Ухвала

від 05.02.2024 по справі 381/3566/23

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУДКИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua

1-кп/381/183/24

381/3566/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2024 року місто Фастів

Колегія суддів Фастівського міськрайонного суду Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі:

секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

представника потерпілого ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Фастів заяву захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_9 про відвід судді ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 1-кп/381/183/24 (справа № 381/3566/23),-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Фастівського міськрайонного суду Київської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3,4 ст. 190 КК України.

У судовому засіданні адвокатом ОСОБА_9 було заявлено відвід члену колегії судді ОСОБА_2 , в обґрунтування підстав для відводу захисник пояснив що суддя розглядала кримінальне провадження відносно громадянина ОСОБА_10 , в якому фігурував його підзахисний. тобто у судді вже склалася особиста думка щодо дій ОСОБА_8 у вказаному кримінальному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав думку свого захисника та заявлений відвід судді.

Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення заяви про відвід судді.

Потерпілий ОСОБА_6 та представник потерпілого ОСОБА_7 віднесли вирішення питання про відвід судді на розсуд суду.

Дослідивши заяву захисника ОСОБА_9 про відвід судді ОСОБА_2 , матеріали обвинувального акту, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення відводу судді, виходячи з наступних підстав.

Обставини, що виключають участь судді в розгляді справи, викладені в ст.ст.75,76 КПК України.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.75 КПК слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України; вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом.

Зміст наведених у статті 126 Конституції України гарантій незалежності суддів розкрито у рішенні КСУ№19-рп/2004 від 01.12.2004 у справі за конституційним поданням ВСУ про офіційне тлумачення положень частин першої, другої статті 126 Конституції України та частини другої статті 13 Закону України «Про статус суддів» (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу), відповідно до якого незалежність суддів є невід`ємною складовою їхнього статусу. Вона є конституційним принципом організації та функціонування судів, а також професійної діяльності суддів, які при здійсненні правосуддя підкоряються лише закону.

Поняття незалежності охоплює можливість суддів приймати самостійні рішення виходячи із конкретної ситуації, керуючись вимогами закону та власною правосвідомістю і сумлінням, без вказівок та наказів. Незалежність суддів забезпечує реалізацію принципу верховенства права, який включає таку складову як право на справедливий судовий розгляд.

Право на справедливий суд - це право особи, і воно гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, кожна особа має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Бангалорські принципи поведінки суддів від 19 травня 2006 року, які схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23 передбачають принцип об`єктивності судді як необхідну умову для належного виконання останнім своїх обов`язків. Так, об`єктивність має виявлятися не лише у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя має заявити самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Так, серед вказаних випадків зокрема є: (а) у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.

У справі «Муча проти Словаччини» ЄСПЛ висловлена наступна позиція .

Питання щодо неупередженості судді виникає, коли попереднє рішення вже містить детальну оцінку ролі особи, яка згодом була засуджена у злочині, вчиненому кількома особами, і, зокрема, коли попереднє рішення містить конкретне твердження про причетність заявника або коли враховано, що особа, засуджена згодом відповідала всім критеріям, необхідним для вчинення кримінального правопорушення. Враховуючи обставини конкретної справи, такі елементи можуть розглядатися як ті, що вирішують питання про винуватість особи, яка розглядається в подальшому провадженні, і, таким чином, може призвести до об`єктивно обґрунтованих сумнівів у тому, що національний суд має неупереджену думку щодо суті справи відносно особи, яку судили згодом на початку судового розгляду (абз. 4 п. 49 вказаного рішення ЄСПЛ).

Не заперечується, що заявника судив і засудив той самий суд першої інстанції, який раніше засуджував його співвиконавців за злочинні дії, вчинені спільно з ним, і що, визначаючи ці діяння, суд першої інстанції також посилався на участь у них заявника (п. 50 рішення ЄСПЛ у справі «Муча проти Словаччини»).

З огляду на формулювання вироків проти співвиконавців заявника, вони завдали шкоди його праву заявника вважатися невинним доти, доки його вину не буде доведено. Враховуючи роль, яку вони відіграли у судовому розгляді заявника, який проходив у тому ж суді, його сумніви щодо його неупередженості були об`єктивно виправданими (п. 64 рішення).

Суддею ОСОБА_2 було винесено вирок від 30 березня 2023 року відносно ОСОБА_10 у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст.190 КК України, за яким ОСОБА_10 було визнано винним у пред`явленому обвинуваченні за ч.4 ст.190 КК України. На підставі ст.ст.75,76 КК України ОСОБА_10 звільнено від призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 3 роки.

У вищезазначеному кримінальному проваджені фігурувала особа ОСОБА_8 , матеріали щодо якого були виділені в окреме провадження.

Наведені факти можуть викликати у стороннього спостерігача сумнів щодо неупередженої думки щодо суті справи відносно ОСОБА_8 .

Таким чином, розглянувши заяву захисника ОСОБА_9 про відвід судді ОСОБА_2 колегія суддів приходить до висновку про те, що заява про відвід підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 75, 76, КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву захисника ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 про відвід судді ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_11

ОСОБА_3