Постанова

від 24.10.2023 по справі 910/18342/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2023 р. Справа№ 910/18342/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Коробенка Г.П.

Агрикової О.В.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Отченаш Анжеліки Віталіївни

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 (повний текст складено 01.08.2023)

у справі №910/18342/19 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Соммельє"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВА ФОРВАРДІНГ"

та фізичної особи-підприємця Отченаш Анжеліки Віталіївни

про відшкодування збитків 1 339 972,27 грн,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26 липня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Отченаш Анжеліки Віталіївни про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 31.08.2020 у справі №910/18342/19 таким, що не підлягає виконанню.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, фізична особа-підприємець Отченаш Анжеліка Віталіївна подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та визнати наказ Господарського суду міста Києва №910/18342/19 від 31.08.2020 таким, що не підлягає виконанню.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам, оскільки першу заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню подавав позивач, з метою отримання двох наказів на кожного із боржників; в ході виконання виконавчого провадження ВП 63146043 з відповідача 2 було стягнуто 5651,93 грн та 565,19 грн основної винагороди, що є належним виконанням боржником зобов`язання і судом не вирішувалось питання щодо повернення боржнику цих коштів, тому безпідставне повторне видання судом нового виконавчого документа за тим же судовим рішенням на цю ж суму, без урахування стягнутого, є порушенням прав апелянта і підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Учасники справи належним чином повідомлялись про розгляд апеляційної скарги в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвал суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронних листів.

Неявка представників сторін у судове засідання, відповідно до ч. 12 ст.270 ГПК України, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Соммельє" звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВА ФОРВАРДІНГ" та Фізичної особи-підприємця Отченаш Анжеліки Віталіївни про солідарне стягнення з них 1 339 972,27 грн в якості відшкодування вартості фактично завданих збитків внаслідок втрати вантажу по Договору транспортного експедирування вантажних перевезень у міжнародному сполученні.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08 липня 2020 року (повний текст складений 16.07.2020), яке не оскаржувалось та набрало законної 07.08.2020, позов було задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВА ФОРВАРДІНГ" та Фізичної особи-підприємця Отченаш Анжеліки Віталіївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Соммельє" відшкодування збитків у розмірі 1 339 972,27 грн та 20 099,58 грн судового збору.

Клопотанням від 13.08.2020 позивач просив суд видати йому накази на виконання зазначеного рішення (щодо кожного з відповідачів).

31 серпня 2020 року Господарський суд міста Києва видав один наказ на примусове виконання рішення, зі строком пред`явлення до виконання до 07.08.2023, в якому одночасно вказав двох боржників.

Наказ був пред`явлений позивачем до примусового виконання і постановою приватного виконавця Бурко А.М. 25.09.2020 було відкрито виконавче провадження №63146043 щодо боржника - Отченаш Анжеліки Віталіївни.

Постановою приватного виконавця Бурко А.М. від 02.09.2022 виконавчий документ (наказ від 31.08.2020) було повернуто стягувачу (позивачу) у зв`язку із не здійсненням ним авансування витрат виконавчого провадження.

На зворотному боці оригіналу наказу міститься відмітка про те, що за ним було стягнуто 5651,93 грн боргу та 565,19 грн основної винагороди.

09 вересня 2022 року позивач звернувся до суду із заявою про видачу замість наказу від 31.08.2022 двох виконавчих документів щодо кожного з відповідачів окремо.

Листом від 13.09.2022 суд першої інстанції повідомив позивачу про неможливість повторної видачі оригіналів виконавчих документів та процитував положення частин 1, 2 статті 328 ГПК України.

30 вересня 2022 року позивач подав заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, в якій просив визнати наказ від 31.08.2020 таким, що не підлягає виконанню та видати замість нього два виконавчих документа.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19 жовтня 2022 року заяву позивача задоволено, визнано наказ від 31.08.2020 таким, що не підлягає виконанню, та видано позивачу накази про примусове виконання рішення про солідарне стягнення з відповідача 1 та відповідача 2 на користь позивача 1 334 320 грн 34коп. боргу та 20 099 грн 58 грн. судового збору.

При цьому суд виходив з того, що при виготовлені наказу від 31.08.2020 помилково вказано одразу двох боржників в одному наказі, що унеможливлює його виконання, а тому наказ має бути визнаним таким, що не підлягає виконанню, та, враховуючи часткове виконання наказу, необхідно видати два окремі накази зі зменшеною сумою боргу.

На підставі вказаної ухвали 19.10.2022 Господарським судом міста Києва були видані два накази із зазначенням окремо боржником кожного з відповідачів, та з встановленням строку пред`явлення їх до виконання до 19.10.2025.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26 січня 2023 року апеляційну скаргу Отченаш Анжеліки Віталіївни було задоволено. Скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 19 жовтня 2022 року. Відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Соммельє" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

При цьому апеляційний господарський суд виходив із того, що у даній справі відсутні підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, оскільки наказ було видано на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, в строк, встановлений для пред`явлення наказу до виконання, зміст наказу відповідає резолютивній частині рішення суду, наказ не був виданий помилково, а обов`язок боржників не відсутній.

Натомість, при оформлені наказу і його видачі судом першої інстанції була допущена помилка (вказано два боржника в одному наказі, замість видачі двох наказів щодо кожного з боржників) і вказана помилка підлягає виправленню шляхом виключення з наказу від 31.08.2020 інформації щодо боржника - відповідача 1 (ТОВ "ВІВА ФОРВАРДІНГ"), оскільки вказаний наказ вже перебував на примусовому виконанні щодо стягнення з боржника - відповідача 2 (ФОП Отченаш Анжеліки Віталіївни), а також шляхом видачі другого наказу - із зазначенням боржником відповідача 1 (ТОВ "ВІВА ФОРВАРДІНГ").

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 було вирішено:

- заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Соммельє" про виправлення помилки в наказі від 31.08.2020 у справі №910/18342/19 - задовольнити.

- виправити помилку, допущену в наказі Господарського суду міста Києва від 31.08.2020 у справі № 910/18342/19 шляхом виключення з наказу від 31.08.2020 інформації щодо боржника - відповідача 1 (ТОВ "ВІВА ФОРВАРДІНГ").

- дану ухвалу вважати невід`ємною частиною наказу Господарського суду міста Києва від 31.08.2020 у справі № 910/18342/19.

- видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Соммельє" наказ від 31.08.2020 у справі №910/18342/19 про примусове виконання рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВА ФОРВАРДІНГ" (вул. Кулібіна, буд. 4/2, оф. 7, м. Київ, 03062; код ЄДРПОУ 41880679) відшкодування збитків у розмірі 1 339 972 грн. 27 коп. та 20 099 грн.58 коп. судового збору. 22.03.2022 на підставі вказаної ухвали Господарським судом міста Києва був виданий наказ від 22.03.2022 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2020, в якому боржником зазначене Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІВА ФОРВАРДІНГ".

23.05.2023 відповідач 2 подала до Господарського суду міста Києва заяву, у якій просила зупинити виконавче провадження, витребувати наказ у приватного виконавця Валявського О.А., визнати наказ Господарського суду міста Києва від 31.08.2020 таким, що не підлягає виконанню.

Заява мотивована тим, що 18.04.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Валявським О.А. було відкрито виконавче провадження ВП №71597666 на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 31.08.2020 про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача відшкодування збитків у розмірі 1 339 972,27 грн та 20 099,58 грн судового збору, однак у виконавчому провадженні ВП №63146043 з боржника - ФОП Отченаш А.В. вже було стягнуто 5651,93 грн боргу та 565,19 грн основної винагороди, що встановлено ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2022, у той же час Господарським судом видано судовий наказ на стягнення в розмірі 1 339 972,27 грн без зменшення на суму 5651,93 грн.

За наслідками розгляду вказаної заяви відповідача, суд першої інстанції у оскаржуваній ухвалі прийшов до висновку про відсутність підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу від 31.08.2020 у даній справі.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Зазначені конституційні принципи знайшли своє відображення у статтях 18, 316 ГПК України, які кореспондуються з частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", і якою встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08 липня 2020 року (повний текст складений 16.07.2020), яке не оскаржувалось та набрало законної 07.08.2020, позов було задоволено повністю, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВА ФОРВАРДІНГ" та Фізичної особи-підприємця Отченаш Анжеліки Віталіївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Соммельє" відшкодування збитків у розмірі 1 339 972,27 грн та 20 099,58 грн судового збору.

Частиною 5 статті 327 ГПК України встановлено, що якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів чи проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях чи рішенням передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька наказів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Рішенням суду у даній справі збитки було стягнуто солідарно з обох відповідачів, отже, видачі підлягали два окремі накази із зазначенням одного стягувача (позивача) і одного з боржників (відповідачів), однак при видачі наказу від 31.08.2020 судом першої інстанції було допущено помилку, видано лише один наказ та зазначено одночасно обох відповідачів, як боржників.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 зазначену помилку було виправлено шляхом виключення з наказу від 31.08.2020 інформації щодо боржника - відповідача 1 (ТОВ "ВІВА ФОРВАРДІНГ") та видачі позивачу наказу про примусове виконання рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВА ФОРВАРДІНГ" присуджених за рішенням суду сум.

Таким чином, наразі є два накази, виданих на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08 липня 2020 року, щодо кожного із боржників окремо, зокрема, від 31.08.2020, боржником за яким є ФОП Отченаш А.В, та від 22.03.2023, боржником за яким є ТОВ "ВІВА ФОРВАРДІНГ, що відповідає наведеним положенням статті 327 ГПК України.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що право на доступ до суду включає право на своєчасне виконання рішення (див. рішення у справі "Трихліб проти України", заява №58312/00, пп. 25 - 32, від 20 вересня 2005 року, у справі "Іммобіліаре Саффі проти Італії", заява №22774/93, ЄСПЛ 1999-V, п. 66).

Згідно частин 1, 2 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Частиною 4 зазначеної статті встановлено, що про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

У постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №755/15479/15-ц наголошено, що підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Таким чином, в межах розгляду заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідач 2 у заяві, яка подана до суду першої інстанції, вважала, що наказ від 31.08.2020 не підлягає виконанню повністю, оскільки при первісному примусовому виконанні рішення з неї вже було стягнуто 5651,93 грн боргу і зазначена у наказі сума не відповідає дійсному розміру залишку заборгованості.

Однак, вказані обставини не можуть бути підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, оскільки часткове погашення заборгованості відбулось не добровільно, а при першому примусовому виконанні рішення суду, про що міститься відповідна відмітка на зворотному боці оригіналу наказу, що встановлено постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 у даній справі, отже при новому примусовому виконанні рішення суду на підставі вказаного наказу, приватним виконавцем має бути враховано стягнення вказаної суми при попередньому примусовому виконанні.

Таким чином, доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та прийнята відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні. Отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а судові витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.287 ГПК України ухвали суду першої інстанції про відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, після їх перегляду в апеляційному порядку не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Отченаш Анжеліки Віталіївни залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 26 липня 2023 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 24.10.2023.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Г.П. Коробенко

О.В. Агрикова