Рішення

від 23.10.2023 по справі 460/16329/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 жовтня 2023 року м. Рівне№460/16329/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати грошового забезпечення (додаткової винагороди) з розрахунку 100000 грн за період з 27.07.2022 по 17.03.2023, також грошового забезпечення (додаткової винагороди) у розмірі 30000 грн за період з 18.03.2023 по 15.06.2023; зобов`язати відповідача виплатити грошове забезпечення (додаткову винагороду) з розрахунку 100000 грн за період з 27.07.2022 по 17.03.2023, також грошового забезпечення (додаткової винагороди) у розмірі 30000 грн за період з 18.03.2023 по 15.06.2023, з урахуванням виплачених сум.

Заяви по суті справи.

Позивач в обґрунтування позову зазначає, що 27 липня 2022 року під час виконання бойового завдання отримав вогнепальне осколкове сліпе поранення м`яких тканин лівого стегна з вогнепальним переломом медіального виростку лівої стегнової кістки. З 06.04.2023 позивачу встановлено третю групу інвалідності. Позивач з 27.07.2022 по 17.03.2023 перебував на стаціонарному лікуванні та у відпустках за станом здоров`я. Однак, в порушення постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» йому за цей період не виплачено додаткову винагороду з розрахунку 100000 грн. Крім того, додаткова винагорода в розмірі 30000 грн не виплачена за період з 18.03.2023 по 15.06.2023. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач подав відзив до суду, в якому вказав, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 27.07.2022 по 08.08.2022. За вказаний період йому виплачена додаткова винагорода з розрахунку 100000 грн на місяць. Щодо іншого періоду з 09.08.2022 по 17.03.2023, то позивач повинен був подати рапорт на ім`я командира Військової частини НОМЕР_1 щодо донарахування йому додаткової винагороди за періоди його стаціонарного лікування та/або перебування у відпустці за станом здоров`я. Позивач у зв`язку з отриманим пораненням був виведений в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 з 01.08.2022 та у районах виконання бойових завдань не перебував. Водночас, він не звертався до відповідача з рапортом про донарахування додаткової винагороди з 18.03.2023 по 15.06.2023. Тому, були відсутні підстави для донарахування додаткової винагороди з розрахунку 30000 грн на місяць. Позивач не надав підтверджуючих документів, тому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач подав додаткові пояснення, де зазначив, що відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплата додаткової винагороди не ставиться у залежність від подання військовослужбовцем рапорту. У відповідача наявні всі документи щодо перебування позивача на лікуванні. Тому, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою суду від 10.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 в період з 06.04.2022 по 14.06.2023.

Відповідно довідки від 13.01.2023 №45 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, сержант ОСОБА_1 у період з 16.07.2022 по 27.07.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації.

27 липня 2022 року за обставин безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойового завдання в районі с. Білогірка Бериславського району Херсонської області у результаті обстрілу ворожої артилерії, під час відбиття збройної агресії Російської Федерації проти України та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану отримав: вибухову травму, вогнепальне осколкове сліпе поранення м`яких тканин лівого стегна з вогнепальним переломом медіального виростку лівої стегнової кістки. Поранення: ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини, що підтверджено довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 18.10.2022 №1/1256.

У зв`язку з вищевказаним пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, позивач перебував на стаціонарному лікуванні в наступних закладах охорони здоров`я:

-з 28.07.2022 по 08.08.2022 у стаціонарі КНП «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради (виписка №9900);

- з 26.01.2023 по 23.02.2023 у стаціонарі КП «Луцька ЦРЛ» (виписка №83);

- з 23.02.2023 по 16.03.2023 КП «Луцька ЦРЛ» (виписний епікриз).

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 08.08.2022 №127 сержанта ОСОБА_1 , старшого стрільця 3 аеромобільного взводу 3 аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону, вважати таким, що прибув і приступив до виконання службових обов`язків з 08.08.2022.

Крім того, позивач перебував у відпустках за станом здоров`я:

-на 30 календарних днів (довідка військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_2 від 15.08.2022 №2383);

-на 30 календарних днів (довідка військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_2 від 16.09.2022 №3271);

-на 30 календарних днів (довідка військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_3 від 24.10.2022 №1511);

-на 30 календарних днів (довідка військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_3 від 14.12.2022 №1953).

17 березня 2023 року проведено медичний огляд позивача військово-лікарською комісією Військової частини НОМЕР_3 та встановлено, що сержант ОСОБА_1 має поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини; непридатний до військової служби у підрозділах десантно-штурмових військ та підрозділах морської піхоти; обмежено придатний до військової служби (довідка від 17.03.2023 №778).

З 06 квітня 2023 року позивачу встановлена ІІІ група інвалідності, причина інвалідності: поранення, так, пов`язане із захистом Батьківщини, що підтверджено довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ №278027, виданою Рівненською обласною МСЕК №2 10.04.2023.

Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 14.06.2023 №167 сержанта ОСОБА_1 , призначеного наказом командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 08.06.2023 №86-РС на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону Військової частини НОМЕР_4 , виключений з 14.06.2023 із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Не погоджуючись з сумою виплаченої додаткової винагороди за період з 27.07.2022 по 15.06.2023, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини другої статті 1-2 Закону №2011-ХІІ, у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з частиною 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів Українивід28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Абзацем 4 пункту 1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.

При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.

Відповідно до пункту 7 окремого доручення Міністра Оборони України від 23.06.2022 № 912/в/29, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень належить включати військовослужбовців, які, зокрема, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

При цьому підставою для видання такого наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини.

В даному ж випадку, вищевказані умови, які необхідні для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди позивачем дотримані та підтверджуються довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 18.10.2022 №1/1256 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) та наявними в матеріалах справи виписками із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання збільшеної до 100000 гривень винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я.

Щодо виплати позивачу винагороди за період перебування у відпустці для лікування після поранення, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 11 статті 10-1 Закону №2011-XII, у зв`язку з хворобою військовослужбовця йому надається відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 Постанови №168 умовою для виплати додаткової винагороди є перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Згідно пунктом 9 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (відпустці за станом здоров`я), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).

Відповідно, перебування особи у відпустці за станом здоров`я за постановою ВЛК, якщо такій відпустці передувало лікування у стаціонарному закладі у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини із визначенням лікувальним закладом подальших лікувальних рекомендації на час перебування у відпустці, є підставою для включення такої особи до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, на підставі абз.4 п.1 Постанови №168.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи містяться довідки військово-лікарської комісії, відповідно яких ОСОБА_1 потребував відпустки за станом здоров`я по 30 календарних днів. У даних довідках також зазначено, що травма позивача «ТАК, пов`язана із проходженням військової служби», за ступенем тяжкості, травма позивача визначена як «важкого ступеня».

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Військовою частиною НОМЕР_1 не виплачено позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, за весь період його відпустки для лікування після тяжкого поранення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання збільшеної до 100000 гривень винагороди за період з 27 липня 2022 року по 17 березня 2023 року.

При цьому, судом встановлено, що за період з 27.07.2022 по 08.08.2022 додаткова винагорода з розрахунку 100000 грн на місяць була виплачена позивачу в належному розмірі, що підтверджено довідкою про доходи від 09.08.2023 №1634/ФЕС/2073, наданою Військовою частиною НОМЕР_1 .

За період з 09.08.2023 по 17.03.2023 додаткова винагорода була виплачена в меншому розмірі, ніж встановлено законодавством.

Щодо періоду з 18.03.2023 по 15.06.2023, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що 17 березня 2023 року проведено медичний огляд позивача військово-лікарською комісією Військової частини НОМЕР_3 та встановлено, що сержант ОСОБА_1 має поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини; непридатний до військової служби у підрозділах десантно-штурмових військ та підрозділах морської піхоти; обмежено придатний до військової служби (довідка від 17.03.2023 №778).

Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 14.06.2023 №167 сержанта ОСОБА_1 , призначеного наказом командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 08.06.2023 №86-РС на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону Військової частини НОМЕР_4 , виключений з 14.06.2023 із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Таким чином, з 17.03.2023 по 14.06.2023 (останній день перебування у списках особової складу Військової частини НОМЕР_1 ) позивач має право на отримання додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.

Однак, позивач в цей період з березня по червень 2023 року не отримував додаткової грошової винагороди взагалі, що підтверджено довідкою про доходи від 09.08.2023 №1634/ФЕС/2073.

Крім того, посилання відповідача на те, що позивач що позивач повинне був звернутися до свого безпосереднього начальника із рапортом про перерахування йому грошового забезпечення та виплату додаткової грошової винагороди у порядку передбаченому Постановою КМУ від 28.02.2022 за №168, суд розцінює як безпідставні, адже як було зазначено вище, підставою для видання такого наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог даного позову та наявність підстав для їх задоволення частково.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позов підлягає до задоволення частково.

У зв`язку зі звільненням позивача від сплати судового збору судові витрати не підлягають розподілу.

Сплачений позивачем судовий збір може бути повернутий за клопотанням позивача відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи наведене та керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період із 09.08.2022 по 17.03.2023 та у розмірі 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період з 18.03.2023 по 14.06.2023 .

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період із 09.08.2022 по 17.03.2023 та у розмірі 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період з 18.03.2023 по 14.06.2023, з врахуванням здійснених виплат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 23 жовтня 2023 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 )

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_6 )

Суддя К.М. Недашківська