Окрема думка

від 10.10.2023 по справі 526/1943/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 526/1943/22 Номер провадження 22-ц/814/2769/23Головуючий у 1-й інстанції Максименко Л.В. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

ОКРЕМА ДУМКА

10 жовтня 2023 року м. Полтава

У порядку, визначеному ч. 3 ст. 35 ЦПК України, висловлюю окрему думку й прошу її додати до постанови колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду у справі №526/1943/22 (провадження №22-ц/814/2769/23).

Я не згодна з судовим рішенням колегії суддів апеляційного суду у даній справі, з наступних підстав.

Предметом позову є визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку (пай), площею 3,0141 га, кадастровий номер 5320487200:00:013:0161, розташовану на території Краснолуцької (Сватківської) сільської ради Миргородського (Гадяцького) району Полтавської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як за спадкоємцем за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 29.11.2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Краснолуцької сільської ради Миргородського району, третя особа: приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Заєць Ніна Миколаївна, про визнання права власності на спадкове майно - залишено без задоволення.

По справі встановлено, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку ОСОБА_2 передано у приватну власність земельна ділянка площею 3,010 г, яка розташована на території Сватківської сільської ради (а.с. 10,11).

15.09.2021 року у с. Сватки Гадяцького р-ну ОСОБА_2 на випадок смерті зробила розпорядження, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті та на що за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повністю (а.с. 9).

Цей заповіт посвідчено ОСОБА_3 , старостою Сватківського старостинського округу виконавчого комітету Краснолуцької сільської ради.

Згідно тексту заповіту, він записаний зі слів ОСОБА_2 , яка у зв`язку з фізичною вадою зору не могла самостійно підписати заповіт, тому за її усним дорученням заповіт підписано ОСОБА_4 за участю свідка ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Бірки Миргородського району ОСОБА_2 померла (а.с. 15).

З довідок виконавчого комітету Краснолуцької сільської ради №721 від 10.11.2021 року та №446 від 15.09.2022 року вбачається, що ОСОБА_2 була зареєстрована станом на 11.10.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16,17).

На день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала одна, інших зареєстрованих осіб станом на 11.10.2021 року не значиться.

Позивач ОСОБА_1 за власні кошти здійснила поховання ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 заяву про прийняття спадщини подала ОСОБА_1 та приватним нотаріусом Заєць Н.М. заведена спадкова справа №332/2021.

Постановою приватного нотаріуса Заєць Н.М. від 12.09.2022 року ОСОБА_6 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину по заповіту після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що заповіт є нікчемним, оскільки складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (а.с. 18).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_2 власноручно не могла підписати заповіт через вади зору, то цей правочин на її прохання за її усним дорученням був підписаний ОСОБА_4 , проте, у присутності одного свідка, а не двох, як того вимагає частина друга статті 1253 ЦК України, тому заповіт за змістом і формою не відповідає вимогам статті 1247, частини четвертої статті 207ЦК України та Порядку, і відповідно на підставі частини першої статті 1257ЦК України він є нікчемним, про що обґрунтовано вказано у постанові нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Також суд першої інстанції звернув увагу на ту обставину, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно у вигляді земельної ділянки, проте, надані до позову докази та пояснення свідків, надані в суді, стосуються процедури складення та посвідчення заповіту і не стосуються безпосереднього предмету спору.

Залишаючиапеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення,а рішенняГадяцького районногосуду Полтавськоїобласті від29.11.2022року без змін,апеляційний судвиходив,зокрема,з того,що ході розгляду справи судом першої інстанції правильно встановлено, що заповіт відповідає волевиявленню ОСОБА_2 , проте, для оформлення та посвідчення заповіту недостатньо лише одного волевиявлення заповідача. Заповіт, як документ, має містити й інші необхідні реквізити, а в цьому випадку і додаткові відомості як про рукоприкладчика, так і про свідків, які були присутні при його посвідченні та їх підписи. Посвідчувальний напис на заповіті від імені особи, яка не може сама прочитати текст заповіту уголос, не складався. Хоча заповіт безпосередньо і засвідчує волевиявлення особи, проте, при цьому має існувати сукупність інших факторів, які супроводжують таке волевиявлення і без яких заповіт не може вважатися дійсним правочином. Недостатньо і встановлення самого факту волевиявлення померлої особи для визнання права власності на її спадкове майно.

З урахуваннямфактичних обставину справі,вважаю,що існуютьпідстави длязадоволення позову,виходячи зтого,що спадкодавець ОСОБА_2 мала фізичнівади зору,тобто,була фізичнообмежена уналежному спілкуванніз людьмита щодовчинення неюпевних дій.Інші спадкоємціпісля смерті ОСОБА_2 відсутні,тобто,відсутній спірпро право.Судом достовірновстановлено,що заповітвідповідає волевиявленню ОСОБА_2 ,тобто,вважаю,що воля спадкодавця підлягаєвиконанню.Крім цього,у даномувипадку,дотримуючись верховенстваправа, неслід виявлятинадмірний формалізм,оскільки,особа,яка маєфізичні вадизору тав силуцього єнедостатньо орієнтованоюу зовнішніхобставинах,в якихвона опинилася,не повиннастраждати віддопущеної помилкипосадовою особоювлади,на щонеодноразово наголошувалосяу РішенняхЄвропейського Суду зправ людини, зокрема,у Рішенніу справі «Графов проти України» (заява № 4809/10) від 18.12.2018 року зазначено, що ризик будь-якої помилки державного органу влади має покладатися на саму державу і помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавлених осіб (див., mutatis mutandis, згадане рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinc v. the Czech Republic), пункт 58, та рішення у справах «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, від 13 грудня 2007 року, і «Трґо проти Хорватії» (Trgo v.Croatia), заява № 35298/04, пункт 67, від 11 червня 2009 року).

Також звертаю увагу на те, що 12.10.2022 року Краснолуцьким сільським головою В. Романенком та 11.11.2022 року секретарем сільської ради Т. Тюжиною до суду першої інстанції були подані заяви про розгляд справи без участі відповідача, в яких вказано, що після ознайомлення з позовними вимогами Краснолуцька сільська рада проти задоволення позову не заперечує (а.с. 35,45), тобто відповідач Краснолуцька сільська рада позов визнала.

Крім цього, не погоджуюсь з висновком суду першої інстанції про те, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно у вигляді земельної ділянки, проте, надані до позову докази та пояснення свідків, надані в суді, стосуються процедури складення та посвідчення заповіту і не стосуються безпосереднього предмету спору, виходячи з наступного.

Державний акт на право приватної власності на землю та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку підтверджують право приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 3,010 г, яка розташована на території Сватківської сільської ради Миргородського (Гадяцького) району Полтавської області.

Згідно заповіту від 15.09.2021 року, ОСОБА_2 зробила розпорядження, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті та на що за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повністю, тобто, до спадкової маси після смерті спадкодавця ОСОБА_2 входить і земельна ділянка площею 3,010 г, кадастровий номер 5320487200:00:013:0161, яка розташована на території Сватківської сільської ради Миргородського (Гадяцького) району Полтавської області.

Оскільки постановою приватного нотаріуса Заєць Н.М. від 12.09.2022 року ОСОБА_6 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, до складу якої входить вище вказана земельна ділянка, за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що заповіт є нікчемним, оскільки складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, то вважаю правомірним пред`явлення ОСОБА_1 позову про визнання права власності на спадкове майно у вигляді земельної ділянки.

З вище зазначених підстав вважаю, що позов є обгрунтованим, підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Суддя Полтавського апеляційного суду А. І. Дорош