89 151 343,45грн та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у визнанні вказаних грошових вимог.

Щодо визнання та включення кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, судова колегія зазначає наступне.

Як встановлено обставинами вище, 07.02.2023 до господарського суду надійшла заява від 30.01.2023 №09-1-7/156 ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» з грошовими вимогами до боржника на суму 436270842,75 рос. руб, у тому числі заборгованість по кредиту в сумі 157846000,00 рос. руб та заборгованість по процентах в сумі 278424842,75 рос. руб, що станом на 17.01.2023 за офіційним курсом НБУ становить 233064609,61 грн, заборгованість по комісії за супровід кредиту в сумі 236349,53 грн.

Так, 30.05.2013 між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (банк) та ПрАТ "Торгова компанія "Гірничі машини", яке у подальшому було перейменоване на АТ "Корум Україна", (позичальник) укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії №15-93/19-8/13, за умовами якого банк зобов`язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 158436000 рос. рублів (ліміт кредитної лінії), на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором (п.2.1 договору в редакції договору про внесення змін від 28.08.2014).

За умовами наведеного договору:

- дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту 04.08.2015. У разі несвоєчасного погашення суми, що перевищує ліміт кредитної лінії датою остаточного повернення всіх коштів за кредитною лінією є п`ятий робочий день з дня, у якому сталось таке перевищення. Позичальник здійснює повернення кредиту шляхом перерахування коштів на рахунок № НОМЕР_1, відкритий у банку, код банку 300012. Ліміт кредитної лінії зменшується за наступним графіком: з 01.10.2014 ліміт встановлюється в сумі 157846000 рос. рублів; з 01.11.2014 ліміт встановлюється в сумі 157256000 рос. рублів; з 01.12.2014 ліміт встановлюється в сумі 155781000 рос. рублів; з 01.01.2015 ліміт встановлюється в сумі 154306000 рос. рублів; з 01.02.2015 ліміт встановлюється в сумі 152831000 рос. рублів; з 01.03.2015 ліміт встановлюється в сумі 151356000 рос. рублів; з 01.04.2015 ліміт встановлюється в сумі 143686000 рос. рублів; з 01.05.2015 ліміт встановлюється в сумі 133361500 рос. рублів; з 01.06.2015 ліміт встановлюється в сумі 123037000 рос. рублів; з 01.07.2015 ліміт встановлюється в сумі 112712500 рос. рублів; з 01.08.2015 ліміт встановлюється в сумі 99438200 рос. рублів; з 05.08.2015 ліміт встановлюється в сумі 0 рос. рублів (п.2.2 кредитного договору в редакції договору про внесення змін від 28.08.2014);

- проценти за користування кредитом нараховуються банком, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 18% річних, починаючи з дати першого списання коштів з кредитного рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом (п.3.2 кредитного договору в редакції договору про внесення змін від 28.08.2014);

- у випадку порушення позичальником строку остаточного погашення одержаного кредиту, встановленого п.п.2.1, 2.2 цього договору, позичальник надалі сплачує з відповідної календарної дати, яка визначена у договорі, як дата виконання зобов`язання, до дати виконання такого зобов`язання проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 21% процентів річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п.3.2 цього договору (п.3.3 кредитного договору в редакції договору про внесення змін від 28.08.2014);

- позичальник сплачує банку комісію за управління кредитом у формі кредитної лінії у розмірі 0,5% процентів річних від розміру ліміту кредитної лінії, який встановлено на дату нарахування цієї комісії (п.3.4 кредитного договору);

- зобов`язання банку з надання кредиту виникає після оформлення: застави обладнання, яке належить ТОВ "Корум-Донецькгірмаш" та ТОВ "Укртрансмаш"; застави товарів в обороті, які належать ТОВ "Корум-Донецькгірмаш" та ПАТ " Донецькгірмаш"; застави майнових прав на грошові кошти по контракту, який укладений між ПАТ "Донецькгірмаш" та GOMVINA COMPANY LIMITED; фінансової поруки ТОВ "Укртрансмаш", ТОВ "Корум-Донецькгірмаш", ПАТ "Донецькгірмаш", ПАТ "Дружківський машинобудівний завод", ПрАТ "Горлівський машинобудівник", ПАТ "Донецький енергозавод", ТОВ "Корум-Дружківський машинобудівний завод", ТОВ "Корум Донецький енергозавод"; ТОВ "Корум-Горлівський машинобудівний завод" (п.3.7 кредитного договору в редакції договору про внесення змін від 28.08.2014).

- позичальник зобов`язується своєчасно сплачувати плату за кредит та проценти за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки (пп.4.2.2 п.4.2 кредитного договору);

- банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки, передбачених цим договором, у випадках, коли, зокрема: позичальник не виконав у строк свої обов`язки по поверненню кредиту та/або сплати процентів за надання кредиту, та/або сплати плати за кредит, та/або інші обов`язки по сплаті грошових коштів, передбачені цим договором; позичальником не виконуються зобов`язання, прийняті ним на себе відповідно до укладеного договору забезпечення щодо наявності та належного збереження майнових прав, які надані в забезпечення виконання позичальником зобов`язань за цим договором, а також щодо їх заміни рівноцінним майном (майновими правами) у випадку втрати (відчуження) їх відповідно до умов, встановлених договорами забезпечення, а також щодо надання рішень відповідних органів щодо затвердження договорів забезпечення та оформлення відповідних документів (пп.4.3.4 п.4.3 кредитного договору);

- за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за надання кредиту, та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує пеню, яка обчислюється щоденно за методом "факт/факт" від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення. За несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, що нараховані після настання кінцевої дати повернення кредиту, що вказана у п.2.2 цього договору пеня не нараховується (п.5.3 кредитного договору);

- цей договір вступає в силу після його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін. Шляхом підписання цього договору позичальник надає згоду на направлення банком повідомлень засобами поштового зв`язку на адресу позичальника, що вказана у кредитному договорі або за допомогою комплексу дистанційного обслуговування клієнтів "Pib - Online" (сукупність технічних засобів та програмного забезпечення, впровадженого в банку, що дозволяють за допомогою дистанційних каналів зв`язку, визначених в документації до комплексу, та через портал банку, здійснювати операції за рахунками на підставі електронних документів позичальника, отримувати банківські виписки та іншу довідкову інформацію за рахунками, а також отримувати інші послуги, передбачені в документації до комплексу) (п.6.1 кредитного договору);

- цей договір діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов`язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього договору (п.6.8 кредитного договору).

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.11.2021 у справі №905/86/15 позов ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк до ПАТ Корум Україна задоволено частково: стягнуто з Приватного акціонерного товариства Корум Україна на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк заборгованість по кредиту в сумі 157846000 рос. руб; проценти за правомірне користування кредитом в сумі 3739912 руб. 80 коп., проценти за неправомірне користування кредитом в сумі 207817412 руб. 83 коп., заборгованість за комісією за управління кредитом у сумі 28055 грн. 85 коп., судовий збір в сумі 70738 грн 93 коп. У решті позову Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк до Приватного акціонерного товариства Корум Україна відмовлено.

У наведеному судовому рішенні місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено факт надання позичальнику грошових коштів у сумі 201045000 руб. 00 коп, а сплата ПрАТ Корум Україна у період з 18.10.2013 по 24.10.2014 грошових коштів у загальній сумі 43199000 руб. 00 коп. підтверджується матеріалами справи.

Крім того, судом першої інстанції у вказаному рішенні встановлено, що ПрАТ Корум Україна станом на 01.10.2014 перевищено ліміт кредитної лінії за договором №15-93/19-8/13, який встановлений в п.2.2 договору №15-93/19-8/13 (в редакції договору про внесення змін від 28.08.2014 з 01.10.2014) у сумі 157846000 рос. руб., а заборгованість на цю дату склала 158436000 рос. руб., що на 590000 рос. руб. перевищувало встановлений ліміт кредитної лінії за договором, у зв`язку з чим датою остаточного повернення всіх коштів за кредитною лінією є 08.10.2014, в тому числі сплати відсотків за користування кредитом, комісії за управління кредитом.

Місцевим господарським судом було перевірено розрахунок процентів за правомірне користування ПрАТ Корум Україна кредитними коштами за період з 01.08.2014 по 08.10.2014 виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 18% річних та встановлено, що правомірними є вимоги про стягнення 3739912 руб. 80 коп. Перевіривши наданий позивачем розрахунок відсотків за неправомірне користування кредитними коштами за період з 28.11.2014 по 31.01.2021 включно у сумі 207817412 руб. 83 коп. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 10.02.2021 № 09-6/1641) суд зазначив, що він є арифметично правильним та зробленим у відповідності до вимог чинного законодавства.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 рішення господарського суду Донецької області від 25.11.2021 у справі №905/86/15 залишено без змін.

Отже, не потребує доведенню факт видачі банком кредитних коштів боржнику за кредитним договором №15-93/19-8/13 від 30.05.2013; наявність заборгованості боржника за кредитним договором №15-93/19-8/13 від 30.05.2013, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 157846000 рос. руб., заборгованості по процентах 211557325,63 рос. руб. за період з 01.08.2014р. по 31.01.2021, заборгованості за комісією в сумі 28055,85 грн.

Щодо нарахування Публічним акціонерним товаристом Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк процентів за користування кредитом, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Обставинами вище встановлено, що заявником пред`явлені вимоги до боржника щодо стягнення процентів за користування кредитом за період з 01.08.2014 по 16.01.2023 в сумі 278424842,75 рос. руб. При цьому, проценти за користування кредитом в сумі 211557325,63 рос. руб. за період з 01.08.2014 по 31.01.2021 були предметом розгляду у суді у справі №905/86/15, а тому підлягає дослідженню факт встановлення наявності або відсутності правових підстав для нарахування таких процентів у період з 01.02.2021 по 17.01.2023.

Як зазначалось вище, згідно частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України у разі якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

За частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, ця стаття також не допускає свободу договору в частині порушення, зокрема, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 зауважила на тому, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування.

Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя).

Несправедливість цього підходу стає особливо очевидною у випадках, коли ринковий розмір процентів за «користування кредитом» за час після укладення кредитного договору істотно знизився. У таких випадках кредитор стає навіть більше зацікавлений у невиконанні договору, ніж у задоволенні своїх вимог. За такого підходу кредитор може продовжувати нарахування процентів за «користування кредитом» (який при цьому навіть не надавався на новий строк) у розмірі, якого вже не існує на ринку. Цим самим створюються штучні передумови для банкрутства підприємств та збільшення кількості фізичних осіб, які не мають надії повернутися до нормального життя інакше, як через банкрутство, що негативно відбивається на економіці та підвищує соціальну напруженість.

Такий підхід не відповідає балансу інтересів сторін кредитного договору та призводить до того, що кредитор не використовує ефективні способи захисту своїх прав (звернення стягнення на заставне майно боржника, стягнення боргу з поручителя тощо) одразу після порушення боржником умов договору, а тому в цивільних та господарських відносинах, які регулює глава 71 ЦК України, важливо дотримати баланс інтересів позичальника та позикодавця в межах кредитних відносин.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 зауважила на тому, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України.

У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до п. 3.2. кредитного договору за кредитним договором №15-93/19-8/13 від 30.05.2013 (зі змінами) проценти за користуванням кредитом нараховуються банком, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 18 (вісімнадцять) відсотків річних, починаючи з дати першого списання коштів з кредитного рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів використовується метод "факт/360", виходячи з розрахунку фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році.

Пунктом 3.3. кредитного договору передбачено, що у випадку порушення позичальником строку остаточного погашення одержаного кредиту, позичальник надалі сплачує з відповідної календарної дати, яка визначена у договорі, як дата виконання зобов`язання, до дати виконання такого зобов`язання проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 21% відсоток річних, порядок нарахування та сплати яких вставлений п. 3.2. кредитного договору.

У пункті 3.4 кредитного договору сторонами узгоджено, що позичальник сплачує банку комісію за управлінням кредиту у розмірі 0,5 % процентів річних від розміру ліміту кредитної лінії, який встановлено на дату нарахування цієї комісії.

Згідно з п. 4.3.4. кредитного договору банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки, передбачених кредитним договором, у випадках, зокрема, коли позичальник не виконав у строк свої зобов`язання по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за надання кредиту, та/або сплаті плати за кредит, та/або інші обов`язки по сплаті грошових коштів, передбачених кредитним договором. Про необхідність дострокової сплати кредиту, плати за кредит з указаної вище підстави банк зобов`язаний письмово попередити позичальника не менше ніж за 10 (десять) календарних днів до вчинення необхідних дій по примусовому стягненню коштів.

Аналіз наведених умов договору свідчить, що оскільки можливість пред`явлення банком до боржника вимоги щодо сплати процентів за неправомірне користування кредитом визначена поза залежності від факту настання строку остаточного повернення сум кредиту, а порядок та умови сплати таких процентів визначений положеннями договору щодо процентів за правомірне користування грошима, визначені умовами п.3.3 договору проценти за користування кредитом за своєю правовою природою не є мірою відповідальності боржника, визначеної статтею 625 ЦК України, а тому, як наслідок, не можуть бути нараховані поза межами кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту).

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними, з огляду на що включення грошових вимог зі сплати процентів у період з 01.02.2021 по 17.01.2023 є необґрунтованим.

Заявник звернувся до із заявою до боржника 01.02.2023, а станом на 01.02.2023 офіційний курс НБУ гривні до російського рубля дорівнював 0,5175 грн. за 1 рос.руб., з урахуванням чого підлягають визнанню вимоги заявника до боржника у сумі 191 194 276,86грн, з яких: заборгованість по кредиту в сумі 157846000,00 рос. руб., що станом на 01.02.2023 дорівнює 81 685 305,00 грн. заборгованість по процентах в сумі 211557325,63 рос. руб, що станом на 01.02.2023 дорівнює 109 480 916,01грн, заборгованість по комісії за супровід кредиту в сумі 28055,85 грн.

З огляду на наведене та зважаючи на положення кредитного договору від 30.05.2013 №15-93/19-8/13, місцевий господарський суд допустив неправильне застосування норм матеріального права та дійшов помилкового висновку щодо наявності правових підстав для визнання та включення грошових вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк до боржника у сумі 34 603 940,11грн.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про визнання кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" до Приватного акціонерного товариства Корум Україна частково, а саме: у сумі 5368,00 грн перша черга (судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника); 191 194 276,86грн четверта черга (заборгованість за кредитом, заборгованість за процентами, заборгованість за комісією за управлення кредитом) та відмови у задоволенні інших вимог заяви з грошовими вимогами до боржника, у зв`язку з чим ухвалу господарського суду Донецької області від 27.06.2023 у справі №905/1008/22 в частині визнання грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" до Приватного акціонерного товариства Корум Україна слід скасувати частково в частині визнання грошових вимог у сумі 34 603 940,11грн та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у визнанні вказаних грошових вимог.

Беручи до уваги те, що абзацом 4 пункту 4 та пунктом 6 резолютивної частини ухвали господарського суду Донецької області від 27.06.2023 у справі №905/1008/22 було встановлено розмір кредиторських вимог, які визнані та відхилені судом, наявні правові підстави для змін вказаних частин судового рішення із зазначенням сум, встановлених судом апеляційної інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення та є підставою для його часткового скасування та зміни.

Керуючись статтями 269, 270, п.2 ч.1 ст. 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Корум Україна (вх. №1268 Д/1) на ухвалу господарського суду Донецької області від 27.06.2023 у справі №905/1008/22 задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 27.06.2023 у справі №905/1008/22 в частині визнання грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" до Приватного акціонерного товариства Корум Україна скасувати частково в частині визнання грошових вимог у сумі 34 603 940,11грн.

Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у визнанні вказаних грошових вимог.

Визнати частково кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" до Приватного акціонерного товариства Корум Україна, а саме:

- у сумі 5368,00 грн перша черга (судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника);

- 191 194 276,86грн четверта черга (заборгованість за кредитом, заборгованість за процентами, заборгованість за комісією за управлення кредитом).

В задоволенні інших вимог заяви Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" про визнання грошових вимог до боржника (від 07.02.2023 вх. №1128/23) відмовити.

Викласти пункт 1 резолютивної частини ухвали господарського суду Донецької області від 27.06.2023 у справі №905/1008/22 у наступній редакції:

«Визнати кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк", що підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства Корум Україна (код ЄДРПОУ 25332714), в наступному порядку: 5368,00 грн - перша черга, 191 194 276,86грн четверта черга».

В іншій частині ухвалу господарського суду Донецької області від 27.06.2023 у справі №905/1008/22 в частині визнання грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" залишити без змін.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 27.06.2023 у справі №905/1008/22 в частині внесення до реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства Корум Україна визнаних кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Горизонт» скасувати частково в частині внесення грошових вимог до боржника у сумі 89 151 343,45грн та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у визнанні вказаних грошових вимог.

Визнати частково кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Горизонт» до Приватного акціонерного товариства Корум Україна, а саме:

- у сумі 5368,00 грн перша черга (судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника);

- 342 696 411,23грн - четверта черга (заборгованість за кредитом, заборгованість за процентами, інфляційні втрати, 3 відсотки річних).

В задоволенні інших вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Горизонт» про визнання кредиторських вимог до боржника (від 20.02.2023 вх. №1473/23) відмовити.

Змінити абзац 4 пункту 4 резолютивної частини ухвали господарського суду Донецької області від 27.06.2023 у справі №905/1008/22, виклавши його в наступній редакції:

«Розпоряднику майна внести до реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства Корум Україна (код ЄДРПОУ 25332714) вимоги кредиторів, на підставі ухвали господарського суду Донецької області від 01.05.2023 року:

- Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Горизонт» на суму 5368,00 грн - перша черга, 342 696 411,23грн - четверта черга».

Змінити пункт 6 резолютивної частини ухвали господарського суду Донецької області від 27.06.2023 у справі №905/1008/22, виклавши його в наступній редакції:

«Вимоги не визнані судом: грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Горизонт до боржника у розмірі 374 380 567,36грн, Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в розмірі 42 112 050,28грн».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 23.10.2023

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін

Суддя І.А. Шутенко