Постанова

від 10.10.2023 по справі 910/2116/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/2116/21 (910/12050/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Жукова С.В.,

за участю секретаря судового засідання Громак В.О.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант"

представник позивача - Поліщук Р.М. директор,

відповідач - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Укргазбанк"

представник відповідача - Приходько Т.П., в порядку самопредставництва

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріо Фін"

представник відповідача - Пінчук О.С. адвокат,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 09.05.2023

у складі колегії суддів: Полякова Б.М. (головуючий), Отрюха Б.В., Грека Б.М.,

у справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант"

до Приватного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс",

Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк",

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Реверс Інвест",

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріо Фін"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Голубнича О.В.,

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозова С. В.,

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О.,

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Н.М.

про визнання договорів недійсними

в межах справи № 910/2116/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріо Фін"

до Приватного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст та підстави позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант" (далі - ТОВ "Інвестгарант", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс" (далі - ПрАТ "Автомобільна компанія "Укртранс"), Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - АБ "Укргазбанк"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Реверс Інвест" (далі - ТОВ "ФК "Реверс Інвест"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріо Фін" (далі - ТОВ "Ріо Фін") про:

- визнання недійсним Іпотечного договору, посвідченого 27.06.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (далі - КМНО) Голубничою О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1980 (з урахуванням договорів про внесення змін до іпотечного договору від 22.09.2008 № 3021 (дублікат), від 25.09.2008 № 3054, від 28.11.2008 № 3620, від 16.06.2011 № 1496, від 29.07.2012 № 2661, від 23.08.2012 № 1943), в частині передачі в іпотеку майнових прав на квартиру № 15 по вулиці Діловій, 2Б у місті Києві;

- визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та застави від 19.06.2015, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Київ" (далі - ПАТ "АКБ "Київ") та АБ "Укргазбанк", посвідченого приватним нотаріусом КМНО Морозовою С. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 3060, в частині майнових прав на квартиру № 15 по вулиці Діловій, 2Б у місті Києві;

- визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 20.02.2019, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 873, в частині майнових прав на квартиру № 15 по вулиці Діловій, 2Б у місті Києві;

- визнання недійсним договору відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 30.04.2019, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Козаєвою Н.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 2098, укладеного між ТОВ "ФК "Реверс Інвест" та ТОВ "Ріо Фін", в частині майнових прав на квартиру № 15 по вулиці Діловій, 2Б у місті Києві (т. 1; а. с. 1 - 8).

1.1. Надалі позивач подав заяву про зміну предмету позову, в якій, окрім вже заявлених позовних вимог, просив також скасувати рішення приватного нотаріуса КМНО Тверської І.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 62966384 від 20.01.2022 16:45:59 (т. 3; а. с. 2 - 5).

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Інвестгарант" є власником квартири № 15 по вулиці Діловій, 2Б у місті Києві, а 02.07.2021 зі змісту відомостей Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що зазначений об`єкт нерухомості є предметом іпотеки.

3. Разом з тим, оскільки позивач ніколи не був іпотекодавцем майнових прав на квартиру № 15 по вулиці Діловій, 2Б у місті Києві, а зазначені правочини порушують його права як власника цього майна, ТОВ "Інвестгарант", посилаючись на приписи частини першої статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), стверджувало про наявність підстав для визнання зазначених договорів недійсними.

4. Справа слухалась неодноразово.

Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

5. 14.06.2007 між ПрАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" та ПАТ АКБ "Київ" укладено договір про відкриття відкличної кредитної лінії № 45/07 (далі з додатковими угодами - кредитний договір), за яким банком було відкрито позичальнику відкличну кредитну лінію для фінансування будівництва з лімітом 2 000 000,00 грн., зі сплатою 17,0 відсотків річних на строк до 13.06.2008 включно. Додатковими угодами № 1 - № 25 до кредитного договору вносилися зміни.

6. Додатковою угодою від 25.07.2011 № 25 було змінено кінцевий строк повернення кредиту - 28.02.2014, а додатковою угодою від 23.08.2012 № 26 було збільшено ліміт кредитування в гривні на суму 82 182 425,01 грн.

7. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 27.06.2008 між ПАТ "АКБ "Київ" (іпотекодержатель) та ПрАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" (іпотекодавець) укладено іпотечний договір (далі з договорами про внесення змін - договір іпотеки), що був посвідчений приватним нотаріусом КМНО Голубничою О.В. за реєстровим № 1980.

7.1. За умовами пункту 1.2 договору про внесення змін до договору іпотеки від 16.06.2011, пункт 1.3 викладено в редакції де предметом іпотеки є майнові права на квартири, зокрема і на квартиру № 15 (п`ятнадцять) загальною площею 155, 20 кв. м, житл. площею 81,10 кв. м, п`ятий поверх, секція 1, що будуються (будувались) в будинку на розі (на перетині) вулиць Димитрова (нова назва після перейменування у 2014 році - вулиця Ділова) та Анрі Барбюса в Печерському районі міста Києва.

7.2. Згідно пункту 1.4. договору іпотеки, майнові права, які передаються в іпотеку за цим договором, належать іпотекодавцю на підставі договору № 315 участі в будівництві житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним гаражем на розі вулиць Димитрова та А. Барбюса, у Печерському районі міста Києва від 12.09.2003, укладеного між Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією та Комунальним підприємством "Печерськ-інвест", додатку № 2 до договору від 12.09.2003 № 315, від 29.11.2007, договору підряду № 20р на будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним гаражем (місцями для паркування машин) на розі вулиць Димитрова та А. Барбюса у Печерському районі міста Києва, укладеного 27.04.2006 між Комунальним підприємством "Печерськ-інвест", ВАТ "Автомобільна компанія "Укртранс", Державним будівельним комбінатом Управління справами Верховної Ради України.

8. 19.06.2015 між ПАТ "АКБ "Київ" як неплатоспроможним банком, в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "АКБ "Київ" Кічука О. І., та АБ "Укргазбанк" як приймаючим банком, було укладено договір про передачу приймаючому банку активів і зобов`язань неплатоспроможного банку.

8.1. За цим договором до АБ "Укргазбанк" перейшло, зокрема, право вимоги до ПрАТ "Автомобільна компанія "Укртранс", яке виникло з кредитних договорів від 31.05.2005 № 24/2005, від 16.07.2004 № 65/04, від 14.06.2007 № 45/07, від 29.09.2004 № 25/04 із визначеним обсягом та відповідно до АБ "Укргазбанк" перейшло в тому числі і право вимоги за договором іпотеки.

9. 19.06.2015 між АКБ "Київ" та АБ "Укргазбанк" було укладено договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки та застави, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Морозовою С. В. за реєстровим № 3060, за яким банку було відступлено право вимоги і за договором іпотеки.

10. 20.02.2019 між АБ "Укргазбанк" та ТОВ "ФК "Реверс Інвест" укладено договір факторингу (відступлення права грошової вимоги), за умовами якого АБ "Укргазбанк" відступив право грошової вимоги, зокрема і по кредитному договору, заборгованість по якому на момент відступлення становила 341 574 156,39 грн., 418 684,94 Євро по процентам та 669 895,90 доларів США по процентам.

11. Також 20.02.2019 між АБ "Укргазбанк" та ТзОВ "ФК "Реверс інвест" було укладено договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Осипенко Д.О. та зареєстрований в реєстрі за № 873, згідно з яким АБ "Укргазбанк" відступив у повному обсязі, а новий кредитор прийняв всі права та обов`язки іпотекодержателя за договором іпотеки.

12. 30.04.2019 між ТОВ "ФК "Реверс інвест" та ТОВ "ФК "Ріо Фін" укладено договір факторингу та договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки.

13. Позивач, підтверджуючи своє право власності на квартиру № 15 на момент укладення оспорюваного договору іпотеки, посилався на укладений між ним та ТОВ "Лізингова компанія "Техбудлізинг" договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 24.04.2007 № 31, в пункті 1.1 якого зазначено, що ТОВ "Лізингова компанія "Техбудлізинг" продає, а ТОВ "Інвестгарант" купує майнові права на квартиру, яка будується на перетині вулиць Димитрова та А. Барбюса у місті Києві (адреса об`єкта будівництва м. Київ, вул. Димитрова, 2-Б, кв. 15, 5 поверх, кількість кімнат 3, загальна площа 159, 20 кв. м.).

13.1. Згідно з пунктом 2.1 цього договору загальна вартість предмета продажу складала 1 680 674,40 грн.

13.2. Відповідно до пункту 2.2 цього договору, ТОВ "Інвестгарант" здійснює оплату за цим договором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ "Лізингова компанія "Техбудлізинг" в строк до 31.12.2008 або заліком взаємних вимог по іншим договірним зобов`язанням.

13.3. За змістом пункту 3.2.8 договору, ТОВ "Лізингова компанія "Техбудлізинг" взяло на себе обов`язок після введення об`єкта будівництва в експлуатацію протягом 90-ти робочих днів передати об`єкт по акту приймання-передачі готової квартири та надати всі необхідні документи для оформлення права власності на квартиру.

13.4. За наведених умов договору № 31 купівлі-продажу майнових прав на квартиру позивач набуває права власності на майно лише: після введення його в експлуатацію, на підставі акту прийому-передачі, після здійснення оплати за договором № 31 шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ "Лізингова компанія "Техбудлізинг" в строк до 31.12.2008.

14. За змістом додаткової угоди від 30.09.2013 № 2 до договору № 31 купівлі- продажу майнових прав на квартиру, будинок був введений в експлуатацію 06.04.2012, що підтверджується сертифікатом від 06.04.2012 серії КВ № 16412053310.

15. 30.09.2013 між ТОВ "Лізингова компанія "Техбудлізинг" та ТОВ "Інвестгарант" складено акт прийому-передачі квартир, згідно з яким позивач прийняв одну квартиру № 15 загальною площею 159, 20 кв. м.

16. На підтвердження оплати вартості об`єкта інвестування позивачем було надано місцевому суду довідку ТОВ "Лізингова компанія "Техбудлізинг" від 30.09.2013 № 15, за змістом якої ТОВ "Інвестгарант" виконало умови договору № 31 у повному обсязі, перерахування коштів на суму 1 680 674,40 грн. відповідає повній вартості квартири.

Короткий зміст рішення суду першої інстанцій

17. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 позов ТОВ "Інвестгарант" задоволено;

визнано недійсним іпотечний договір, посвідчений 27.06.2008 Голубничою О. В., приватним нотаріусом КМНО та зареєстрований в реєстрі за № 1980 (з урахуванням договорів про внесення змін до іпотечного договору від 22.09.2008 № 3021 (дублікат), від 25.09.2008 № 3054, від 28.11.2008 № 3620, від 16.06.2011 № 1496, від 29.07.2012 № 2661, від 23.08.2012 № 1943), в частині передачі в іпотеку майнових прав на квартиру № 15 по вул. Діловій, 2Б у місті Києві;

визнано недійсним договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки та застави від 19.06.2015, укладений між АКБ "Київ" та АБ "Укргазбанк", посвідчений приватним нотаріусом КМНО Морозовою С. В. та зареєстрований в реєстрі № 3060, в частині майнових прав на квартиру № 15 по вул. Діловій, 2Б у місті Києві ;

визнано недійсним договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 20.02.2019, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Осипенко Д.О. та зареєстрований в реєстрі за № 873, в частині майнових прав на квартиру № 15 по вул. Діловій, 2Б у місті Києві ;

визнано недійсним договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 30.04.2019, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Козаєвою Н. М. та зареєстрований в реєстрі за № 2098, укладений між ТОВ "ФК "Реверс Інвест" та ТОВ "ФК "Ріо Фін" в частині майнових прав на квартиру № 15 по вул. Діловій, 2Б у місті Києві; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 62966384 від 20.01.2022 16:45:59, приватний нотаріус КМНО Тверська І. В.

17.1. Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що на час укладення оспорюваного договору іпотеки ТОВ "Інвестгарант" набуло право власності на квартиру № 15 по вул. Діловій, 2Б у місті Києві на підставі договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 24.04.2007 № 31, укладеного між позивачем та ТОВ "Лізингова компанія "Техбудлізинг", яке у свою чергу набуло майнові права на квартиру № 15 на підставі укладеного з ПрАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" договору від 24.12.2004 № 12/04 про інвестування будівництва житла.

17.2. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відсутність у ВАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" на момент укладення оспорюваного договору іпотеки від 27.06.2008 № 1980 майнових прав предмет цього договору (квартиру № 15 ), є підставою для визнання цього договору та наступних договорів про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 27.06.2008 № 1980 недійсними.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

18. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2022 апеляційні скарги АБ "Укргазбанк" і ТОВ "Ріо Фін" задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Інвестгарант" до ПрАТ "Автомобільна компанія "Укртранс", АБ "Укргазбанк", ТОВ "ФК "Реверс Інвест", ТОВ "Ріо Фін" про визнання договорів недійсними в межах справи № 910/2116/21 відмовлено.

Короткий зміст рішення Верховного Суду та підстави направлення справи на новий розгляд

19. Постановою від 22.12.2022 Верховний Суд касаційну скаргу ТОВ "Інвестгарант" задовольнив частково;

постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2022 у справі № 910/2116/21 (910/12050/21) скасував повністю;

справу № 910/2116/21 (910/12050/21) направив на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

19.1. Верховний Суд визнав обґрунтованими доводи касаційної скарги ТОВ "Інвестгарант" про те, що розглядаючи справу № 910/2116/21 (910/12050/21) у першому судовому засіданні 17.10.2022 апеляційний суд повинен був врахувати, що представники сторін з об`єктивних і поважних причин не змогли з`явитися до суду, так само як і подати клопотання про відкладення судового розгляду з цих причин, тому, за надзвичайної ситуації мав вирішити питання про відкладення розгляду справи, застосовувавши відповідні процесуальні норми крізь призму загальних засад господарського судочинства, дотримання гарантій прав особи на участь у розгляді її справи, а також обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав.

19.2. З огляду на зазначене, Верховний Суд визнав передчасним завершення апеляційного перегляду справи у першому судовому засіданні 17.10.2022 за відсутності представників сторін, які не мали можливості з`явитися у судове засідання з поважних причин через оголошення сигналу "повітряна тривога", що свідчить про неналежне виконання апеляційним судом обов`язків із забезпечення всебічності, повноти і справедливості судового розгляду.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції за результатами нового розгляду

20. Постановою від 09.05.2023 Північний апеляційний господарський суд Апеляційні скарги АБ "Укргазбанк" і ТОВ "Ріо Фін" задовольнив;

рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 у справі № 910/2116/21 (910/12050/21) скасував;

прийняв нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Інвестгарант" до ПрАТ "Автомобільна компанія "Укртранс, ПАТ АБ "Укргазбанк", ТОВ "Фінансова компанія "Реверс Інвест", ТОВ "Ріо Фін" про визнання договорів недійсними в межах справи № 910/2116/21 відмовив у повному обсязі;

стягнув з ТОВ "Інвестгарант" (код ЄДРПОУ 33446809) на користь АБ "Укргазбанк" (код ЄДРПОУ 23697280) 17 341,50 грн. понесених судових витрат за подання апеляційної скарги;

стягнув з ТОВ "Інвестгарант" (код ЄДРПОУ 33446809) на користь ТОВ "Ріо Фін" (код ЄДРПОУ 42567894) 17 341,50 грн. понесених судових витрат за подання апеляційної скарги.

20.1. Надаючи оцінку умовам Договору № 31 купівлі-продажу майнових прав на квартиру, апеляційний суд дійшов висновку, що позивач набуває права власності на майно лише після введення його в експлуатацію, на підставі акту прийому-передачі, після здійснення оплати за Договором № 31 шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ "Лізингова компанія "Техбудлізинг" в строк до 31.12.2008.

20.2. Суд зазначив, що довідка про виконання Договору № 31 не є належним підтвердженням оплати вартості об`єкта інвестування, оскільки вона не є первинним документом і об`єктивно не може підтверджувати факт оплати. Водночас позивачем на підтвердження своїх позовних вимог до позовної заяви не були додано первинні документи бухгалтерського обліку (платіжні доручення, меморіальні ордери) на підтвердження проведення господарської операції з оплати інвестування на користь ПрАТ "АК "Укртранс", що могло б підтвердити набуття ТОВ "Лізингова компанія "Техбудлізинг" майнових прав на квартиру № 15, такі в матеріалах справи відсутні.

20.3. З огляду на зазначене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що оплата за Договорами № 31 та №12/04, проведення якої наділяло ТОВ "Лізингова компанія "Техбудлізинг" та позивача майновими правами на квартиру № 15 не відбулась, що спростовує обставину щодо неможливості передачі майнових прав на квартири в іпотеку.

20.4. Суд апеляційної інстанції зазначив, що за змістом Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 31 від 24.04.2007 позивач отримав лише право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно. Водночас, умовами Договору № 31 купівлі-продажу майнових прав на квартиру сторони не передбачили жодних обмежень в частині прав та обов`язків ТОВ "Лізингова компанія "Техбудлізинг" щодо можливості передачі майнових прав на об`єкт інвестування - квартиру № 15 під обтяження третім особам, в якості забезпечення виконання зобов`язань. При цьому ТОВ "Лізингова компанія "Техбудлізинг" у цьому випадку є не забудовником, а лише посередником.

20.5. Також апеляційний господарський суд встановив, що на момент укладення оспорюваного Іпотечного договору, посвідченого 27.06.2008 приватним нотаріусом КМНО Голубничою О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1980, право власності на квартиру № 15 за позивачем або за ТОВ "Лізингова компанія "Техбудлізинг", шляхом проведення державної реєстрації, зареєстровано не було, а об`єкт інвестування на момент укладення Договору Іпотеки не був прийнятий до експлуатації; належні, допустимі та достовірні докази на спростування зазначеного позивачем місцевому суду не надано.

20.6. Апеляційний господарський суд встановив, що майнові права на спірну квартиру належали іпотекодавцю - ПрАТ "АК "Укртранс" як Генеральному інвестору за Договором № 315 участі в будівництві житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним гаражем на розі вулиць Димитрова та А. Барбюса, у Печерському районі міста Києва від 12.09.2003, укладеного між Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією та Комунальним підприємством "Печерськ-інвест". Зазначене також підтверджується листом ВАТ "АК "Укртранс" № 600 від 11.12.2009 з додатком № 1 та наявним у матеріалах справи переліком квартир із зазначенням власників майнових прав станом на 30.12.2009.

20.7. Крім того, апеляційний господарський суд встановив, що майнові права, які належали ПрАТ "АК "Укртранс", не були обтяжені зі сторони позивача, що виключає можливість виникнення в позивача в порядку статті 11 ЦК України будь-яких прав та обов`язків на квартиру № 15, яка не будувалась ПрАТ "АК "Укртранс" для позивача як інвестора на виконання Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 31 від 24.04.2007. Суд зазначив, що належність майнових прав ПрАТ "АК "Укртранс" на квартиру № 15 була перевірена нотаріусом при посвідченні Іпотечного договору та договорів про внесення змін до нього.

20.8. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що в змісті позовної заяви та з доданих до позовної заяви документів позивач не зазначив обґрунтування того, що про укладення оспорюваного договору йому стало відомо тільки незадовго до моменту звернення до місцевого суду з позовом; що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права раніше або інші поважні причини того, що б обґрунтовувало поважність пропуску строку позовної давності. Позивачем на момент подання позову не було подано до місцевого суду заяви про поновлення строку у зв`язку із наявністю поважних причин його пропуску.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

21. ТОВ "Інвестгарант" 30.05.2023 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 у справі № 910/2116/21 (910/12050/21).

22. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/2116/21 (910/12050/21) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Жуков С.В., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2023.

23. Ухвалою Верховного Суду від 17.07.2023 датою проведення судового засідання за касаційною скаргою ТОВ "Інвестгарант" визначено 12.09.2023.

24. Ухвалою Верховного Суду від 12.09.2023 розгляд справи відкладено до 10.10.2023, о 12.15.

25. У судовому засіданні 10.10.2023 взяли участь представники скаржника, ПАТ "АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Ріо Фін", інші учасники справи явку своїх представників не забезпечили.

26. Заяв від учасників справи щодо неможливості участі у судовому засіданні чи реалізувати свої процесуальні права станом на час розгляду скарги до суду касаційної інстанції не надійшло.

27. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 26.07.2023 № 451/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 27.07.2023 № 3275-IX, Верховний Суд розглядає справу № 910/2116/21 (910/12050/21) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнений виклад вимог та доводів касаційних скарг

(ТзОВ "Інвестгарант")

28. Скаржник зазначив про відсутність висновку щодо застосування норм права - статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пункту 78 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, частини п`ятої статті 7 та статті 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність", статей 11, 509, 629, 655, 656, 182, 190, 328, 331, 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

28.1. Скаржник доводив, що Північний апеляційний господарський суд, встановивши факт реєстрації (первинної) за ТОВ "Інвестгарант" права власності на квартиру № 15, факт незаконної перереєстрації (вторинної) за ТОВ "Ріо Фін" квартири № 15 після відкриття провадження у справі, без згоди та відома позивача, дійшов помилкового висновку про те, що позивач не сплатив повної вартості майнових прав на квартиру ТОВ "Лізингова компанія "Техбудлізинг", а також не набув речового права (майнового права) на квартиру до моменту проведення реєстраційних дій щодо права власності.

28.2. Також скаржник аргументував, що Північний апеляційний господарський суд порушив статтю 80 ГПК України, оскільки відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "Інвестгарант" у поновленні строку для надання нових доказів та долучення їх до матеріалів справи. При цьому відмова дослідження судом апеляційної інстанції відповідних доказів призвела до ухвалення незаконного та безпідставного рішення, оскільки причини неподання відповідних доказів позивачем були поважними.

28.3. Крім того, скаржник зазначив, що апеляційним господарським судом не було розглянуто інше клопотання ТОВ "Інвестгарант" про поновлення строку на подання нових доказів та долучення їх до матеріалів справи, чим грубо порушив статті 7, 11, 13, 14, 236 ГПК України. При цьому необхідність в поданні доказів про сплату коштів на суму 1 680 816 грн. згідно Договору № 31 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 24.07.2007 у якості первинних бухгалтерських документів виникла саме під час перегляду справи у суді касаційної інстанції.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

(АБ "Укргазбанк")

29. У відзиві на касаційну скаргу представник банку просить у її задоволенні відмовити, стверджуючи про правильність висновків апеляційного суду щодо фактичних обставин справи та кваліфікації спірних правовідносин.

(ТОВ "Ріо Фін")

30. Товариство подало відзив на касаційну скаргу ТОВ "Інвестгарант", в якому просило відмовити у її задоволенні, посилаючись на обставини справи, що підтверджують право власності ПрАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" та права ТОВ "Ріо Фін", як іпотекодержателя щодо спірного майна.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

31. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

32. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

33. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

34. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій

35. Предметом судового розгляду у цій справі є вимога ТОВ "Інвестгарант" до ПрАТ "Автомобільна компанія "Укртранс", ПАТ "АБ "Укргазбанк", ТОВ "ФК "Реверс Інвест"), ТОВ "Ріо Фін" (далі - ТОВ "Ріо Фін") про визнання недійсними іпотечного договору, договорів про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та застави , а також скасування рішення приватного нотаріуса.

36. Згідно зі статтею 177 ЦК України до об`єктів цивільних прав відносяться речі, майнові права та інше. Майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина перша статті 190 ЦК України).

37. За правилами статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування). Майнове право є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав; є обмеженим речовим правом, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на майно в майбутньому.

38. Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

39. За змістом положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним зі способів захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, є визнання права.

40. За загальним правилом судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, у випадках, коли це право не визнається, заперечується та оспорюється.

41. Частиною першої статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

42. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (частина друга статті 328 ЦК України).

43. Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

44. Відповідно до частини першої статті 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

45. Водночас визнання правочину недійсним є одним з передбачених способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, статтею 20 ГК України. Загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені статтею 215 ЦК України.

46. Використання особою належного їй суб`єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди кредиторам, ухилення від виконання зобов`язань перед кредиторами є очевидним використанням приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню ("вживанням права на зло").

47. За цих умов недійсність договору як приватно-правова категорія є інструментом, який покликаний не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати.

48. У такому разі, звернення в межах справи про банкрутство з позовом про визнання недійсним правочину боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника.

49. За загальним правилом у спорі про визнання правочинів недійсними суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та, в разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні в чому саме полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (висновки, сформовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, від 02.10.2019 у справі № 587/2331/16-ц, від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17, від 19.11.2019 у справі № 918/204/18).

50. Крім того власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (частина перша статті 387 ЦК України).

51. Частина перша статті 388 ЦК України містить перелік підстав, за яких власник майна має право витребувати своє майно, зокрема якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (підпункт 3 зазначеної статті).

51.1. Якщо майно було набуте безпідставно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 ЦК України).

52. Оскільки після виконання умов інвестиційного договору інвестор набуває майнові права на об`єкт інвестування, які після завершення будівництва об`єкта нерухомості та прийняття його до експлуатації трансформуються у право власності інвестора на проінвестований об`єкт з необхідністю державної реєстрації інвестором такого права за собою, то забудовник позбавлений права відчужувати об`єкт інвестування на користь будь-якої іншої особи.

52.1. Таким чином, інвестор наділений правом вимагати повернення належного йому об`єкта інвестування від будь-якої іншої особи.

53. Ухвалюючи рішення у справі про набуття права власності на спірний об`єкт інвестування та правові наслідки цього, доцільно ретельно досліджувати обставини набуття інвестором майнових прав та здійснення будівництва об`єкта нерухомості.

Щодо суті касаційної скарги

54. Суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях встановили, що основною правовою підставою виникнення права власності ТОВ "Інвестгарант" на квартиру № 15 є: Договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 31 від 24.04.2007, за змістом якого позивач набуває права власності на майно лише після введення його в експлуатацію.

55. Також апеляційним господарським судом встановлено, що згідно Додаткової угоди № 2 від 30.09.2013 до Договору № 31 купівлі- продажу-майнових прав на квартиру, будинок був введений в експлуатацію 06.04.2012, що підтверджується Сертифікатом серії КВ № 16412053310 від 06.04.2012. Крім того 30.09.2013 між ТОВ "Лізингова компанія "Техбудлізинг" та ТОВ "Інвестгарант" був складений акт прийому-передачі квартир, згідно якого позивач прийняв одну квартиру № 15 загальною площею 159, 20 кв. м.

56. Разом з тим, на підтвердження оплати вартості Об`єкта інвестування позивачем до місцевого суду було надано лише довідку ТОВ "Лізингова компанія "Техбудлізинг" від 30.09.2013 № 15, згідно якої ТОВ "Інвестгарант" виконало умови Договору №31 у повному обсязі, а перерахування коштів у сумі 1 680 674,40 грн. відповідає повній вартості квартири № 15.

56.1. Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що довідка про виконання Договору № 31 не є належним підтвердженням оплати вартості Об`єкта інвестування. Водночас, належних та допустимих в розумінні положень статей 76-77 ГПК України доказів, які б підтверджували здійснення розрахунку позивача за спірну квартиру, а саме - підтверджували здійснення оплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця (ТОВ "Лізингова компанія "Техбудлізинг") до 31.12.2008 або заліком взаємних вимог по іншим договірним зобов`язанням відповідно до пункту 2.2. Договору № 31 купівлі- продажу-майнових прав на квартиру від 24.04.2007, позивачем не надано; судами попередніх інстанцій, відповідно до змісту оскаржуваних судових рішень такі докази не досліджувалися.

57. Колегія суддів звертає увагу на те, що частиною другою статті 80, пунктом 8 частини третьої статті 162 ГПК України прямо визначено, що позивач, повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а за відсутності можливості подати відповідні докази - повинен зазначити докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), а також зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

57.1. Тобто, звертаючись до суду, позивач, з урахуванням положень статей 74, 76-77 ГПК України, повинен подати усі наявні у нього відповідні докази з метою забезпечення змагальності сторін, дослідження та оцінки таких доказів судом.

57.2. Водночас, в разі їх неподання позивач повинен усвідомлювати наслідки такого неподання, передбачені положеннями статті 118, частини п`ятої статті 236 ГПК України.

57.3. При цьому посилання ТОВ "Інвестгарант" на подані докази разом із заявою від 27.02.2023, за змістом якої Товариство просило долучити до матеріалів справи копію платіжного доручення №187 від 25.09.2007 (том 6, а. с. 24 - 25), з огляду на таке.

57.4. Ухвалою від 09.05.2023 апеляційний суд у задоволенні клопотання ТОВ "Інвестгарант" у поновленні строку для надання нових доказів та долучення їх до матеріалів справи відмовив (том 6, а. с. 106 - 108).

57.5. Зазначена ухвала мотивована тим, що ТОВ "Інвестгарант" звернулося до суду ще у липні 2021 року, а апеляційне провадження здійснювалося через 1,5 роки після ухвалення рішення судом першої інстанції, вже після перегляду цієї справи у Верховному Суді, тобто у заявника була можливість подати нові докази як до суду першої інстанції так і до апеляційного суду під час першого апеляційного перегляду даної справи.

57.6. Крім того, апеляційний господарський суд, приймаючи справу до свого провадження, після скасування постанови апеляційного суду Верховним Судом, встановила строк для подачі всіх заяв та клопотань до 21.02.2023, проте заявник подав нові докази через 2,5 місяці після строку, який було встановлено в ухвалі від 25.01.2023.

57.7. Зазначена ухвала апеляційного господарського суду наявна у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, є чинною, в касаційному порядку не скасована та набрала законної сили 09.05.2023. Разом з тим зазначене судове рішення не є об`єктом касаційного перегляду у цій справі.

57.8. З огляду на зазначене, доводи скаржника у касаційній скарзі щодо неврахування окремих доказів у цьому випадку суперечать не лише межам касаційного розгляду, визначеним положеннями статті 300 ГПК України, але також і принципу res judicata, яким передбачено остаточність рішення суду, яке набрало законної сили.

58. Щодо права ПАТ Автомобільна компанія "Укртранс" колегія суддів враховує, що за змістом оскаржуваної постанови апеляційний суд встановив, зокрема, що на момент укладення Договору іпотеки так і в подальшому, майнові права на спірну квартиру № 15 належали іпотекодавцю - ПрАТ "АК "Укртранс", що підтверджується:

- Договором № 315 участі в будівництві житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним гаражем на розі вулиць Димитрова та А. Барбюса, у Печерському районі міста Києва від 12.09.2003, укладеного між Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією та КП "Печерськ-інвест", а також додатком №2 від 29.11.2007 до договору №315 від 12.09.2003,

- договором підряду № 20р на будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним гаражем (місцями для паркування машин) на розі вулиць Димитрова та А. Барбюса у Печерському районі міста Києва, укладеного 27.04.2006 між КП "Печерськ-інвест", ВАТ "Автомобільною компанією "Укртранс", Державним будівельним комбінатом Управління справами Верховної Ради України;

- листом ВАТ "АК "Укртранс" №600 від 11.12.2009 з додатком №1;

- переліком квартир із зазначенням власників майнових прав станом на 30.12.2009.

58.1. Разом з тим, апеляційний господарський суд встановив, що на момент укладення оспорюваного Іпотечного договору, посвідченого 27.06.2008 приватним нотаріусом КМНО Голубничою О.В. та зареєстрованого в реєстрі за №1980, право власності на квартиру №1 5 за позивачем або за ТОВ "Лізингова компанія "Техбудлізинг", шляхом проведення державної реєстрації, зареєстровано не було. Об`єкт інвестування на момент укладення Договору Іпотеки не був прийнятий до експлуатації.

58.2. Колегія суддів враховує, що відповідно до статті 1 Закону України "Про нотаріат" (в редакції закону, чинні на момент реєстрації Іпотечного договору), нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

58.3. При цьому, апеляційним господарським судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що, на відміну від Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 31 від 24.04.2007, статус та права сторін Іпотечного договору, укладеного між ПАТ "АКБ Київ" та ПрАТ "АК "Укртранс", були перевірені нотаріусом при посвідченні зазначеного Іпотечного договору та під час внесення змін до нього.

58.4. З урахуванням положень статті 5 Закону України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати", статей 3, 5, 16 Закону України "Про іпотеку", частини восьмої статті 55 Закону України "Про нотаріат", зазначені обставини, встановлені апеляційним господарським судом, свідчать про те, що наявність у ПрАТ "АК "Укртранс" права розпоряджатися майновими правами на спірну квартиру на момент укладення іпотечного договору є більш вірогідною, ніж наявність такого права у позивача.

59. Також колегія суддів враховує, що за наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацією ТОВ "Лізингова компанія "Техбудлізинг" припинено 05.01.2017.

60. Статтею 13 Конституції України унормовано, що власність зобов`язує. Тобто у випадку, якщо вважає майно своєю власністю, вона повинна вчиняти обґрунтовані та законні дії не лише з метою її набуття, але й подальшого збереження (утримання).

60.1. Разом з тим, здійснення позивачем будь-яких дій щодо спірного майна з моменту введення будинку в експлуатацію, в якому знаходиться спірне нерухоме майно, а саме з 06.04.2012, до здійснення державної реєстрації права власності (02.07.2021) судами не встановлено, доказів вчинення будь-яких дій позивачем в порядку, передбаченому положеннями статей 74, 76-77 ГПК України, не надано. Тобто у цьому випадку судами не встановлено, що в межах понад 9 років (з 06.04.2012 до 02.07.2021) позивачем вчинялись будь-які юридично значимі дії, які б свідчили про володіння, користування, розпорядження майновими правами та/або правом власності на спірну квартиру.

61. Водночас колегія суддів у цій справі звертає увагу на таке.

61.1. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до статті 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

61.2. Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20).

61.3. Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18). Іншими словами, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

61.4. Визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у частині першій статті 2 ГПК України (частині першій статті 2 ЦПК України). Тому обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52)).

61.5. Аналіз змісту позовної заяви у цій справі свідчить, що позивач на захист порушеного права власності на квартиру просив визнати недійсними:

- іпотечний договір, посвідчений 27.06.2008 приватним нотаріусом КМНО Голубничою О. В. та зареєстрований в реєстрі за № 1980 (з урахуванням договорів про внесення змін до іпотечного договору від 22.09.2008 № 3021 (дублікат), від 25.09.2008 № 3054, від 28.11.2008 № 3620, від 16.06.2011 № 1496, від 29.07.2012 № 2661, від 23.08.2012 № 1943),

- договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та застави від 19.06.2015, укладений між ПАТ "АКБ "Київ" та АБ "Укргазбанк", посвідчений приватним нотаріусом КМНО Морозовою С. В. та зареєстрований в реєстрі за № 3060,

- договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 20.02.2019, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Осипенком Д.О. та зареєстрований в реєстрі за № 873,

- договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 30.04.2019, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Козаєвою Н.М. та зареєстрований в реєстрі за № 2098, укладеного між ТОВ "ФК "Реверс Інвест" та ТОВ "Ріо Фін",

в частині майнових прав на квартиру № 15 по вулиці Діловій, 2Б у місті Києві.

61.6. При цьому, звертаючись до суду, позивач обґрунтовував власні доводи тим, що він вже набув право власності на спірну квартиру, а тому зазначені правочини порушують його права та законні інтереси саме як власника нерухомого майна.

61.7. Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, аналіз змісту зазначених правочинів свідчить про те, що в цьому випадку предметом обтяження іпотекою та подальше відступлення права вимоги за іпотечним договором є не право власності на нерухоме майно, а майнові права.

61.8. Колегія суддів звертає увагу, що право власності на нерухоме майно та майнові права на не є тотожними поняттями

61.9. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

61.10. Для отримання права власності на новостворений об`єкт нерухомості інвестор має трансформувати свої майнові права у власність шляхом державної реєстрації речових прав на цей об`єкт нерухомості, але виконати це можна лише за умов завершення будівництва новоствореного об`єкта нерухомості відповідно до вимог чинного законодавства та прийняття такого нерухомого майна до експлуатації (статті 328, 331 ЦК України).

61.11. Отже, право власності на нерухоме майно виникає з моменту прийняття його в експлуатацію, якщо таке передбачено законом чи договором, а повноцінним об`єктом у розумінні ЦК України такий об`єкт стає після його державної реєстрації, оскільки жодних виключень щодо необхідності державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухомі речі, як передбачено в частині першій статті 182 та частині другій статті 331 ЦК України для новоствореної речі, якою є квартира в новозбудованому будинку, цивільне законодавство не містить.

61.12. Оскільки після виконання умов інвестиційного договору інвестор набуває майнові права на об`єкт інвестування, які після завершення будівництва об`єкта нерухомості та прийняття його до експлуатації трансформуються у право власності інвестора на проінвестований об`єкт з необхідністю державної реєстрації інвестором такого права за собою, то забудовник позбавлений права відчужувати об`єкт інвестування на користь будь-якої іншої особи.

61.13. Таким чином, інвестор наділений правом вимагати повернення належного йому об`єкта інвестування від будь-якої іншої особи.

61.14. З огляду на зазначене, вимога про визнання недійсними іпотечного договору та в подальшому укладених договорів про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та застави в частині майнових прав на квартиру № 15 по вулиці Діловій, 2Б у місті Києві в цьому випадку не є ефективним способом захисту, оскільки зазначене спірне нерухоме майно вже введено в експлуатацію, а позивач вважає себе саме власником спірного нерухомого майна, а не майнових прав на нього.

62. Колегія суддів вважає передчасною оцінку апеляційного суду щодо наявності/відсутності підстав застосування положень про позовну давність, оскільки в цьому випадку апеляційний суд не встановив порушення прав позивача.

62.1. Разом з тим така оцінка не вплинула на правильність вирішення справи по суті та прийняття судом законного та обґрунтованого рішення у справі.

63. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

64. З огляду на встановлені апеляційним судом обставини та досліджені ним наявні в матеріалах справи докази, доводи касаційної скарги про неправильне застосування та порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскарженої постанови, як і аргументи про неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування таких норм, не знайшли свого підтвердження за під час касаційного перегляду справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

65. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

66. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

67. Ураховуючи наведені положення законодавства та встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду відсутні, тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

Щодо судових витрат

68. З огляду на положення статті 129 ГПК України та залишення касаційної скарги ТОВ "Інвестгарант" без задоволення, понесені у зв`язку з касаційним переглядом справи судові витрати покладаються на скаржника.

На підставі наведеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 у справі № 910/2116/21 (910/12050/21) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я.Погребняк

Судді В.В. Білоус

С.В. Жуков