Ухвала

від 12.10.2023 по справі 707/168/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

12 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 707/168/23

провадження № 61-14508ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Сердюка В. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 4 липня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 101 448,51 грн.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 12 квітня 2023 року позов задоволено частково.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції» 30 789,75 грн у відшкодування заборгованості.

У іншій частині позову відмовлено.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції» 814,59 грн у відшкодування судового збору.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 4 липня 2023 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 13 липня 2023 року про виправлення описки, апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції» задоволено частково.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 12 квітня 2023 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції»101 448,51 грн у відшкодування заборгованості, 6 710 грн - судового збору.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про малозначність даної справи.

5 жовтня 2023 року подана до Верховного Суду касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій заявник просить скасувати постанову Черкаського апеляційного суду

від 4 липня 2023 року і залишити в силі рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 12 квітня 2023 року.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2023 року становить 2 684 грн.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що ціна позову ТОВ «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції» складає 101 448,51 грн і не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн х 100 = 268 400 грн).

Отже, справа є малозначною в силу вимог закону.

Право на касаційне оскарження постанови Черкаського апеляційного суду

від 4 липня 2023 року ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що вона позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа має для неї виняткове значення; суд відніс справу до категорії малозначних помилково.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у малозначній справі судом касаційної інстанції не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення, а виключно встановлюється наявність чи відсутність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Касаційний суд, перевіривши доводи касаційної скарги, дійшов висновку, що обґрунтування, які вона містить, не підтверджують наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Обґрунтування касаційної скарги позбавленням можливості спростуватиобставини, встановлені оскаржуваним судовим рішеннямпри розгляді іншої справи, не підтверджують наявність виключень, визначених

підпунктом «б» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Верховний Суд виходить з того, що наведене заявником твердження не дає підстав для висновку про те, що вона відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваним судовим рішенням. ОСОБА_1 не зазначено, в яких саме справах, що перебувають на розгляді в судах, вона позбавлена можливості спростувати обставини, в чому полягає така неможливість. Виключно вказівка на таке виключення у касаційній скарзі не може свідчити про наявність підстав для розгляду справи по суті судом касаційної інстанції, оскільки правове значення у разі відповідного обґрунтування права на касаційне оскарження має неможливість спростувати обставини, встановлені саме оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи, що припускає звільнення від доказування.

ОСОБА_1 також обґрунтовує право на касаційне оскарження підпунктом в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, вказуючи, що вирішення справи Верховним Судом має для неї виняткове значення.

Вказані доводи касаційної скарги не містять достатніх обґрунтувань для розгляду малозначної справи в касаційному порядку. Незгода заявника з діями позивача або з оскаржуваним судовим рішенням у цілому не може розглядатися як обставина, що впливає на визначення справи як такої, що має виняткове значення, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є.

Посилання заявника на помилковість віднесення судом справи до категорії малозначних також відхиляються касаційним судом, оскільки вказані доводи належним чином не обґрунтовані і зводяться виключно до неправильного тлумачення заявником норм права.

Крім того, як вбачається зі змісту ухвали Черкаського районного суду Черкаської області від 25 січня 2023 року, суд вирішив проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

Також слід зазначити, що частиною шостою статті 19 ЦПК України передбачено перелік справ, які є малозначними, і можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження.

Водночас частиною четвертою статті 274 ЦПК України визначено категорії справ, які не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження, і дана справа до виключень не належить.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Зазначене відповідає і Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 5 квітня 2018 року).

Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, ухвалене у малозначній справі, і наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої

статті 389 ЦПК України, заявником належним чином не обґрунтовано, а судом не встановлено, відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 4 липня 2023 року.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Карпенко

В. М. Ігнатенко

В. В. Сердюк