Рішення

від 24.10.2023 по справі 924/727/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"24" жовтня 2023 р. Справа № 924/727/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлусти У.О., розглянувши в залі судових засідань № 305 матеріали клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу у справі

за позовом селянського (фермерського) господарства "Горизонт", с. Коритна Ярмолинецького району Хмельницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп", м. Київ

про стягнення 410431,34 грн заборгованості, 17524,32 грн інфляційних втрат, 7375,00 грн 3% річних,

Представники сторін:

позивач: Гребенюк О.В. - представник згідно ордеру

відповідач: не з`явився

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 03.10.2023р. у справі № 924/727/23 позов селянського (фермерського) господарства "Горизонт", с. Коритна Ярмолинецького району Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп", м. Київ про стягнення 410431,34 грн заборгованості, 17524,32 грн інфляційних втрат, 7375,00 грн 3% річних задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп" (м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 41, ЛІТ "А" офіс 310, ідентифікаційний код 36716311) на користь селянського (фермерського) господарства "Горизонт" (Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Коритна, ідентифікаційний код 30868476) 410431,34 грн (чотириста десять тисяч чотириста тридцять одну гривню 34 коп.) заборгованості, 17524,32 грн (сімнадцять тисяч п`ятсот двадцять чотири гривні 32 коп.) інфляційних втрат, 7375,00 грн (сім тисяч триста сімдесят п`ять гривень 00 коп.) 3% річних, 6529,96 грн (шість тисяч п`ятсот двадцять дев`ять гривень 96 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Представником селянського (фермерського) господарства "Горизонт" подано до суду клопотання про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп" витрат на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причин суду не повідомив.

Представник позивача в судове засідання з`явився, доводи викладені в заяві підтримав у повному об`ємі.

При вирішенні заяви позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу судом враховується наступне.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Отже, за приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Так, у матеріалах справи знаходиться ордер Серія ВХ № 1049039 на надання правничої допомоги селянському (фермерському) господарству "Горизонт" адвокатом Гребенюком О.В. на підставі договору № НО-23/06/23-1 від 23.06.2023р. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 000382 від 09.03.2022р.).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

23.06.2023р. між адвокатом Гребенюком О.В. (адвокат) та селянським (фермерським) господарством "Горизонт" (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги № НО-23/06/23-1, відповідно до п. 1.1. якого одна сторона (адвокат) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п. 3.1. договору сторони визнають, що під гонораром розуміють винагороду адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені цим договором.

Згідно п. 3.2. договору визначення розміру гонорару здійснюється згідно тарифів, що визначені та узгоджені сторонами у додатку № 1 до цього договору та відповідно до обсягу наданої клієнту правової допомоги.

У відповідності до п. 3.10. договору сторони вправі встановити фіксований розмір гонорару. У такому випадку, сторони складають додаток до цього договору, де визначають фіксований розмір гонорару адвоката.

Як передбачено п. 4.6. договору, за результатами надання правової допомоги, або її частини адвокатом складається акт наданих послуг, що підписується сторонами. В акті вказується обсяг наданої правової допомоги та її вартість.

23.06.2023р. між адвокатом Гребенюком О.В. (адвокат) та селянським (фермерським) господарством "Горизонт" (клієнт) укладено додаток № 1 до договору про надання правової допомоги № НО-23/06/23-1 від 23.06.2023р., у якому сторони договору дійшли спільної згоди встановити фіксований розмір гонорару адвоката за представництво інтересів клієнта в господарському суді Хмельницької області та визначили його у наступному розмірі 20000,00 грн (огляд, вивчення, аналіз та попередня правова оцінка, що стосується справи; здійснення арифметичних розрахунків щодо суми, яка підлягає стягненню; написання позовної заяви, підготовка додатків (доказів) та подання до суду; представництво інтересів клієнта під час судового розгляду, участь у судових засіданнях; написання та подання заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань). Розмір гонорару є фіксованим, незалежно від обсягу наданих адвокатом послуг.

10.07.2023р. сторонами підписано акт наданих послуг № 07/2023-1, відповідно до якого адвокатом були надані, а клієнтом прийняті наступні послуги: огляд, вивчення, аналіз та попередня правова оцінка, що стосується справи (5 год.); здійснення арифметичних розрахунків щодо суми, яка підлягає стягненню (0,5 год.); написання позовної заяви, підготовка додатків (доказів) та подання до суду (6,5 год.). Всього адвокатом були надані, а клієнтом прийняті послуги на суму 10000,00 грн.

03.10.2023р. сторонами підписано акт наданих послуг № 10/2023-1, відповідно до якого адвокатом були надані, а клієнтом прийняті наступні послуги: підготовка та подання клопотання про відкладення розгляду справи (0,2 год.); участь в судовому засіданні (0,5 год.); участь в судовому засіданні (0,6 год.). Всього адвокатом були надані, а клієнтом прийняті послуги на суму 10000,00 грн.

Відповідно до платіжних інструкцій № 05/10/2023 від 06.10.2023р., № 13/07/2023 від 13.07.2023р. селянським (фермерським) господарством "Горизонт" сплачено адвокату Гребенюку О.В. 20000,00 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому у п.п. 19, 20 постанови від 07.07.2021р. № 910/12876/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини, разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.08.2021р. у справі № 910/11547/19 звернуто увагу на те, що ч. 4 ст. 129 ГПК України є загальною та повинна застосовуватись у системно-логічному зв`язку із ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19 вказано, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, однак ч. 5 наведеної норми визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

У відповідній постанові зазначено, що на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України.

Як роз`яснено у відповідній постанові, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України). Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, як вказано у вищезгаданій постанові, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019р. у справі № 915/237/18, від 24.10.2019р. у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020р. у справі № 904/3583/19.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020р. у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії застосовував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 28); у рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір; заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015).

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши подані позивачем докази та виходячи з конкретних обставин справи, дійшов висновку про те, що заявлена сума судових витрат не в повній мірі узгоджується з вищенаведеними вимогами чинного законодавства щодо розумності та необхідності відповідних витрат.

Також, суд зазначає, що враховуючи кількість сторін, предмет позову, обсяг доказів для правового аналізу, ступінь важкості справи ця справа не є складною для адвоката, який за своїм правовим статусом має достатню правову кваліфікацію. Відтак, огляд, вивчення, аналіз та попередня правова оцінка, що стосується справи, а також написання позовної заяви, підготовка додатків (доказів) та подання до суду не вимагали від адвоката істотних витрат часу, а саме 11,5 год. та професійних здібностей з огляду на кількість та правовий об`єм даних документів. Крім того, судом зауважується, що завищеними є послуги адвоката у сумі 10000,00 грн згідно акта від 03.10.2023р. за підготовку та подання клопотання про відкладення розгляду справи та участь в судових засіданнях 12.09.2023р., 03.10.2023р.

За таких обставин, очевидно, що загальна вартість послуг та витрачений адвокатом час (гонорар) є завищеними.

Встановлення судом тих обставин, що рівень складності справи не вимагав значного обсягу правничої допомоги, в тому числі такого обсягу, який зазначений адвокатом в актах наданих послуг, є підставою для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з іншої сторони. Відповідний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021р. у справі № 550/936/18.

Згідно із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 30.01.2023р. у справі № 910/7032/17, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022р. у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

З огляду на викладене, керуючись передбаченим статтею 2 Господарського процесуального кодексу України завданням щодо справедливого вирішення судом спорів та встановленими статтею 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства, серед яких справедливість, добросовісність та розумність, розумним розміром витрат позивача на професійну правничу допомогу в межах справи № 924/727/23, суд вважає 10000,00 грн.

З урахуванням вищенаведених обставин, критеріїв розумності та необхідності витрат на правову допомогу, суд задовольняє заяву позивача частково та стягує з відповідача 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн суд покладає на позивача.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

клопотання представника селянського (фермерського) господарства "Горизонт" від 06.10.2023р. про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп" (м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 41, ЛІТ "А" офіс 310, ідентифікаційний код 36716311) на користь селянського (фермерського) господарства "Горизонт" (Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Коритна, ідентифікаційний код 30868476) 10000,00 грн (десять тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ.

У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяС.В. Заверуха

Відрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (32110, с. Коритна Ярмолинецького району Хмельницької області);

3 - відповідачу (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 41, ЛІТ "А" офіс 310).

Всім реком. з повід.

Електронні адреси:

позивача bilyk_k@ukr.net, представника позивача hrebeniuk_oleh13@ukr.net

відповідача gsa@vvt.com.ua