Ухвала

від 25.10.2023 по справі 494/480/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 494/480/23

Номер провадження 2/508/165/23

У Х В А Л А

25 жовтня 2023 року смт. Миколаївка

Суддя Миколаївського районного суду Одеської області Банташ Д.С., розглянувши клопотання представника позивача адвоката Савицького Андрія Яковича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі № 494/480/23 за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування в особі виконавчого комітетуАндрієво-Іванівської сільської ради Березівського району Одеської області,

в с т а н о в и в :

В проваджені Миколаївського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа № 494/480/23 за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування в особі виконавчого комітетуАндрієво-Іванівської сільської ради Березівського району Одеської області .

25 жовтня 2023 року адвокат Савицький А.Я. подав до суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 7ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасникам судового процесу на підставі рішення суду забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому процесуальним законом.

Відповідно до ст.212ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом.

У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п`ять днів до відповідного судового засідання.

Порядком роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженому наказом ДСА України від 23.04.2020 № 196, встановлено певні умови, дотримання яких направлене на забезпечення технічної та організаційної можливості участі особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням відповідного програмного забезпечення.

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, учасники судового процесу беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі, у порядку, встановленому процесуальним законодавством.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ зазначеного Порядку для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватись з використанням власного електронного підпису в Системі та перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним для роботи з обраною для проведення відеоконференції. Системою, у разі, якщо учасник не має електронного підпису (або Система не дозволяє реєстрацію з використанням електронного підпису), то він повинен попередньо зареєструватись в Системі з використанням логіну та паролю чи за допомогою інших передбачених обраною Системою засобів реєстрації. При цьому, в своїй заяві про участь у судовому засіданні, поданій відповідно до пункту 3 цього розділу, учасник справи повинен вказати про наявність або відсутність у нього електронного підпису.

Відповідно до пункту 5 розділу І Порядку № 196 ризики технічної неможливості участі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку, тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Аналіз наведеної норми свідчить, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказана норма не передбачає обов`язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони.

Подане адвокатом Савицьким А.Я. клопотання не відповідає вимогам ст. 212 ЦПК України, оскільки в його прохальній частині не визначено зазначений суд, в якому сторона просить забезпечити проведення відеоконференції.

Крім того, в клопотанні не зазначено альтернативного засобу проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи «EasyCon», тобто поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систем.

За таких обставин, враховуючи невизначеність в клопотанні конкретного суду, з яким необхідно організувати проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції, а також способу проведення відеоконференції, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представнику позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Частина друга статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом (ч. 3 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Пункт 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (далі - Положення) встановлює, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Згідно з підпунктами 12.4 і 12.10 пункту 12 Положення ордер має містити: назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»).

На підтвердження повноважень, як представника позивача, до клопотання додано ордер про надання правничої (правової) допомоги серії ВН № 1296044.

Водночас, перевіривши наданий ордер на його відповідність вимогам частини другої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, вбачається, що назва органу, у якому надається правова допомога адвокатом зазначено як «Миколаївський суд Одеської області», а також ордер не містить одного з обов`язкових реквізитів, а саме: він не містить підпис адвоката.

Наведене свідчить, що ордер, доданий до позовної клопотання, не є документом, який належним чином посвідчує повноваження адвоката Савицького А.Я. на представництво інтересів ОСОБА_1 в Миколаївському районному суді Одеської області.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 212, 222, 247, 258-260 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання адвоката Савицького Андрія Яковича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі № 494/480/23 за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування в особі виконавчого комітетуАндрієво-Іванівської сільської ради Березівського району Одеської області -відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Д.С. Банташ