Ухвала

від 18.10.2023 по справі 381/3566/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2023 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

суддів ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29.08.2023,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29.08.2023 обвинуваченому ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, ч. 4 ст. 190 КК України, обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 28.10.2023 включно.

Своє рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що існує ризик переховування обвинуваченого від суду, оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді від 5 до 12 років, а крім того, на стадії досудового розслідування ОСОБА_6 перебував у розшуку. Також прокурором доведена наявність ризику впливу на свідків та потерпілих, шляхом впливу на них з метою зміни показань або відмови від надання показань, оскільки останні ще не допитані. Крім того існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_6 в минулому неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, тому жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може забезпечити належну процесуальну поведінку останнього та запобігти вказаним ризикам.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою. Вказує, що прокурором не обґрунтовано і не доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Стверджує, що при обранні запобіжного заходу судом не було враховано, що обвинувачений має на утриманні 3 малолітніх дітей, міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання, займається волонтерською діяльністю. Звертає увагу, що в рамках кримінального провадження у ОСОБА_6 був запобіжний захід у виді домашнього арешту, який останній жодного разу не порушував. Зазначає, що обвинувачений не переховувався від органів досудового розслідування.

У відповідь на запит Київського апеляційного суду до ДУ «Київський слідчий ізолятор» про забезпечення участі обвинуваченого ОСОБА_6 в судовому засіданні в режимі відеоконференції, надійшов лист від 02.10.2023 № 08/19149, з якого вбачається, що останній був звільнений з-під варти 11.09.2023.

03.10.2023 апеляційним судом направлено судові повідомлення про виклик обвинуваченого ОСОБА_6 в судове засідання за адресою його реєстрації та за місцем фактичного проживання, які містяться у долученому до матеріалів копії обвинувального акту, однак в судове засідання апеляційного суду останній не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Захисник ОСОБА_5 в судове засідання апеляційного суду не з`явився, хоча про час та місце апеляційного розгляду повідомлявся у передбачений законом спосіб, про причини неявки не повідомив.

З метою дотримання вимог ст.28 КПК Українищодо розумності строків апеляційного розгляду, колегією суддів було прийнято рішення про розгляд апеляційної скарги за відсутності обвинуваченого та його захисника.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000, рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991).

Розглядаючи питання щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке застосування можливе та виправдане.

Приймаючи рішення про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд дійшов висновку, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Також судом першої інстанції враховано тяжкість пред`явленого обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, серед яких є правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України належить до категорії особливо тяжких злочинів, а також дані, що характеризують особу ОСОБА_6 , який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, та перебування його у розшуку.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.

Отже, на думку колегії суддів, судом першої інстанції були дотримані зазначені вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , повно та об`єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання такого запобіжного заходу, при цьому в ухвалі докладно наведені мотиви, з яких було прийнято відповідне рішення.

Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її зміни або скасування немає.

Керуючись ст.ст. 177-178, 199, 331,404, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29.08.2023, якою обвинуваченому ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, до 28.10.2023 включно, - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3