Рішення

від 25.10.2023 по справі 303/5135/23

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №303/5135/23

2-а/303/36/23

Ряд. стат. звіту - 18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2023 року м.Мукачево

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в особі головуючого судді Куцкір Ю.Ю.

за участю секретаря судових засідань Славич М.В.

розглянувши у судовому засіданні в м.Мукачево в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом представника позивача ТзОВ «Київська проектна група» - Пономарь Сергія Олександровича до Управління муніципальної інспекції Мукачівської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне праввопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТзОВ «Київська проектна група» - Пономарь С.О. звернувся до суду із позовом до Управління муніципальної інспекції Мукачівської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне праввопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.

Позов мотивований тим, що 26.05.2023 року ОСОБА_1 отримав примірник постанови АЄ №2305630 розглянутою інспектором з паркування відділу інспекторів з паркування муніципальної інспекції Мукачівської міської ради Русин В.І. Згідно з даною постанови, в режимі фото/відео зйомки зафіксовано порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу автомобілем марки SUBARU LEGACY OUTBACK, д.н.з.: НОМЕР_1 , а саме: 17.05.2023 року о 20 год. 47 хв., в м.Мукачево по вул.Ужгородська, 111, особа, яка керувала зазначеним автомобілем, порушила правила зупинки, здійснила зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій безпосередньо в місті виїзду, чим порушила п. 15.9 «и» ПДР України. Даною постановою ОСОБА_1 визнаний виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП України.

У свою чергу, представник позивача вважає постанову протиправною та такою, що підлягає до скасування, виходячи з наступних підстав:

- пунктом 15.19 «и» ПДР України передбачено, що забороняється зупинка ближче 10 м. від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду, однак в даному випадку, відсутня прилегла територія;

- перетин проїзних частин відсутній.

Отже, представник позивача вважає, що оскільки припаркований автомобіль не знаходився на виїзді з прилеглої території, та взагалі припаркований не на автомобільній дорозі, а на краю тротуара, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 метрів, а тому водій транспортного засобу вказаного в протоколі не здійснює адміністративне правопорушення ПДР України.

Також представник позивача зазначає, що інспектором з паркування не конкретизовано місце розташування транспортного засобу, а тому не зрозуміло об`єктивну сторону адміністративного правопорушення.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 06.07.2023 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями провадження передбачених ст.ст.268, 286 КАС України. Також відповідачу було надано можливість подати відзив на позовну заяву.

У свою чергу, представник відповідача Управління муніципальної інспекції Мукачівської міської ради відзив на позовну заяву не подав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходив з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про місцеве самоврядування», Правилами дорожнього руху України, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 та ст.286 КАС України.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно дост.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно дост.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В свою чергу, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік яких визначенийст.251 КУпАП.

Відповідно дост.90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з п.1ст.247 КУпАП Україниобов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Нормами ч.2 ст.70 КАС України встановлено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2ст.71 КАС Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести правомірність своїх дій чи бездіяльності, а позивач зобов`язаний заперечувати проти доводів суб`єкта владних повноважень.

Стосовно факту вчинення представником позивача адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, то зазначеною частиною передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) передбачені статтею 279-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частини 1 зазначеної статті у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену участині першійстатті 14-2цього Кодексу.

Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (частина 5 статті 279-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення).

Згідно з частиною 1 статті 14-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення адміністративну відповідальністьза правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксовані вавтоматичному режимі,або запорушення правилзупинки,стоянки,паркування транспортнихзасобів,зафіксовані врежимі фотозйомки(відеозапису)(за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Диспозиція частини першої статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає серед іншого відповідальність за порушення правил зупинки.

Згідно пункту 15.9 «и»Правил дорожнього руху, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306(даліПДР), зупинказабороняється ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 14 Закону України «Про дорожній рух»учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Крім того, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі "O' Halloran and Francis v. the United Kingdom" будь-хто хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння та користування автомобілем може потенційно завдавати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Враховуючи зазначені обставини, суд звертає увагу на те, що незважаючи про обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій або бездіяльності, представник позивача Пономарь С.О. не врахував, що судова практика містить правову позицію про те, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України).

КАС України встановлює, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази. Проте, представник позивача Пономарь С.О. не надав жодних доказів, які б підтверджували обґрунтованість позовних вимог, а саме не надав суду оскаржувану ним постанову, а також фото/відео запис хоча на них посилається у позовній заяві, що у свою чергу позбавляє суд можливості з`ясувати чи взагалі адмінправопорушення мало місце і чи взагалі позивача було притягнено до адміністративної відповідальності.

Обставини, викладені представником позивача Пономарь С.О. в позовній заяві, мають суто гіпотетичний характер та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25.06.2020 у справі № 520/2261/19 вказала, що визначений статтею 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльність не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

У зв`язку з вищезазначеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а отже у задоволенні їх слід відмовити.

Згідно частини першоїстатті 293 КУпАПорган (посадова особа), розглядаючи скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилене.

Таким чином, у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, судові витрати, понесені представником позивача, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.77,134,139,243-246,286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову представника ТзОВ «Київська проектна група» - Пономарь Сергія Олександровича про визнання дії інспектора з паркування відділу інспекторів з паркування муніципальної інспекції Мукачівської міської ради Русина Владислава Івановича протиправними, скасування постанови №2305630 від 17.05.2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ст.122 КУпАП та зобов`язати відділ інспекторів з паркування муніципальної інспекції Мукачівської міської ради видалити інформацію про правопорушення у реєстрах обліку правопорушень, зафіксоване 17.05.2023 року за автомобілем марки SUBARU LEGACY OUTBACK, д.н.з.: НОМЕР_1 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом дес`яти днів з дня його підписання безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ТзОВ «Київська проектна група», код ЄДРПОУ 34579051, місце знаходження: м.Київ, вул.Євгена Коновальця, буд.31, оф.350 Б.

Представник позивача: Пономарь Сергій Олександрович, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління муніципальної інспекції Мукачівської міської ради, код ЄДРПОУ 42351587, місце знаходження: м.Мукачево, вул.Ужгородська, буд.25, Закарпатська область.

Повний текст рішення суду складений 25.10.2023 року.

Головуючий Ю.Ю. Куцкір