Рішення

від 27.09.2023 по справі 175/3884/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/3884/23

Провадження № 2/175/1053/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

27 вересня 2023 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Паленка І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, третя особа: садівниче товариство «Самарське» про визнання права власності, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, третя особа: садівниче товариство «Самарське» про визнання права власності, в якому просив суд визнати за ним, ОСОБА_2 право власності за набувальною давністю на об`єкти нерухомості групу нежитлових споруд сільськогосподарського призначення відповідно до технічного паспорту, що розташовані на території острову без назви поблизу острова «Самарський» Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

Представник позивача надав суду заяву в якій просив суд розглянути справу без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, не заперечував щодо винесення заочного рішення(а.с.48).

Відповідач Слобожанська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується накладними про отримання поштового відправлення(а.с.42, 47), однак представник у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав, а тому зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.

Третя особа садівниче товариство «Самарське» надали заяву про слухання справи без їх участі(а.с.39).

Повно та всебічно вивчивши матеріали справи, ознайомившись з наданими доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст.ст. 321, 328 ЦК України право власності є непорушним та набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб`єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.

Встановлено, що відповідно до довідки садівничого товариства «Самарське» на території острову без назви поблизу острова «Самарський» приблизно з 2012 року знаходяться об`єкти нерухомості, які з того часу використовуються за призначенням для розведення свійських тварин та вирощування трави, городу та дерев(а.с.5).

На замовлення ОСОБА_1 . Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ЗЕМЕЛЬНО-КАДАСТРОВИЙ ПРОЕКТНО-БУДІВНИЧИЙ ЦЕНТР» було складено технічний паспорт від 30 грудня 2015 року, згідно якого на острові без назви поблизу острова «Самарський» Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області було зведено: споруду сільськогосподарську, для утримання свійських тварин; споруду для зберігання кормів, інвентаря; навіс; альтанку; замощення; хвіртки; паркани та колодязь(а.с.10-14).

Згідно вироку Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2022 року встановлено, що ОСОБА_1 , знаходячись на самовільно зайнятій земельній ділянці, площею 2,1414 га, яка розташована на території острова «Самарський» Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області та частково знаходиться в межах прибережної захисної смуги ріки Самара, діючи з умислом, спрямованим на самовільне будівництво будівель на самовільно зайнятій земельній ділянці, яка розташована в зоні особливого режиму використання земель та відноситься до земель водного фонду, незаконно, порушуючи встановлений порядок набуття права власності та користування землею, користування землями водного фонду і водоохоронних зон, порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, самовільно, без належного оформлення права власності, права користування чи оренди землі та їх державної реєстрації, без відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи, самостійно здійснив на вказаній вище самовільно зайнятій земельній ділянці самовільне будівництво: двох металевих причалів з дерев`яним настилом; споруди господарського призначення для утримання курей, гусей, цесарок, свиней та вівець, а також для зберігання кормів, інвентаря та інших предметів; колодязя з водозабірною арматурою для забору води з річки Самара; паркану з металевої сітки висотою 0,6 1 м з секційним поділом земельної ділянки для роздільного вигулу тварин; пішохідної доріжки, яка вимощена бруківкою і пролягає через усю самовільно захоплену земельну ділянку; металевих стовпів для енергопостачання та освітлення берегової смуги(а.с.6-9).

29 квітня 2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР НАДАННЯ ПОСЛУГ» було виконано технічний паспорт згідно матеріалів якого за адресою Дніпропетровська область Дніпровський район, смт. Слобожанське, острів без назви поблизу острова «Самарський» було побудовано наступні будівлі та споруди: група нежитлових споруд сільськогосподарського призначення, хвіртка(літ.№1); паркан(літ.№2); хвіртка (літ.№3); паркан(літ.№4); паркан(літ.№5); колодязь(літ.№6); споруда сільськогосподарська, для утримання свійських тварин(літ.А); споруда для зберігання кормів, інвентаря(літ.Б), альтанка(літ.Г); замощення(літ.№І).

Як вбачається з матеріалів справи зазначені об`єкти нерухомості було побудовано ОСОБА_1 за власні кошти у 2010 році, та з того моменту позивач постійно, відкрито та без перешкод користується зазначеними будівлями та спорудами.

Як передбачено ст. 328 ЦК України право власності набувається в порядку, визначеному законом, та на підставах не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Так, згідно ст.344ЦК Україниособа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до ч.1ст.344ЦКУкраїни особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (ч.3ст.344 ЦКУкраїни).

Враховуючи положення ст.ст.335, 344 ЦКУкраїни, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ.

Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також ч. 4 ст. 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Виходячи зі змісту ст. 344 ЦК України, обставинами, які мають значення для справи і які повинен довести позивач, є такі: майно може бути об`єктом набувальної давності; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність; відсутність інших осіб, які претендують на це майно; відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 постійно користується спірними об`єктами нерухомості з 2010 року, у жодні договірні відносини щодо спірного майна позивач не вступав, постійно здійснює догляд за зазначеним нерухомим майном та постійно, добросовісно і відкрито користується спірним майном.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 15, 16, 344, 1216 ЦК України, Роз`ясненнями Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 07.02.2014 року, ст. 12, 13, 55, 76, 130, 141, 223, 263-266, 280-282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 доСлобожанської селищноїради Дніпровськогорайону Дніпропетровськоїобласті,третя особа:садівниче товариство«Самарське» провизнання прававласності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі ID картки № НОМЕР_1 , від 11.03.2019, виданий органом 1254 право власності за набувальною давністю на об`єкти нерухомості групу нежитлових споруд сільськогосподарського призначення відповідно до технічного паспорту(група нежитлових споруд сільськогосподарського призначення, хвіртка(літ.№1); паркан(літ.№2); хвіртка (літ.№3); паркан(літ.№4); паркан(літ.№5); колодязь(літ.№6); споруда сільськогосподарська, для утримання свійських тварин(літ.А); споруда для зберігання кормів, інвентаря(літ.Б), альтанка(літ.Г); замощення(літ.№І)), що розташовані на території острову без назви поблизу острова «Самарський» Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Озерянська Ж.М.