Рішення

від 23.10.2023 по справі 130/840/23

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/530/2023

130/840/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2023 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

за участі секретаря судових засідань Мухи Р.П.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року представник позивача звернулась до суду з цим позовом, в якому просила усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 земельною ділянкою загальною площею 2,2981 га, кадастровий номер:0521080800:03:002:0117, цільове призначення: 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, Дубівська сільська рада, шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора Чечельницької селищної ради Чечельницького району Вінницької області Фаренюка С.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50007068 від 04.12.2019; стягнути з відповідача суму судових витрат.

Стислий виклад позицій позивача.

ОСОБА_2 є спадкоємцем після свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . До складу спадщини після смерті ОСОБА_3 входила земельна ділянка, загальною площею 2,2981 га, кадастровий номер 0521080800:03:002:0117, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Дубівської сільської ради Жмеринського району вінницької області.

Позивач успадкував спірну земельну ділянку та в подальшому 10.03.2023 ним було зареєстровано право власності на вищевказану земельну ділянку у встановленому законом порядку. Після реєстрації права власності позивачу стало відомо проте, що відповідно до рішення державного реєстратора Чечельницької селищної ради Чесельницького району Вінницької області Фвренюка С.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50007068 від 04.12.2019, за ТОВ «Поділля Агропродукт» зареєстроване право оренди на спірну земельну ділянку. Право оренди зареєстровано на підставі договору оренди землі від 01.11.2019 б/н.

Однак такого правочину фізично не могло бути укладено спадкодавцем позивача, оскільки ОСОБА_3 помер до укладення договору оренди землі, 16.08.2019, у зв`язку з чим він не міг його підписати 01.11.2019.

Таким чином, на даний момент відповідач користується спірною земельною ділянкою без наявності законних на це підстав, в результаті чого порушуються права позивача як власника, зокрема в частині користування та розпорядження таким нерухомим майном.

Заперечення відповідача.

Відповідач відзив на позовну заяву не подавав.

Процесуальні дії, заяви та клопотання.

06.04.2023 ухвалою судді позовна заява прийнята до розгляду. Призначено підготовче засідання на 24.05.2023, яке було відкладено на 27.06.2023.

27.06.2023 розгляд справи відкладено на 07.09.2023.

07.09.2023 підготовче провадження закрито, справа призначена до розгляду по суті на 23.10.2023.

12.10.2023 від представника позивача надійшло клопотання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9662,40 грн.

23.10.2023 від представника позивача за допомогою електронної пошти надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

23.10.2023 в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача ТОВ «Поділля Агропродукт», належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився без повідомлення причин. Клопотання про відкладення розгляду справи не подавав. Відзиву також.

Суд, на підставі ч.1 ст. 223 ЦПК України, розглянув справу у відсутність відповідача.

Відповідно частини 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, за умов існування усіх підставі, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, за згодою представника позивача, суд виніс ухвалу про заочний розгляд справи.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Дубова Жмеринського району Вінницької області (а.с.12).

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом, спадкоємцем майна ОСОБА_3 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його син ОСОБА_2 . Спадщина, на яку видано свідоцтво складається з земельної ділянки, площею 2,2981 га, розташованої на території Дубівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, кадастровий номер 0521080800:03:002:0117, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.13).

Відповідно до копії Витягу з Державного реєстру речових прав 10.03.2023 за позивачем ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 2,2981 га, яка розташована на території Дубівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, кадастровий номер 0521080800:03:002:0117 (а.с.14).

Як вбачається з копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відповідно до рішення державного реєстратора Чечельницької селищної ради Чесельницького району Вінницької області Фвренюка С.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50007068 від 04.12.2019, за ТОВ «Поділля Агропродукт» зареєстроване право оренди на спірну земельну ділянку. Право оренди зареєстровано на підставі договору оренди землі від 01.11.2019 б/н. строк дії договору до 02.12.2026 з правом пролонгації (а.с.15,15 зворот).

Мотив суду. Норми права, які застосовані судом.

Відповідно до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 41 Конституції України, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17 липня 1997 року відповідно до закону № 175/97-ЕР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі статтею 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, має право безпосередньо звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (стаття 317 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оренду землі» (далі Закон) відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною першою статті 4 Закону встановлено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 відповідно до копії Витягу з Державного реєстру речових прав є власником земельної ділянки з кадастровим номером 0521080800:03:002:0117, площею 2,2981 га, розташованої на території Дубівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області (в теперішній час територія Жмеринської міської територіальної громади Вінницької області), з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.13-14).

Відповідно до статей 13, 14 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно зі статтею 17 Закону, об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 387 ЦК України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, у пункті 7.35 Постанови Великої палати Верховного суду від 16 червня 2020 року (справа 145/2047/16-ц) зазначено, що власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки.

Верховний суд у своїй Постанові від 5 вересня 2019 року по справі №638/2304/17 вказав на те, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.

У Постанові Великої Палати Верховного суду від 4 липня 2018 року, справа №653/1096/16-ц, йдеться про те, що серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном (стаття 391 ЦК України). Вказані способи захисту можуть бути реалізовані шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно. Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння. Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.Визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду.

Цивільне законодавство розрізняє право володіння як складову повноважень власника (частина перша статті 317 ЦК України), як різновид речових прав на чуже майно (пункт 1 частини першої статті 395 ЦК України) та як право, що виникає на договірних засадах, тобто договірне володіння. Враховуючи специфіку речей в обороті, володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Тобто, особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього повноваження власника, зокрема набуває і право володіння.

Тому позивачка підставно звертається до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні належною їй на праві власності земельною ділянкою шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора, що є належним та ефективним способом захисту порушеного її права власності.

На підставі положень статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з преамбулою Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, на земельну ділянку кадастровий номер 0521080800:03:002:0117 державний реєстратор Чечельницької селищної ради Чечельницького району Фаренюк С.А. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50007068 від 04 грудня 2019 року, зареєстрував право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданого 01 листопада 2019 року, строк дії договору 02 грудня 2026 року, з правом пролонгації, з правом передачі в піднайом (суборенду), орендар ТОВ «Поділля Агропродукт», орендодавець ОСОБА_3 (а.с.15).

Оскільки судом встановлено, що документ, на підставі якого державним реєстратором проведено державну реєстрацію прав, спадкодавцем майна ОСОБА_3 не підписувався, адже останній на дату підписання договору оренди 01.11.2019 - помер, а захистити своє право власності в інший спосіб ніж судовий, позивач не може, тому його звернення з позовною вимогою про усунення перешкод в користуванні належною йому як спадкоємцю після смерті ОСОБА_3 , земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації за досліджених в судовому засіданні обставин справи, є належним способом захисту прав та законних інтересів і позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Згідно з частинами 5 та 6 статті 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Висновки суду.

За таких обставин, проаналізувавши всі обставини, на які позивач та її представники посилались, як на підставу своїх вимог, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх досліджені, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, перешкоди в користуванні належною ОСОБА_2 земельною ділянкою підлягають усуненню шляхом скасування рішення державного реєстратора.

Розподіл судових витрат

З врахуванням задоволення позову на підставі ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача сума судового збору в розмірі 1073,60 грн. (а.с.7) та витрати за надання правничої допомоги в розмірі 9662,40 грн (а.с.54-58).

Згідно ч. 2-6 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

ЄСПЛ у рішенні від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим, а у рішенні від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» звернув увагу на те, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, представник відповідача звернувся до суду із письмовими запереченнями проти суми судових витрат на правову допомогу заявлених позивачем, вважаючи що такі витрати не є співмірними зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт. З урахуванням наведеного, просив зменшити суму витрат на правову допомогу до 3000 грн.

Дослідивши матеріали справи в сукупності із наданими позивачем доказами, а саме договором про надання правової допомоги від 28.03.2023, додатком №1 до договору про надання правової допомоги, актом приймання - передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги, детальним описом наданих послуг за договором про надання правової допомоги (а.с.54-58), суд приходить до висновку, що позивач дійсно поніс витрати на правову допомогу в сумі 9662,40 грн., розмір яких є співмірним з складністю справи та обсягом наданих послуг та виконаних робіт.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3-13, 19, 76-81, 89, 259, 263-265, 274 ЦПК України, Суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 земельною ділянкою загальною площею 2,2981 га, кадастровий номер:0521080800:03:002:0117, цільове призначення: 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, Дубівська сільська рада, шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора Чечельницької селищної ради Чечельницького району Вінницької області Фаренюка С.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50007068 від 04.12.2019.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 10736 (десять тисяч сімсот тридцять шість) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ); Товариство з обмеженою відповідальністю «Поділлля Агропродукт» (місцезнаходження: 23130, Вінницька область, Жмеринський район, смт Браїлів, вул. Заводська, буд. 7, ЄДРПОУ: 41104967).

Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ

Дата складання повного судового рішення 25.10.2023