Рішення

від 25.10.2023 по справі 939/509/23

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 939/509/23

№ 2/183/3570/23

25 жовтня 2023 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання - Павлюк А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадженняу у приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей Пісківської селищної ради, ОСОБА_4 , про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2023 року позивачі звернулися до Бородянського районного суду Київської області, у якому просили позбавити відповідачку ОСОБА_3 батьківських прав стосовно її неповнолітніх дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування своїх вимог позивачі посилаються на те, що відповідачка є їх рідною матір`ю. Відповідачка систематично ухилялася від виконання батьківських обов`язків та у 2015 році була позбавлена батьківських прав стосовно позивачів. Рішенням суду від 12.12.2017 батьківські права відповідачки були поновлені. Починаючи з 2019 року відповідачка не дбає про своїх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , почала зловживати спиртними напоями, застосовувала до дітей фізичне та психологічне насилля. З лютого 2021 року ОСОБА_2 , а з січня 2022 року і ОСОБА_1 проживають в родині ОСОБА_4 . У листопаді 2022 року відповідачка вихала до Республіки Польща на невизначений термін. Відповідачка не цікавиться навчанням дітей, не бере участі у їх вихованні, не дбає про їх матеріальне забезпечення. Тому просять задовольнити їх позов.

Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 04 травня 2023 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Смірнова Тетяна Володимирівна, до ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей Пісківської селищної ради про позбавлення батьківських прав, передано за підсудністю на розгляд Новомосковському міськрайонному суду Дніпропетровської області на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України.

У серпні 2023 року після усунення недоліків з Бородянського районного суду Київської області справу передано на розгляд за підсудністю до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2023 року провадження у справі відкрито, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 22 серпня 2023 року залучено до участі у справі, у якості третьої особи ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 12 вересня 2023 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивачів - адвокат Смірнова Т.В. підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні просила позов задовольнити та позбавити її матір батьківських прав. Пояснила, що мама про неї та брата ОСОБА_6 зовсім не піклується. Коли проживали з мамою, вона била їх, висловлювалася нецензурною лексикою, говорила що шкодує через те, що поновила батьківські права. Мати неодноразово говорила їй та брату про те, що вони їй не потрібні. Навчанням мама не цікавиться, участі у матеріальному забезпеченні не приймає. На теперішній час вона проживає у родині ОСОБА_4 , яка забезпечує її усім необхідним, створила гарні умови проживання. Після початку активних бойових дій, у період з березня 2022 року по квітень 2022 вони разом з ОСОБА_4 та мамою виїжджали до Польщі, проте там мама також не піклувалася про них. У листопаді 2022 року мати знову поїхала до Польщі, вона не пропонувала позивачці та її брату ОСОБА_6 поїхати разом з нею.

Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні просив позов задовольнити. Пояснив, що мати не піклується про нього та сестру ОСОБА_1 . Вона вживала алкогольні напої, била їх, висловлювалася нецензурною лексикою. З 03.02.2021 його матір відвела до своєї куми ОСОБА_4 і залишила там проживати, написала заяву про те, що віддає сина та згодна платити аліменти. Проте, жодного разу коштів на його утримання вона не надавала. Мати неодноразово повторювала йому що не любить його, він їй не потрібен, бажала йому смерті. У сім`ї ОСОБА_4 його люблять, там гарна атмосфера, не вживають ненормативної лексики. Ті два місяці, коли вона перебували у Польщі, мати ними також не займалася. Його навчанням займається ОСОБА_4 , матері навіть немає у батьківській групі у додатку «Вайбер». У зв`язку з тим, що матір не цікавиться донькою ОСОБА_1 та сином ОСОБА_6 , не дбає про них, наполягає на позбавленні відповідачки батьківських прав.

Третя особа ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що вона є хрещеною матір`ю молодшого сина відповідачки. 03.02.2021 відповідачка попросила залишити у неї сина ОСОБА_6 на постійне проживання. Вона таке рішення пояснила тим, що не любить сина, не може утримувати, ця дитина їй не потрібна. Написала розписку. До сьогоднішнього дня ОСОБА_6 проживає разом з нею. У січні 2022 року стався випадок, коли відповідачка залишила на кілька днів дітей у холодній квартирі без їжі і хворих, тому вона викликала представників органу опіки та піклування, які попередили відповідачу про наслідки неналежного виконання батьківських обов`язків. З січня 2022 року ОСОБА_1 також проживає у її родині. Мати дітей зовсім не цікавиться їх життям, здоров`ям, навчанням. Жодного разу вона не надавала коштів на утримання дітей, на харчування, на одяг. На теперішній час вона виховує дітей як рідних, вони називають її мамою, вона записалася на курси опікунів на грудень 2023 року. У разі позбавлення відповідачки батьківських прав планує оформлювати опікунство.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Пісківської селищної ради у судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі, а також висновок щодо розв`язання спору.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, в порядку ч.11 ст.128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Причини неявки суду не повідомила, будь яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд, за згодою позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідачка є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с.12,13).

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12.12.2017 у справі № 428/12828/17 поновлено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківські права щодо дітей: дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Як вбачається з акту обстеження умов проживання від 15.12.2022 позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають без реєстрації у сім`ї ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 ; для виховання та розвитку дітей створені всі належні умови (а.с.21).

Згідно з наданою суду характеристикою, ОСОБА_7 навчається у КЗ «Пісківський ліцей», позитивно характеризується за місцем навчання; батьки протягом 2022-2023 навчального року не цікавляться навчанням ОСОБА_6 та не виходять на контакт з класним керівником (а.с.18).

Відповідно до характеристики ОСОБА_1 , виданої КЗ «Пісківський ліцей», вона позитивно характеризується за місцем навчання; з початку навчального року батьки не цікавляться навчанням дитини та не йдуть на контакт з класним керівником (а.с.19).

Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов від 01.12.2022, складеного депутатом Пісківської селищної об`єднаної територіальної громади у присутності сусідів, було обстежено житло ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено, що за цією адресою проживають без реєстрації ОСОБА_1 , 2005 року народження та ОСОБА_2 , 2008 року народження. Діти проживають в належних умовах. На час обстеження ОСОБА_6 проживає два роки і одинадцять місяців, а ОСОБА_8 проживає один рік. Зі слів дітей проживанням і відношенням до них зі сторони ОСОБА_4 задоволені (а.с.22).

Факт проживання позивачів у сім`ї третьої особи ОСОБА_4 також підтверджується довідкою (а.с.23).

Наказом в.о. начальника Служби у справах дітей Пісківської селищної ради №01-23-01 від 23.01.2023 тимчасово влаштовано неповнолітніх дітей, які опинились в складних життєвих обставинах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у сім`ю родичів/знайомих ОСОБА_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.24).

Відповідачка ОСОБА_3 08.02.2021 склала розписку, у якій зазначила, що у зв`язку з матеріальним становищем та безробіттям, довіряє свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на повну відповідальність та проживання ОСОБА_4 ; зобов`язується забезпечити коштами на харчування (а.с.25).

Позивачів взято на облік як внутрішньо переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.26-27).

Роздруківку листування у мобільному телефоні суд не приймає як доказ, оскільки не встановлено між ким відбулося таке листування. Вказаний доказ не відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Також суду надано характеристики на учнів ОСОБА_2 та ОСОБА_9 від 29.08.2023, складені КЗ «Пісківський ліцей», у якій наведено успіхи у навчанні, вміння та здібності, особисті якості, а також зазначено, що за рішенням служби у справах дітей, дитина тимчасово проживає в іншій родині; члени цієї родини цікавляться навчанням і регулярно спілкуються з класним керівником (а.с.93, 94).

01 березня 2023 року Органом опіки та піклування Пісківської селищної ради Бучанського району Київської області складено висновок, у якому вважає за недоцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її неповнолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вказаний висновок затверджено рішенням Виконавчого комітету Пісківської селищної ради №14 від 01 березня 2013 року.

Суд зауважує, що зазначений висновок складено та затверджено ще до звернення позивачів до суду з позовом.

Як встановлено у ч.19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Як вбачається зі змісту висновку, підставою вважати недоцільним позбавляти відповідачку ОСОБА_3 батьківських прав була та обставина, що мати виявляє у своїх зверненнях до органу опіки та піклування бажання забрати дітей до Республіки Польша.

Разом з тим, орган опіки та піклування, який досліджував характеристики дітей з місця навчання, залишив поза увагою той факт, що мати не цікавиться навчанням дітей.

Орган опіки та піклування взагалі не надав оцінки тій обставині, що ОСОБА_7 з лютого 2021 року, а ОСОБА_8 з січня 2022 року проживають у сім`ї ОСОБА_4 .

Орган опіки та піклування не поцікавився, хто дбає про виховання дітей, забезпечує їм умови для проживання, навчання та розвитку, утримує їх матеріально. Більш того, особа, у сім`ї якої проживають дітей - ОСОБА_4 навіть не була вислухана.

Наведене дає суду підстави вважати, що орган опіки та піклування при складанні висновку проігнорував інтереси дітей, а врахував лише думку матері, яка не супроводжувалася жодними діями, спрямованими на належне виконання батьківських обов`язків.

За таких обставин, суд не погоджується з висновком органу опіки та піклування у зв`язку з тим, що він є необґрунтованим та суперечить інтересам дітей.

Оцінюючи наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав суд керується наступними нормами права.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Згідно ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Як встановлено у ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Звертаючись до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, позивачі, як на підставу позову, посилались на ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків по їх вихованню.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (п.п. 94-102. рішення ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09).

Європейський суд з прав людини зазначив у рішенні у справі «Нойлінґер та Шурук проти Швейцарії» (Neulingerand Shuruk v. Switzerland), (заява № 41615/07, ЄСПЛ 2010 року), що інтерес дитини складається з двох аспектів. З одного боку цей інтерес вимагає, що зв`язки дитини з її сім`єю мають бути збережені, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною. Звідси випливає, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише у виняткових випадках, та що необхідно зробити все, щоб зберегти особисті відносини та, якщо і коли це можливо, «відновити» сім`ю.

Відповідно до п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення та позбавлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідність харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України

Відповідно до частин першої, другої статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (Конвенція ООН про права дитини) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Суд вважає недоведеним факт зловживання відповідачкою алкогольними напоями та застосування до дітей фізичного насилля з боку відповідачки. Зазначені відомості ґрунтуються лише на поясненнях позивачів та не підтверджені належними та допустимими доказами.

Разом з тим, судом встановлено і підтверджено у судовому засіданні факт тривалого, свідомого ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків у відношенні своїх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .

Так, судом встановлено, що відповідачка з листопада 2022 року проживає у Республіці Польша. З наданих суду доказів вбачається, що з лютого 2021 року ОСОБА_2 , а з січня 2022 року і ОСОБА_1 проживають в родині ОСОБА_4 , яка займається їх вихованням та утриманням.

У постанові Верховного Суду від 26 квітня 2022 року у справі №520/8264/19 зроблено висновок, що поведінка особи, яка свідомо змінює країну проживання, не бере участі у вихованні дитини, свідчить про її ухилення від виконання батьківських обов`язків у розумінні ст. 164 СК України, і може бути підставою для позбавлення батьківських прав.

Самі лише заяви, адресовані органу опіки та піклування про бажання забрати дітей до себе, не підкріплені жодними діями, спрямованими на реалізацію таких намірів, свідчать про відсутність реального бажання виконувати батьківські обов`язки.

З матеріалів справи судом не встановлено жодних намагань відповідача виховувати дітей, забезпечувати їх матеріально.

Про фактичне самоусунення відповідачки від виконання батьківських обов`язків по вихованню дітей свідчить те, що її син ОСОБА_6 більше двох років, а донька ОСОБА_1 більше року проживають з особою, яка не є членом їх сім`ї чи родичем, проте повністю виконує обов`язки щодо їх утримання та виховання.

Таким чином, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи, дослідивши та оцінивши наявні докази у сукупності, суд дійшов висновку що позивачами доведено ту обставину, що відповідачка ухиляється від виконання батьківських обов`язків, а тому наявні достатні правові підстави для задоволення позовних вимог про позбавлення батьківських прав.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2147,20 грн. на користь держави за дві задоволені вимоги немайнового характеру.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 89, 141, 263, 265, 280 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно неповнолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

позивач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач - ОСОБА_3 , РНОКПП не відомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;

третя особа - Служба у справах дітей Пісківської селищної ради, код ЄДРПОУ 44122533, місцезнаходження: Київська область, Бучанський район, смт.Пісківка, вул.Шкільна,31;

третя особа - ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено і підписано 25 жовтня 2023 року .

Суддя Оладенко О.С.