Постанова

від 03.10.2023 по справі 920/967/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2023 р. Справа№ 920/967/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Ткаченка Б.О.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання

від позивача: Пономаренко Олександр Вікторович (поза межами приміщення суду);

від відповідача: Хомік Євгенія Михайлівна (поза межами приміщення суду);

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Сумської області від 21.08.2023

у справі № 920/967/23 (суддя Яковенко В.В.)

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська насосна техніка"

про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,-

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 21.08.2023 у справі № 920/967/23 відмовлено у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська насосна техніка" про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку.

Ухвала мотивована тим, що з тексту позову вбачається, що позивач у першу чергу обґрунтовує її незаконністю звільнення та припинення трудового договору, акцентуючи увагу на порушенні його права на працю, що в свою чергу регулюється нормами КЗпП України. За правилами цивільного судочинства треба розглядати спори, в яких позивач оскаржує законність розірвання з ним трудового договору (контракту) з підстав, передбачених КЗпП України, крім такого розірвання за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду Сумської області від 21.08.2023 у справі № 920/967/23, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 21.08.2023 у справі № 920/967/23 про відмову у відкритті провадження у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; судові витрати у справі № 920/967/23 покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумська насосна техніка".

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що подаючи позов до суду позивач стверджує, що Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачені випадки розірвання договору з виконавчим органом (директором), які не містяться в КЗпП, що вказує на те, що правовідносини про припинення повноважень (звільнення, розірвання договору тощо) виконавчого органу товариства не регулюються нормами трудового права.

Скаржник зазначає, що з огляду на перелік спорів, що виникають із корпоративних відносин і належать до юрисдикції господарських судів, не є вичерпним, й охоплює зокрема, спори, пов`язані з управлінням юридичною особою. Стороною цих спорів не обов`язково є учасник такої особи. Спір щодо припинення трудового договору одноосібно виконавчого органу (колегіального органу, дирекції) товариства з обмеженою відповідальністю є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки пов`язаний із реалізацією загальними зборами цього товариства їх компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень. Тому такий спір стосується управління юридичною особою і належить до юрисдикції господарського суду. Наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2023 у справі № 448/362/22.

Отже, на думку скаржника спір, що стосується управління юридичною особою належить до юрисдикції господарського суду.

Також скаржник вказує на те, що позивач, як учасник товариства з часткою у статутному капіталі з розміром 10%, посадова особа виконавчого органу товариства мала право брати участь в її управлінні, бути присутнім при вирішенні питання припинення повноважень члена виконавчого органу (при вирішенні питання про припинення повноважень фінансового директора, яку він займав) Генеральний директор мав необхідність скликати загальні збори учасників товариства, запросити позивача і вже рішенням загальних зборів учасників товарситва вирішувати дане питання. Спори щодо оскарження рішень органів управління товариства про припинення повноважень члена виконавчого органу товариства або про тимчасове відсторонення такого члена від виконання його повноважень, згідно із ч. 3 ст. 99 ЦК України, належать до юрисдикції господарського суду (аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 752/10984/14-ц.

Таким чином, на думку скаржника, дана справа повинна розглядатись саме у порядку господарського судочинства, а тому висновок суду про розгляд даної справи в цивільному порядку не ґрунтується на законі. Аналогічного висновку щодо подібних правовідносин дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 11.11.2020 у справі № 591/5455/18.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що звертаючись до суду з позовом, позивач обґрунтував свої позовні вимоги незаконністю звільнення та припинення трудового договору, акцентуючи увагу на порушенні його права на працю, що в свою чергу регулюється нормами КЗпП України.

Відтак, на думку відповідача, спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, таким чином, ухвала Господарського суду Сумської області від 21.08.2023 відповідає встановленим законодавством вимогам, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і зводяться до незгоди з ухваленим судом рішенням.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 920/967/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Сумської області від 21.08.2023 у справі № 920/967/23. Призначено до розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Сумської області від 21.08.2023 у справі № 920/967/23 в засіданні 03.10.2023. Зобов`язано ОСОБА_1 надати оригінал позовної заяви, який був повернутий ухвалою Господарського суду Сумської області від 21.08.2023 у справі № 920/967/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 задоволено заяву представника ОСОБА_1 надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через програмне забезпечення "Easycon".

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023, у зв`язку з перебуванням судді Коротун О.М., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з протоколом передачі судової справи між суддями від 02.10.2023, для розгляду справи № 920/967/23 визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 прийняти справу № 920/967/23 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.

Враховуючи воєнний стан в Україні та обмеження, встановлені цим станом, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 920/967/23 розглядалась протягом розумного строку.

Правова позиція учасників справи

Представник позивача у судовому засіданні 03.10.2023 просив скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 21.08.2023 у справі № 920/967/23 про відмову у відкритті провадження у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представник відповідача у судовому засіданні 03.10.2023 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу Господарського суду Сумської області від 21.08.2023 у справі № 920/967/23 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Сумської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська насосна техніка" про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, в якій просить суд визнати незаконним та скасувати наказ ТОВ "Сумська насосна техніка" про припинення трудового договору від 30.09.2022 №60-ВК в частині звільнення ОСОБА_1 з посади фінансового директора та поновити ОСОБА_1 з 01.10.2022 на посаді фінансового директора ТОВ "Сумська насосна техніка"; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.10.2022 по 15.08.2022 в сумі 283 817,38 грн з врахуванням податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що наказом генерального директора ТОВ "Сумська насосна техніка" від 30.09.2022 за № 60-ВК, ОСОБА_1 був звільнений з посади фінансового директора за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України). Однак лише загальні збори Товариства наділені правом припиняти повноваження члена Дирекції.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 21.08.2023 у справі № 920/967/23 відмовлено у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська насосна техніка" про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку.

Дослідивши матеріали заяви, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду Сумської області від 21.08.2023 у справі № 920/967/23, враховуючи наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно з ч. 1 ст. 20 ГПК України (далі ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;

3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;

5) справи у спорах щодо фінансових інструментів, зокрема щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;

6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;

8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;

9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;

10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;

11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;

12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;

13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;

14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;

15) інші справи у спорах між суб`єктами господарювання;

16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець;

17) справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства;

18) справи у спорах щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів власників облігацій, що виникають між адміністратором за випуском облігацій та емітентом облігацій та/або особами, які надають забезпечення за такими облігаціями;

19) справи у спорах щодо оскарження рішення зборів власників облігацій.

20) справи у спорах між організацією водокористувачів та її членом або власником (користувачем) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, включеної до території обслуговування відповідної організації водокористувачів, щодо набуття чи припинення членства в такій організації водокористувачів, укладання, зміни, розірвання, виконання організацією водокористувачів договорів, додаткових угод та іншої документації, яка відповідно до умов договору є його невід`ємною частиною, умов надання послуг організацією водокористувачів, визнання недійсними правочинів, вчинених організацією водокористувачів, а також щодо визначення території обслуговування організації водокористувачів; справи у спорах між власниками меліоративних систем або мереж та водокористувачами щодо умов забору, доставки води та її відведення.

Згідно з ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

За змістом статті 4 ГПК України сторонами в судовому процесі можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці, а також фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, але у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.

До юрисдикції господарського суду за пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України належать спори, в яких позивач, відсторонений від посади керівника юридичної особи (її виконавчого органу), або позивач, повноваження якого як керівника юридичної особи (її виконавчого органу) припинені за частиною третьою статті 99 ЦК України, пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України, оспорює законність дій органу управління юридичної особи (загальних зборів, наглядової ради) з такого відсторонення або звільнення (припинення повноважень).

За правилами цивільного судочинства треба розглядати спори, в яких позивач оскаржує законність розірвання з ним трудового договору (контракту) з підстав, передбачених КЗпП України, крім такого розірвання за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 205/4196/18 (провадження № 14-670 цс 19).

Натомість колегія суддів апеляційного господарського суду вважає помилковим висновок господарського суду першої інстанції про те, що позовну заяву подано з порушенням правил предметної юрисдикції господарських судів, враховуючи викладене та наступне.

За приписом частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання.

Відповідно до частини третьої статті 80 Господарського кодексу України (далі - ГК України) товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Відповідно до змісту частини першої статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно із частиною третьою статті 167 ГК України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.

Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України).

За змістом статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені, або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Також у статті 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" закріплено, що органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

У відповідності до частин першої, другої статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення).

Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська насосна техніка" управління поточною діяльністю Товариства здійснює Дирекція, яка призначається загальними зборами учасників Товариства. З членами Дирекції укладається трудовий контракт, який підписується від імені Товариства головою загальних зборів учасників Товариства. Дирекція складається з: Генерального директора, Директора, Комерційного директора, Фінансового директора, Директора з розвитку та виробництва.

Згідно із п.п. 4.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська насосна техніка" загальні збори учасників мають право вирішувати будь-які питання діяльності Товариства.

Відповідно до п. 4.2.6 Статуту до виключної компетенції Загальних зборів учасників Товариства належить обрання та припинення, у тому числі достроково, повноважень членів Дирекції, встановлення розміру їх винагороди.

Таким чином, саме до виключної компетенції Загальних зборів учасників Товариства належить обрання та припинення, у тому числі достроково, повноважень членів Дирекції.

Фінансовий директор, як посадова особа Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська насосна техніка" є членом виконавчого органу товариства - дирекції, здійснює управління поточною діяльністю товариства після обрання (призначення) на цю посаду рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська насосна техніка".

Як вже зазначалось, ОСОБА_1 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська насосна техніка", відповідно до Статуту Товариства.

Обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу товариства, наділення/позбавлення їх повноважень на управління товариством є реалізацією учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні, які реалізуються шляхом прийняття відповідних рішень компетентним органом товариства. Спори щодо таких рішень є корпоративними й підлягають розгляду за правилами господарського судочинства.

Член виконавчого органу товариства - це особа, якій засновником товариства ввірено організаційно-розпорядчі та адміністративно господарські функції, які пов`язані з управлінням поточною діяльністю підприємства. Цей аспект правового статусу члена виконавчого органу товариства зумовлено, зокрема, особисто-довірчими відносинами із власниками юридичної особи.

Окрім того, призначення на посаду та звільнення з посади члена виконавчого органу товариства прямо пов`язане з реалізацією учасниками (засновниками) товариства своїх корпоративних прав, визначених законодавством та установчими документами.

Наведене надає підстави для висновку про наявність між підприємством та членом виконавчого органу корпоративних правовідносин, спори в яких, з огляду на приписи статті 20 Господарського процесуального кодексу України, є предметом розгляду судів господарської юрисдикції.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд оцінює подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, тобто, питання належності, достатності, вірогідності доказів безпосередньо вирішується при розгляді справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що з тексту позову вбачається, що позивач у першу чергу обґрунтовує її незаконністю звільнення та припинення трудового договору, акцентуючи увагу на порушенні його права на працю, що в свою чергу регулюється нормами КЗпП України, оскільки відповідно до позовної заяви, позивач зазначає, що в даному випадку відповідач перевищив свої повноваження, безпідставно без додержання законодавчо визначеної процедури прийняв незаконне рішення (наказ) про звільнення позивача з займаної посади, чим порушив його право на працю та безпосередньо корпоративні права на управління Товариством.

Крім того, у позовній заяві, в якості обґрунтування, позивач посилається на положення Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська насосна техніка" та на Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Також колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що обставини, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 205/4196/18 є відмінними від обставин справи № 920/967/23.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали Господарського суду Сумської області від 21.08.2023 у справі № 920/967/23 та передання справи № 920/967/23 до Господарського суду Сумської області для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали, у зв`язку з чим апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Сумської області від 21.08.2023 у справі № 920/967/23 слід задовольнити.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Згідно із п. 6 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 271 ГПК України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції, зокрема, ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, справа передається на розгляд суду першої інстанції.

Отже, ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.08.2022 у справі слід скасувати та справу передати до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження.

Оскільки суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат, відповідно до положень ч. 14 ст. 129 ГПК України, судом апеляційної інстанції не здійснюється, такий розподіл згідно наведеної статті має здійснюватися за результатами розгляду спору по суті.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 267-271, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Сумської області від 21.08.2023 у справі № 920/967/23 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 21.08.2023 у справі № 920/967/23 скасувати.

3. Справу № 920/967/23 передати до Господарського суду Сумської області для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

4. Матеріали справи № 920/967/23 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Текст постанови складено та підписано 25.10.2023.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді Б.О. Ткаченко

А.Г. Майданевич