Ухвала

від 25.10.2023 по справі 194/1649/23

ТЕРНІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 194/1649/23

Номер провадження 1-кс/194/341/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2023 року Слідчий суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.10.2023 року №12023041400000411 за ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 звернулась до суду з клопотанням про арешт майна, яке погоджене прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 .

В своєму клопотанні посилається на те, що до ЧЧ ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення від ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" про те, що в період часу з 01.07.2023 року по 23.10.2023 року невідомі особи в умовах воєнного стану, знаходячись на землях Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, шляхом вільного доступу вчинили крадіжку майна, яке належить ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", чим спричинили майновий збиток підприємству сума якого встановлюється.

В ході проведення огляду місця події від 23.10.2023 року, відкритої ділянки місцевості розміром 20 га, № 11-12 кадастровий № 1223581300:02:002:1007, № 1223581300:02:1009, № 1223581300:002:1010 а саме ділянка рекультивації шахти "Самарська", яка за договором оренди належить ПрАТ "Павлоградвугілля", та розташована поблизу шахти "Самарська" геолокаційні дані 48.46 північної широти 36.12 західної довготи, було встановлено, що невстановлені особи за допомогою важкої техніки проводять роботи, які несуть майновий збиток інтересам ПрАТ "Павлоградвугілля". На вказаній ділянці місцевості знаходились транспортні засоби, а саме: ЗИЛ 130 д/з НОМЕР_1 , в кузові якого знаходилось вугілля, вага якого не встановлена з технічних можливостей; транспортний засіб ЗИЛ 130 д/з НОМЕР_2 , (технічний паспорт СТО НОМЕР_3 виданий на ім`я ОСОБА_4 ); транспортний засіб УРАЛ д/з НОМЕР_4 (технічний паспорт НОМЕР_5 виданий на ім`я ОСОБА_5 ) в кузові якого знаходилось вугілля, зразок якого був вилучений та поміщений до спецпакету НПУ EXP 0361640, вага якого не встановлена з технічних можливостей; гусеничний екскаватор з ковшем номер опори 9445, який знаходиться в зламаному та недвижимому стані; колісний екскаватор д/з Т7079ДП; бульдозер Т30 номер кузову НОМЕР_6 в ковші якого знаходився ґрунт, зразок якого було вилучено та поміщено до спецпакету НПУ № PSP 1363734; колісний екскаватор ЮМЗ д/з НОМЕР_7 , який знаходиться в зламаному стані; гусеничний екскаватор д/з модель НОМЕР_8 року випуску, який знаходиться в зламаному та недвижемому стані. При огляді ділянки місцевості було встановлено, що вказані транспортні засоби використовувались невстановленими особами для скоєння злочинної діяльності, а саме розкопуванню поверхневого ґрунту та для вивезення вугілля за територію вказаної ділянки, тобто використовувались невстановленими особами як засіб скоєння кримінального правопорушення. В ході проведення огляду було встановленні ландшафтні зміни вказаної ділянки у вигляді насипів та 14 котлованів, які були зроблені з допомогою вищеперерахованої важкої техніки.

. Дослідивши клопотання слідчого про арешт майна на предмет його відповідності вимогам ст. 171 КПК України, приходжу до наступних висновків.

Частиною 2 ст. 171 КПК України передбачено, що у клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

За приписами ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цьогоКодексу,повертає йогопрокурору,цивільному позивачута встановлюєстрок всімдесят двігодини абоз урахуваннямдумки слідчого,прокурора чицивільного позивачаменший строкдля усуненнянедоліків,про щопостановляє ухвалу.У такомуразі тимчасововилучене вособи майнопідлягає негайномуповерненню післяспливу встановленогосуддею строку,а уразі зверненняв межахвстановленого суддеюстроку зклопотанням післяусунення недоліків-після розглядуклопотання тавідмови вйого задоволенні.

24.10.2023 року вказаний факт був внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023041400000411, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

До даного клопотання слідчим додано: витяг з ЄРДР №12023041400000411 від 24.10.2023 року; копію рапорту працівника поліції від 23.10.2023 року; копію рапорту о/у СКП ВП №1 від 23.10.2023 року; копію заяви про вчинення кримінального правопорушення від 12.10.2023 року; копію протоколу огляду місця події від 23.10.2023 року; копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу УРАЛ 5557 р.н. НОМЕР_4 ; копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 р.н. НОМЕР_2 ; копію письмових пояснень ОСОБА_6 від 23.10.2023 року; копію письмових пояснень ОСОБА_7 від 23.10.2023 року; копію заяви ОСОБА_6 від 24.10.2023 року; копію заяви ОСОБА_8 від 24.10.2023 року; копію постанови про залучення представника потерпілого від 24.10.2023 року; копію протоколу допиту представника потерпілого від 24.10.2023 року; копію довіреності №5-ПУ/ШУД від 10.01.2023 року; копію пам`ятки про процесуальні права; копію паспорта ОСОБА_8 ; копію технологічного паспорту; копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо права оренди земельних ділянок. Виходячи з беззастережних приписів, що містить ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю, зокрема, власника майна. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Однак, всупереч вимогам п.3 ч. 2 ст. 171 КПК України, в клопотанні частково зазначено власників вилученого майна, зокрема, мається зазначення, яке підтверджено долученими документами про реєстрацію транспортних засобів - ЗИЛ 130 д/з НОМЕР_2 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10 , власником якого є ОСОБА_4 ) та УРАЛ д/з НОМЕР_4 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 власником якого є ОСОБА_5 ).

Втім, щодо інших транспортних засобів, а саме - ЗИЛ 130 д/з НОМЕР_1 , колісного екскаватору д/з Т7079ДП; бульдозера Т30 номер кузову НОМЕР_6 ; колісного екскаватора ЮМЗ д/з НОМЕР_7 , не зазначено, хто є власником вилученого майна, не зазначені документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; відсутні будь які контактні дані, які б могли забезпечити оперативний виклик власника майна в судове засідання.

Вирішення питання про арешт майна без повідомлення його власника без наявності для цього достатніх правових підстав є грубим порушенням права приватної власності.

Так, матеріали клопотання не містять вказівки на належного власника або володільця вказаного майна, а також відсутні документи, які підтверджують право власності на вищезазначене майно, що належить арештувати, тобто відсутні відомості про законне володіння, користування чи розпорядження таким майном, які до клопотання не додані. Слідчий суддя вважає, що відсутність вищевказаних документів, буде порушувати права власника вказаного майна.

Арешт майна передбачає заборону відчуження, розпорядження та/або користування майном, проте, слідчим не зазначено, яким саме шляхом необхідно накласти арешт на спірні предмети та не зазначено правове обґрунтування такої заборони.

В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права. Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном.

Крім того,слідчим повиннобути чіткозазначено підставиі метута відповіднеобґрунтування необхідностіарешту майна.Відтак навиконання вказанихвимог слідчимзазначено,що накладенняарешту навищезазначений предметобумовлено збереженнямречових доказівта те,що зазначенийматеріальний об`єкт,є доказомзлочину. Втім,слідчим вмотивувальній частинісвого клопотанняне конкретизовано,яке наяке майнослід накластиарешт,а метазбереження речовихдоказів недоведена узв`язку звідсутністю вматеріалах клопотаннядоказів,що вилученепід часогляду 23.10.2023року місцяподії,є речовимдоказом вмежах вказаногокримінального провадження.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, що згідно з положеннями ч. 3 ст. 172 КПК України є підставою для його повернення, з наданням прокурору строку для усунення недоліків протягом 72 годин.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 171, 172 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.10.2023 року №12023041400000411 за ч. 4 ст. 185 КК України повернути прокурору для усунення недоліків.

Встановити строк для усунення зазначених у клопотанні недоліків протягом 72 годин з моменту отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1