Постанова

від 01.05.2024 по справі 920/967/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" травня 2024 р. Справа№ 920/967/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Гаврилюка О.М.

при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Пономаренко О.В.;

від відповідача: Карнаух В.С., Федоренко О.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська насосна техніка»

на рішення Господарського суду Сумської області від 27.02.2024

у справі № 920/967/23 (суддя - Яковенко В.В.)

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська насосна техніка»

про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська насосна техніка» про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, в якій просить суд визнати незаконним та скасувати наказ ТОВ «Сумська насосна техніка» про припинення трудового договору від 30.09.2022 №60-ВК в частині звільнення ОСОБА_1 з посади фінансового директора та поновити ОСОБА_1 з 01.10.2022 на посаді фінансового директора ТОВ «Сумська насосна техніка»; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.10.2022 по 15.08.2022 в сумі 283 817,38 грн з врахуванням податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 21.08.2023 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська насосна техніка» про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку з огляду на те, що спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 скасовано ухвалу Господарського суду Сумської області від 21.08.2023 у справі № 920/967/23. Справу № 920/967/23 передано для вирішення питання про відкриття провадження у справі до Господарського суду Сумської області.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 27.02.2024 позов задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська насосна техніка» «про припинення трудового договору» від 30.09.2022 №60-ВК в частині звільнення ОСОБА_1 з посади фінансового директора та поновити ОСОБА_1 з 01.10.2022 на посаді фінансового директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська насосна техніка». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська насосна техніка» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.10.2022 по 11.01.2023 в сумі 462 910, 70 грн з врахуванням податків, зборів та інших обов`язкових платежів, 8 052, 00 грн судового збору та 30 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумська насосна техніка» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 27.02.2024 у справі №920/967/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не доведено обставини, які б підтверджували наявність порушення суб`єктивного права позивача.

Апелянт зазначив, що у справі відсутні будь-які підстави для висновку про порушення суб`єктивних прав позивача, оскільки саме за заявою позивача про звільнення за угодою сторін від 30.09.202 було видано оскаржуваний наказ та внесено запис до трудової книжки позивача про звільнення на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України. Суд першої інстанції не розглянув поведінку позивача через призму ст.ст. 3, 13, 92 ЦК України, не застосував вказані норми права в умовах очевидної необхідності перевірити добросовісність позивача.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська насосна техніка» та призначено до розгляду на 01.05.2024.

22.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Позивач зазначив, що відповідач перевищив свої повноваження, безпідставно без додержання законодавчо визначеної процедури прийняв незаконне рішення (наказ) про звільнення позивача з займаної посади, чим порушив його корпоративні права на управління товариством, а отже допустив порушення суб`єктивних прав позивача.

29.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої останній зазначив, що позивач, будучи учасником товариства, міг вимагати скликання Загальних зборів учасників щодо питання припинення своїх повноважень відповідно до п. 3.3 Статуту товариства, але не скористався цією можливістю.

Представник позивача у судовому засіданні 01.05.2024 заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив суд рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представники відповідача у судовому засіданні 01.05.2024 підтримали доводи апеляційної скарги, просили суд її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 , починаючи з 01.05.2016, займав посаду фінансового директора Товариства з обмеженою відповідальність «Сумська насосна техніка», є співзасновником Товариства.

Наказом генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська насосна техніка» від 30.09.2022 за № 60-ВК ОСОБА_1 звільнено з посади директора фінансового за угодою сторін за п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Позивач, не погоджуючись з прийняти рішенням, зазначив, що оскільки позивач є учасником Товариства у статутному капіталі з розміром частки 10%, отже при вирішенні питання про припинення повноважень фінансового директора, яку він займав, генеральний директор мав необхідність скликати загальні збори учасників Товариства, запросити позивача і рішенням загальних зборів учасників Товариства вирішити це питання.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГК України товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

За частиною першою статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з частиною третьою статті 167 ГК України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.

Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини 1, 2 ст. 97 ЦК України).

За змістом статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені, або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Також у статті 28 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» закріплено, що органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

У відповідності до частин 1-8 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є «директор», якщо статутом не передбачена інша назва. Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад. Назвою колегіального виконавчого органу є «дирекція», а його голови - «генеральний директор», якщо статутом не передбачені інші назви. Обрання членів колегіального виконавчого органу та його голови здійснюється голосуванням щодо кожного кандидата окремо, якщо статутом не передбачено обрання членів виконавчого органу та його голови списком, кумулятивним голосуванням чи в іншому порядку. Для прийняття рішень з питань, які віднесені до компетенції виконавчого органу, але виходять за межі звичайної щоденної діяльності товариства, голова колегіального виконавчого органу зобов`язаний скликати засідання виконавчого органу. Статутом товариства можуть встановлюватися обмеження щодо суми, типу, предмета правочинів, для прийняття рішення щодо яких голова колегіального виконавчого органу має скликати засідання виконавчого органу товариства. Порушення вимог цієї частини головою виконавчого органу є підставою для розірвання з ним цивільно-правового або трудового договору (контракту). Рішення колегіального виконавчого органу приймаються більшістю голосів усіх його членів. Статут товариства може містити перелік питань, прийняття рішення щодо яких вимагатиме більшої кількості голосів.

Корпоративні права учасників товариства є об`єктом визначеного статтею 13 Конституції України захисту, зокрема, у спосіб, що передбачений частиною третьою статті 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

У мотивувальній частині Рішення № 1-рп/2010 Конституційного Суду України від 12 січня 2010 року у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України зазначено, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності.

За змістом положень частини третьої статті 99 ЦК України компетентному (уповноваженому) органу товариства надано право припиняти повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав чи без зазначення жодних підстав.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Загальними зборами учасників 11.06.2020 затверджена редакція Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська насосна техніка», яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі Статут).

Відповідно до розділу 2 Статуту у Товаристві створені наступні органи управління: Вищий орган Товариства: Загальні збори учасників Товариства (Загальні збори); Виконавчий орган Товариства: Дирекція; Контролюючий орган Товариства: Ревізійна комісія; Вища посадова особа Товариства: Генеральний директор.

Згідно з пунктами 6.1, 6.2 Статуту Товариства управління поточною діяльністю здійснює Дирекція, яка призначається загальними зборами учасників Товариства. З членами Дирекції укладається трудовий контракт, який підписується від імені Товариства головою загальних зборів учасників Товариства. Дирекція складається з: Генерального директора; Директора; Комерційного директора; Фінансового директора; Директора з розвитку та виробництва.

Повноваження генерального директора Товариства передбачені пунктом 6.4 Статуту, відповідно до якого він виконує загальне керівництво Дирекцією, йому безпосередньо підзвітні члени дирекції, він розробляє плани стратегічного розвитку Товариства та вносить їх на затвердження Загальних зборів, формує правила корпоративної етики Товариства.

На підставі п. 4.2.6. Статуту до компетенції загальних зборів Товариства належить обрання та припинення, у тому числі достроково, повноважень членів Дирекції, встановлення розміру їх винагороди.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що генеральний директор як виконавчий орган Товариства був зобов`язаний скликати загальні збори учасників шляхом надіслання їм повідомлення із зазначенням дати, часу, місця проведення зборів і порядку денного, однак не вчинив таких дій, чим порушив процедуру звільнення члена виконавчого органу Товариства. Враховуючи,що звільнення позивача відбулося з порушенням установленого законом порядку, суд першої інстанції поновив позивача на попередній роботі.

Колегія суддів не погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Так, судом першої інстанції вірно вказано, що статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбаченому трудовим законодавством (ст. 2, 36, 40, 41 КЗпП України).

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст. 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Водночас, судом першої інстанції не враховано, що підставою видання оскаржуваного наказу № 60-ВК від 30.09.2022 була заява позивача - ОСОБА_1 , відповідно до якої останній просив звільнити його за угодою сторін.

Угода сторін передбачає домовленість між працівником та роботодавцем про час та умови звільнення. Ініціатором звільнення може бути як працівник, так і роботодавець. Відкликання працівником заяви про звільнення за угодою сторін не передбачене.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтею 15 ЦК України внормовано, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Необхідною умовою для надання особі судового захисту є встановлення судом, чи дійсно особа має порушене відповідачем право (інтерес). Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (Постанови Верховного Суду від 07.02.2023 по справі № 905/125/20, від 12.02.2024 по справі № 753/8086/21).

Так, позивачем жодним чином не обґрунтовано порушення його законних прав чи інтересів відповідачем, з огляду на те, що звільнення за угодою сторін було ініційовано ним.

Колегія суддів звертає увагу, що ВП ВС в постанові від 06.09.2023 по справі № 127/27466/20 виснувала, що оскільки керівник (директор) товариства є виконавчим органом юридичної особи, звільнення (зміна) якого повинне супроводжуватися прийняттям (призначенням) нового директора, його право на звільнення кореспондує визначеному статтею 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» обов`язку скликати загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення (поштовим відправленням з описом вкладення) про це кожному учаснику товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників із зазначенням дати, часу та місця проведення, а також порядку денного, в якому одним з питань (або єдиним питанням) буде розгляд заяви керівника про звільнення. Тобто для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства повинен не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та подати / надіслати її роботодавцю, а й за власною ініціативою як виконавчий орган товариства скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких поставити питання щодо свого звільнення, або ініціювати таке звільнення, якщо скликання загальних зборів віднесено до компетенції іншого органу / посадової особи товариства.

Особливий порядок звільнення директора товариства чинне законодавство пов`язує з необхідністю належного управління товариством, адже у разі звільнення директора, який є одноособовим виконавчим органом, товариство лишається без органу управління, на який законом покладено керівництво поточною діяльністю товариства, вчинення дій від його імені без довіреності, а звільнення директора без призначення іншої особи на цю посаду може призвести до блокування діяльності товариства.

Однак, в даній справі позивач хоч і був членом дирекції, проте управління Товариством здійснювалося ним не одноособово, а у складі виконавчого органу - Дирекції, а поточне управління згідно Статуту здійснюється Генеральним директором. Відтак для вирішення питання про звільнення члена виконавчого органу за власним бажанням в контексті управління Товариством (ризику блокування діяльності Товариства) скликання загальних зборів передбачене п. 4.2.6 Статуту Товариства не було необхідним, оскільки дія згаданої норми Статуту не поширюється на випадки добровільного врегулювання (звільнення працівника за власним бажанням) трудових відносин позами межами реалізації функцій корпоративного управління.

Поряд з цим оцінюючи посилання позивача на порушення його корпоративних прав колегія суддів погоджується з доводами відповідача щодо не звернення позивача з ініціативою про проведення загальних зборів з питання звільнення його з посади фінансового директора.

Таким чином, позивачем не доведено порушення Генеральним директором корпоративних та трудових прав позивача.

Беручи до уваги викладене, враховуючи те, що позивачем не доведено порушення його прав та законних інтересів внаслідок видання наказу № 60-ВК від 30.09.2022, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу ТОВ «Сумська насосна техніка» № 60-ВК від 30.09.2022 в частині звільнення ОСОБА_1 з посади фінансового директора.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу ТОВ «Сумська насосна техніка» № 60-ВК від 30.09.2022 вимоги про поновлення ОСОБА_1 з 01.10.2022 на посаді фінансового директора та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 283 817, 38 грн як похідні вимоги, теж не підлягають задоволенню.

Крім того, колегія суддів зазначає, що ВП ВС виснувала, що вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати, тобто виконувати трудову функцію. Вимушений прогул відбувається виключно за наявності вини роботодавця, який незаконно звільнив найманого працівника (Постанова ВП ВС від 08.02.2022 по справі № 755/12623/19)

Водночас, в даній справі звільнення позивача відбулося з його ініціативи, що вбачається із заяви від 30.09.2022, а отже звернення позивача з вимогою про стягнення середнього заробітку через 1 рік після звільнення, свідчить про недобросовісну поведінку останнього.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

Враховуючи вказане, колегія суддів погоджується із доводами апелянта та приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська насосна техніка», скасування рішення суду першої інстанції від 27.02.2024 та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська насосна техніка» на рішення Господарського суду Сумської області від 27.02.2024 у справі № 920/967/23 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 27.02.2024 у справі № 920/967/23 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська насосна техніка» (40020, Сумська область, м. Суми, вул. Ковпака, 4/1; код ЄДРПОУ 37283133) 12 078, 00 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду Сумської області.

5. Матеріали справи № 920/967/23 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Гаврилюк

Дата складення повного тексту 09.05.2024