Рішення

від 25.08.2023 по справі 160/12868/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2023 року Справа № 160/12868/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого суддіНіколайчук С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «ИМТРЕЙД» до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

09.06.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «ИМТРЕЙД» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач-1), Державної податкової служби України (далі відповілач-2), в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від №8399776/44415741 від 10.03.2023р., №8399776/44415741 від 10.03.2023р„ №8399776/44415741 від 10.03.2023р., №8399776/44415741 від 10.03.2023р„ №8399783/44415741від 10.03.2023р„ №8399780/44415741 від 10.03.2023р„ №8399776/44415741 від 10.03.2023р., №8399776/44415741 від 10.03.2023р., №8399776/44415741 від 10.03.2023р., прийняті Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №2 від 01.02.2023р.; №3 від 02.02.2023р., №4 від 02.02.2023р.; №5 від 02.02.2023р.; № 6 від 03.02.2023року; № 7 від 03.02.2023року; №8 від 06.02.2023р.; №9 від 06.02.2023р.; №10 від 06.02.2023р., подані товариством з обмеженою відповідальністю «ИМТРЕЙД», датою їх фактичного отримання.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він подав на реєстрацію податкові накладні №2 від 01.02.2023р.; №3 від 02.02.2023р., №4 від 02.02.2023р.; №5 від 02.02.2023р.; № 6 від 03.02.2023року; № 7 від 03.02.2023року; №8 від 06.02.2023р.; №9 від 06.02.2023р.; №10 від 06.02.2023. Квитанціями, які надійшли у відповідь на реєстрацію податкових накладних, реєстрацію останніх була зупинена на підставі п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивач подав пояснення, проте оскаржуваними рішеннями ГУ ДПС у Дніпропетровській області позивачу відмовлено у реєстрації зупинених податкових накладних, у зв`язку з ненаданням платником документів. Позивач вважає це рішення таким, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що відповідачу були надані всі наявні у позивача документи на підтвердження господарських операцій, на виконання яких складено податкові накладні. Вказане свідчить про протиправність рішень про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН як таких, що не відповідають критерію правової визначеності.

Ухвалою від 15.06.2023 суд відкрив провадження у адміністративній справі; справу №160/12868/23 призначив до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

20.07.2023 судом отримано відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на адміністративний позов, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає їх безпідставними з огляду на наступне. Платником подано до ЄРПН на реєстрацію податкові накладні. За результатом розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих платником прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, у зв`язку з не наданням платником копій документів. Комісія контролюючого органу при прийнятті оскаржуваного рішення діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений законом здійснює перевірку поданих платником податку копій документів. Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі встановлений пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520. Для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків. Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних доку ментів, що підтверджують здійснення операцій, суттєві недоліки таких документів або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних. Відповідно до норм чинного законодавства повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

20.07.2023 судом отримано відзив Державної податкової служби України, в якому відповідач-2 заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає їх безпідставними з огляду на наступне. Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі, встановлений пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК ЄРПН, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520. Відповідача-2 зазначає, що вказаною нормою не встановлено обов`язок фіскального органу зазначати в квитанції конкретний перелік документів, а лише пропозицію щодо надання документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Натомість обов`язком платника податку є надання повного пакету первинних документів, вичерпний перелік яких встановлений п.14 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Крім того, відповідач-2 зазначає, що контролюючий орган не може наперед знати які саме документи наявні у платника податку, адже перелік документів, що супроводжують ту чи іншу господарську операцію, може змінюватися залежно від її особливостей. Отже, на думку вдіповідача-2, платнику надано альтернативу обрання самостійних рішень (надання пояснень та/або документів для реєстрації податкової накладної платник) не обмежуючи його тим самим у поданні виключного переліку документів, а даючи можливість надання наявних документів. Проте, така норма не може допускати формального підходу до надання пояснень та/або документів. Таким чином, відповідач-2 стверджує, що законодавством не встановлено обов`язку контролюючого органу та відповідної процедури конкретизації переліку документів, необхідних для реєстрації податкової накладної. Також, на думку відповідача-2, відповідно до норм чинного законодавства повноваження ДІІС щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу. Відповідач-2 акцентує увагу на тому, що суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень. Тобто дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Отже, враховуючи викладене, відповідач-2 вважає, що суд не може зобов`язати податковий орган зареєструвати ПН, оскільки в такому разі фактично візьме на себе повноваження суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено вирішення питання реєстрації ПН в ЄРПН. Віпдповідач-2 зазначає, що наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційнми повноваженнями, законодавець надав їм певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення, а отже позовні вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня, зобов`язання зареєструвати вказану податкову накладну в ЄРПН є передчасним.

Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписамистатті 262 Кодексу адміністративного судочинства Українибез повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ИМТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 44415741) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 18.11.2021, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Правобережна ДПІ (Новокадацький район м. Дніпра).

Видами діяльності за КВЕД є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 01.30 Відтворення рослин; 23.61 Виготовлення виробів із бетону для будівництва; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод; 38.11 Збирання безпечних відходів; 42.11 Будівництво доріг і автострад; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 73.11 Рекламні агентства; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 81.29 Інші види діяльності із прибирання; 81.30 Надання ландшафтних послуг

17.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Имтрейд» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Геліос ТМ» (покупець) укладено договір купівлі-продажу №17/12-2021-1, за умовами якого постачальник зобовязується передавати у власність (поставляти), а покупець приймати та оплачувати товар.

Пунктом 1.2 договору визначено, що найменування, кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна, умови та строки поставки товару визначаються у видаткових накладних по факту поставки товару.

На підставі п. 2.1 договору ціна одиниці товару та загальна вартість кожної партії відображаються у видаткових накладних.

Відповідно до п. 8.1 даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків до повного виконання.

31.12.2022 сторонами договору складено додаткову угоду №1 до договору, якою продовжено строк його дії до 31.12.2023.

На підтвердження виконання умов договору позивач надав видаткові накладні №27 від 01.02.2023, №29 від 02.02.2023, №30 від 02.02.2023, №31 від 02.02.2023, №32 від 03.02.2023, №33 від 03.02.2023, №34 від 06.02.2023, №35 від 06.02.2023, №36 від 06.02.2023, рахунки на оплату №28 від 01.02.2023, №30 від 02.02.2023, №31 від 02.02.2023, №32 від 02.02.2023, №33 від 03.02.2023, №34 від 03.02.2023, №35 від 06.02.2023, №36 від 06.02.2023, №37 від 06.02.2023.

Оплату за товар покупець здійснив відповідно до платіжних інструкцій №49 від 08.02.2023, №50 від 08.02.2023, №51 від 08.02.2023, №61 від 10.02.2023, №70 від 17.02.2023, №73 від 20.02.2023, №74 від 20.02.2023, №79 від 22.02.2023, №88 від 27.02.2023, №89 від 27.02.2023.

Перевезення товару від вантажовідправника ТОВ «Имтрейд» до вантажоодержувача ТОВ «Геліос ТМ» здійснено автомобільним перевізником ТОВ «Констрамоніт» згідно із товарно-транспортних накладних №К104163 від 06.02.2023, №З104157 від 03.02.2023, №К104146 від 02.02.2023, №З104139 від 01.02.2023.

За результатом здійснення вищевказаних господарських операцій позивач склав та направив на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні №2 від 01.02.2023р.; №3 від 02.02.2023р., №4 від 02.02.2023р.; №5 від 02.02.2023р.; № 6 від 03.02.2023року; № 7 від 03.02.2023року; №8 від 06.02.2023р.; №9 від 06.02.2023р.; №10 від 06.02.2023.

Згідно з квитанціями податкові накладні прийняті, реєстрація зупинена.

Відповідно до інформації, зазначеної у квитанції, направленої ДПС України через «Автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України, «відповідно до п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 7308 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критерії ризиковості здійснення операцій».

Відповідач 1 запропонував позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №8399776/44415741 від 10.03.2023р., №8399776/44415741 від 10.03.2023р„ №8399776/44415741 від 10.03.2023р., №8399776/44415741 від 10.03.2023р„ №8399783/44415741від 10.03.2023р„ №8399780/44415741 від 10.03.2023р„ №8399776/44415741 від 10.03.2023р., №8399776/44415741 від 10.03.2023р., №8399776/44415741 від 10.03.2023р. відповідачем-1 відмовлено у реєстрації податкових накладних №2 від 01.02.2023р.; №3 від 02.02.2023р., №4 від 02.02.2023р.; №5 від 02.02.2023р.; № 6 від 03.02.2023року; № 7 від 03.02.2023року; №8 від 06.02.2023р.; №9 від 06.02.2023р.; №10 від 06.02.2023, з мотивів надання платником податку копій документів, складених з порушенням.

В тексті оскаржуваного рішення у графі «Додаткова інформація» зазначено «не надано первинні документи в підтвердження виникнення податкових зобов`язань, а саме не надано видаткові накладні на відвантаження товару».

Не погодившись з прийнятими рішеннями, позивач подав скарги до Комісії центрального рівня та додав документи на підтвердження здійснення господарської діяльності, на підставі якої складені податкові накладні.

Рішеннями Комісії центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.03.2023 за №29412/44415741/2, №29413/44415741/2, №29414/44415741/2, №29415/44415741/2, №29417/44415741/2, від 28.03.2023 №30341/44415741/2, №30342/44415741/2, №30380/44415741/2, №30418/44415741/2 залишено скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Підставою прийняття відповідного рішення визначено: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.

Не погоджуючись з рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідачів, викладених в відзивах на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюютьсяПодатковим кодексом України(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України).

Відповідно до підпункту16.1.2,16.1.3 пункт 16.1 статті 16 Податкового кодексу Україниплатник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту «б» пункту185.1 статті 185 Податкового кодексу Україниоб`єктом оподаткування податком на додану вартість є постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається згідно з приписами норми пункту187.1 статті 187 Податкового кодексу Українидата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту201.1 статті 201 Податкового кодексу Українина дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із пунктом201.10 статті 201 Податкового кодексу Українипри здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цьогоКодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246(далі - Порядок №1246), податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимогПодаткового кодексу Українив електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно із пунктом 12 зазначеного вище Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимогЗаконів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг»та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У відповідності до приписів, наведених у пункті201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Згідно із приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520(далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно із пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як видно з матеріалів справи, оскаржуваним спірним рішенням комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області відмовлено у реєстрації податкової накладної, на підставі надання платником податку копій документів, складених з порушенням без конкретизації які саме документи складені з порушенням.

Відмовивши у реєстрації розрахунків коригувань у зв`язку з наданням копій документів, складених з порушенням закону, відповідач не зазначив, які документи складені з порушенням законодавства та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію розрахунків коригувань до податкових накладних.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постановах від 23 жовтня 2018 року справа №822/1817/18, від 21 травня 2019 року справа №0940/1240/18, від 10 квітня 2020 року справа №819/330/18.

Стосовно твердження відповідача-1 про ненадання документів на підтвердження відвантаження товару, то суд зазначає, що поставка товару від постачальника DROGIPOL SPOLKA Z ORGANICZONA ODPOW IEDZIALNOSCIA відбулася згідно із вантажно митної декларації UA110130/2022/013577 від 17.08.2022. Під час імпорту товару були складені додатково сертифікат переміщення EUR.1 №047861.

Доставку товару організував експедитор ТОВ «ЕВРОСТАР ЛОГІСТИК» (код 42932570) згідно із договором про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом № 22122021 від 21.12.2021 року, що підтверджується актом надання послуг №2170801 від 17.08.2022 року та складеною CMR №16 від 17.08.2022 року.

Для розмитнення товару були придбані додаткові послуги:

- брокерські послуги надав ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) згідно договору доручення на митно-брокерське обслуговування № 205 від 04.01.2022, акт здача-прийняття робіт № 38 від 17.08.2022 на суму 85 500,00 грн.;

- послуги диспетчеризації надав ФОП ОСОБА_2 (код НОМЕР_2 ) згідно договору надання послуг з прийому та диспетчеризації автотранспорту №562 від 04.01.2022, акт надання послуг №2405 від 17.08.2022 на суму 5 400,00 грн.

На підтвердження виконання умов договору №17/12-2021-1 від 17.12.2021 позивач надав видаткові накладні №27 від 01.02.2023, №29 від 02.02.2023, №30 від 02.02.2023, №31 від 02.02.2023, №32 від 03.02.2023, №33 від 03.02.2023, №34 від 06.02.2023, №35 від 06.02.2023, №36 від 06.02.2023, рахунки на оплату №28 від 01.02.2023, №30 від 02.02.2023, №31 від 02.02.2023, №32 від 02.02.2023, №33 від 03.02.2023, №34 від 03.02.2023, №35 від 06.02.2023, №36 від 06.02.2023, №37 від 06.02.2023.

Вищенаведені докази свідчать, що позивач надав відповідачу 1 документи, що розкривають суть господарської операції. Відтак встановлення невідповідностей щодо складання первинних документів можливо лише в рамках проведення документальної перевірки.

Суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначенихПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

Позиція відповідача щодо ненадання платником податку копій документів згідно із пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, є необґрунтованою, а у спірному рішенні не наведено обґрунтувань причин відмови у реєстрації податкової накладної, складеної позивачем.

При цьому невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 04.12.2018 року у справі № 821/1173/17.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган зробив саме такі висновки, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Оскільки відповідач у спірному рішенні зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкових накладних, він прийняв невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення… Прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 10.04.2020 року у справі №819/330/18.

Згідно із ч. 5ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За викладених обставин, суд зробив висновок, що посилання відповідача на встановлені підстави є протиправними та не можуть слугувати підставою для відмови у реєстрації податкової накладної, з огляду на надання позивачем документів, що підтверджували факт здійснення господарських операцій.

Частинами 1 та 2статті 6 КАС Українивстановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно достатті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставіЗакону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВРта вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи, відповідач 1 зазначив вище принципів при прийнятті спірного рішення не дотримаа.

Суд зазначає, що саме лише зазначення про подання документів, складених з порушенням не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкових накладних з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

З наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались органом контролю, було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірної податкової накладної.

Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначенихПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

Оцінюючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно і з пунктами 2, 4, 10 частини 2статті 245 КАС Україниу разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246(далі - Порядок №1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням. (пункт 20 Порядку № 1246 в редакції, чинній на час прийняття судового рішення).

Оскільки рішення комісії про відмову у реєстрації податкових накладних підлягають скасуванню, відповідно пунктів 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженогопостановою КМУ від 29.12.2010 № 1246, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №2 від 01.02.2023р.; №3 від 02.02.2023р., №4 від 02.02.2023р.; №5 від 02.02.2023р.; № 6 від 03.02.2023року; № 7 від 03.02.2023року; №8 від 06.02.2023р.; №9 від 06.02.2023р.; №10 від 06.02.2023р. датою їх фактичного направлення.

Згідно із ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 24156,00 грн (платіжна інструкція № 216 від 18.04.2023) підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальність «ИМТРЕЙД» (вул. Качалова, буд.1, оф.101, м. Дніпро, 49064, код ЄДРПОУ 44415741) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44118658), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від №8399776/44415741 від 10.03.2023р., №8399776/44415741 від 10.03.2023р„ №8399776/44415741 від 10.03.2023р., №8399776/44415741 від 10.03.2023р„ №8399783/44415741від 10.03.2023р„ №8399780/44415741 від 10.03.2023р„ №8399776/44415741 від 10.03.2023р., №8399776/44415741 від 10.03.2023р., №8399776/44415741 від 10.03.2023р., прийняті Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №2 від 01.02.2023р.; №3 від 02.02.2023р., №4 від 02.02.2023р.; №5 від 02.02.2023р.; № 6 від 03.02.2023року; № 7 від 03.02.2023року; №8 від 06.02.2023р.; №9 від 06.02.2023р.; №10 від 06.02.2023р., подані товариством з обмеженою відповідальністю «ИМТРЕЙД», датою їх фактичного отримання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ИМТРЕЙД» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 12078,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ИМТРЕЙД» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 12078,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбаченістаттею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 24.10.2023 року.

Суддя С.В. Ніколайчук