Рішення

від 19.10.2023 по справі 644/7371/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 644/7371/21

Провадження № 2/552/1442/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем україни

19.10.2023 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

секретаря судового засідання Резніченко О.С.,

за участю

прокурора Гензенко О.О.,

представника відповідача Ткаченко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 644/7371/21 за позовом керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова Сотник С. 06.08.2021 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів.

Позовна заява обґрунтована тим, що за результатами проведеного обстеження та комплексного вивчення документальних матеріалів встановлено, що за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 , що розташована на земельній ділянці площею 0,0845 га, кадастровий номер 6310138200:03:020:0012, але право власності або право користування на земельну ділянку під вищевказаним об`єктом нерухомого майна за ОСОБА_1 не зареєстровано.

Позивач вказував, що ОСОБА_1 з часу набуття права власності на нерухоме майно використовує земельну ділянку без виникнення на неї права власності/користування та без державної реєстрації цих прав, відповідно, не сплачує платежів за її використання.

Розрахунок безпідставно збережених коштів за використання ОСОБА_1 земельної ділянки за період з 01.02.2020 по 30.11.2020 складає 352675,35 грн.

В поданій до суду позовній заяві просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 352675,35 грн.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11.08.2021 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

Відповідачем ОСОБА_1 24.11.2021 подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що на підставі договорів купівлі-продажу від 15.08.2019 та від 16.08.2019 відповідач набув у власність нежитлову будівлю за адресою АДРЕСА_1 . 16.10.2019 йому було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності орієнтовною площею 0,0845 га для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 .

Відповідач зазначав, що звертався до Харківської міської ради з листом про продаж земельної ділянки. На неодноразові звернення відповідача йому лише надавалися відповіді про підготовку проекту рішення без зазначення будь-яких термінів та пояснення причин тривалості вирішення питання.

Вважає, що він не вчиняв жодних дій чи бездіяльності з метою уникнення чи затягування процесу оформлення прав на земельну ділянку.

В задоволенні позовних вимог просив суд повністю відмовити.

03.12.2021 керівником Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова подано до суду відповідь на відзив, де зазначив, що наразі відсутнє рішення чи будь-який документ, що свідчить про наявність згоди Харківської міської ради на укладення на момент виникнення спірних правовідносин чи у майбутньому договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки площею 0,0845 га за адресою: АДРЕСА_1 . Вважає, що відсутні підстави, які б свідчили про наявність згоди Харківської міської ради на укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Прокурор також вказував, що ОСОБА_1 з часу набуття у власність нежитлової будівлі використовує земельну ділянку, але не сплачує платежів за її використання згідно із встановленим розміром.

Позов просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 14.03.2022 № 7/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Орджонікідзевського районного суду м. Харкова на Київський районний суд м. Полтави.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 24.02.2023 справу прийнято до провадження суду.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 31.05.2023 закрито підготовче провадження в справі та призначено судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні прокурор повністю підтримав подану до суду позовну заяву, посилаючись на викладені в ній обставини

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечувала з підстав, які зазначені в поданому до суду відзиву на позовну заяву. Також вважає, що позивачем при визначенні розрахунку коштів помилково використано ставку в розмірі 8 % та допущено арифметичні помилки в підрахунках.

Суд, заслухавши прокурора та представника відповідача, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 15.08.2019 та договору купівлі-продажу від 16.08.2019 є власником нежитлової будівлі літ. «Г-1» загальною площею 24,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Також судом встановлено, що земельна ділянка площею 0,0845 га, кадастровий номер 6310138200:03:020:0012, на якій розташований належний відповідачу об`єкт нерухомості, на праві комунальної власності належить Харківській міській раді Харківської області.

Суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах Харківська міська рада, як власник земельної ділянки, має повноваження на захист свого права на землю (спірну земельну ділянку).

При цьому за умовами частини 2статті 152 ЗК Українивласник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частин 1, 2статті 1212 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цьогоКодексузастосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістомглави 15 ЗК Україниреалізуються через право постійного користування або право оренди.

Частиною 1 статті93і статтею125 ЗК Українипередбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1статті 96 ЗК України).

Принцип платного використання землі також передбаченостаттею 206 ЗК України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Водночас згідно зістаттями 122- 124 ЗК Україниміські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначенимистаттею122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1статті 21 Закону України "Про оренду землі".

ВодночасЗК Українирегламентує перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду. Відповідно до частин 1, 2статті 120 цього Кодексу(у редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на нежитлову будівлю, розташовану на спірній земельній ділянці) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів ОСОБА_2 (лат.superficies solo cedit- збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.

Таким чином, положення глави15, статей120,125 ЗК України,статті 1212 ЦКУкраїнидають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від04.02.2019 у справі №922/3409/17, від12.03.2019 усправі №916/2948/17, від09.04.2019 усправі № 922/652/18, від21.05.2019 у справі №924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від30.11.2016 у справі №922/1008/15, від07.12.2016 усправі № 922/1009/15, від12.04.2017 у справах №22/207/15 і №922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від17.03.2020 усправі №922/2413/19.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини1статті1212 ЦКУкраїни.

Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від20.09.2018 у справі №925/230/17 .

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна відповідач ОСОБА_1 , як власник цього майна став фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомості по АДРЕСА_1 , тому із цього часу у нього виник обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Тому позовні вимоги є повністю обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З відповідача ГОСОБА_3 на користь Харківської міської ради підлягають стягненню безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 352675 грн 35 коп.

Твердження представника відповідача про те, що позивачем при визначенні розрахунку суми безпідставно збережених коштів допущено арифметичні помилки в підрахунках та не враховано розмір сплаченого ОСОБА_1 земельного податку в розмірі 72879,23 грн не заслуговує на увагу.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт14.1.147пункту14.1статті4 Податкового кодексу України.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти14.1.72,14.1.136 пункту14.1 статті14 ПК України).

Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

При вирішення справи суд також виходить з того, що розрахунок суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності на території м. Харків (том 1 а.с. 13-14) підготовлено Департаментом територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради в межах повноважень та не спростований стороною відповідача.

Жодні підстави вважати, що ставка в розмірі 8 % при розрахунку суми орендної плати застосована протиправно, судом не встановлені.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог з відповідача ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплати судового збору на користь Харківської обласної прокуратури в розмірі 5290,14 грн.

Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 352675 грн 35 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської обласної прокуратури понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5290,14 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

-Немишлянська окружна прокуратура міста Харкова, місцезнаходження 61099, м. Харків, бульвар Б.Хмельницького, 36А;

-позивач Харківська міськарада, місцезнаходження 61003, м. Харків, пл. Конституції ,7, код ЄДРПОУ 04059243;

-відповідач ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 20.10.2023.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко