Рішення

від 12.10.2023 по справі 904/48/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2023р. Справа № 904/48/23

За позовом: Криворізької центральної окружної прокуратури, м. Кривий Ріг

До: Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг (відповідач-1) та Акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз», смт. Славське (відповідач-2)

Про: визнання незаконним та скасування рішення та визнання договору оренди недійсним

Суддя Васильєв О.Ю.

cекретар судового засідання Броян А.Р.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від прокуратури: Міщук Н.П. (прокурор відділу);

Від відповідача-1: Сеїна О.О. (представник);

Від відповідача-2: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Криворізька центральна окружна прокуратура (позивач) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Криворізької міської ради (відповідач-1) та АТ «Концерн Галнафтогаз» (відповідач-2) про: визнання незаконним та скасування рішення Криворізької міської ради №3994 від 23.09.2015р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Волгоградській, 15, реєстрацію права комунальної власності на неї, зміну цільового призначення та надання її в оренду реконструкції машинної будівлі шахти «Південна-Вентиляційна» під комплекс багатофункціонального призначення з АЗК»; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки №2019500 від 23.12.19р. (укладеного між Криворізькою міською радою та АТ «Концерн Галнафтогаз») щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:162:0099 площею 0,3692га. Крім того, прокурором заявлено клопотання про поновлення строку позовної давності стосовно позовних вимог про оскарження спірного рішення. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на наступні обставини : Криворізька міськрада (відповідач-1) всупереч вимогам чинного законодавства змінив цільове призначення спірної земельної ділянки , що призвело до заниження орендної плати, яка надходить до бюджету , що порушує інтереси держави .

Ухвалою суду від 09.01.23р. відкрито провадження у справі №904/48/23, справу призначено до розгляду за правилами загального провадження у підготовчому засіданні.

Криворізька міськрада (відповідач-1) проти задоволення позовних вимог заперечував з наступних підстав : оспорюване прокурором рішення прийнято у відповідності до вимог чинного Закону на підставі наданої документації із землеустрою, виконаної розробником . Прокурором не зазначена конкретна норма законодавства, яку порушено укладенням оспорюваного договору. Крім цього, прокурором обрано неналежний спосіб захисту визнання недійсним спірного договору оренди земельної ділянки , що призведе до не отримання коштів міським бюджетом. Також зазначає, що є хибним твердження прокурора, що він міг дізнатись про оскаржуване рішення Криворізької міської ради №3994 від 23.09.15р. тільки після державної реєстрації права оренди на земельну ділянку 1211000000:06:162:0099 через те, що вказане рішення не опубліковане на офіційному сайті міської ради. Тому прокурор починаючи з 23.09.15р. до 2023 р. мав можливість ознайомитись зі змістом оскаржуваного рішення, а відтак , підстави для поновлення пропущеного строку на звернення з позовом до суду відсутні ; тому Криворізькою міськрадою подано до суду заяву про застосування позовної давності.

Прокуратурою у відповіді на відзив Криворізької міськради вказано про те , що наслідком безпідставного віднесення спірної земельної ділянки до земель житлової та громадської забудови є невірне визначення істотної умови договору, а саме розміру орендної плати. Також подано заперечення на заяву позивача про застосування позовної давності та вказано, що строк позовної давності розпочинається з моменту державної реєстрації права оренди земельної ділянки - з 27.12.19р. Таким чином, прокурор звернувся з цим позовом до закінчення 3 річного строку з моменту державної реєстрації права оренди земельної ділянки, тобто в межах строку позовної давності.

АТ «Концерн Галнафтогаз» (відповідач-2) проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі та вказує , що не є підприємством автомобільного транспорту, а тому цільове призначення земельної ділянки, яка ним використовується, визначено правильно, отже підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Крім того, відповідачем 2 заявлено про пропущення прокурором строків позовної давності для звернення в суд з вказаними позовними вимогами, що і є підставою для відмови у позові.

Прокуратура у відповіді на відзив АТ «Концерн Галнафтогаз» просить суд позовні вимоги задовольнити, оскільки відповідачем 2 не спростовано позиції прокурора щодо незаконності рішення міської ради та наявності підстав визнати укладений між відповідачами 1, 2 договір недійсним. Також прокурором подано заперечення на заяву відповідача-2 про застосування позовної давності та вказано на безпідставність тверджень про розміщення рішення Криворізької міської ради №3994 від 23.09.2015р. на сайті міської ради оскільки відповідачем 2 не надано доказів його розміщення на сайті. На даний час вказане рішення відсутнє на сайті міської ради. Крім того, рішенням КМР №164 від 23.03.22р. на період воєнного стану обмежено функціонування офіційного вебпорталу міста Кривого Рогу «Криворізький ресурсний центр».

Ухвалою суду від 09.03.23р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання в режимі відеоконференції відкладено на 30.03.23р.

Прокурором подано пояснення щодо строку позовної давності та вказано на те , що станом на 21.06.23р. до прокуратури від Криворізької міської ради не надійшло доказів публікації оспорюваного рішення відповідно до норм чинного законодавства. Прокурор вказує, що порушення інтересів держави у вигляді заниження орендної плати за користування земельною ділянкою шляхом неправильного визначення категорії землі прокурору стало відомо тільки після внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022042080000062 від 26.05.22р

Ухвалою суду від 27.07.23р. закрите підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 07.09.23р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Криворізької міської ради №2044 від 26.06.13р. затверджено план зонування території міста Кривого Рогу, до якого входить схема зонування території районів міста, в тому числі Саксаганського району м. Кривого Рогу, та є складовою Генерального плану міста. Згідно зі схемою зонування території Саксаганського району місце розташування автозаправної станції на вул. Волгоградська 15а у м. Кривий Ріг відноситься до зони транспортної інфраструктури населеного пункту.

Рішенням Криворізької міської ради №3994 від 23.09.15р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Волгоградській, 15, реєстрацію права комунальної власності на неї, зміну цільового призначення та надання її в оренду для реконструкції машинної будівлі шахти «Південна-Вентиляційна» під комплекс багатофункціонального призначення з АЗК» вирішено: затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,7550 га на вул. Волгоградській, 15 у Саксаганському районі (кадастровий номер 1211000000:06:162:0097) для реконструкції машинної будівлі шахти «Південна-Вентиляційна» під комплекс багатофункціонального призначення з АЗК (п.1 ) ; зміннено цільове призначення частини забудованих земель промисловості площею 0,4484га в Саксаганському районі, облікованих за державним підприємством «Рудоуправління їм. Кірова» (п.2) ; вирішено зареєструвати за територіальною громадою Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради право комунальної власності на земельну ділянку житлової та громадської забудови площею 0,7550 га на вул. Волгоградській, 15 у Саксаганському районі (кадастровий номер 1211000000:06:162:0097) для реконструкції машинної будівлі шахти «Південна-Вентиляційна» під комплекс багатофункціонального призначення з АЗК, відповідно до вимог чинного законодавства України ( п.3) ; надати ТОВ «Партнер-КР» із земель комунальної власності в оренду терміном на 5 років земельну ділянку житлової та громадської забудови площею 0,7550 га на вул. Волгоградській, 15 у Саксаганському районі (кадастровий номер 1211000000:06:162:0097) за цільовим призначенням - землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) для реконструкції машинної будівлі шахти «Південна-Вентиляційна» під комплекс багатофункціонального призначення з АЗК ( п.4) .

20.04.16р. між Криворізькою міською радою (орендодавець) та ТОВ «Партнер-КР» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №2016177, за умовами якого на підставі рішення міської ради №3994 від 23.09.15р. орендодавцем передано, а орендарем прийнято в строкове платне користування земельну ділянку житлової та громадської забудови за цільовим призначенням для будівництва й обслуговування будівлі (код. 03.07) для реконструкції машинної будівлі шахти «Південна-вентиляційна» під комплекс багатофункціонального призначення з АЗК, яка знаходиться на вул. вул. Волгоградській, 15 у Саксаганському районі м. Кривого Рогу (п.1) В оренду передається земельна ділянка площею 0,7550га. ,кадастровий номер земельної ділянки 1211000000:06:162:0097.

26.06.19р. Криворізькою міською радою прийнято рішення №3920 «Про надання дозволу на поділ земельної ділянки на вул. Волгоградська, 15», яким надано ТОВ «Партнер-КР» згоду на поділ земельної ділянки житлової та громадської забудови площею 0,7550 га, на вул. Волгоградській, 15 у Саксаганському районі (кадастровий номер 1211000000:06:162:0097), що перебуває в користуванні на підставі договору оренди земельної ділянки, для реконструкції машинної будівлі шахти «Південна-Вентиляційна» під комплекс багатофункціонального призначення з АЗК, без зміни цільового призначення.

Рішенням міської ради №4136 від 26.09.19р. «Про погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на вул. Волгоградській, 15, реєстрацію права комунальної власності на сформовані внаслідок поділу земельні ділянки» погоджено технічну документацію про поділ земельної ділянки площею 0,7550 га (кадастровий номер 1211000000:06:162:0097) на вул. Волгоградській, 15 у Саксаганському районі для реконструкції машинної будівлі шахти «Південна-Вентиляційна» під комплекс багатофункціонального призначення з АЗК . У результаті поділу утворилися земельні ділянки в Саксаганському район, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07), категорія землі житлової та громадської забудови для реконструкції машинної будівлі шахти «Південна-вентиляційна» під комплекс багатофункціонального призначення з АЗК, площами:

- 0,3692 га (кадастровий номер 1211000000:06:162:0099) вул. Волгоградській, 15а;

- 0,3858 га (кадастровий номер 1211000000:06:162:0100) вул. Волгоградській, 15 (п.1)

Пунктом 2 вирішено зареєструвати за територіальною громадою міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради право комунальної власності на земельні ділянки в Саксаганському районі, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07). категорія землі житлової та громадської забудови для реконструкції машинної будівлі шахти «Південна-вентиляційна» під комплекс багатофункціонального призначення з АЗК, площами:

- 0,3692 га (кадастровий номер 1211000000:06:162:0099) вул. Волгоградській, 15а;

- 0,3858 га (кадастровий номер 1211000000:06:162:0100) вул. Волгоградській, 15

Комплексу багатофункціонального призначення з АЗК та АГЗП присвоєно поштову адресу: вул. Волгоградська, 15А на підставі рішення виконкому Саксаганської районної у місті ради №229 від 19.06.2019р. «Про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомого майна, розташованому на вул. Волгоградській, 15».

30.10.19р. рішенням Криворізької міської ради №4226 «Про припинення шляхом розірвання договору оренди земельної ділянки №18165607 від 16.12.16р., зміну виду використання земельних ділянок на вул. Волгоградській, 15 і вул. Волгоградській, 15а, та надання їх в оренду без зміни їх цільового призначення» вирішено: припинити шляхом розірвання за згодою сторін договір оренди №№18165607 від 16.12.16р., укладений з ТОВ «Партнер-КР» земельної ділянки житлової та громадської забудови площею 0,7550га на вул. Волгоградській, 15 у Саксаганському районі (кадастровий номер 1211000000:06:162:0097) за цільовим призначенням землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) для реконструкції машинної будівлі шахти «Південна-вентиляційна» під комплекс багатофункціонального призначення з АЗК, що була поділена на земельні ділянки: 0,3692 га (кадастровий номер 1211000000:06:162:0099) вул. Волгоградській, 15а та 0,3858 га (кадастровий номер 1211000000:06:162:0100) вул. Волгоградській, 15. Змінено вид користування земельних ділянок, що були сформовані внаслідок поділу земельної ділянки, в тому числі, земельної ділянки 0,3858 га вул. Волгоградській, 15а у Саксаганському районі (кадастровий номер 1211000000:06:162:0099) з «реконструкції машинної будівлі шахти «Південна-вентиляційна» під комплекс багатофункціонального призначення з АЗК» на «для розміщення автозаправного комплексу».

Також надано ТОВ «Партнер-КР» із земель комунальної власності в оренду до 30.10.24р. земельні ділянки житлової та громадської в Саксаганському районі за цільовим призначенням «землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07)», площею, в тому числі, - 0,3692 га (кадастровий номер 1211000000:06:162:0099) вул. Волгоградській, 15а, для розміщення автозаправного комплексу.

23.12.19р. між Криворізькою міською радою та ТОВ «Партнер-КР» укладено договір оренди земельної ділянки №2019500, згідно з умовами якого орендодавець надає, на підставі рішення міської ради №4226 від 30.10.19р., а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку житлової та громадської забудови за цільовим призначенням « землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07)» для розміщення автозаправного комплексу, (кадастровий номер 1211000000:06:162:0099) вул. Волгоградській, 15а, у Саксаганському районі м. Кривого Рогу.( п.1) В оренду передається земельна ділянка площею 0,3692 га. (п.2) Договір укладено терміном до 30.10.24р(п.6)

Отже , з чого часу на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:06:162:0099 площею 0,3692 га, що розташована на вул. Волгоградській, 15а в м. Кривий Ріг, з 2019 р. розміщена та експлуатується автозаправна станція .

19.03.20р. між ТОВ «Партнер-КР» та АТ «Концерн Галнафтогаз» укладено договір купівлі продажу нерухомого майна, за умовами якого, продавець передає, а покупець приймає у власність об`єкт нерухомого майна - автозаправний комплекс, що розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Волгоградській, 15а. Об`єкт продажу розташований на земельній ділянці, площею 0,3692 га., за кадастровим номером земельної ділянки 1211000000:06:162:0099.

22.04.20р. рішенням Криворізької міської ради №4662 «Про внесення змін до діючих договорів оренди земельних ділянок» вирішено: внести зміни до діючих договорів оренди земельних ділянок (додаток) у частині зміни орендарів.

16.07.20р. між Криворізькою міською радою , ТОВ «Партнер-КР» та АТ «Концерн Галнафтогаз» укладено угоду про внесення змін до діючого договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 23.12.19р. за №34902698, згідно з умовами якої сторонами визнано орендарем земельної ділянки АТ «Концерн Галнафтогаз».

Як зазначає прокурор, на час звернення з позовом до суду орендарем спірної земельної ділянки кадастровий номер 1211000000:06:162:0099 вул. Волгоградській, 15а, у Саксаганському районі м. Кривого Рогу є АТ «Концерн Галнафтогаз».

Прокурор вважає, що цільове призначення спірної земельної ділянки змінено всупереч вимогам Закону, внаслідок чого безпідставно зменшено ставку орендної плати зі ставки орендної плати 2,5% за використання земель транспорту на ставку 0,9% за землі житлової та громадської забудови у 2021 році та зі ставки 3% на ставку 1,2% у 2022 році у зв`язку з чим місцевим бюджетом у 2021-2022 роках недоотримано понад 418 488,49грн., що є підставою для звернення прокурора до суду з цим позовом.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля є об`єктом права власності українського народу. Від імені народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Частиною 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно ст. 80 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статті 144 Конституції України, статей 12, 122 ЗК України, статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції, зокрема, міських рад належить вирішення питань про надання у користування земельних ділянок із земель комунальної власності відповідних територіальних громад.

Отже, у даних правовідносинах повноваження щодо вирішення питання про надання у користування земельних ділянок належать до компетенції Криворізької міськради (відповідача-1).

Відповідно до ст. 20 ЗК України (в редакції від 01.07.15р., яка була чинна на час ухвалення оскаржуваного рішення відповідача-1) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення (частина 1).

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (частина 2).

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок. Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться: щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою; щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - районною державною адміністрацією, а щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, що не входять до території району, або в разі якщо районна державна адміністрація не утворена, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією (частина 3)

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою (частина 5)

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільні дороги» (в редакції від 02.07.15р., яка була чинною на дату прийняття відповідачем-1 оскаржуваного рішення) під об`єктами дорожнього сервісу розуміються спеціально облаштовані місця для зупинки маршрутних транспортних засобів, майданчики для стоянки транспортних засобів, майданчики відпочинку, видові майданчики, автозаправні станції, пункти технічного обслуговування, мотелі, готелі, кемпінги, торговельні пункти (у тому числі малі архітектурні форми), автозаправні комплекси, складські комплекси, пункти медичної та технічно-евакуаційної

допомоги, пункти миття транспортних засобів, пункти приймання їжі та питної води, автопавільйони, а також інші об`єкти, на яких здійснюється обслуговування учасників дорожнього руху та які розміщуються на землях дорожнього господарства або потребують їх використання для заїзду та виїзду на автомобільну дорогу.

Як зазначалося вище , згідно із договором оренди земельної ділянки №2019500 від 23.12.19р., укладеним між Криворізькою міською радою та ТОВ «Партнер-КР» , орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку житлової та громадської забудови за цільовим призначенням « землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07)» для розміщення автозаправного комплексу (кадастровий номер 1211000000:06:162:0099) вул. Волгоградській, 15а, у Саксаганському районі м. Кривого Рогу, земельна ділянка площею 0,3692 га.

В подальшому, 19.03.20р. між ТОВ «Партнер-КР» та АТ «Концерн Галнафтогаз» укладено договір купівлі продажу нерухомого майна, за умовами якого продавець передав, а покупець прийняв у власність об`єкт нерухомого майна - автозаправний комплекс, що розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Волгоградській, 15а. Об`єкт продажу розташований на земельній ділянці, площею 0,3692 га., за кадастровим номером земельної ділянки 1211000000:06:162:0099. Об`єкт продажу належить продавцю на праві власності на підставі сертифікату серії ІУ №163191160747 від 26.04.2019 виданого ДАБІ України.

Таким чином, на спірній земельній ділянці розташовано саме автозаправний комплекс, що відповідачами не спростовано.

Водночас, об`єкти, розміщені на спірній земельній ділянці, належать до об`єктів дорожнього сервісу, оскільки вони прямо зазначені у переліку таких об`єктів, наведених у статті 1 Закону України «Про автомобільні дороги», зокрема: автозаправний комплекс, на якому здійснюється обслуговування учасників дорожнього руху.

Слід зазначити, що кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму. Так, земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення.

Зміна виду використання земельної ділянки в межах її цільового призначення можлива, але порядок вирішення цього питання не встановлений. Виходячи з принципу Земельного кодексу України щодо раціонального використання та охорони земель, зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися у порядку, встановленому для зміни цього цільового призначення землі.

Земельний кодекс України передбачає зміну цільового призначення землі органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проект землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 05.03.2013 у справі №21-417а12.

В той же час, згідно зі статтею 67 ЗК України до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об`єктів транспорту.

Так, статтею 71 ЗК України до земель автомобільного транспорту віднесено землі під спорудами та устаткуванням енергетичного, гаражного і паливороздавального господарства, автовокзалами, автостанціями, лінійними виробничими спорудами, службово-технічними будівлями, станціями технічного обслуговування, автозаправними станціями, автотранспортними, транспортно-експедиційними підприємствами, авторемонтними заводами, базами, вантажними дворами, майданчиками контейнерними та для перечеплення, службовими та культурно-побутовими будівлями й іншими об`єктами, що забезпечують роботу автомобільного транспорту.

Системний аналіз наведених правових норм, дає підстави вважати, що розміщення автозаправних станцій здійснюється на землях з цільовим призначення - землі автомобільного транспорту. Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 07.09.2022 у справі №620/6024/20, від 04.02.2020 у справі №915/47/17, від 08.05.2018 у справі №521/4789/17.

В даному випадку автозаправна станція розміщена на земельній ділянці, цільове призначення якої всупереч вимогам чинного законодавства рішенням Криворізької міської ради №3994 від 23.09.15р. змінено на цільове призначення «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07)».

Поняття «використання земельної ділянки не за цільовим призначенням» стосується тих випадків, коли на земельній ділянці з певним цільовим призначенням проводиться діяльність, яка виходить за межі цільового призначення та передбачає фактичне використання такої ділянки.

В даному випадку земельна ділянка, на якій розміщена автозаправна станція, має цільове призначення не земель автомобільного транспорту, а земель громадської забудови, що є неправомірним і вказаним рішенням відповідача-1 порушуються інтереси держави з огляду на таке.

Суд звертає увагу, що відповідно до статті 38 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Відповідно до класифікації (В.03.15) земельна ділянка за цільовим призначенням відноситься до земель житлової та громадської забудови і призначена для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, вичерпного переліку яких чинне законодавство не містить.

Водночас, земельна ділянка, яка за цільовим призначенням відноситься до земель житлової та громадської забудови, не може використовуватися для розміщення автозаправної станції.

Також суд на підставі відомостей, розміщених на офіційному сайті Міністерства юстиції України у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановив, що видами діяльності відповідача-2 є такі:

47.30 Роздрібна торгівля пальним (основний)

46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами

47.26 Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах

77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.

47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами

68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна

49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Надаючи оцінку видам діяльності відповідачем-2, суд відзначає, що роздрібна торгівля пальним має здійснюватися саме на автозаправних станціях, а не у будівлях торгівлі.

Також прокурор долучив до матеріалів справи рішення Криворізької міської ради: №4799 від 30.06.20р. «Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2021 р.» та №506 від 26.05.21р. «Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу», згідно з яким визначено ставки земельного податку на території міста Кривого Рогу .

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-1 оскаржуваним рішенням змінив цільове призначення земельної ділянки, яка надана в оренду відповідачу-2, з «для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (код 12.11)» на «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07)».

Суд встановив, що у 2021 році ставка земельного податку для земель з цільовим призначенням 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі складала від 0,300% до 1,200% від нормативної грошової оцінки земель міста (таке цільове призначення визначено оскаржуваним рішенням для земельної ділянки, переданої відповідачу-2 в оренду на підставі оскаржуваного договору).

Ставка земельного податку для земель з цільовим призначенням 12.11 для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу і підприємств складала від 2,500% до 3.000% від нормативної грошової оцінки земель міста (таке цільове призначення мала земельна ділянка, передана відповідачу-2 на підставі договору оренди до прийняття відповідачем-1 оскаржуваного рішення).

Ставка земельного податку для земель з цільовим призначенням 12.04 «Для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства» складала від 2,500% до 3,000% від нормативної грошової оцінки земель міста (таке цільове призначення вважає правильним прокурор для земельної ділянки, переданої відповідачу-2 у користування на підставі договору оренди).

За результатами аналізу ставок земельного податку залежно від їх цільового призначення суд приходить до висновку про те , що зміна цільового призначення земельної ділянки шляхом прийняття оскаржуваного прокурором рішення призвела до значного зниження розміру орендної оплати для відповідача-2 за користування земельною ділянкою на підставі оспорюваного прокурором договору оренди.

Наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, визначені у ст. 21 ЗК України, а саме порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою, зокрема, для:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;

б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.

Дослідивши фактичні обставини справи та наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що відповідач-1, приймаючи оскаржуване рішення, неправомірно змінив цільове призначення спірної земельної ділянки, а тому вимога прокурора про визнання оскаржуваного рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню, є підставною та підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки №2019500 від 23.12.19р., укладеного між Криворізькою міською радою та АТ «Концерн Галнафтогаз» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:162:0099 площею 0,3692га., суд зазначає наступне.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами у даній справі, суд зазначає, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором оренди землі.

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Право оренди земельної ділянки, відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідної орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Аналогічні приписи містить ст. 1 Закону України «Про оренду землі», який є спеціальним законом та визначає умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, у відповідності до ч. 1 ст. 124 ЗК України, здійснюється, зокрема, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

При цьому, судом враховано, що згідно з приписами статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Так, постановою від 21.08.2019 Великої Палати Верховного Суду за результатом розгляду справи №911/3681/17 здійснено висновок, згідно якого громадяни та юридичні особи у визначеному законом порядку набувають прав власності та користування земельними ділянками відповідно до їх цільового призначення для ведення господарської діяльності або задоволення особистих потреб. Відносини, пов`язані з набуттям і реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок, є цивільно-правовими (п. 33 Постанови).

У пункті 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019р. (справа №910/20323/17) зазначено, що з моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб`єктами, та в подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору. Такі ознаки не притаманні адміністративним правовідносинам, натомість - притаманні цивільним правовідносинам, які з урахуванням суб`єктного складу можуть бути предметом судового розгляду у відповідному суді загальної юрисдикції або господарському суді. Аналогічний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.05.2018 (справа №150/928/14-а).

Правовий режим земель громадської та житлової забудови визначено у статті 38 ЗК України, згідно з якою до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель та споруд, інших об`єктів загального користування.

Порядок використання зазначеної категорії земель регламентовано статтею 39 ЗК України, відповідно до якої використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Отже, нецільовим використанням земельної ділянки з категорії земель житлової та громадської забудови є її використання за іншим призначенням, всупереч генеральному плану населеного пункту, іншій містобудівній документації, плану земельно-господарського устрою тощо, тобто всупереч земельному законодавству України.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідач-2 надану йому земельну ділянку використовує для розміщення автозаправного комплексу, експлуатація якого змінила як цільове призначення ділянки, так і режим її використання, а така істотна умова спірного договору як розмір орендної плати прямо суперечить положенням законодавства.

Оскільки суд визнав незаконним та скасував рішення відповідача-1, на підставі якого спірна земельна ділянка була передана відповідачу-2 , а зміст спірного договору, зокрема в частині розміру орендної плати та цільового призначення земельної ділянки, суперечить вищенаведеним положенням законодавства, суд дійшов висновку, що вимога про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним також підлягає задоволенню судом.

Щодо клопотання прокурора про поновлення строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами 3 та 4 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідачем 2 до суду одночасно з відзивом на позов заявлено про застосування позовної давності для звернення до суду з вказаними позовними вимогами, обґрунтоване тим, що 29.09.15р. рішення Криворізької міської ради №3994 від 23.09.15р. опубліковано на офіційному вебсайті Криворізької міської ради та її виконавчого комітету (у розділі «Публічна інформація») згідно з Регламентом виконавчого комітету Криворізької міської ради, затвердженого рішенням виконкому міської ради №377 від 21.07.21. Враховуючи викладене, прокурор мав достатньо часу для ознайомлення зі змістом оскаржуваного рішення.

Також, відповідачем 1 подано заяву про застосування позовної давності, з посиланням на ті ж самі обставини пропуску строку позовної давності, які зазначені відповідачем 2.

Ухвалою суду від 30.05.23р. зобов`язано відповідача 1 надати докази публікації оспорюваного рішення відповідно до норм чинного законодавства.

На виконання вимог ухвали суду від 30.05.23р. відповідачем 1 надано скрін-шот та лист Управління інформаційнокомунікаційних технологій виконкому КМР №7-23/12-01-12/396 від 15.06.23р., відповідно до яких оспорювань рішення опубліковано на офіційному вебсайті Криворізької міської ради та її виконавчого комітету (у розділі «Публічна інформація») згідно з Регламентом виконавчого комітету Криворізької міської ради, затвердженого рішенням виконкому міської ради №377 від 21.07.21.

Заперечуючи факт публікації рішення Криворізької міської ради №3994 від 23.09.15р. прокурор вказує на те, що наданий в якості доказів публікації спірного рішення лист Управління інформаційнокомунікаційних технологій виконкому КМР №7-23/12-01-12/396 від 15.06.23 із зазначенням гіперпосилання https://so.kr.gov.ua/ua/treezas_so/pg/3349377777_dl/ не є належним доказом, оскільки за вказаним гіперпосиланням сторінка сайту міської ради із оскаржуваним рішенням відсутня, а доданий до матеріалів справи скрін-шот не містить гіперпосилання.

Однак, відповідачем 1 надано додаткові пояснення та зазначено на те, що 17 грудня 2020 року Криворізькою міською радою було прийнято рішення № 1, яким затверджено Регламент Криворізької міської ради, що встановлює порядок прийняття та оприлюднення рішень міської ради у відповідності до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Закону України «Про оборону України», Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від № 2102-ІХ від 24.02.2022 на території України було введено воєнний стан.

Враховуючи вищезазначені події, Криворізькою міською радою прийнято рішення від 12.04.2022 № 1278 «Про внесення змін до рішення міської ради від 17.12.2020 №1 «Про затвердження Регламенту Криворізької міської ради».

Згідно зі статтею 65 Регламенту у період воєнного стану обмежується доступ до офіційного вебсайта Криворізької міської ради та її виконавчого комітету (Глава 12. Проведення сесій ради в умовах правового режиму воєнного стану).

Відповідач 1 зазначив, що починаючи з 12.04.22р. року доступ до офіційного вебсайта Криворізької міської ради та її виконавчого комітету (на якому здійснюється оприлюднення прийнятих органом місцевого самоврядування актів) був обмежений.

Як вище встановлено судом, прокурором заявлено клопотання про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності для подання даної позовної заяви.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20.12.2007 у справі "Фінікарідов проти Кіпру").

За змістом статті 267 ЦК України сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб`єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов`язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу.

Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.

До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.

Відповідно до частини 5 статті 267 ЦК України саме на суд покладено обов`язок перевірки поважності причин пропущення позовної давності з урахуванням конкретних обставин справи та наявних доказів у справі.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини 5 статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Звертаючись з позовними вимогами , прокурор просив суд про поновлення строку позовної давності з посиланням на поважність причини пропуску строку позовної давності. Прокурор зазначає про те, що предметом спору у даній справі є договірні відносини між міською радою та відповідачем- 2 за договором оренди земельної ділянки від 23.12.19р. Згідно з відомостями з Державного реєстру прав на нерухоме майно державна реєстрація права оренди на вказану земельну ділянку була здійснена лише 27.12.19р.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Верховний Суд у постанові від 01.04.2020 у справі №696/1883/15 дійшов висновку, що моментом укладення договору оренди ділянки є саме його державна реєстрація, якщо сторони не передбачили в договорі іншого. Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17.

Таким чином, об`єктивна можливість дізнатись про порушення органом місцевого самоврядування та суб`єктом господарювання прав територіальної громади у спірних правовідносинах вникла у прокурора тільки після державної реєстрації права оренди на вказану земельну ділянку, яка здійснена 27.12.19р.

Також, прокурор звертає увагу на те, що специфічний об`єкт - АЗК, який розташований на спірній земельній ділянці, було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно лише 24.07.19р. Попередній договір оренди спірної земельної ділянки земельної ділянки від 20.04.16р. не містив даних про розміщення на земельній ділянці АЗС.

На момент прийняття спірного рішення Криворізької міської ради №3994 від 23.09.15р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Волгоградській, 15, реєстрацію права комунальної власності на неї, зміну цільового призначення та надання її в оренду реконструкції машинної будівлі шахти «Південна Вентиляційна» під комплекс багатофункціонального призначення з АЗК» такого об`єкту нерухомого майна, як АЗК не існувало.

Крім того, прокурор зазначає, що прокуратурою виявлено, що службові особи Виконавчого комітету Криворізької міської ради неналежним чином виконуючи свої службові обов`язки, всупереч вимогам законодавства передали в оренду землі комунальної власності, визначивши їх як землі житлової та громадської забудови, для розміщення на них автозаправних станцій, що призвело до заниження, орендної плати за використання земельних ділянок та завдало істотної шкоди інтересам територіальної громади м. Кривого Рогу. У зв`язку з чим внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022042080000062 від 26.05.22р. за ознаками кримінального провадження, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України. Прокурором в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження отримано висновок від уповноваженого органу (лист ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області №10-4-0.41-4633/2-22 від 02.11.2022), згідно з яким спірна земельна ділянка протиправно віднесена до земель житлової та громадської забудови, а не до земель транспорту, як того

вимагає ст. 71 ЗК України.

Зі змісту статті 261 Цивільного кодексу України вбачається, що позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду.

Згідно зі статтею 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому встановлення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і застосування норм матеріального права, і правила обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може ворушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів.

Оскільки держава зобов`язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконних правових актів, їх скасування не повинне ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, яку покликані підтримувати норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право. При цьому, держава в такому випадку може нести ризик спливу строку позовної давності на оскарження нею незаконних дій державних органів, зокрема шляхом укладання правочинів з порушенням вимог законодавства (аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду від 06 червня 2018 року по справі 348/1237/15-ц, від 10 травня 2018 року по справі 914/1708/17).

Аналогічних висновків про необхідність встановлення не лише про обізнаність позивача про відповідний правочин, а й про необхідність встановлення об`єктивної можливості особи знати про обставини порушення відповідних прав дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.11.2018р. у справі № 372/1036/15-ц та вказала на помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій, що перебіг строку давності почався коли РДА здійснила передачу земельної ділянки, а не з часу коли особа дізналась про порушення. Оскільки значення мас «є тільки безпосередня обізнаність про порушення, а й об`єктивна можливість особи знати про обставини порушення відповідних прав».

Крім цього, у постанові від 23.11.21р. у справі № 359/3373/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала на помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про можливість прокурора дізнатись про порушення прав держави, оскільки рішення сільської ради не містить посилань, що спірні земельні ділянки надаються за рахунок земель лісу, про відповідні обставини порушення прокурор дізнався пізніше.

Таким чином, як зазначає прокурор, підстави для представництва інтересів держави прокурора в суді було встановлено лише за результатами вивчення обставин державної реєстрації специфічного об`єкту - АЗС 27.04.19р., протиправного віднесення у договорі оренди від 23.12.19р. земельної ділянки, на якій розташована АЗС, не до земель транспорту; систематичного недоотримання місцевим бюджетом коштів орендної плати через різні ставки орендної плати; строк для звернення до суду з метою ефективного захисту інтересів мешканців територіальної громади з боку відповідачів прокурором просить суд поновити, з огляду на поважність вищевикладених причин.

Вказані прокурором причини пропуску позовної давності судом визнаються поважними, у зв`язку з чим клопотання про поновлення строку позовної давності підлягає задоволенню.

В той же час, суд не вбачає підстав задоволення заяв відповідачів - 1,2 про застосування позовної давності та відмови в позові. За викладених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись приписами ст.ст.13, 73, 80, 86, 92, 192, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України ,господарський суд , -

ВИРІШИВ:

1. Поновити строк позовної давності в частині оскарження рішення Криворізької міської ради №3994 від 23.09.15р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Волгоградській, 15, реєстрацію права комунальної власності на неї, зміну цільового призначення та надання її в оренду реконструкції машинної будівлі шахти «Південна-Вентиляційна» під комплекс багатофункціонального призначення з АЗК».

2. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

3. Визнати незаконним та скасувати рішення Криворізької міської ради №3994 від 23.09.15р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Волгоградській, 15, реєстрацію права комунальної власності на неї, зміну цільового призначення та надання її в оренду реконструкції машинної будівлі шахти «Південна-Вентиляційна» під комплекс багатофункціонального призначення з АЗК».

4. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №2019500 від 23.12.19р., укладений між Криворізькою міською радою (50101, м. Кривий Ріг, площа Молодіжна, буд. 1, код ЄДРПОУ 33874388) та Акціонерним товариством «Концерн Галнафтогаз» (82660, Львівська область, Стрийський район, смт. Славське, вул. Франка Івана, буд. 14А, код ЄДРПОУ 31729918) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:162:0099 площею 0,3692га.

5. Стягнути з відповідача 1 : Криворізької міської ради (50101, м. Кривий Ріг, площа Молодіжна, буд. 1, код ЄДРПОУ 33874388) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 38, код ЄДРПОУ 02909938): 2 481,00грн.- судового збору.

6. Стягнути з відповідача 2: Акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз» (82660, Львівська область, Стрийський район, смт. Славське, вул. Франка Івана, буд. 14А, код ЄДРПОУ 31729918) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м.Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 38, код ЄДРПОУ 02909938) : 2481,00грн. - судового збору.

7. Видати відповідні накази після набрання рішенням чинності .

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 23.10.2023р.

Суддя Васильєв О.Ю.