Ухвала

від 25.10.2023 по справі 280/3443/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

25 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 280/3443/21

провадження № К/990/34691/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11.09.2023 у справі №280/3443/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державної служби України з питань праці, Павлівської сільської ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Біляївський збагачувальний комбінат», про визнання дій протиправними та скасування Акту про надання гірничого відводу,

у с т а н о в и в:

У 2021 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - позивачі) звернулися до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з питань праці, Павлівської сільської ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Біляївський збагачувальний комбінат», у якому просили:

- визнати протиправними дії Державної служби України з питань праці у частині складання/оформлення та підписання Акту про надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Біляївський збагачувальний комбінат» гірничного відводу від 22.03.2017 №3196 з метою розробки Біляївського родовища первинних коалінів Східна ділянка;

- визнати протиправним та скасувати Акту про надання гірничного відводу Товариству з обмеженою відповідальністю «Біляївський збагачувальний комбінат», що виданий Державною службою України з питань праці та зареєстрований у реєстрі від 22.03.2017 №3196;

- визнати протиправними дії Павлівської сільської ради в особі голови Клименка Анатолія Васильовича у частині складання/оформлення та підписання листа про надання погодження від 13.09.2016 №01-20/385.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.11.2021, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.06.2022, позов залишено без розгляду.

Постановою Верховного Суду від 30.11.2022 касаційну скаргу позивачів задоволено частково, внаслідок чого:

- постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.06.2022 скасовано, а справу №280/3443/21 направлено до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.01.2023 апеляційні скарги позивачів задоволено, внаслідок чого:

- ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 18.11.2021 у справі №280/3443/21 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.04.2023 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивачі звернулися до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.08.2023 апеляційну скаргу позивачів залишено без руху, надано строк для усунення недоліків шляхом надання позивачами: заяви про поновлення строку із зазначенням поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та наданням доказів на підтвердження таких підстав; документу про сплату судового збору у розмірі 2724 грн кожним з позивачів.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.09.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивачів на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.04.2023 у справі №280/3443/21.

На зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції позивачі подали касаційну скаргу.

Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що рішення суду першої інстанції ухвалене 18.04.2023, отримано апелянтами через підсистему «Електронний Суд» 01.05.2023, натомість, апеляційну скаргу подано 17.06.2023. Тобто, позивачами було подано скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 18.08.2023, Третій апеляційний адміністративний суд наголосив на тому, що доводи заявників апеляційної скарги про отримання паперової копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції лише 19.05.2023, не свідчать про поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки з матеріалів справи встановлено та не заперечується заявниками, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції в електронному вигляді через підсистему «Електронний Суд» представник позивачів отримав ще 01.05.2023. Таким чином, отримавши 01.05.2023 копію оскаржуваного рішення в електронному вигляді через підсистему «Електронний Суд» представник позивачів мала безперешкодну можливість проаналізувати зміст повного рішення суду першої інстанції, з`ясувати мотиви з яких виходив суд першої інстанції при прийнятті такого рішення, дослідити висновки суду та, як наслідок підготувати та подати апеляційну скаргу на таке рішення.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у справі, суд апеляційної інстанції зазначив, що підстави наведені представником позивачів апеляційної скарги для поновлення строку апеляційного оскарження ухвалою суду апеляційної інстанції від 18.08.2023 визнано неповажними, а також те, що інші зазначені останнім обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів вважає обґрунтованими такі висновки суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги.

За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію так, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без значних затримок та невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема й щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, розумно використовувати наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Зміст положень наведених норм процесуального права відбитий і в статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків разом з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених також і нормами процесуального закону, і не можуть та не повинні отримувати вигоду від їхнього порушення, уникати або через допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «добропорядного публічного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею самою.

Також відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, зумовлене, насамперед, специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків спрямоване на забезпечення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків передбачене законом також для того, щоб дисциплінувати учасників адміністративного судочинства та стимулювати своєчасне виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (див. наприклад рішення Європейського суду прав людини у справі Каракуця проти України).

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Щодо посилання представника позивачів на неналежний спосіб отримання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.04.2023, Суд зазначає таке.

Згідно до частини п`ятої статті 251 КАС України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частина сьома статті 18 КАС України).

Частиною п`ятою статті 18 КАС України встановлено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У свою чергу, підпунктом 15.17 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України визначено, що окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України.

У газеті «Голос України» від 04.09.2021 № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС - «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку.

Таким чином, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС почали офіційно функціонувати з 05.10.2021.

Згідно до пунктів 24 - 27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 № 1845/0/15-21, підсистема «Електронний суд» (далі - Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Приписами пункту 37 цього Положення встановлено, що підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.

Згідно до визначення, вказаного у підпункті 5.8 пункту 5 Положення № 1845/0/15-21, офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Згідно до пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України, днем вручення судового рішення є, в тому числі, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Отже, враховуючи, що представникові позивачів копію рішення суду першої інстанції було доставлено до електронного кабінету підсистеми «Електронний Суд», тобто у спосіб передбачений законом, посилання представника позивачів про неналежний спосіб отримання оскаржуваного судового рішення Верховним Судом до уваги не приймається.

Колегія суддів зазначає, що постановляючи оскаржену ухвалу, суд апеляційної інстанції безпосередньо дослідив обставини, пов`язані з причинами пропуску позивачами строку на апеляційне оскарження судового рішення, та дійшов правильного висновку щодо необхідності відмови у відкритті апеляційного провадження.

Згідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Частина друга статті 333 КАС України встановлює, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене суд касаційної інстанції вважає, що подана позивачами касаційна скарга є необґрунтованою. Правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення, що відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись ст. 333 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11.09.2023 у справі №280/3443/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб