Ухвала

від 08.09.2023 по справі 361/8157/21

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/8157/21

провадження № 2/361/602/23

08.09.2023

У Х В А Л А

08вересня 2023 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

судді Сердинського В.С.

за участю секретаря судового засідання Бас Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі суду цивільну справу за позовом Первинної профспілкової організації Іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» Профспілки працівників агропромислового комплексу України, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» про визнання протиправними дій щодо порушення немайнових прав робітників та стягнення компенсації за моральну шкоду,

встановив:

У провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом Первинної профспілкової організації Іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» Профспілки працівників агропромислового комплексу України, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» про визнання протиправними дій щодо порушення немайнових прав робітників та стягнення компенсації за моральну шкоду.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 20жовтня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального провадження.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 11листопада 2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Права професійних спілок, їх об`єднань визначаються Конституцією України, Законом, цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами (стаття 244 КЗпП України).

Працівники мають право, зокрема, на об`єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку. Первинні профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси. Первинні профспілкові організації здійснюють свої повноваження через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не утворюються, через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів професійної спілки, який діє в межах прав, наданих Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та статутом професійної спілки (стаття 2, частини перша, друга статті 246 КЗпП України).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» професійна спілка (профспілка) це добровільна неприбуткова громадська організація, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання); первинна організація профспілки це добровільне об`єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі; профспілковий представник керівник профспілки, її організації, об`єднання профспілок, профспілкового органу, профорганізатор або інша особа, уповноважена на представництво статутом або відповідним рішенням профспілкового органу.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки. Діяльність профспілок будується на принципах законності та гласності. Інформація щодо їх статутних і програмних документів є загальнодоступною.

Статтею 26 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» передбачено право профспілок, їх об`єднань представляти інтереси працівників в органах, що розглядають індивідуальні трудові спори, однак статтею 38 цього ж Закону визначено, що виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі або організації представляє інтересипрацівників заїх дорученням при розгляді трудових індивідуальних спорів та у колективному трудовому спорі, сприяє його вирішенню.

Натомість, будь-якої довіреності чи доручення Первинної профспілкової організації Іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» Профспілки працівників агропромислового комплексу України на представництво інтересів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» до суду надано не було.

Водночас відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно із частиною четвертою статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076-VI).

У позовній заяві адвокат Лисенко Г.О. зазначила, що представляє інтереси ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , додавши до позовної заяви ордера на надання правничої (правової) допомоги: серія АА №1136097 від 03 вересня 2021 року, серія АА №1136096 від 03 вересня 2021 року, серія АА №1136098 від 03 вересня 2021 року.

Згідно із частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон №5076-VI) документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3)ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону №5076-VI).

Згідно з пунктом 12 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41, ордер має містити:серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01 січня 2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об`єднання та його місцезнаходження); адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, яке видає ордер; обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги; дату видачі ордера; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат»); підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням; двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ.

Отже, у положенні про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41, закріплено обов`язковий перелік відомостей, які зазначаються в ордері.

Матеріали справитакож містятьордера про наданняправничої (правової)допомоги,зокрема,серія АА№1137936від 10вересня 2021року,серія АА№1137934від 10вересня 2021року, серія АА №1137937 від 10 вересня 2021 року, в яких зазначено назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Окрім того, у матеріалах справи відсутня завірена копія або витяг із договору про надання правової допомоги від 04 серпня 2021 року №1/04/08/21 щодо представництва адвоката у Броварському міськрайонному суді Київської області та права підпису процесуальних документів, що подаються до суду, які могли б надати можливість суду перевірити обсяг наданих повноважень.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Поряд з цим, у судові засідання, призначені на 13 грудня 2021 року, 28 березня 2022 року, 19 серпня 2022 року, 15 березня 2023 року, 31травня 2023 року, 08 вересня 2023 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не з`явилися, про час та місце судового розгляду справи повідомлялися належним чином.

Заяв про розгляд справи за відсутності позивачів до суду не надходило.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явивсяв судовезасідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням процесуальної дії.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Європейський суд з прав людини зазначає, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави (рішення у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року, рішення у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року).

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З урахуванням зазначених норм права суд, встановивши, що у цій справі закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті відбулося, тобто розгляд справи перебував на стадії розгляду по суті, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України у спірних правовідносинах.

На підставі викладеного та керуючись п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 257, ст.ст. 260, 353, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву Первинної профспілкової організації Іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» Профспілки працівників агропромислового комплексу України, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» про визнання протиправними дій щодо порушення немайнових прав робітників та стягнення компенсації за моральну шкоду залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення позову без розгляду не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для залишення заяви без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.С. Сердинський