Постанова

від 18.10.2023 по справі 344/11947/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

18 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 344/11947/20

провадження № 61-4363св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Роял Кепітал Плюс», товариство з обмеженою відповідальністю «Аквінта», ОСОБА_3 , товариство з обмеженою відповідальністю «Гостинець», державний реєстратор Котик Володимир Георгійович, приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Самсонюк Олена Анатоліївна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду у складі колегії суддів: Томин О. О.,

Пнівчук О. В., Василишин Л. В., від 20 вересня 2022 року і виходив з наступного.

Короткий зміст заявлених позовних вимог

1. У вересні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ТОВ «Роял Кепітал Плюс», ТОВ «Аквінта», ОСОБА_3 ,

ТОВ «Гостинець», державного реєстратора Котика В. Г., приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області

Самсонюк О. А. про скасування рішень державного реєстратора та державної реєстрації, витребування майна з чужого незаконного володіння.

2. Свої вимоги позивачі мотивували тим, що 13 лютого 2004 року ОСОБА_1 придбав у ЗАТ «Світлиця» нежитлові приміщення в будинку

АДРЕСА_1 .

3. 12 липня 2014 року на підставі вказаного договору купівлі-продажу за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлові приміщення в будинку АДРЕСА_1 площею 1 302,1 кв. м.

4. 23 грудня 2015 року ОСОБА_1 подарував ОСОБА_2 1/2 частину спірних приміщень, на підставі чого вона зареєструвала за собою право власності на вказану частину нежитлових приміщень.

5. Позивачі вказували, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав від 04 липня 2019 року їм стало відомо про те, що 02 жовтня 2018 року державний реєстратор Котик В. Г. вніс до державного реєстру відомості про припинення права власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на їх частки нежитлових приміщень. Підставою припинення права власності вказано вирок Галицького районного суду м. Львова від 14 травня 2007 року у справі № 1-13; рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09 вересня 2004 року у справі № 18/331; ухвала апеляційного суду Львівської області від 07 серпня 2007 року у справі № 11а-662/2007; ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 12 червня 2008 року у справі № 18/331.

6. 02 жовтня 2018 року державний реєстратор Котик В. Г. зареєстрував право приватної власності на спірне нерухоме майно за ТОВ «Гостинець», а пізніше цього ж дня зареєстрував право приватної власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_3 .

7. 02 листопада 2018 року державний реєстратор Котик В. Г. зареєстрував право приватної власності на спірне нерухоме майно за ТОВ «Аквінта».

8. 28 липня 2020 року на підставі договору купівлі-продажу № 1316, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Самсонюк О. А., ТОВ «Аквінта» відчужило ТОВ «Роял Кепітал Плюс» спірні нежитлові приміщення.

9. Позивачі зазначали, що судові рішення, на підставі яких державним реєстратором припинено їх право власності, не містять посилань, вказівок та висновків про припинення їх прав на спірне нерухоме майно, вони не були учасниками у вказаних справах.

10. Посилаючись на те, що державний реєстратор всупереч статей 10, 18, 24, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» прийняв рішення, якими незаконно позбавив їх права власності на об`єкт нерухомого майна, який належав в рівних частках та який незаконно декілька разів відчужено, зокрема на користь ТОВ ««Роял Кепітал Плюс», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд витребувати майно з чужого незаконного володіння ТОВ «Роял Кепітал Плюс», поновити їх право власності, припинити речові права відповідачів, скасувати рішення про реєстрацію припинення їх речових прав, скасувати державну реєстрацію припинення їх речових прав, скасувати рішення про реєстрацію речових прав відповідачів.

Короткий зміст судових рішень, ухвалених у справі

11. Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області

від 11 березня 2021 року, з урахуванням ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 березня 2021 року про виправлення описки, позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено.

12. Витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ «Роял Кепітал Плюс»

та передано у спільну часткову власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (по 1/2 частки права власності кожному) нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1 302,1 кв. м (підвал, І, II поверх будівлі), з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 405427326101.

13. Скасовано рішення державного реєстратора Івано-Франківської філії комунального підприємства «Центр реєстрації прав» Корецької районної

ради Рівненської області Котика В. Г. про припинення права власності ОСОБА_1 від 02 жовтня 2018 року, індексний номер рішення: 43306174.

14. Скасовано державну реєстрацію припинення права власності

ОСОБА_1 , здійснену в Державному реєстрі 02 жовтня 2018 року Котиком В. Г. , Івано-Франківська філія комунального підприємства «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради Рівненської області, Івано-Франківська область, індексний номер рішення: 43306174.

15. Скасовано рішення державного реєстратора Івано-Франківської філії комунального підприємства «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради Рівненської області Котика В. Г. про припинення права власності ОСОБА_2 від 02 жовтня 2018 року, індексний номер рішення: 43306174.

16. Скасовано державну реєстрацію припинення права власності

ОСОБА_2 , здійснену в Державному реєстрі 02 жовтня 2018 року

Котиком В. Г. , Івано-Франківська філія комунального підприємства «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради Рівненської області, Івано-Франківська область, індексний номер рішення: 43306174.

17. Скасовано рішення державного реєстратора Івано-Франківської філії комунального підприємства «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради Рівненської області Котика В. Г. про реєстрацію права власності за ТОВ «Гостинець» від 02 жовтня 2018 року, індексний номер рішення 43306503.

18. Скасовано державну реєстрацію права власності ТОВ «Гостинець», здійснену в Державному реєстрі 02 жовтня 2018 року Котиком В. Г. , Івано-Франківська філія комунального підприємства «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради Рівненської області, Івано-Франківська область, індексний номер рішення: 43306503.

19. Скасовано рішення державного реєстратора Івано-Франківської філії комунального підприємства «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради Рівненської області Котика В. Г. про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 від 02 жовтня 2018 року, індексний номер рішення 43309091.

20. Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 , здійснену в Державному реєстрі 02 жовтня 2018 року Котиком В. Г. , Івано-Франківська філія комунального підприємства «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради Рівненської області, Івано-Франківська область, індексний номер рішення: 43309091.

21. Скасовано рішення державного реєстратора Івано-Франківської філії комунального підприємства «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради Рівненської області Котика В. Г. про реєстрацію права власності за ТОВ «Аквінта» від 02 листопада 2018 року, індексний номер рішення 43843346.

22. Скасовано державну реєстрацію права власності ТОВ «Аквінта», здійснену в Державному реєстрі 02 листопада 2018 року Котиком В. Г. , Івано-Франківська філія комунального підприємства «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради Рівненської області, Івано-Франківська область, індексний номер рішення: 43843346.

23. Скасовано рішення приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Самсонюк О. А. про реєстрацію права власності за ТОВ «Роял Кепітал Плюс» від 28 липня 2020 року, індексний номер рішення 53329566.

24. Скасовано державну реєстрацію права власності ТОВ «Роял Кепітал Плюс», здійснену в Державному реєстрі 28 липня 2020 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Самсонюк О. А., індексний номер рішення: 53329566.

25. Поновлено право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 частки в праві власності на нежитлові приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1 302,1 кв. м (підвал, І, II поверх будівлі), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 405427326101, та припинено право власності ТОВ «Гостинець»,

ОСОБА_3 , ТОВ «Аквінта», ТОВ «Роял Кепітал Плюс» на нежитлові приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1 302,1 кв. м (підвал, І, II поверх будівлі), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 405427326101.

26. Встановивши, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поза їх волею, суд першої інстанції зробив висновок про наявність підстав для задоволення позову.

27. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 16 вересня

2021 року апеляційні скарги ТОВ «Аквінта» та ТОВ «Гостинець» залишено без задоволення, рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 березня 2021 року залишено без змін.

28. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння позивачів поза їх волею, а тому позов про витребування майна та скасування записів про державну реєстрацію майна за відповідачами визнано таким, що підлягає задоволенню.

29. Постановою Верховного Суду від 09 лютого 2022 року скасовано постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 16 вересня 2021 року, справу направлено на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

30. Передаючи справу на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд вказав на те, що справу в суді першої інстанції розглянуто за відсутності ТОВ «Аквінта» та ТОВ «Гостинець», які завчасно належним чином не були повідомлені про дату, час і місце судового засідання і обґрунтували свої апеляційні скарги такою підставою.

31. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 20 вересня

2022 року апеляційні скарги ТОВ «Аквінта» та ТОВ «Гостинець» залишені без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

32. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого суду про те, що відповідачами не доведено визначену законом обставину нікчемності правочину від 13 лютого 2004 року за участі ОСОБА_1 , як і не надано доказів визнання такого правочину недійсним. У матеріалах справи відсутнє інше судове рішення, яким би права позивача ОСОБА_1 були спростовані. Тому речові права належали позивачу ОСОБА_1 правомірно та визнані державою на підставі державної реєстрації таких речових прав, а також ОСОБА_1 правомірно відчужив 1/2 частку у праві власності на спірний об`єкт на користь ОСОБА_2 .

33. Станом на 02 жовтня 2018 року Державний реєстр речових прав на нерухоме майно містив інформацію про зареєстроване право власності позивачів на спірний об`єкт речових прав, а подані на реєстрацію припинення прав позивачів документи не були такими, що видані титульними власниками речових прав на спірне нерухоме майно, судові рішення не містили в собі висновків про припинення речових прав позивачів.

34. Натомість державним реєстратором Котиком В. Г. не було встановлено правових підстав для припинення речових прав позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Оскільки судовими рішеннями, зазначеними державним реєстратором в якості підстави припинення права власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не вирішувалося питання про припинення будь-яких речових прав, то оспорювана позивачами державна реєстрація припинення права власності є незаконною.

35. Водночас власник із дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Зміст віндикаційного позову позивачів полягає саме у поновленні державної реєстрації, яка була за записом в державному реєстрі до часу порушення їх прав відповідачами.

36. Дотримуючись вказівок, викладених у постанові Верховного Суду

від 09 лютого 2022 року, ухваленої у цій справі, апеляційний суд встановив, що ТОВ «Аквінта» та ТОВ «Гостинець» були обізнані про розгляд цього позову, користувалися своїми процесуальними правами сторін, а відповідно, їм було відомо і про процесуальні обов`язки.

37. Постановою Верховного Суду від 03 лютого 2023 року касаційну скаргу ТОВ «Аквінта» залишено без задоволення. Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 березня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 20 вересня

2022 року залишено без змін.

38. Верховний Суд зазначив, що суд першої інстанції, взявши до уваги преюдиційність фактів, встановлених у справах № 18/331, № 2-6158,

№ 7/94-6/84, № 7/94, № 2а-1243/11/0970 та № 1/465/8/14, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Відповідачами не доведено нікчемності чи недійсності правочину від 13 лютого 2004 року, отже ОСОБА_1 правомірно набув право власності на спірні нежитлові приміщення та правомірно відчужив 1/2 частку у праві власності на спірний об`єкт на користь ОСОБА_2 . Державним реєстратором

Котиком В. Г. не було встановлено правових підстав для припинення речових прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Державний реєстратор всупереч нормам статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» здійснив спірні реєстраційні дії за відсутності судових рішень, які б могли бути правовою підставою для здійснення реєстраційних дій. Апеляційним судом правильно вказано, що позивачами обрано ефективний спосіб захисту порушеного права, а висновки місцевого суду узгоджуються з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18).

39. Суди попередніх інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів встановили, що договір купівлі-продажу від 13 лютого 2004 року, укладений ОСОБА_1 із ЗАТ «Світлиця», посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Мачкур А. А. за реєстровим

№ Д-66, не є нікчемним відповідно до частини першої статті 228 ЦК України.

40. Також Верховний Суд вказав, що матеріалами справи підтверджено факт обізнаності ТОВ «Аквінта» про розгляд справи 11 березня 2021 року і доводи ТОВ «Аквінта» висновків апеляційного суду не спростовують.

Узагальнені доводи касаційної скарги

41. 24 березня 2023 року ОСОБА_3 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

42. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявниця зазначає порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків

щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі

№ 752/11896/17 та у постановах Верховного Суду від 08 квітня 2020 року

у справі № 521/3445/15-ц, від 26 травня 2020 року у справі № 756/7824/17, від 23 грудня 2020 року у справі № 755/174/18, від 28 квітня 2021 року у справі № 278/4913/14-ц, від 19 травня 2021 року у справі № 592/3977/16-ц, від 31 травня 2021 року у справі № 314/2641/17, від 26 квітня 2022 року у справі № 381/1943/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Заявниця зазначає, що справу розглянуто за її відсутності, а її належним чином не повідомлено про дату, час і місце судового засідання (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

43. У касаційній скарзі заявницястверджує, що оскаржувану постанову апеляційного суду прийнято з порушенням норм процесуального права, а саме без її належного повідомлення про дату та час судового засідання. При відкритті апеляційного провадження апеляційним судом було вирішено розглядати справу в судовому засіданні з повідомленням сторін. Заявниця зазначає, що всупереч положенням статті 128 ЦПК України її не було повідомлено про дату, час та місце судового розгляду справи.

44. Заявниця наголошує на тому, що повернення повістки про виклик до суду із вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування сторони у справі. Неналежне повідомлення є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також грубим порушенням вимог ЦПК України.

45. Заявниця також вказує на те, що допущені апеляційним судом процесуальні порушення є безумовною підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

46. Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 344/11947/20.

47. Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2023 рокусправу

№ 344/11947/20 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

48. У поданому відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаються на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не спростовують правильних по суті судових рішень. Вважають, що ними доведено правові підстави для витребування майна, а апеляційним судом вжито усіх заходів для повідомлення скаржника про дату, час та місце розгляду справи у спосіб, передбачений ЦПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

49. 28 вересня 1995 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській області, як продавцем, та Організацією орендарів орендного підприємства громадського харчування «Світлиця», як покупцем, укладений договір № 1Д-910 купівлі-продажу державного майна, відповідно до якого Організація орендарів орендного підприємства громадського харчування «Світлиця» придбала державне майно цілісного майнового комплексу орендного підприємства громадського харчування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ).

50. 13 лютого 2004 року між ЗАТ «Світлиця», як продавцем, та

ОСОБА_1 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу, згідно з яким продавець передав у власність (продав), а покупець прийняв (купив) належні ЗАТ «Світлиця» нежитлові приміщення в будинку

АДРЕСА_1 .

51. У пункті 3 договору зазначено, що вказані нежитлові приміщення належать ЗАТ «Світлиця» на праві власності на підставі дублікату договору купівлі-продажу державного майна, виданого Першою Івано-Франківською державною нотаріальною конторою 28 січня 2004 року за реєстром № 6-185, взамін втраченого договору купівлі-продажу державного майна від 28 вересня 1995 року. Згідно з відміткою на вказаному договорі його зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 16 лютого 2004 року.

52. Відповідно до копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 2831166 від 16 лютого 2004 року за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 13 лютого 2004 року зареєстровано право власності на нежитлові приміщення на АДРЕСА_1 , частка 1/1.

53. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області

від 09 вересня 2004 року (справа № 18/331) визнано недійсним дублікат договору купівлі-продажу № 1Д-910 від 28 вересня 1995 року, виданий Першою Івано-Франківською державною нотаріальною конторою 28 січня 2004 року за реєстром № 6-185, зобов`язано Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації скасувати реєстрацію дублікату договору № 1Д-910 та відновити реєстрацію оригіналу договору купівлі-продажу № 1Д-910 станом на 13 лютого 2004 року.

54. Рішенням Івано-Франківського міського суду від 28 липня 2005 року (справа № 2-6158) визнано за ОСОБА_1 право власності (підтверджено таке право) на нежитлові приміщення, розташовані в АДРЕСА_1 , згідно з договором купівлі-продажу цих приміщень від 13 лютого 2004 року, посвідченим приватним нотаріусом Мачкур А. А. та зареєстрованого в реєстрі за № Д66.

55. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 12 червня 2008 року (справа № 18/331) встановлено порядок виконання рішення суду

від 09 вересня 2004 року, а саме Обласному комунальному підприємству «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації», як відповідачу, необхідно зареєструвати право власності на нежитлові приміщення на АДРЕСА_1 за власником (ТОВ «Гостинець», вул. Шашкевича, 6, м. Івано-Франківськ) на підставі оригіналу договору купівлі-продажу № 1Д-910 від 28 вересня 1995 року та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09 вересня 2004 року у справі № 18/331.

56. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26 січня 2010 року (справа № 7/94-6/84), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 27 квітня 2010 року, скасовано ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 31 липня 2009 року і рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04 травня

2007 року у справі № 7/94 та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено ОСОБА_5 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ТОВ «Гостинець» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень площею 1 230, 50 кв. м на АДРЕСА_1 від 13 лютого 2004 року, укладеного між ЗАТ «Світлиця», в особі голови правління ОСОБА_6, та ОСОБА_1 .

57. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04 лютого 2010 року (справа № 7/94-6/84) роз`яснено зміст постанови Львівського апеляційного господарського суду від 26 січня 2010 року в частині того, що в результаті скасування рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04 травня 2007 року, яким було визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень площею 1 230, 50 кв. м на АДРЕСА_1 від 13 лютого 2004 року, підлягає відновленню право власності ОСОБА_1 на вказані нежитлові приміщення, яке він набув на підставі договору купівлі-продажу від 13 лютого 2004 року, а саме: Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації зобов`язане відновити запис в реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо ОСОБА_1 , як власника вищевказаних нежитлових приміщень згідно з договором купівлі-продажу від 13 лютого 2004 року та скасувати попередній запис щодо права власності на це майно.

58. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду

від 10 червня 2011 року (справа № 2а-1243/11/0970), залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 травня 2012 року, визнано протиправними дії Обласного комунального підприємства «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» щодо здійснення реєстраційного запису про право власності за ТОВ «Гостинець» на нежитлові приміщення загальною площею 1 287,1 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та видачі витягу про реєстрацію такого права власності за ТОВ «Гостинець»; зобов`язано ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» скасувати реєстраційний запис про реєстрацію права власності за ТОВ «Гостинець» на вказані нежитлові приміщення та відновити реєстраційний запис про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 .

59. Вироком Франківського районного суду м. Львова від 10 лютого

2014 року (справа № 1/465/8/14), залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 13 червня 2014 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 травня 2015 року, ОСОБА_1 визнано невинуватим та виправдано у пред`явлених йому обвинуваченнях за частиною четвертою статті 190, частиною другою статті 194, частинами першою, третьою, четвертою

статті 358, частиною другою статі 364-1 КК України; ОСОБА_6 визнано невинуватою та виправдано у пред`явлених їй обвинуваченнях за частиною четвертою статті 190, частиною другою статті 364-1, частиною другою

статті 366 КК України. Приміщення на АДРЕСА_1 повернуто власнику ОСОБА_1 .

60. Згідно з копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 24216525 від 14 липня 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції 12 липня 2014 року зареєстровано право власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення, розташовані на АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 13 лютого 2004 року (номер запису про право власності 6325645).

61. 23 грудня 2015 року ОСОБА_1 подарував ОСОБА_2 1/2 частку від належних йому на праві власності нежитлових приміщень на

АДРЕСА_1 , та в цей день зареєстровано право власності ОСОБА_2 на вказане майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 12711079).

62. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційні довідки № 172610102

від 04 липня 2019 року, № 219977158 від 12 серпня 2020 року) державний реєстратор Івано-Франківської філії КП «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради Рівненської області Котик В. Г. 02 жовтня 2018 року прийняв рішення (індексний номер: 43306174) та вніс до реєстру відомості про припинення права власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вищевказане нерухоме майно. Підставою припинення вказано: вирок Галицького районного суду міста Львова від 14 травня 2007 року; рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09 вересня 2004 року; ухвала Апеляційного суду Львівської області від 07 серпня 2007 року; ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 12 червня 2008 року.

63. Цього ж дня державний реєстратор Котик В. Г. прийняв рішення (індексний номер: 43306503) та зареєстрував право приватної власності на спірні нежитлові приміщення на АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 405427326101, за

ТОВ «Гостинець».

64. Підставою виникнення права власності вказано: акт передачі державного майна від 20 жовтня 1995 року; договір купівлі-продажу державного майна № 1Д-910 від 28 вересня 1995 року; рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09 вересня 2004 року; ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 12 червня

2008 року.

65. Того ж дня державний реєстратор Котик В. Г. прийняв рішення (індексний номер: 43309091), згідно з яким зареєстрував право приватної власності на вищевказані нежитлові приміщення за ОСОБА_3 , і цим же рішенням припинив право власності ТОВ «Гостинець».

66. Підставою виникнення права власності вказано: акт приймання-передачі нерухомого майна від 02 жовтня 2018 року, виданий ОСОБА_7 від імені ТОВ «Гостинець» на ім`я ОСОБА_3 , в інтересах якої діє

ОСОБА_8 ; протокол загальних зборів учасників ТОВ «Гостинець»

від 02 жовтня 2018 року.

67. 02 листопада 2018 року державний реєстратор Котик В. Г. прийняв рішення (індексний номер: 43843346) та зареєстрував право приватної власності (перехід прав власності) на нежитлові приміщення на АДРЕСА_1 за ТОВ «Аквінта».

68. Підставою виникнення права власності вказано акт приймання-передачі нерухомого майна від 01 листопада 2018 року, виданий ОСОБА_3 на ім`я ТОВ «Аквінта».

69. 28 липня 2020 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Самсонюк О. А. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 53329566 від 28 липня

2020 року внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 37504253 про право власності на спірні нежитлові приміщення на

АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 405427326101, за ТОВ «Роял Кепітал Плюс». Підставою виникнення права власності вказано договір купівлі-продажу № 1316

від 28 липня 2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Самсонюк О. А.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

70. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

71. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

72. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

73. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

74. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

75. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

76. Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

77. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

78. Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

79. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

80. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

81. Частиною четвертою статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

82. Залишаючи у цій справі без змін рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 березня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року, Верховний Суд у постанові від 03 лютого 2023 року вказав, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є власниками спірних приміщень на підставі правочинів, презумпцію правомірності яких не спростовано, а також про відсутність правових підстав для вчинення державним реєстратором дій щодо припинення права власності позивачів та реєстрації права власності за іншими особами.

83. Заявницею постанова Івано-Франківського апеляційного суду

від 20 вересня 2022 року оскаржується з підстав її неналежного повідомлення апеляційним судом щодо розгляду справи.

84. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (частини перша, друга та п`ята

статті 12 ЦПК України).

85. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 ЦПК України (частина третя статті 368 ЦПК України).

86. Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно (частини перша, друга, четверта та п`ята статті 128 ЦПК України).

87. Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

88. Матеріали справи свідчать про те, що відповідачка ОСОБА_3 отримала кореспонденцію, направлену судом за адресою: кв. АДРЕСА_3 , 15 квітня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 7, а. с. 18). Цю ж адресу для листування вказано і у касаційній скарзі.

89. Ухвалою від 20 квітня 2022 року Івано-Франківський апеляційний суд закінчив підготовчі дії у справі, призначив справу до розгляду на 23 травня 2022 року об 11 год. 30 хв. з повідомленням учасників судового процесу про дату, час та місце розгляду справи.

90. У подальшому апеляційним судом неодноразово, 23 травня, 08 червня, 21 червні, 01 серпня, 08 вересня 2022 року, на адресу ОСОБА_3 : кв.

АДРЕСА_3 , направлялися судові повістки-повідомлення про розгляд справи 07 червня, 20 червня, двічі 07 вересня,

20 вересня 2022 року відповідно. Однак направлена апеляційним судом кореспонденція повернулася на адресу суду (т. 7, а. с. 118, 120, 176, 178, 194, 196, 240, 242, 289, 290).

91. Окрім зазначеного, апеляційним судом на офіційному веб-сайті судової влади України розміщувалися оголошення про розгляд справи та виклик ОСОБА_3 у судові засідання 07 вересня, 20 вересня 2022 року (т. 7,

а. с. 187, 290).

92. Вказані обставини свідчать про те, що апеляційним судом було вжито усіх достатніх заходів для повідомлення ОСОБА_3 про дату, час і місце розгляду справи, у передбачений процесуальним законом спосіб.

93. Згідно зі статтею 372 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

94. ОСОБА_3 не повідомила суду номер телефону або електронну адресу, за якими було б можливо її повідомити, не повідомляла апеляційний суд про зміну місця проживання, не зареєструвалася у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

95. За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

96. На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

97. Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

98. Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

99. В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 цієї Конвенції.

100. Європейський суд з прав людини у рішеннях також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

101. Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03) вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

102. Така позиція кореспондує висновку у рішенні від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України» (заява № 18986/06), де, серед іншого, зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

103. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

104. Колегія суддів дійшла висновку, що відповідачка ОСОБА_3 була обізнаною про розгляд справи в суді, який тривав з 2020 року, всупереч положенням статті 44 ЦПК України, яка покладає на учасника обов`язок добросовісно користуватися процесуальними правами, більше ніж п`ять місяців не вчиняла жодних дій для отримання інформації про стан судового провадження, отже апеляційний суд дійшов правильного висновку про можливість розгляду справи у її відсутність за наявними у матеріалах справи доказами та з урахуванням вказівок, наданих Верховним Судом.

105. Окрім зазначеного, матеріли справи свідчать про те, що адреса, вказана відповідачкою ОСОБА_3 для листування, є актуальною. Вона отримувала поштову кореспонденцію із процесуальними документами, направлену судом за адресою: кв. АДРЕСА_3 ,

06 грудня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 8, а. с. 121).

106. Слід також звернути увагу на те, що заявницею фактично не оскаржується постанова апеляційного суду по суті вирішення спору, а справа уже двічі переглядалася Верховним Судом та у постанові від 03 лютого 2023 року у цій справі надано належну оцінку дотримання судами норм матеріального і процесуального права по суті вирішення спору.

107. Враховуючи процесуальну поведінку заявниці, доводи касаційної скарги відхиляються Верховним Судом.

108. Колегія суддів бере до уваги, що судове рішення не може бути скасованим з одних лише формальних підстав (частина друга статті 410 ЦПК України).

109. Висновки суду апеляційної інстанції з урахуванням обставин цієї справи не суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, на які заявниця посилається в обґрунтування доводів касаційної скарги.

110. Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

2. Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 20 вересня

2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников Судді О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович