Постанова

від 17.10.2023 по справі 909/716/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2023 р. Справа №909/716/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого суддіБонк Т.Б.

СуддівБойко С.М.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Кострик К.,

представники сторін:

позивача: Петришин С.Р.;

відповідача: не з`явився;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Івано-Франківської районної ради Івано-Франківської області від 17.08.2023 (вх. суду від 22.08.2023 №01-05/2721/23)

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08.08.2023 (повний текст ухвали складено 10.08.2023),

про забезпечення позову

у справі № 909/716/23 (суддя Рочняк О.В.)

за позовом: Богородчанської селищної ради

до відповідача: Івано-Франківської районної ради Івано-Франківської області

про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог заяви і ухвали суду першої інстанції:

28.07.2023 Богородчанська селищна рада звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Івано-Франківської районної ради Івано-Франківської області про:

- визнання протиправним та скасування рішення Івано-Франківської районної ради Івано-Франківської області від 29.06.2021 №111/2021 "Про затвердження переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Івано-Франківського району";

- зобов`язання відповідача передати із спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Івано-Франківського району у комунальну власність Богородчанської селищної ради приміщення центральної районної аптеки №13, частка 88/100, за адресою: Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, смт. Богородчани, вул. Шевченка 47.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву №332/02-34/15в від 24.07.2023 (вх.№8939/23 від 28.07.2023) про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просив забезпечити позов шляхом заборони Івано-Франківській районній раді Івано-Франківської області вчиняти будь які дії щодо відчуження нерухомого майна, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 47, смт. Богородчани, Івано-Франківський р-н, Івано-Франківська область.

Заяву обґрунтована тим, що оспорюваним рішенням Івано-Франківської районної ради Івано-Франківської області від 29.06.2021 №111/2021 "Про затвердження переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Івано-Франківського району", яким включено до переліку об`єктів нерухомого майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Івано-Франківського району приміщення центральної районної аптеки №13, частка 88/100, за адресою: Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, смт. Богородчани, вул. Шевченка 47 порушено права Богородчанської територіальної громади. Враховуючи, що на розгляд сесії 01.06.2023 Івано-Франківської районної ради винесено проєкт рішення від 01.06.2023 Про затвердження переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Івано-Франківського району, що підлягають приватизації, та приватизацію об`єкта нерухомого майна, відповідно до якого затверджено перелік об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Івано-Франківського району, що підлягають приватизації (додаток №1 - нежитлові приміщення - Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, с-ще Богородчани, вул. Шевченка, 47 (спосіб приватизації - викуп орендарем без аукціону)) та вирішено приватизувати вищевказаний об`єкт, позивач вважає, що до моменту набрання законної сили рішення суду відповідач може відчужити ЦМК центральної районної аптеки, який відноситься до закладів охорони здоров`я та має використовуватися за цільовим призначенням для потреб Богородчанської територіальної громади.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 08.08.2023 у справі № 909/716/23 заяву Богородчанської селищної ради про забезпечення позову задоволено. До набрання чинності рішення Господарського суду Івано-Франківської області у справі №909/716/23 заборонено Івано-Франківській районній раді Івано-Франківської області вчиняти будь-які дії щодо відчуження нерухомого майна, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 47, смт. Богородчани, Івано-Франківський р-н, Івано-Франківська обл.

Оскаржувана ухвала мотивована тим, що заявлені заходи забезпечення позову пов`язані з правовою суттю позовних вимог і їх невжиття може вплинути на виконання рішення суду у спорі за позовом, предметом якого є визнання незаконним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

Івано-Франківської районної ради Івано-Франківської області (відповідач) не погодилась з ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та відмовити в задоволенні заяви Богородчанської селищної ради.

В апеляційній скарзі відповідач вказує, що позивачем в установленому законом порядку не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що невжиття вказаних ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист чи поновлення порушених прав або інтересів позивача в обраний ним спосіб.

Також, зазначає, що позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів щодо здійснення відповідачем дій, спрямованих на відчуження вказаних об`єктів та доказів того, що існує ризик передачі вказаних об`єктів іншим особам та звертає увагу суду, що заявлений позивачем спосіб забезпечення позову є неспівмірним із заявленими позовними вимогами.

20.09.2023 від Богородчанської селищної ради надійшов відзив б/н від 15.09.2023 (вх. №01-04/6345/23) на апеляційну скаргу, в якому позивач не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню та просить залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Зазначає, що Богородчанська селищна рада неодноразово зверталася до Івано-Франківської районної ради як правонаступника, щодо передання приміщення центральної районної аптеки №13, частка 88/100, за адресою: Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, смт. Богородчани, вул. Шевченка 47 до Богородчанської селищної ради, оскільки згідно розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом, фінансування закладів охорони здоров`я здійснюється із місцевого бюджету Богородчанської селищної ради, як і Богородчанська центральна лікарня і так далі. (відповідні звернення додавалися до позовної заяви). Натомість Івано-Франківська районна рада ігноруючи вимоги Закону та процедуру децентралізації намагається як найскоріше прискорити процедуру відчуження Об`єкта, шляхом викупу без проведення аукціону.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2023 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М., Якімець Г.Г.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 у справі № 909/716/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Івано-Франківської районної ради Івано-Франківської області на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08.08.2023 у справі № 909/716/23.

Ухвалою суду від 11.09.2023 призначено розгляд справи на 17.10.2023.

В судовому засіданні 17.10.2023 представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги з підстав викладеній у відзиві та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Апелянт явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до частин 1, 4 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачеві здійснювати певні дії.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника стосовно забезпечення позову; забезпечення балансу інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.

За змістом статті 136 ГПК України обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Подібні правові висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 у справі №910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 922/2928/17 та у постанові Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 922/599/19.

Крім того, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язано застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише застереження у заяві про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення або імовірну неможливість ефективного поновлення прав позивача без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Оскільки Богородчанська селищна рада звернулася до суду у даній справі з позовною вимогою немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому в такому немайновому спорі має досліджуватися і те, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки Позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Подібні правові висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 912/1616/18 і від 26.09.2019 у справі № 917/751/19.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №341688102 від 04.08.2023, за параметрами запиту - адреса місцезнаходження: Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, с-ще Богородчани, вул. Шевченка, 47 знаходиться приміщення центральної районної аптеки №13. Власником вищевказаного нерухомого приміщення з часткою 88/100 вказано Івано-Франківську районну раду Івано-Франківської області. Документи, подані на реєстрацію - в т.ч. рішення Івано-Франківської районної ради Івано-Франківської області №111/2021 "Про затвердження переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Івано-Франківського району" від 29.06.2021.

Тобто, право власності на спірне нерухоме майно зареєстровано за відповідачем в т.ч. на підставі оспорюваного рішення Івано-Франківської районної ради Івано-Франківської області №111/2021 "Про затвердження переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Івано-Франківського району" від 29.06.2021.

У заяві про забезпечення позову Богородчанська селищна рада вказувала на можливість настання негативних наслідків у разі невжиття заходів забезпечення позову, оскільки у будь-який момент може відбутися відчуження (приватизація) приміщення центральної районної аптеки №13, щодо якого між сторонами існує спір.

Підсумовуючи викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вказані заходи забезпечення позову пов`язані з правовою суттю позовних вимог і їх невжиття може вплинути на виконання рішення суду у спорі за позовом, предметом якого є визнання незаконним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії., а отже заява про забезпечення позову підлягає задоволенню

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 275 ГПК України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін,а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Івано-Франківської районної ради Івано-Франківської області від 17.08.2023 (вх. суду від 22.08.2023 №01-05/2721/23) залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08.08.2023 про забезпечення позову у справі № 909/716/23 залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено та підписано 25.10.2023

Головуючий суддяТ.Б. Бонк

суддя С.М. Бойко

суддяГ.Г. Якімець