Постанова

від 24.10.2023 по справі 631/114/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 жовтня 2023 року

м. Харків

справа № 631/114/20

провадження № 22-ц/818/1228/23

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.

за участю секретаря - Сізонової О.О.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Нововодолазька селищна рада Нововодолазького району Харківської області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну за позовом ОСОБА_1 до Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання права на земельну частку /пай/ в порядку спадкування за законом,-

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Мякота Тетяни Миколаївни на рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 26 грудня 2022 року, постановлене суддею Мащенко С.В.,

в с т а н о в и в:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просила визнати неправомірним невключення ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , колгоспного пенсіонера КСП ім. Щорса, до списку громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства ім. Щорс до Додатку №1 та Державних актів серія ХР-21-57-000202 та серія ХР 21-57-000203 на право колективної власності на землю КСП ім. Щорса; визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , право на земельну частку пай у землі, яка перебуває у колективній власності реформованого КСП ім. Щорса Нововодолазького району Харківської області розміром 4,82 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі.

Рішенням Нововодолазькогорайонного судуХарківської областівід 26грудня 2022року взадоволенні позовнихвимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Посилається наневідповідність висновківсуду обставинамсправи,порушення судомпершої інстанціїнорм матеріальногота процесуальногоправа;вказує,що суд не взяв до уваги, що її мати була членом колгоспу, про що свідчить довідка про призначення пенсії. Судом не взято до уваги, що її мати ОСОБА_3 за життя не могла дізнатися про порушення її прав, оскільки списки були опубліковані лише у 2002 році. Посилання суду на розбіжності в написанні імені Єфросинія та Євфросинія є безпідставними, оскільки імена є ідентичними. Також суд невірно зазначив про наявність інших спадкоємців.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст.367ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відсутні підстави для визнання за ОСОБА_1 права на земельну частку (пай) у порядку спадкування, оскільки стороною позивача не надано доказів про те, що ОСОБА_4 як спадкодавець набула такого права за життя. Також не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_3 , спадщину за якою прийняла позивачка, була пенсіонером колгоспу імені Щорса та/або пенсіонером колективного сільськогосподарського підприємства імені Щорса на період одержання останнім державного акту на право колективної власності на землю, й відповідно до Указу Президента України від 08.08.1995 року «Про невідкладні заходи щодо розпаювання земель, переданих у колективну власність» мала право при розпаюванні земель колективної власності цього підприємства на земельну частку (пай).

Судова колегія погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

Судовим розглядом встановлено, що батьками ОСОБА_5 , що народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в книзі записів актів громадянського стану про народження ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_6 та ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 14).

Відповідно до свідоцтва про шлюб (серії НОМЕР_1 ), повторно виданого 23.03.2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець села Велике Селище Березнівського району Рівненської області, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки селища Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області, зареєстрували шлюб 13.12.1976 року, про що в цей день в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 116. Прізвище подружжя після реєстрації шлюбу « ОСОБА_8 » (т. 1 а. с. 15).

Відповідно до Свідоцтва про смерть (серії НОМЕР_2 ), виданого 09.12.1995 року Нововодолазьким відділом реєстрації актів громадянського стану Харківської області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 76 років у селищі Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області, про що в книзі реєстрації актів про смерть 09.12.1995 року зроблено запис за № 223 (т. 1 а. с. 12).

Згідно із Свідоцтвом про смерть (серії НОМЕР_3 ), повторно виданого 09.07.1996 року Нововодолазьким відділом реєстрації актів громадянського стану Харківської області, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 у віці 56 років у селищі Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області, про що в книзі реєстрації актів про смерть 07.04.1976 року зроблено запис за № 57 (т. 1 а. с. 13).

З відповіді Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 25.05.2017 року за вихідним № 29-20-0.23,26-123/117-17, на адвокатський запит ОСОБА_9 № 15/17 від 19.05.2017 року убачається, що ОСОБА_3 до списку громадян членів КСП імені Щорса Нововодолазького району Харківської області не включена. Розмір земельної частки (паю) по реформованому підприємству становить 4,82 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), вартість земельної частки (паю) на час паювання становить 16920,00 гривень (т. 1 а. с. 16).

З копії спадкової справи після смерті ОСОБА_3 убачається, що спадщину після смерті матері у встановленому законом порядку прийняла позивачка.

Відповідно до заяви від 05.09.2017 року, ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріусу Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 на право на земельну частку (пай) (т. 1 а. с. 18).

Постановою завідувача Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області Змієвської Т. М., прийнятою 06.09.2017 року та зареєстрованою за вихідним № 546, ОСОБА_1 в видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_10 на право на земельну частку (пай), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , відмовлено з підстав ненадання відповідного сертифікату (т. 1 а. с. 19).

З копії архівної лікарсько-трудової експертної справи № 10586, заведеної на ім`я ОСОБА_6 , та переведеної на ім`я ОСОБА_4 , 1919 року народження, убачається, що протоколом № 4/47 засідання комісії про призначення пенсій і допомоги колгоспникам Нововодолазької районної ради Харківської області від 27.04.1976 року, ОСОБА_3 призначено пенсію у зв`язку з втратою годувальника, а саме ОСОБА_6 , 1920 року народження, померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 , із зазначенням про члена сім`ї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , 1963 року народження. З цієї справи убачається, що членом колгоспу був саме померлий ОСОБА_6 (т. 1 а. с. 22 - 27).

Розпорядженням Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області № 32-«а» від 18 березня 2002 року затверджено розрахунок вартості земельної частки (паю) та її розмір в умовних кадастрових гектарах, згідно з яким вартість земельної частки (паю) для осіб, які не отримали державний акт, становить 16920,00 гривень; для осіб, які отримали у власність ріллю відповідно до одержаних державних актів - 726,00 гривень; розмір земельної частки (паю) для осіб, які не отримали державний акт дорівнює 4,82 в умовних кадастрових гектарах; для осіб, які отримали у власність ріллю відповідно до одержаних державних актів 0,76 в умовних кадастрових гектарах; крім того визначено кількість осіб що мають право на земельну частку (пай) 1059 чоловік, з них отримали у власність ріллю відповідно до одержаних актів 52 людини. Це розпорядження скасовує попередні розпорядження голови районної державної адміністрації № 321 від 24.06.1996 року «Про затвердження розрахунку вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах» та розпорядження № 120 від 18.03.2000 року «Про дозвіл на виготовлення сертифікатів на право на земельну частку (пай) 25 членам КСП імені Щорса» (т. 1 а. с. 29, 31).

Розпорядженням адміністрації Нововодолазького району, 18.03.2002 року, був затверджений розрахунок вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах КСП імені Щорса Нововодолазького району Харківської області (т. 1 а. с. 30).

У відповідності до розпорядження Президента України «Про державну перереєстрацію колгоспу імені Щорса в КСП імені Щорса» надано дозвіл на перереєстрацію та виготовлення кутового штампу й круглої печатки із власним найменуванням КСП імені Щорса (т. 1 а. с. 33).

Згідно з повідомленням відділу Держгеокадастру у Нововодолазькому районі Харківської області № 29-20-0.23,26-129/117-19 від 24.05.2019 року, протоколи загальних зборів пайовиків членів реформованого КСП імені Щорса Нововодолазького району Харківської області, додаткових списків членів КСП імені Щорса, які мають право на земельну частку (пай), за період з 1994 року по 2002 рік у Відділі відсутні (т. 1 а. с. 34).

Розпорядженням Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області № 379 від 19 грудня 2002 року, затверджено погоджену у встановленому Законом порядку технічну документацію по передачі земельних часток (паїв) в натурі реформованого КСП імені Щорса, виділено земельні частки (паї) в натурі згідно з проектом організації території реформованого КСП імені Щорса та видано державні акти на право приватної власності на землю з визначенням цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (згідно з додатком), зареєстровано державні акти на право приватної власності на землю замість сертифікатів на право на земельну частку (пай) (т. 1 а. с. 36).

В додатку до розпорядження голови Нововодолазької районної державної адміністрації № 379 від 19.12.2002 року міститься перелік осіб, яким виділено земельні частки (паї) в натурі згідно з проектом організації території реформованого КСП імені Щорса Нововодолазької селищної та Ордівської сільської рад, в якому наявне зазначення позивача ОСОБА_1 , проте відсутнє прізвище ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 37 - 42).

Відповідно до повідомлення відділу Держгеокадастру у Нововодолазькому районі Харківської області № 175/117-19 від 14.08.2019 року, реєстрація та видача сертифікатів на право на земельну частку (пай) членам КСП імені Щорса та пенсіонерам проводилася на підставі розпорядження голови Нововодолазької районної державної адміністрації № 321 від 24.06.1996 року. Проте у зв`язку із тим, що на момент паювання помилково не внесли до списків велику кількість громадян, тому на підставі розпорядження голови Нововодолазької районної державної адміністрації № 37 від 18.03.2002 року здійснено перепаювання земель колективної власності КСП імені Щорса (т. 1 а. с. 43).

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, наданим станом на 25.07.2016 року за № 22115967, СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ВИРОБНИЧИЙ КООПЕРАТИВ ІМЕНІ ЩОРСА, ідентифікаційний код юридичної особи (код ЄДРПОУ) 00707159, зареєстрований 08.02.2000 року (03.06.2009 року внесений запис в ЄДРПОУ під № 1 467 120 0000 000472) за адресом: 63200, Харківська область, Нововодолазький район, селище міського типу Нова Водолага, вулиця Патріса Лумумби, будинок № 1,- із зазначенням основного виду діяльності: 01.11 вирощування зернових та технічних культур. 03.06.2009 року припинене за рішенням Господарського суду Харківської області у зв`язку із визнанням банкрутом (т. 1 а. с. 44 - 46).

Рішенням позачергової ХVІІ сесії VII скликання Нововодолазької селищної ради № 20, прийнятим 30.11.2020 року, «Про добровільне об`єднання територіальних громад» вирішено об`єднатися у Нововодолазьку селищну об`єднану територіальну громаду в складі Нововодолазької селищної ради, Знам`янської сільської ради, Одринської сільської ради, Ордівської сільської ради, Сосонівської сільської ради та Староводолазької сільської ради. Адміністративним центром об`єднаної територіальної громади визначено селище міського типу Нова Водолага (т. 1 а. с. 47, 48).

Також рішенням І сесії VIIІ скликання Нововодолазької селищної ради, прийнятим 11.05.2017 року № 27 «Про реорганізацію та припинення Ордівської сільської ради шляхом приєднання до Нововодолазької селищної ради» Нововодолазьку селищну ради визнано правонаступником Ордівської сільської ради (т. 1 а. с. 49, 50).

Згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 4105-СГ від 04.06.2018 року «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», Нововодолазькій селищній об`єднаній територіальній громаді, в особі Нововодолазької селищної ради, у комунальну власність передано 256 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, загальною площею 2449,3868 гектарів, які розташовані за межами населених пунктів Нововодолазької селищної об`єднаної територіальної громади на території Нововодолазького району Харківської області (т. 1 а. с. 52).

Як убачається з державного акту на право колективної власності на землю (серії ХР21-57-000202), виданого 17.05.1994 року колективному сільськогосподарському підприємству імені Щорса, розташованому в селищі міського типу Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області, передано у колективну власність 3116,7 гектарів в межах згідно з планом, для ведення сільськогосподарського виробництва, відповідно до рішення ХV сесії ХХІ скликання Нововодолазької районної Ради народних депутатів від 31.03.1994 року. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 2. Додаток 1 містить список громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства, проте, відомості щодо ОСОБА_3 в ньому відсутні (т. 1 а. с. 53 - 58).

Відповідно до державного акту на право колективної власності на землю (серії ХР21-00-000203), виданого 17.05.1994 року колективному сільськогосподарському підприємству імені Щорса, розташованому в селі Ордівка Нововодолазького району Харківської області, передано у колективну власність 2482,9 гектарів в межах згідно з планом, для ведення сільськогосподарського виробництва, відповідно до рішення ХV сесії ХХІ скликання Нововодолазької районної Ради народних депутатів від 31.03.1994 року. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 1. Додаток 1 містить список громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства, проте відомості щодо ОСОБА_3 в ньому також відсутні (т. 1 а. с. 59 - 69).

Частиною 3ст. 152 ЗК Українипередбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Пунктом а) ч.1ст.121 ЗК Україниустановлено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах - для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

Відповідно до ч.2ст.122 ЗК Українирозмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).

Згідност.2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 рокупередбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Згідно ст.3 Закону передбачено, що підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Згідно п.2Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 року, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Пунктом 5 Указу передбачено, що видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Відповідно до ч.4ст.122 ЗК Україницентральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Пунктом 24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 N7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»передбачено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормамиЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Матеріали справи не містять належних доказів, що за життя ОСОБА_3 працювала у колгоспі ім. Щорса та була його пенсіонером.

За змістом ст.ст.22,23 ЗК України(в редакції 1990 року) та Указу Президента України від 08.09.1995 року "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (далі - Указ Президента) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов:

- перебування в членах КСП на час паювання,

- включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю,

- одержання КСП цього акта.

Таким чином, право на земельну частку (пай) виникає з моменту передачі землі у колективну власність конкретному КСП, членом якого вони є, на підставі Державного акту на право колективної власності на землю.

Правові, економічні, соціальні та організаційні умови діяльності колективного сільськогосподарського підприємства врегульованоЗаконом України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»

Частиною першої статті 1Закону України ««Про колективне сільськогосподарське підприємство»( в редакціях, що діяли на час передачі землі у колективну власність) передбачено, щоколективне сільськогосподарське підприємство (надалі - підприємство) є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.

Відповідно до положень частини 1 статті 3 та статті 5Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»(в редакціях, що діяли на час передачі землі у колективну власність)підприємство створюється за бажанням громадян на добровільних засадах на їх загальних зборах. Створення

підприємства не обумовлюється будь-якими рішеннями державних,

господарських та інших органів. Членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільноговступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу

його членів.Членами підприємства можуть бути громадяни, які досягли

16-річного віку, визнають і виконують його статут.

За змістом ст. ст. 22, 23 ЗК України (в редакції 1990 року) та Указу Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: - перебування в членах КСП на час паювання, - включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, - одержання КСП цього акта. Таким чином, право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнення і затвердження цих списків, а з моменту передачі власності на землю конкретному КСП, членом якого вони є.

Відповідно дост. 19 цього Законутрудові відносини членів підприємства регулюються цим Законом і статутом підприємства, а громадян, які працюють за трудовим договором або контрактом, - законодавством про працю України.

Стаття 12 ЦПК Українипередбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Заст.76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно дост.77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Звертаючись до суду із позовом, позивач наголошувала, що її мати ОСОБА_3 була пенсіонером колгоспу та протиправно не була включена до списків громадян у Додатку №1 Акту на право колективної власності при розпаюванні земель КСП ім. Щорса.

З копії архівної лікарсько-трудової експертної справи № 10586, убачається, що протоколом №4/47 засідання комісії про призначення пенсій і допомоги колгоспникам Нововодолазької районної ради Харківської області від 27.04.1976 року, ОСОБА_3 призначено пенсію у зв`язку з втратою годувальника, а саме ОСОБА_6 , 1920 року народження, померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 , із зазначенням про члена сім`ї доньки ОСОБА_2 , 1963 року народження.

Також з цієї справи убачається, що членом колгоспу був саме ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 (т. 1 а. с. 22 - 27).

Даних про те, що ОСОБА_3 була членом колгоспу, матеріали справи не містять.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів того, що на момент передачі землі у колективну власність та видачі державного акту на право колективної власності її мати була членом КСП ім. « Щорса».

Безпідставне зазначення судом у мотивувальній частині рішення про наявність суперечностей стосовно написання ім`я матері позивачки, відсутності доказів отримання спадщини ще однією донькою ОСОБА_2 , не впливає на висновки суду про недоведеність обставин та відсутність доказів, що станом на час надання КСП ім. Щорса права колективної власності на землю, мати позивача була членом колективного сільськогосподарського підприємства, або пенсіонером, який раніше працював в ньому і залишився членом зазначеного КСП.

Доводи апеляційної скарги стосовно безспірності факту наявності у матері позивача права на пай, оскільки вона була членом колективного сільського господарства та пенсіонером колгоспу, але не отримала належну земельну ділянку, суд апеляційної інстанції не приймає, оскільки такий факт не доведено наявними у матеріалах справи доказами.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.367,368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375,381,382-384,389,390 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Мякота Тетяни Миколаївни залишити без задоволення.

Рішення Нововодолазькогорайонного судуХарківської областівід 26грудня 2022року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова

Повний текст постанови складено 25.10.2023