Рішення

від 03.10.2023 по справі 907/142/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

"03" жовтня 2023 р. м. Ужгород Справа №907/142/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна", смт. Велика Димерка Броварського району Київської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Паперсон", м. Виноградів Закарпатської області, яке в подальшому перейменоване на Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Слот", м. Дніпро Дніпропетровської області

про стягнення 1 486 427,67 грн, у тому числі 948 701,82 грн заборгованості за надані послуги, 254 115,44 грн пені, 43 046,96 грн інфляційних нарахувань, 50 823,09 грн 10% річних та 189 740,36 грн штрафу (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог),

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

Секретар судового засідання - Іваниш Д.П.

представники:

Позивача - не з`явився

Відповідача - не з`явився

СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ

Товариством з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна", смт. Велика Димерка Броварського району Київської області заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Паперсон", м. Виноградів Закарпатської області, яке в подальшому перейменоване на Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Слот", м. Дніпро Дніпропетровської області, про стягнення 1 413 199,01 грн, у тому числі 998 701,82 грн заборгованості за надані послуги, 145 426,22 грн пені, 40 245,37 грн інфляційних нарахувань, 29 085,24 грн 10% річних та 199 740,36 грн штрафу.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 28.03.2023 відкрито провадження у справі №907/142/23 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.04.2023. Явку уповноважених представників сторін у підготовче засідання визнано обов`язковою. Встановлено відповідачу строк на подання суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України із одночасним надісланням копії такого позивачеві, а доказів надіслання - суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачеві строк на надання суду та відповідачу відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву.

Ухвалами суду від 25.04.2023, 30.05.2023 та 22.06.2023 підготовчі засідання у справі відкладалися з підстав, наведених в ухвалах cуду.

Ухвалою суду від 22.06.2023 задоволено та прийнято до розгляду заяву представника позивача про збільшення розміру позовних вимог в порядку ст. 46 ГПК України б/н від 23.05.2023 (вх. №02.3.1-02/3966/23 від 30.05.2023), якою останній просить стягнути з відповідача 1 539 201,09 грн, у тому числі 948 701,82 грн заборгованості за надані послуги, 284 946,69 грн пені, 58 822,89 грн інфляційних нарахувань, 56 989,33 грн 10% річних та 189 740,36 грн штрафу.

Ухвалою суду від 22.06.2023 задоволено та прийнято до розгляду заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог б/н від 13.06.2023 (вх. №02.3.1-02/4511/23 від 19.06.2023) у порядку ст. 46 ГПК України, якою останній просить стягнути з відповідача 1 486 427,67 грн, у тому числі 948 701,82 грн заборгованості за надані послуги, 254 115,44 грн пені, 43 046,96 грн інфляційних нарахувань, 50 823,09 грн 10% річних та 189 740,36 грн штрафу.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17.08.2023 закрито підготовче провадження у справі №907/142/23 та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 03.10.2023. Явка уповноважених представників учасників процесу судом визнана на власний розсуд.

Представник позивача через підсистему "Електронний суд" подала заяву б/н від 28.09.2023 (вх. №02.3.1-02/6745/23 від 28.09.2023), якою просить розглянути справу без її участі; заявлені позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач, будучи своєчасно та належним чином повідомленим про дату і час розгляду справи, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, на виклик суду впродовж розгляду даної справи жодного разу не з`явився..

Суд констатує, що у процесі розгляду справи відповідачем було змінено найменування із Товариства з обмеженою відповідальністю "Паперсон" (код ЄДРЮОФОПтаГФ 43457103) на Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Слот" (код ЄДРЮОФОПтаГФ 43457103) а також адресу місцезнаходження із вул. Комунальна, будинок 1Б, м. Виноградів, Берегівський район, Закарпатська область, 90300 на просп. Олександра Поля, будинок 59, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49031, про що свідчить наявний у матеріалах справи витяг із ЄДРЮОФОПтаГФ щодо юридичної особи з кодом 43457103.

Ухвала суду від 25.04.2023 була надіслана на офіційну юридичну адресу відповідача в м. Виноградів Берегівського району Закарпатської області (вул. Комунальна, будинок 1Б), водночас у подальшому така повернута на адресу суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Надіслана відповідачу за зміненим місцезнаходженням (просп. Олександра Поля, будинок 59, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49031) поштова кореспонденція (ухвали суду від 30.05.2023, 22.06.2023 та 17.08.2023) повернута на адресу господарського суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

У даному контексті суд зазначає, що за змістом ч. 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, одним із судових рішень є ухвала.

Відтак, у розумінні вищевказаних положень процесуального законодавства, ухвали суду є судовим рішенням, а тому, відповідно до пп. 17.1. п. 17 Перехідних положень ГПК України та ч. 10 ст. 242 ГПК України, надсилається у паперовій формі відповідачеві.

Частиною 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення, зокрема, є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17, від 26.11.2019 у справі №910/568/19, від 16.07.2020 у справі №904/4673/19, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.12.2022 у справі №910/1730/22).

Водночас направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку - суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20).

Разом з тим, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Крім того, в матеріалах справи наявні довідки Господарського суду Закарпатської області, із яких вбачається, що ухвали суду від 25.04.2023, 30.05.2023, 22.06.2023 та ухвала від 17.08.2023 про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті були надіслані одержувачу - ТОВ "Паперсон", що в подальшому перейменоване на ТОВ "Альфа Слот" - в його електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" та, відповідно, доставлені до його електронного кабінету 02.05.2023, 02.06.2023, 14.07.2023 та 30.08.2023.

Суд у даному контексті також враховує практику Європейського суду з прав людини, якою визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 встановлено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Згідно із правовим висновком Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.04.2023 у справі №904/272/22, Держава Україна, витративши значні ресурси, створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує ЄДРСР. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі. Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.

Ухвалою суду від 17.08.2023 явка учасників справи в судове засідання 03.10.2023 судом була визнана на власний розсуд, відтак, виходячи із засад змагальності та диспозитивності у господарському судочинстві, передбачених статтями 13, 14 ГПК України, учасники справи на власний розсуд скористалися наданим їм частиною 1 статті 42 ГПК України процесуальним правом на участь в судовому засіданні під час розгляду даної справи по суті.

Згідно із приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників учасників спору за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято в нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН СПОРУ

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Позивач просить суд задоволити позов у повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, покликаючись на неналежне виконання відповідачем умов Договору транспортного експедирування №К5.05/2022-79 від 02.05.2022 в частині взятих на себе договірних зобов`язань щодо своєчасної оплати за надані транспортно - експедиторські послуги, внаслідок чого у відповідача виникла та рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 948 701,82 грн. Крім того, у зв`язку із простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання, позивачем заявлено до стягнення з останнього 254 115,44 грн пені, 43 046,96 грн інфляційних нарахувань, 50 823,09 грн 10% річних та 189 740,36 грн штрафу.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, на виклик суду жодного разу не з`явився, хоча розгляд справи судом неодноразово відкладався. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали суду було надіслано на його офіційні юридичну адресу, зазначену у витязі з ЄДРЮОФОПтаГФ, та до електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд"), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення із приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Крім того, ухвалою суду від 25.04.2023 підготовче засідання у справі відкладалося за клопотанням відповідача б/н від 20.04.2023 (вх. №02.3.1-02/2925/23 від 20.04.2023), яким останній просив відкласти підготовче засідання на іншу дату з метою надання йому можливості ознайомитись із матеріалами справи.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

ДОВОДИ, ВИКЛАДЕНІ СТОРОНАМИ В ІНШИХ ЗАЯВАХ ПО СУТІ СПРАВИ

Представник позивача через підсистему "Електронний суд" подала додаткові пояснення б/н від 28.09.2023 (вх. №02.3.1-02/6732/23 від 28.09.2023), в яких зазначає про те, що на виконання умов укладеного між сторонами Договору позивачем належним чином надавались відповідачу транспортно-експедиторські послуги та додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів автомобільним транспортом.

Як стверджує представник позивача, ТОВ "Рабен Україна" було здійснено перевезення вантажу за заявками відповідача на підставі товарно-транспортних накладних, які, в силу п. 4.2. Договору, є належним і достатнім підтвердженням факту надання транспортно-експедиторських послуг; усі вантажі було належним чином доставлено вантажоодержувачам, свідченням чого є підписи останніх на ТТН.

Представник позивача звертає увагу на те, що відповідачу були передані рахунки на оплату наданих послуг та акти надання послуг за допомогою програми "Вчасно", а також засобами електронного поштового зв`язку із застосуванням системи 1С; відповідачем такі отримано та частково оплачено.

Водночас покликаючись на положення п. 6.3.2. Додатку А до Договору, представник позивача зауважує, що за відсутності письмових зауважень замовника до актів надання послуг або відхилення ним таких без відповідних пояснень, акти вважаються погодженими, а надані послуги - прийнятими замовником без будь-яких претензій.

Відтак, за твердженням представника позивача, відповідачем, хоч і не повернуто ТОВ "Рабен Україна" акти надання послуг, однак, прийнято надані позивачем послуги без жодних зауважень. Окрім того, представник позивача наголошує на тому, що відповідач фактично визнав свою заборгованість перед позивачем, свідченням чого є гарантійні листи відповідача та здійснені ним часткові проплати за отримані послуги.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" (виконавцем, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Паперсон" (замовником), яке в подальшому перейменоване на Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Слот", було укладено Договір транспортного експедирування №К5.05/2022-79 від 02.05.2022 (далі - Договір), пунктом 1.1. якого встановлено, що відповідно до цього Договору виконавець зобов`язується за плату, на користь та за рахунок замовника надавати транспортно-експедиторські послуги та додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів автомобільним транспортом (далі - послуги), а замовник зобов`язується приймати та оплачувати вказані послуги на умовах, визначених цим Договором та відповідним Додатком А та/або Додатком Б та/або Додатком В (як ці терміни визначено у п. 1.2. Договору), залежно від того, який(і) додаток(и) буде підписано сторонами.

За змістом п. 1.4. Договору, види послуг та інші істотні умови, які вимагаються законодавством України для договорів транспортного експедирування, визначаються сторонами у цьому Договорі, Додатках, додаткових угодах, доповненнях до цього Договору, а також у заявках замовника про надання послуг (далі - заявка(и)) за умови підписання Заявки(ок) сторонами (або за умови оформлення та прийняття Заявки(ок) виконавцем іншим способом, передбаченим цим договором та/або відповідним Додатком), і у такому випадку Заявка(и) є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно із п. 2.1. Договору, якщо інше не встановлено Додатками, послуги надаються на підставі Заявки, в якій зазначаються: вид послуг, вид та найменування вантажу, інформація про властивості вантажу, кількість вантажу, умови його перевезення, інструкції щодо кріплення та упакування, вантажовідправник, вантажоодержувач, адреса навантаження та розвантаження, маршрут, строк перевезення та інші умови, визначені замовником як істотні.

Розмір винагороди виконавця визначається відповідно до вартості окремих послуг, які виконавець надає замовнику. Розмір, особливості формування і зміни вартості окремих послуг встановлюються відповідним Додатком. Якщо це передбачено чинним законодавством, Договором чи відповідним Додатком, до винагороди також включаються відповідні витрати виконавця (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 4.1., 4.2., 4.3. Договору, замовник сплачує винагороду виконавця після надання відповідних послуг на підставі рахунку, наданого виконавцем. Належним та достатнім підтвердженням надання послуг за окремою Заявкою є товарно - транспортний документ (товарно - транспортна накладна (ТТН) або міжнародна автомобільна накладна (CMR) з відміткою вантажоодержувача про прийняття вантажу. Оплата здійснюється замовником безготівково на поточний банківський рахунок виконавця на підставі отриманого рахунка від виконавця. Виконавець має право надати замовнику можливість оплати рахунків після надання послуг, про що виконавець повідомляє замовника шляхом надсипання електронного листа. У такому випадку замовник зобов`язаний оплатити вартість наданих послуг протягом 5 календарних днів з дати рахунку.

Пунктом 4.5. Договору визначено, що за фактом надання послуг сторони підписують відповідні акт здачі-прийняття наданих послуг (далі - акт(и)). Акти підписуються із такою ж періодичністю, як виставляються рахунки, або частіше.

Згідно із п. 5.4.3. Договору, в разі прострочення оплати наданих послуг замовник сплачує виконавцеві за весь період прострочення до дати фактичної оплати (без обмеження будь-яким строком) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення. У випадку прострочення оплати більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів, замовник додатково сплачує штраф у розмірі 20% (двадцять відсотків) від суми заборгованості.

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що сторони призначають наступних осіб своїми представниками для цілей цього Договору: - зі сторони замовника: Ярема І.І., адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - зі сторони виконавця: Єрмаков Є.А., адреса електронної пошти: evgeniy.ermakov@raben-group.com.

Якщо інше прямо не встановлене цим Договором або відповідним Додатком, будь-які офіційні повідомлення, сповіщення, вказівки та інструкції, заяви, Заявки та зміни до них, а також документи, пов`язані з цим Договором, можуть надсилатися електронною поштою на вищезазначені адреси електронної пошти представників сторін. Електронний лист вважається одержаним адресатом в момент повернення відправникові повідомлення поштового сервера про прочитання, але не пізніше наступного робочого дня після дня повернення відправникові повідомлення поштового сервера про доставку електронного листа. Будь-які документи, що оформлюються сторонами за даним Договором (в тому числі сам Договір та первинні документи), можуть бути оформлені у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису та електронної цифрової печатки кожної зі сторін або у паперовому вигляді (п. 7.2., 7.3., 7.8. Договору).

За змістом п. 9.1., 9.2. Договору, цей Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2022 року, а в частині виконання грошових зобов`язань - до моменту їх повного виконання. Всі розрахунки за надані послуги мають бути здійснені замовником до моменту закінчення дії Договору, в останній день дії Договору всі рахунки виконавця вважаються такими, строк оплати згідно з якими настав. За відсутності до закінчення терміну дії даного Договору пропозицій сторін по розірванню даного Договору, Договір вважається кожного разу продовженим на один рік (12 (дванадцять) місяців).

В Додатку А від 02.05.2022 до Договору транспортного експедирування №К5.05/2022-79 від 02.05.2022 (далі - Додаток А) сторони дійшли згоди, зокрема, про види послуг, які підлягають наданню виконавцем (розділ 2), обумовили порядок подання замовником Заявок (розділ 3), процедуру надання послуг (розділ 4), тарифи (вартість) послуг виконавця (розділ 5), порядок прийняття та оплати наданих послуг (розділ 6) та відповідальність сторін (розділ 7).

Так, підпунктами 6.1.1., 6.1.2. пункту 6.1. Додатку А передбачено, що перед виставленням рахунку за надані послуги (далі - рахунок(ки)), виконавець, на власний розсуд або на вимогу замовника, у електронній формі направляє на узгодження відповідальній особі замовника специфікацію, яка містить перелік виконаних Заявок, маршрути, вартість наданих послуг (далі - Специфікація). Замовник повинен протягом 3 (трьох) банківських днів з дня отримання Специфікації узгодити Специфікацію або переслати зауваження до неї в електронному вигляді. У випадку відсутності у вказаний строк зауважень замовника Специфікація вважається погодженою замовником. Відповідно до погодженої замовником Специфікації виконавець надає акт здачі - прийняття наданих послуг (далі - акт(и)) і рахунок.

Рахунки та акти оформлюються у паперовій формі чи за допомогою програм M.E.Doc, ВЧАСНО або аналогу таких програм з використанням електронного цифрового підпису та електронної цифрової печатки кожної зі сторін. Документи, оформлені у паперовому вигляді, вручаються особисто (наручно) під підпис представникові замовника, або надсилаються поштовим відправленням чи засобами кур`єрської доставки. Також допускається надання зазначених документів засобами факсимільного зв`язку або електронною поштою (підп. 6.2.4. п. 6.2. Додатку А).

За умовами підп. 6.3.1. та 6.3.2. п. 6.3. Додатку А, не пізніше 3 (трьох) банківських днів з дня отримання актів, оформлених виконавцем, замовник зобов`язаний затвердити акт за допомогою програм M.E.Doc, ВЧАСНО або аналогу таких програм, або, у разі надання акту у паперовій формі, підписати акт та повернути один підписаний екземпляр акту виконавцеві. У випадку неповернення екземпляру акту, підписаного замовником, за відсутності письмових зауважень замовника до акту або непідтвердження (відхилення без пояснень) акту за допомогою програм M.E.Doc, ВЧАСНО або аналогу таких програм у строк, визначений у п. 6.3.1. цього Додатку, акт вважається погодженим, а надані послуги - прийнятими замовником без зауважень.

Підпунктом 6.4.1. пункту 6.4. Додатку А встановлено, що розмір процентів, який підлягатиме сплаті боржником в разі невиконання грошових зобов`язань за цим Додатком відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, за згодою сторін дорівнюватиме 10% річних від суми заборгованості.

В Доповненні №1 від 02.05.2022 до Договору транспортного експедирування №К5.05/2022-79 від 02.05.2022 сторони узгодили, що домовлений ними тариф на перевезення вантажу без підтримання температурного режиму становить 1,15 грн з ПДВ/кг брутто, але не менше ніж 500 грн за плт.

Відповідно до Доповнення №1 від 01.07.2022 до Договору транспортного експедирування №К5.05/2022-79 від 02.05.2022, вартість перевезення вантажу без підтримання температурного режиму, погоджена сторонами, становить 1,44 грн з ПДВ/кг брутто, але не менше ніж 500 грн за плт.

За змістом Доповнення №1 від 15.08.2022 до Договору транспортного експедирування №К5.05/2022-79 від 02.05.2022, сторони дійшли згоди про встановлення наступних тарифів на перевезення вантажу без підтримання температурного режиму:

Обробка, збір, транспортування продукції вагою від 0-3500 кгВартість перевезення відповідно 1,59 грн з ПДВ/кг бруттоОбробка, збір, транспортування продукції вагою від 3500 кг - 7000 кгВартість перевезення відповідно 1,66 грн з ПДВ/кг бруттоОбробка, збір, транспортування продукції вагою від 7000 кг - 10 500 кгВартість перевезення відповідно 1,69 грн з ПДВ/кг бруттоОбробка, збір, транспортування продукції вагою від 10 500 кг та більшеВартість договірна

На виконання умов укладеного між сторонами спору Договору позивачем надано відповідачу послуги, пов`язані з перевезенням вантажів автомобільним транспортом, загальною вартістю 1 042 139,18 грн, свідченням чого є наявні в матеріалах справи акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) №0007909089 від 09.09.2022 на суму 102 533,54 грн, №0007909172 від 13.09.2022 на суму 46 046,34 грн, №0007909228 від 20.09.2022 на суму 117 405,67 грн, №0007909353 від 27.09.2022 на суму 151 333,43 грн, №0007909431 від 30.09.2022 на суму 95 732,49 грн, №0007910089 від 12.10.2022 на суму 129 823,26 грн, №0007910182 від 18.10.2022 на суму 62 688,94 грн, №0007910297 від 31.10.2022 на суму 225 212,49 грн, №0007911078 від 09.11.2022 на суму 84 306,07 грн та №0007911176 від 17.11.2022 на суму 27 056,95 грн, рахунки - фактури №0007909089 від 09.09.2022 на суму 102 533,54 грн, №0007909172 від 13.09.2022 на суму 46 046,34 грн, №0007909228 від 20.09.2022 на суму 117 405,67 грн, №0007909353 від 27.09.2022 на суму 151 333,43 грн, №0007909431 від 30.09.2022 на суму 95 732,49 грн, №0007910089 від 12.10.2022 на суму 129 823,26 грн, №0007910182 від 18.10.2022 на суму 62 688,94 грн, №0007910297 від 31.10.2022 на суму 225 212,49 грн, №0007911078 від 09.11.2022 на суму 84 306,07 грн та №0007911176 від 17.11.2022 на суму 27 056,95 грн разом із специфікаціями до них, підписані позивачем електронним цифровим підписом за допомогою сервісу "Вчасно" та надіслані відповідачу засобами електронного зв`язку в системі 1С, а також товарно - транспортні накладні від 29.08.2022, 31.08.2022, 01.09.2022, 02.09.2022, 05.09.2022, 06.09.2022, 07.09.2022, 08.09.2022, 09.09.2022, 12.09.2022, 13.09.2022, 14.09.2022, 15.09.2022, 16.09.2022, 19.09.2022, 20.09.2022, 21.09.2022, 22.09.2022, 23.09.2022, 26.09.2022, 27.09.2022, 28.09.2022, 29.09.2022, 30.09.2022, 03.10.2022, 04.10.2022, 05.10.2022, 06.10.2022, 07.10.2022, 14.10.2022, 17.10.2022, 18.10.2022, 19.10.2022, 20.10.2022, 21.10.2022, 24.10.2022, 25.10.2022, 26.10.2022, 27.10.2022, 28.10.2022, 31.10.2022, 01.11.2022, 02.11.2022, 03.11.2022, 04.11.2022 та 07.11.2022 підписані і скріплені печатками вантажовідправників та вантажоодержувачів.

Водночас відповідач, отримавши вищевказані акти надання послуг засобами електронного зв`язку, такі не затвердив шляхом підписання електронним цифровим підписом та скріплення електронною цифровою печаткою, обґрунтованих зауважень до актів позивачу не надав, вартість наданих йому послуг оплатив частково - в розмірі 93 437,36 грн, у зв`язку з чим у нього виникла та рахується заборгованість перед позивачем у сумі 948 701,82 грн. Крім того, внаслідок прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, позивачем заявлено до стягнення з останнього 254 115,44 грн пені, 43 046,96 грн інфляційних нарахувань, 50 823,09 грн 10% річних та 189 740,36 грн штрафу.

ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Нормою ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, станом на момент розгляду наявного спору по суті його обставини оцінюються судом із огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

На підставі ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

При цьому, за своєю правовою природою договір, укладений між сторонами спору, відноситься до змішаного договору, що має ознаки договору транспортного експедирування та договору перевезення.

Статтею 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Як встановлюють положення ст. 916 Цивільного кодексу України, за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Правовий статус перевізника характеризує те, що він є суб`єктом господарювання, який на виконання умов договору перевезення вантажу зобов`язується доставити ввірений йому вантажовідправником вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі - вантажоодержувачу. Перевізник є стороною договору перевезення вантажу і зазначається як такий у відповідних транспортних документах.

У той же час, згідно зі ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Статтею 316 Господарського кодексу України визначено, що договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні визначені Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Так, у статті 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначено, що транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Статтею 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" передбачений перелік документів, що підтверджують приймання вантажу до транспортування.

За змістом ч. 11, 12 та 13 ст. 9 вищевказаного Закону, перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Згідно із пунктом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 (із змінами та доповненнями) (далі - Правила), договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов`язки та відповідальність сторін щодо їх додержання; перевізник - фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Пунктом 11.1. Правил визначено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля (п. 11.2. Правил).

У разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається перевізнику (пункт 11.5 Правил).

Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 затверджено Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (далі - Положення), згідно з пунктом 1.2. якого первинні документи - це документи, створені у паперовій або в електронній формі, які містять відомості про господарські операції.

Пунктом 2.1. Положення передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Відповідно до частини 2 статті 48 Закону України №2344-ІІІ від 05.04.2001 "Про автомобільний транспорт", документом для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія є, серед іншого, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства можна дійти висновку про те, що товарно-транспортна накладна підтверджує факт надання послуг із перевезення товарів (якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах), документує рух матеріальних цінностей та є одним із доказів реальності здійснення господарської операції з постачання товарів.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіацій них накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Отже для здійснення транспортно-експедиторської діяльності наявність товарно-транспортного документа (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо) є обов`язковою. В такому випадку товарно-транспортний документ є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції, а його відсутність, відповідно, свідчить про формальне документальне оформлення транспортно-експедиторської послуги.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За положеннями ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З наявних у матеріалах справи документальних доказів вбачається, а відповідачем, у свою чергу, не спростовано, що позивачем, на виконання умов Договору транспортного експедирування №К5.05/2022-79 від 02.05.2022, надано транспортно-експедиційні послуги щодо перевезення вантажу автомобільним транспортом, свідченням чого є складені товарно-транспортні накладні від 29.08.2022, 31.08.2022, 01.09.2022, 02.09.2022, 05.09.2022, 06.09.2022, 07.09.2022, 08.09.2022, 09.09.2022, 12.09.2022, 13.09.2022, 14.09.2022, 15.09.2022, 16.09.2022, 19.09.2022, 20.09.2022, 21.09.2022, 22.09.2022, 23.09.2022, 26.09.2022, 27.09.2022, 28.09.2022, 29.09.2022, 30.09.2022, 03.10.2022, 04.10.2022, 05.10.2022, 06.10.2022, 07.10.2022, 14.10.2022, 17.10.2022, 18.10.2022, 19.10.2022, 20.10.2022, 21.10.2022, 24.10.2022, 25.10.2022, 26.10.2022, 27.10.2022, 28.10.2022, 31.10.2022, 01.11.2022, 02.11.2022, 03.11.2022, 04.11.2022 та 07.11.2022 з підписами і печатками як вантажовідправників, так і вантажоодержувачів.

Матеріалами справи встановлено, що позивач у відповідності до розділу 7 Договору, підп. 6.1.2., 6.2., 6.2.4. Додатку А до Договору засобами електронного поштового зв`язку надіслав відповідачу акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) №0007909089 від 09.09.2022 на суму 102 533,54 грн, №0007909172 від 13.09.2022 на суму 46 046,34 грн, №0007909228 від 20.09.2022 на суму 117 405,67 грн, №0007909353 від 27.09.2022 на суму 151 333,43 грн, №0007909431 від 30.09.2022 на суму 95 732,49 грн, №0007910089 від 12.10.2022 на суму 129 823,26 грн, №0007910182 від 18.10.2022 на суму 62 688,94 грн, №0007910297 від 31.10.2022 на суму 225 212,49 грн, №0007911078 від 09.11.2022 на суму 84 306,07 грн та №0007911176 від 17.11.2022 на суму 27 056,95 грн разом із рахунками-фактурами на оплату вартості наданих послуг, водночас відповідач, отримавши такі, не затвердив їх шляхом підписання електронним цифровим підписом та скріплення електронною цифровою печаткою, обґрунтованих зауважень до актів позивачу не надав.

У той же час, як зазначалось судом попередньо, згідно із підп. 6.3.1. та 6.3.2. п. 6.3. Додатку А до Договору, не пізніше 3 (трьох) банківських днів з дня отримання актів, оформлених виконавцем, замовник зобов`язаний затвердити акт за допомогою програм M.E.Doc, ВЧАСНО або аналогу таких програм, або, у разі надання акту у паперовій формі, підписати акт та повернути один підписаний екземпляр акту виконавцеві. У випадку неповернення екземпляру акту, підписаного замовником, за відсутності письмових зауважень замовника до акту або непідтвердження (відхилення без пояснень) акту за допомогою програм M.E.Doc, ВЧАСНО або аналогу таких програм у строк, визначений у п. 6.3.1. цього Додатку, акт вважається погодженим, а надані послуги - прийнятими замовником без зауважень.

З урахуванням наведеного, із огляду на відсутність доказів надання замовником обґрунтованих заперечень щодо зазначених в актах послуг, такі вважаються погодженим відповідачем.

Більше того, здійснення останнім оплат на рахунок позивача за надані послуги з перевезення вантажів з посиланням на Договір транспортного експедирування №К5.05/2022-79 від 02.05.2022 є діями, що свідчать про визнання відповідачем свого обов`язку з оплати вартості вказаних послуг. При цьому, у матеріалах справи наявні гарантійні листи, адресовані позивачу, якими відповідач визнав свою заборгованість за надані послуги перед позивачем та гарантував оплату такої у відповідні строки.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає заявлені позивачем вимоги в частині стягнення з відповідача суми 948 701,82 грн заборгованості за надані послуги законними, документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а відтак, такі підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі п. 5.4.3. Договору позивач просить стягнути з відповідача суму 254 115,44 грн пені, а також штраф у розмірі 189 740,36 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому в договорі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.4.3. Договору встановлено, що в разі прострочення оплати наданих послуг замовник сплачує виконавцеві за весь період прострочення до дати фактичної оплати (без обмеження будь-яким строком) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення. У випадку прострочення оплати більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів, замовник додатково сплачує штраф у розмірі 20% (двадцять відсотків) від суми заборгованості.

Перевіривши за допомогою калькулятора сертифікованої комп`ютерної програми інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН" розрахунок заявлених до стягнення суми пені та штрафу у межах відповідних боргових періодів, суд зазначає, що пеня в розмірі 254 115,44 грн, а також штраф у розмірі 189 740,36 грн нараховані правомірно (розгорнутий розрахунок пені та штрафу міститься в матеріалах справи) та підлягають стягненню з відповідача повністю.

У даному контексті суд також враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/12876/19, за яким можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань не лише не заборонено, але й передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України. При цьому, щодо порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою статтею 627 Цивільного кодексу України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України, пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України видами штрафних санкцій, тобто, не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Крім того, за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач просить стягнути з останнього суму 43 046,96 грн інфляційних нарахувань та 50 823,09 грн 10% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Статтею 625 Цивільного кодексу України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Так, відповідно до наведеної норми, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18, від 09.02.2021 у справі №520/17342/18.

Здійснивши за допомогою калькулятора сертифікованої комп`ютерної програми інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН" перерахунок заявлених до стягнення інфляційних нарахувань та 10% річних за визначені в розрахунку позивача періоди, судом встановлено, що суми 43 046,96 грн інфляційних нарахувань та 50 823,09 грн 10% річних обраховані вірно та підлягають стягненню з відповідача повністю.

Враховуючи вищевказані обставини та те, що відповідач не надав суду свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись відповідними процесуальними правами і надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 948 701,82 грн заборгованості за надані послуги, 254 115,44 грн пені, 43 046,96 грн інфляційних нарахувань, 50 823,09 грн 10% річних та 189 740,36 грн штрафу є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем належними і допустимими доказами не спростованими. Позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 22 296,42 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 130, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Слот", просп. Олександра Поля, будинок 59, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49031 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 43457103) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна", вул. Броварська, будинок 150, смт. Велика Димерка, Броварський район, Київська область, 07442 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 32306522) суму 1 486 427,67 грн (Один мільйон чотириста вісімдесят шість тисяч чотириста двадцять сім гривень 67 коп), у тому числі 948 701,82 грн (Дев`ятсот сорок вісім тисяч сімсот одна гривня 82 коп) заборгованості за надані послуги, 254 115,44 грн (Двісті п`ятдесят чотири тисячі сто п`ятнадцять гривень 44 коп) пені, 43 046,96 грн (Сорок три тисячі сорок шість гривень 96 коп) інфляційних нарахувань, 50 823,09 грн (П`ятдесят тисяч вісімсот двадцять три гривні 09 коп) 10% річних та 189 740,36 грн (Сто вісімдесят дев`ять тисяч сімсот сорок гривень 36 коп) штрафу, а також 22 296,42 грн (Двадцять дві тисячі двісті дев`яносто шість гривень 42 коп) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 24.10.2023.

Суддя Пригара Л.І.