Рішення

від 17.10.2023 по справі 539/3520/23

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/3520/23

Провадження № 2/539/816/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2023 року м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі

головуючого судді Просіної Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Ковтун І.О.

представника позивача Півнюка К.М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни позовну заявуУправління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів

встановив:

Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів,мотивуючи своївимоги тим,що ОСОБА_1 придбав увласність нежитловубудівлю загальноюплощею 360кв.мв АДРЕСА_1 .Вказана будівлярозміщена наземельній ділянцікомунальної власностіплощею 0,0534га,кадастровий номер5310700000:06:069:0012за цільовимпризначенням -для будівництвата обслуговуваннябудівель органівдержавної владита місцевогосамоврядування.У попередньогоземлекористувача -Територіального управлінняДержавної судовоїадміністрації вПолтавській області,земельна ділянкаперебувала направі постійногокористування.Відповідач немає підставкористуватися спірноюземельною ділянкоюна правіпостійного користуванняі вінзобов`язаний оформитисвоє правокористування земельноюділянкою наумовах оренди.У періодз 12.09.2020 по 31.07.2023 року, відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, плату за користування землею не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення об`єкту нерухомого майна, що перебуває у його власності.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 21053182 безпідставно збережені кошти у розмірі 24355, 74 гривень за період з 12.09.2020 по 31.07.2023 року за користування земельною ділянкою площею 0,0534 га, кадастровий номер 5310700000:06:069:0012 за адресою: АДРЕСА_1 та судовий збір у розмірі 2684, 00 гривень.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав та обґрунтовував їх обставинами, викладеними у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, мотивуючи тим, що на підставі ст.377 ЦК України та ч. 2 ст. 120 ЗК України він набув право на земельну ділянку на тих же самих умовах, що і попередній власник нерухомого майна, яке на ній розміщене. Це право переходить до нього незалежно від волі власника земельної ділянки. Він звертався до міськради щодо зміни цільового призначення та передачі у власність земельної ділянки, однак йому відмовлено. Вимоги здійснити оплату на умовах оренди є безпідставними. Він готовий сплачувати кошти за користування земельною ділянкою на тих же самих умовах, як і у попереднього власника нерухомого майна. Ч. 2 ст. 120 ЗК України (в редакції на момент набуття право власності) є гарантією для набувача права власності на нерухоме майно, яке розміщене на земельній ділянці.

Вислухавши учасників справи, з`ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов позивача слід задовільнити виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3ст.12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 13 Конституції Україниземля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до положень статті 80ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно ст. ст.122,123,124ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст.206ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21Закону України«Про орендуземлі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини другої статті 152ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом «д» частини першої статті 156ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22Цивільного кодексуУкраїни збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом указаних приписів ЦК України та ЗК України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83Цивільного кодексуУкраїни застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Згідно ч. 1ст.93ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Як встановлено судом та не заперечується учасниками справи, ОСОБА_1 є власникомнежитлової будівлі,що розташованаза адресою АДРЕСА_1 ,площею 360кв.м.відповідно додоговору купівлі-продажувід 18.07.2017року,що підтверджуєтьсяінформацією здержавного реєструречових правна нерухомемайно (а.с.8-9).

Вказана вищенежитлова будівлярозміщена наземельній ділянцікомунальної власностіплощею 0,0534га,кадастровий номер5310700000:06:069:0012,цільове призначення-для будівництвата обслуговуваннябудівель органівдержавної владита місцевогосамоврядування,що підтверджуєтьсявитягом зДержавного земельногокадастру проземельну ділянку.(а.с.10-11)

Статтею 14 Податкового кодексу Українивизначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідач не є власником або постійним користувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Тобто з 12.09.2020 року по 31.07.2023 року відповідач використовує земельну ділянку без правовстановлюючих документів, плату за користування землею не сплачував.

Таким чином, відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №161924226 від 02.04.2019 року попереднім користувачем вищевказаної земельної ділянки було територіальне управління Державної судової адміністрації в Полтавській області на підставі рішення Лубенської міської ради Полтавської області від 14.06.2013 року. Вид іншого речового права: право постійного користування земельною ділянкою.(а.с.48)

Отже, суд приходить до висновку, що згідно договору купівлі - продажу від 18 липня 2017 року відбулося відчуження нежитлової будівлі, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , площею 360 кв.м., яке належало на праві власності державі, у приватну власність. Відповідно до покупця об`єкту нерухомого майна перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розміщене придбане ним нерухоме майно та яка необхідна для обслуговування цього майна.

Чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій прояв у правилахстатті 120 ЗК Українитастатті 377 ЦК України, інших положення законодавства.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі №910/18560/16.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Згідно розрахунку суми збитків за користування землею за період з 12.09.2020 року по 31.07.2023 року, що здійснений з урахуванням відомостей про нормативну грошову оцінку земель, коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель, коефіцієнту функціонального використання земель, загальна сума збитків, що підлягає стягненню становить 24355, 74 грн.(а.с.12, 13, 15, 16-17)

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Щодо доводів відповідача ОСОБА_1 , а саме користування земельної ділянкою на тих же умовах, що і попередній власник нерухомості, яка на ній розміщена, а саме право постійного користування земельною ділянкою, суд зазначає наступне.

Предметом даного спору є вимога про стягнення з відповідача збитків у розмірі 24355, 74 грн. за користування земельною ділянкою площею 0,0534 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , у період 12.09.2020 року по 31.07.2023 року без достатньої правової підстави.

Згідно ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, суд не може підміняти підстави та предмет позову, обрані позивачем на захист порушеного права.

Водночас суд на доводи відповідача зауважує, що за змістомст.377 Цивільного кодексу, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, установлених договором. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Згідно зст.120 Земельного кодексу Українипри переході права власності на будівлю та споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування на підставі договору оренди. При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на неї визначається відповідно до договору оренди ділянки.

Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цією нормою, визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю та споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного й цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.

Виходячи з положеньст. 92 Земельного кодексу України, фізичні особи не можуть набувати права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності.

Отже, якщо віддати перевагу приписам статей92,140,141,142 ЗК Україниперед загальними правилами про перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівель і споруд, то при переході будівлі чи споруди до власника - юридичної особи приватного права чи фізичної особи, право на таку земельну ділянку до нового власника не перейде.

Відповідно до положень ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з врахуваннямст. 141 ЦПК Українистягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2684, 00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10-13,76-82,89, 141-142,263-265,ЦПК України, суд,

постановив:

Позовну заяву Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 21053182 безпідставно збережені кошти у розмірі 24355, 74 гривень за період з 12.09.2020 по 31.07.2023 року за користування земельною ділянкою площею 0,0534 га, кадастровий номер 5310700000:06:069:0012 за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 21053182 судовий збір у розмірі 2684, 00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 20 жовтня 2023 року.

Суддя Я.В. Просіна