Постанова

від 24.10.2023 по справі 908/2750/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2023 року м. Дніпро Справа № 908/2750/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів:Чус О.В., Дарміна М.О.,

секретар судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від прокуратури: Міщук Н.П., посвідчення №069937 від 01.03.2023 р., прокурор відділу

від позивача: не з`явився

від відповідача: Вишнякова Н.В., посвідчення №ЗП001323 від 29.06.2017 р., адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.08.2023р. (суддя Боєва О.С., м. Запоріжжя, повний текст складено 31.08.2023 р.) у справі

за позовом: Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 118а) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Запорізької міської ради (69105, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю МЕГА ЛАЙТС (69118, м. Запорвіжжя, просп. 40-річчя Перемоги, буд. 31)

про стягнення суми 365 101,15 грн.,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі позивача Запорізької міської ради звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю МЕГА ЛАЙТС, з позовними вимогами про стягнення на користь Запорізької міської ради доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, в розмірі 365 101,15 грн.

Одночасно із позовною заявою до суду надійшла заява Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області від 29.08.2023 за вих.№ 57-2703-23-2 про забезпечення позову.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.08.2023р. відмовлено у задоволенні заяви Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про забезпечення позову.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову у повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що ухвала суду про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову постановлена з порушенням норм процесуального права та не відповідає обставинам справи.

Скаржник вважає що висновки суду, що заявником не надано доказів існування на даний час обставин щодо вчинення відповідачем реальних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після подання позову до суду, в тому числі і дій спрямованих на відчуження належного йому майна, на яке прокурор просить накласти арешт, та про те, що прокурором не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірне нерухоме майно та заборона вчинення реєстраційних дій щодо останнього, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову, або ускладнити ефективний захист порушеного права, порушують норми процесуального права.

Скаржник зазначає, що обґрунтовуючи необхідність вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1714291223101, а саме: будівлі, загальною площею 3014,5 кв.м.: будівля літ. А загальною площею 2400,2 кв.м., будівля літ. Б загальною площею 544,4 кв.м., будівля літ. В загальною площею 69,9 кв.м., за адресою: м. Запоріжжя, просп. 40-річчя Перемоги, буд. 31, який наразі належить відповідачу ТОВ «МЕТА ЛАЙТС», прокурор зазначив, що невжиття цього заходу забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист інтересів держави, за захистом яких прокурор звернувся до суду, з огляду на те, що його відчуження іншій особі, яка не є учасником справи, призведе до необхідності додаткового (повторного) звернення до суду з позовом до нового власника щодо оскарження відповідних правочинів щодо відчуження майна та стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна. Крім того, вищевикладені обставини вказують на ймовірну складність або неможливість у майбутньому виконати рішення суду. До заяви про забезпечення позову було додано докази, що підтверджують вказані в ній обставини.

При цьому, Скаржник вказує на те, що об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1714291223101, а саме: будівлі, загальною площею 3014,5 кв.м.: будівля літ. А загальною площею 2400,2 кв.м., будівля літ. Б загальною площею 544,4 кв.м., будівля літ. В загальною площею 69,9 кв.м., розташований за адресою: м. Запоріжжя, просп. 40-річчя Перемоги, буд. 31 на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 2310100000:03:039:0100 - є майном, безпосередньо пов`язаним з предметом спору, та на нього може бути накладено арешт з метою забезпечення поданого прокурором позову про стягнення з відповідача доходу, отриманого від безпідставно набутого майна.

Скаржник вважає, шо накладення арешту на належне відповідачу нерухоме майно буде співмірним заходом забезпечення позову про стягнення з нього коштів. Можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача, тому не потребує окремого доведення.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГА ЛАЙТС» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою, просить апеляційну скаргу Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.08.2023 р. у справі 908/2750/23 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.08.2023 р. у справі 908/2750/23 залишити без змін.

В обґрунтування своїх заперечень Товариство посилається на те, що прокурором не наведено конкретних обставин та не долучено до заяви про забезпечення позову будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідачем вчиняються дії спрямовані на ухилення від майбутнього виконання рішення суду, а невжиття заходів до забезпечення позову у даній справі може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Товариство звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 1 662 405,38 грн., а прокурор просить накласти арешт на окреме індивідуально визначене майно відповідача, яке не належить до предмета спору.

Товариство вказує також на те, що прокурором не подано доказів відсутності або недостатності у відповідача коштів для стягнення спірної заборгованості в разі задоволення позову, а також доказів на підтвердження вартості спірного майна на час подання заяви про забезпечення позову.

Крім того, на думку Товариства, накладення арешту на нерухоме майно відповідача, яке становить будівлю готелю, не лише перешкоджає у реалізації відповідачем свого права власності на нерухоме майно, обґрунтованість обмеження, якого прокурором не доведена, а і унеможливлює здійснення останнім своєї господарської діяльності, адже відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам».

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2023р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Дармін М.О., Чус О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2023р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи №908/2750/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області на рішення Господарського суду Запорізької області від 31.08.2023р. у справі №908/2750/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

25.09.2023р. матеріали справи №908/2750/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.09.2023р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 24.10.2023р..

Позивач не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомленив належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Позивача.

У судовому засіданні 24.10.2023р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

До Господарського суду Запорізької області 30.08.2023р. надійшла позовна заява від 29.08.2023р. за вих. № 57-2703-23 Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі позивача: Запорізької міської ради до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГА ЛАЙТС» з позовними вимогами про стягнення на користь Запорізької міської ради доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, в розмірі 365 101,15 грн.

Одночасно із позовною заявою до суду надійшла заява Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області від 29.08.2023р. за вих.№ 57-2703-23-2 про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна будівлі загальною площею 3014,5 кв.м, а саме: будівлю літ. А, площею 2400,2 кв.м, будівлю літ. Б, площею 544,4 кв, будівлю літ.В, площею 69,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:03:039:0100, площею 0,6241 га, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1714291223101, номер запису про право власності: 29307351, який на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «МЕГА ЛАЙТС». При цьому заявником у заяві зазначено, що в випадку задоволення судом цієї заяви, відсутні підстави для застосування зустрічного забезпечення.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів до забезпечення позову прокурором, зокрема, зазначено, що до постановлення рішення у даній справі Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГА ЛАЙТС» можуть бути вчинені дії, спрямовані на відчуження належного йому нерухомого майна іншій особі, що може істотно ускладнити ефективний захист інтересів держави, за захистом яких прокурор звернувся до суду, призведе до необхідності додаткового (повторного) звернення до суду з позовом до нового власника майна. З урахуванням викладеного прокурор вважає, що є реальні існуючі обставини, які вказують на ймовірну складність або неможливість у майбутньому виконати рішення суду.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.08.2023р. відмовлено у задоволенні заяви Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, про забезпечення позову.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників прокуратури та відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала господарського суду від 31.08.2023р. у справі 908/2750/23, якою відмовлено в задоволенні заяви Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, про забезпечення позову.

Оскаржувана ухвала мотивована тим, що заявником не надано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі за умови задоволення позову. Посилання прокурора на випадки відчуження майна відповідачем не є достатньо обґрунтованою підставою для вжиття заходів забезпечення позову в даній справі за відсутності доказів вчинення відповідачем дій щодо відчуження належного йому майна.

Колегія суддів з таким висновком господарського суду не погоджується, з огляду на таке.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020р. у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020р. у справі №910/9498/19, від 17.09.2020р. у справі №910/72/20, від 15.01.2021р. у справі №914/1939/20, від 16.02.2021р. у справі №910/16866/20, від 15.04.2021р. у справі №910/16370/20, від 24.06.2022р. у справі №904/3783/21, від 26.09.2022р. у справі №911/3208/21).

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.03.2023р. у справі №905/448/22 вказала про те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами Відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для Позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та Позивач отримає задоволення своїх вимог.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із Позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022р. у справі №908/2382/21 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків щодо застосування, зокрема, ст. 137 ГПК України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у постановах Верховного Суду (від 10.10.2019р. у справі №904/1478/19, від 16.12.2019р. у справі №904/3459/19 та від 28.05.2021р. у справі №10/5026/290/2011(925/1502/20).

Крім того, подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020р. у справі №381/4019/18.

З матеріалів оскарження ухвали вбачається, що предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі позивача Запорізької міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю МЕГА ЛАЙТС 365 101,15 грн.

Між сторонами існує спір щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за відсутності правовстановлюючих документів, в розмірі 365 101,15 грн., а виконання в майбутньому судового рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у відповідача присудженої до стягнення суми заборгованості.

Оскільки предметом спору є стягнення коштів, в розмірі 365 101,15 грн., накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, які на праві приватної власності належать ТОВ «МЕГА ЛАЙТС», мінімально впливатиме на повсякденну роботу Відповідача, не ускладнюючи його господарську діяльність.

До того ж, за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022р. у справі №905/446/22).

У свою чергу Відповідач не спростував наведені Прокурором аргументи щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Отже застосування обраних Прокурором заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідають ст.ст. 136, 137 ГПК України, а також вимогам співмірності, розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог.

Колегія суддів зауважує на тому, що зазначені заходи забезпечення позову є тимчасовими (до закінчення розгляду справи) та спрямовані на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті (збереження за відповідачем права власності на майно) з метою зупинення вчинення під час розгляду цієї справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективний захист та поновлення порушеного права в разі задоволення/часткового задоволення позову.

Отже з огляду на викладене, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, про забезпечення позову у даній справі.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції при винесенні ухвали про відмову у забезпеченні позову належним чином не було з`ясовано обставини, з якими закон пов`язує можливість вжиття заходів забезпечення позову, а тому суд дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви прокурора про накладення арешту на спірне нерухоме майно.

За таких обставин, враховуючи доводи заявника, наведені у заяві, з огляду на предмет та підстави позовних вимог, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що заява Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно в межах суми позову підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду відповідно - скасуванню.

10. Судові витрати.

Розподіл сум судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи по суті, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.08.2023р. у справі № 908/2750/23 скасувати.

Заяву Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкти нерухомості, які на праві власності належать Товариству з обмеженою відповідальністю МЕГА ЛАЙТС, в межах суми, в розмірі 365 101,15 грн., а саме на:

- об`єкт нерухомого майна будівлі, загальною площею 3014,5 кв.м, а саме: будівлю літ. А, площею 2400,2 кв.м, будівлю літ. Б, площею 544,4 кв, будівлю літ.В, площею 69,9 кв.м, за адресою: м. Запоріжжя, пр. 40-річчя Перемоги, буд. 31, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:03:039:0100, площею 0,6241 га, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1714291223101, номер запису про право власності: 29307351.

Стягувачем за даною постановою є Шевченківська окружна прокуратура міста Запоріжжя Запорізької області (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 118а, ідентифікаційний код юридичної особи відсутній).

Боржником за даною постановою є Товариство з обмеженою відповідальністю МЕГА ЛАЙТС (69118, м. Запорвіжжя, просп. 40-річчя Перемоги, буд. 31, ідентифікаційний код юридичної особи 42510172).

Постанова про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення постанови до виконання - протягом трьох років з дня її прийняття, тобто до 24.10.2026 року.

Доручити Господарському суду Запорізької області за результатами розгляду справи 908/2750/23 здійснити розподіл судових витрат за розгляд заяви про забезпечення позову та апеляційної скарги Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.08.2023р. у справі № 908/2750/23.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 24.10.2023 р.

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін