Ухвала

від 23.10.2023 по справі 308/6014/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/6014/20

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.10.2023 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченої ОСОБА_6 та її захисника-адвоката ОСОБА_7 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді кримінальне провадження 11-кп/4806/674/22 за апеляційною скаргою прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.11.2022.

Цією ухвалою кримінальне провадження, щодо:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Івано-Франківськ, українки, громадянки України, мешканки АДРЕСА_1 , несудимої, обвинуваченої у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.2ст.27, ч.2ст.364,ч.2ст.366КК України,- закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України, після повідомлення особі про підозру.

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене групою осіб, а також службове підроблення, тобто внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки за наступних обставин.

ОСОБА_6 15.02.2008 призначена на посаду заступника начальника управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради, державний службовець 9 рангу.

Відповідно до Положення про управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради, затвердженого рішенням IV сесії Ужгородської міської ради V скликання № 648 від 21.03.2008, основна функція управління забезпечувати дотримання законодавства у сфері містобудування, державних стандартів, норм та правил, правил забудови міста, затвердженої містобудівної документації.

Відповідно до статті 186-1 ЗК України ( в редакції № 1702-VI від 05.11.2009) для розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою, в районах та містах обласного значення, містах Києві та Севастополі функціонують постійно діючі комісії.

-2-

До повноважень комісії належить забезпечення погодження документації із землеустрою відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1420 від 23.12.2009 «Деякі питання реалізації статті 186-1 ЗК України» комісія з розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою (далі - комісія), є постійно діючим органом, утвореним районною та міською держадміністрацією - у районах і м. Києві та Севастополі, міською радою - у містах обласного значення.

До повноважень комісії належить надання висновків про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або місця розташування об`єкта.

Для отримання висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або місця розташування об`єкта орган, уповноважений приймати рішення про передачу у власність чи надання у користування земельної ділянки, подає комісії для розгляду проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки або клопотання про погодження місця розташування об`єкта разом з додатками (далі - документація із землеустрою).

Комісія розглядає документацію із землеустрою протягом трьох тижнів з дня надходження та надає висновки про її погодження або відмову у погодженні.

Порядок розгляду документації із землеустрою членом комісії визначається комісією.

У разі надання комісією висновку про відмову у погодженні документації із землеустрою така документація разом з висновком повертається органу, який її подав.

Документація із землеустрою, погоджена комісією, вважається такою, що погоджена органами, представники яких входять до її складу.

ОСОБА_6 відповідно до рішення сесії Ужгородської міської ради від 05.03.2010 була включена до складу комісії, як представник управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради.

Згідно ст. 38-39, 51-52 ЗК України ( в редакції від 04.06.2008, підстава - 309-VI) використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови. До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів. На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про землеустрій» ( в редакції від 22.05.2003) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (677-2004-п) встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як визначено п. 9 вказаного Порядку, проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, тільки після цього проект розглядається сесією відповідної ради.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про планування і забудову територій» ( в редакції від 20.04.2000) генеральний план населеного пункту це містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання територій населеного пункту.

-3-

Згідно ст. 12 Закону України «Про планування і забудову територій» генеральним планом населеного пункту визначаються: потреби в територіях для забудови та іншого використання; потреба у зміні межі населеного пункту, черговість і пріоритетність забудови та іншого використання територій; межі функціональних зон, пріоритетні та допустимі види використання та забудови територій; планувальна структура та просторова композиція забудови населеного пункту; загальний стан довкілля населеного пункту, основні фактори його формування, містобудівні заходи щодо поліпшення екологічного і санітарно-гігієнічного стану; території, які мають будівельні, санітарно-гігієнічні, природоохоронні та інші обмеження їх використання; інші вимоги, визначені державними будівельними нормами.

Керуючись вказаними нормативно правовими актами у своїй діяльності, несучи персональну відповідальність за погоджені нею документи, достовірно знаючи в силу своїх службових обов`язків про порядок використання земельних ділянок рекреаційного призначення ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді заступника начальника управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради, діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленими слідством посадовими особами (матеріали щодо яких виділені в окреме провадження), зловживаючи службовим становищем, з метою забезпечення незаконного переходу права власності на земельну ділянку рекреаційного призначення, загальною площею 0, 0780 га, що знаходиться в АДРЕСА_2 , що перебувала в комунальній власності міста, в період січняберезня 2010 року використала службове становище всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, шляхом підписання ряду документів та висновків, внаслідок чого право власності на земельну ділянку перейшло до ОСОБА_9 , а цільове призначення земельної ділянки було незаконно змінено з «рекреаційного» на «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд».

Встановлено, що посадовій особі ОСОБА_6 в силу її службових обов`язків було достовірно відомо, що вищевказана земельна ділянка в АДРЕСА_2 , згідно генерального плану м. Ужгорода 2004 року потрапляє до зони зелених насаджень загального користування, за функціональним використанням обліковується як частина скверу площею 0,30 га, розташованого на розі АДРЕСА_3 , Станційної та Одеської в м. Ужгороді.

Незважаючи на викладене, після надходження в січні-лютому 2010 року до управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради на погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_9 з кадастровим номером 2110100000:12:002:0049, загальною площею 0,0780 га, достовірно знаючи, що без позитивного висновку зазначеного управління, як частини загального висновку комісії з розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою, проект не може бути переданий на розгляд сесії місцевої ради, скріпила власним підписом та відтиском печатки управління завідомо підроблені офіційні документи, а саме: висновок управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради без номеру від 2010 року, щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_9 , яким погодила та не заперечила, щодо відведення земельної ділянки загальною площею 780 кв.м відкритих земель з культурним рослинним покривом та вимощенням, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2 , до якого внесено неправдиві відомості про віднесення земельної ділянки до земель міста не переданих у власність та користування; кадастровий план земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , на якому графічно в системах координат зображено місце розташування земельної ділянки ОСОБА_9 , у який внесено завідомо неправдиві відомості про віднесення земельної ділянки до земель відведених для будівництва та обслуговування

-4-

житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0780 га; експлікацію земельних угідь, на якій графічно в системах координат зображено місце розташування земельної ділянки ОСОБА_9 , до якої внесено завідомо неправдиві відомості про віднесення земельної ділянки до земель відведених для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0780 га.

За результатами злочинних дій ОСОБА_6 та не встановлених слідством посадових осіб (матеріали щодо яких виділені в окреме провадження), спрямованих на передачу у власність ОСОБА_9 земельної ділянки із земель рекреаційного призначення, зеленої зони загального користування скверу, рішенням 5 сесії 5 скликання Ужгородської міської ради № 1383 від 05.03.2010 затверджено проект землеустрою та 20.04.2010 відомості про земельну ділянку, площею 0,0780 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, внесено до Державного земельного кадастру.

Таким чином, всупереч ст. 38-39, 51-52 ЗК України (в редакції від 04.06.2008, підстава - 309-VI), ст. 50 Закону України «Про землеустрій» (в редакції від 22.05.2003) ст. 1, 12 Закону України «Про планування і забудову територій» (в редакції від 20.04.2000), внаслідок умисних дій службових осіб - заступника начальника управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради ОСОБА_6 та невстановлених слідством службових осіб (матеріали щодо яких виділені в окреме провадження), земельна ділянка загальною площею 0,0780 га вартістю 347200 грн, що відноситься до зони зелених насаджень загального користування (сквер) на розі АДРЕСА_2 , тобто є земельною ділянкою рекреаційного призначення, незаконно передана у власність громадянину ОСОБА_9 , а цільове призначення земельної ділянки було незаконно змінено з «рекреаційного» на «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд», чим спричинено тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави на загальну суму 347200 грн, що у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Крім того ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді заступника начальника управління архітектури та містобудування Ужгородської міської, діючи умисно, в період з січня - лютого 2010 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, в службовому кабінеті, скріпила власним підписом та відтиском печатки управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради: висновок без номеру та дати від 2010 року, як частину загального висновку комісії з розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою, у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_9 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_2 , яким погодила та не заперечила, щодо відведення земельної ділянки загальною площею 780 кв.м відкритих земель з культурним рослинним покривом та вимощенням, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2 , до якого внесено неправдиві відомості про віднесення земельної ділянки до земель міста не переданих у власність та користування; кадастровий план земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , на якому графічно в системах координат зображено місце розташування земельної ділянки ОСОБА_9 , у який внесено завідомо неправдиві відомості про віднесення земельної ділянки до земель відведених для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0780 га; експлікацію земельних угідь, на якій графічно в системах координат зображено місце розташування земельної ділянки ОСОБА_9 , до якої внесено завідомо неправдиві відомості про віднесення земельної ділянки до земель відведених для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0780 га.

-5-

Таким чином, всупереч ст. 38-39, 51-52 ЗК України (в редакції від 04.06.2008, підстава - 309-VI), ст. 50 Закону України «Про землеустрій» (в редакції від 22.05.2003) ст. 1, 12 Закону України «Про планування і забудову територій» (в редакції від 20.04.2000), внаслідок умисних дій службової особи - заступника начальника управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради ОСОБА_6 , яка внесла до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, земельна ділянка загальною площею 0,0780 га, вартістю 347200 грн, що відноситься до зони зелених насаджень загального користування (сквер) на розі вулиць Мукачівської, Станційної та Одеської в м. Ужгороді Закарпатської області, тобто є земельною ділянкою рекреаційного призначення, незаконно передана у власність громадянину ОСОБА_9 , а цільове призначення земельної ділянки було незаконно змінено з «рекреаційного» на «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд», чим спричинено тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави на загальну суму 347200 грн, що у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Рішення суд першої інстанції мотивував тим, що ОСОБА_6 09.04.2020 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України у кримінальному провадженні № 12019070000000089 від 22.12.2018, тому з урахуванням п. 4 ч. 3ст. 219 КПК України двомісячний строк закінчувався 09.06.2020. При цьому, 21.05.2020 в порядкуст. 290 КПК Українистороні захисту було повідомлено про завершення досудового розслідування та повідомлено про можливість ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12019070000000089 від 22.12.2018, яке фактично тривало в період з 26.05.2020 по 03.06.2020, тобто дев`ять днів. Таким чином, на переконання суду, останнім днем строку досудового розслідування, враховуючи додатковий період, наданий стороні захисту для ознайомлення, було 19.06.2020, з чого слідує, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні надійшов до суду 25.06.2020, тобто після закінчення строку досудового розслідування кримінального провадження, передбаченого ст. 219 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 , посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених в ухвалі, фактичним обставинам кримінального правопорушення та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить ухвалу суду від 14.11.2022 скасувати та призначити кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 до нового розгляду в суді першої інстанції. Просить звернути увагу на те, що суд першої інстанції не вправі був застосовувати положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки матеріали кримінальногопровадження № 12019070000000089 виділено з кримінального провадження № 42017071030000051, відомості про яке 01.06.2017 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто до введення у дію змін, передбачених Законом України № 2147-VІІІ від 03.10.2017.

Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення обвинуваченої ОСОБА_6 та її захисника-адвоката ОСОБА_7 , які просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).

-6-

Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Обґрунтовуючи рішення про закриття кримінального провадженнястосовно ОСОБА_6 на підставі п. 10 ч. 1ст. 284КПК України, судом першої інстанції зазначено, що строк досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, з урахуванням строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, закінчився 19.06.2020, обвинувальний акт було складено 24.06.2020, а передано до суду 25.06.2020, тобто поза межами строків досудового розслідування.

На ухвалу суду першої інстанції прокурор подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що закриваючи кримінальне провадженнявідносно ОСОБА_6 з підстав, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, суд застосував закон, який не підлягав застосуванню, оскільки положення вказаної статті, якою Законом №2147-VIIIдоповнено КПК України, набрали чинності пізніше, ніж внесено було відомості прокримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Колегія суддів визнає вказані доводи прокурора обґрунтованими, зогляду на таке.

У пункті5 частини 1 статті 3 КПК України визначено, що досудове розслідування це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей прокримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань ізакінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

За правилами ч. 7 ст. 217 КПК України днем початку досудового розслідування упровадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.

Статтею 284КПКУкраїни визначено підстави для закриття кримінального провадження, тобто закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно із Законом № 2147-VIIIчастину 1 статті 284 КПК України доповнено пунктом 10, заяким ці зміни вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, тобто з 16.03.2018 і не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

Відповідно ж до висновку щодо застосування норм права, який міститься упостанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду

від 11.09.2023 (справа № 711/8244/18, провадження № 51-769 кмо 22),датою введення в дію положень, вказаних у пункті 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII, у тому числі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК, є 16.03.2018.

Пункт 10 частини 1 статті 284 КПК України застосовується лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань після введення в дію цього положення, тобто поширюється на кримінальні провадження, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань з 16.03.2018 і не поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань, до вказаної дати.

-7-

Водночас, як убачається з матеріалів кримінального провадження,01.06.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за № 42017071030000051 про вчинення кримінальних правопорушень, передбаченихч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України. Надалі відомості про вчинені кримінальні правопорушення з попередньою правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 364 КК України були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.12.2018. Постановою прокурора від 29.01.2019 з кримінального провадження № 42017071030000051 від 01.06.2017 за підозрою ОСОБА_10 та ОСОБА_11 виділено кримінальне провадження № 12019070000000089 за ч. 2 ст. 364 КК України для здійснення подальшого досудового розслідування щодо невстановлених осіб. Надалі відомості про вчинене кримінальне правопорушення із попередньою правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 366 КК України були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.02.2020 за № 12019070000000089. 09.04.2020 ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України у кримінальному провадженні № 12019070000000089 від 22.12.2018.

21.05.2020 в порядкуст. 290 КПК Українисторонам повідомлено про завершення досудового розслідування та повідомлено про можливість ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12019070000000089, яке тривало в період з 26.05.2020 по 03.06.2020. Обвинувачений акт складено та затверджено прокурором 24.06.2020, який фактично надійшов до суду 25.06.2020.

Таким чином, приймаючи рішення про закриттякримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.02.2020 за№ 12019070000000089 відносно ОСОБА_12 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, суд першої інстанції залишив поза увагою те, щовказана процесуальна нормазастосовується лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань після введення вдію цього положення (з 16.02.2018).

При цьому з матеріалів кримінального провадження вбачається, що 01.06.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за № 42017071030000051про вчинення кримінальних правопорушень, передбаченихч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України. Надалі відомості про вчинені кримінальні правопорушення із попередньою правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 364 КК України були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.12.2018. У подальшому 29.01.2019 з кримінального провадження № 42017071030000051 від 01.06.2017 за підозрою ОСОБА_10 та ОСОБА_11 виділено кримінальне провадження № 12019070000000089 за ч. 2 ст. 364 КК України для здійснення подальшого досудового розслідування щодо невстановлених осіб. Надалі відомості про вчинене кримінальне правопорушення із попередньою правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 366 КК України були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.02.2020 за№ 12019070000000089.

За таких обставин у даному кримінальному провадженні відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань як до введення в дію положень, вказаних у пункті 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII (у т. ч. й п. 10 ч. 1 ст.284 КПК), а саме 01.06.2017, так і після набрання чинності вказаними нормами 14.02.2020.

При цьому колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу на те, що ні подальше об`єднання цих кримінальних проваджень, ні зміна правової кваліфікації упервинному кримінальному провадженні жодним чином не впливають наімперативний характер вказівки у примітці до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України про дію приписів цього пункту лише щодо справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань після введення в дію цих змін, тобто з 16.03.2018.

-8-

А тому закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК відносно ОСОБА_12 за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України щодо кримінальних правопорушень, відомості по яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017071030000051від 01.06.2017 (до введення в дію положень, вказаних у пункті 4 § 2 розділу 4 Закону №2147-VIII), суперечить імперативним приписам примітки до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Під час розгляду кримінального провадження суд першої інстанції не надав належної оцінки зазначеним обставинам, чим допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, які є істотними, оскільки перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст.409 КПК України є підставою для його скасування.

Під час нового розгляду кримінального провадження суду першої інстанції необхідно врахувати наведене, судовий розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України та прийняти законне,обґрунтоване івмотивоване рішення, відповідно до вимог ст. 370 КПК України.

З огляду на вищенаведене апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з призначенням нового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 412, 415, 419 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.11.2022 про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_8 на підставіп.10ч.1ст.284 КПКУкраїни,у зв`язкуіз закінченнямстроку досудовогорозслідування,визначеного ст.219КПК України,після повідомленняособі пропідозрускасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України в суді першої інстанції в іншому складі.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає

Судді