Постанова

від 25.10.2023 по справі 495/6903/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4240/23

Справа № 495/6903/21

Головуючий у першій інстанції Шевчук Ю. В.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Кострицького В.В., Стахової Н.В.,

з участю секретаря Виходець А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Шор Хаус» на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 вересня 2021 року, постановлену під головуванням судді Шевчук Ю.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

в с т а н о в и в:

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали до суду заяву про затвердження мирової угоди, за умовами якої домовились про наступне:

ОСОБА_2 передає в рахунок погашення боргу в розмірі 160 297 тисяч доларів США за договором позики від 05.12.2005 року, в порядку ст. 600 ЦК України, а ОСОБА_1 приймає у власність земельні ділянки: кадастровий номер 5120885100:01:002:0084 площею 6,5998га, 5120885100:01:002:0087 площею 6,6003 га, (земельні ділянки перебувають на території Миколаївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області) масив № НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які належать ОСОБА_2 ,згідно заповіту від 25.11.2009 року, ВМК №949871 та фактично прийнятій спадщині згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі (№ витягу 61435155) на земельні ділянки загальною площею 13,20 га.

Визнати право власності на земельні ділянки кадастровий номер 5120885100:01:002:0084 площею 6,5998 га, кадастровий номер 5120885100:01:002:0087 площею 6,6003 га (земельні ділянки перебувають на території Миколаївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області) масив № НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належать ОСОБА_2 згідно заповіту від 25.11.2009 року ВМК№949871 та фактично прийнятій спадщині, згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі (№ витягу 61435155), спадкова справа №66318733 на земельну ділянку загальною площею 13,20 га за ОСОБА_1

1. ОСОБА_1 заявляє, що з моменту підписання та затвердження даної мирової угоди Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області та у випадку її належного виконання, не матиме жодних майнових претензій до ОСОБА_2 .

2. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб (ч. 1 ст. 207 ЦПК України).

3. Сторони стверджують, що ця мирова угода не суперечить їх інтересам та не порушує їх майнових чи немайнових прав, а також прав будь-яких третіх осіб.

4. Сторони стверджують, що наслідки закриття провадження по справі, передбачені ч. 2 ст. 256 ЦПК України, їм відомі та зрозумілі.

5. Дана мирова угода складена у трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких зберігається в матеріалах цивільної справи, а два інші передаються сторонам, які підписали мирову угоду.

6. Добровільність складання цієї мирової угоди, сторони скріпляють власноручними підписами.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 вересня 2021 року визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , згідно якої сторони дійшли наступної домовленості:

ОСОБА_2 передає в рахунок погашення боргу в розмірі 160 297 тисяч доларів США за договором позики від 05.12.2005 року, в порядку ст. 600 ЦК України, а ОСОБА_1 приймає у власність земельні ділянки кадастровий номер 5120885100:01:002:0084 площею 6,5998 га, 5120885100:01:002:0087 площею 6,6003 га, (земельні ділянки перебувають на території Миколаївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області) масив№ НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить ОСОБА_2 , згідно заповіту від 25.11.2009 року, ВМК№949871 та фактично прийнятій спадщині згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі (№ витягу 61435155) на земельні ділянки загальною площею 13,20 га.

Визнано право власності на земельні ділянки кадастровий номер 5120885100:01:002:0084 площею 6,5998га, кадастровий номер 5120885100:01:002:0087 площею 6,6003га (земельні ділянки перебувають на території Миколаївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області) масив № НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить ОСОБА_2 згідно заповіту від 25.11.2009 року ВМК№949871 та фактично прийнятій спадщині, згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі(№ витягу 61435155) спадкова справа№66318733 на земельну ділянку загальною площею 13,20 га за ОСОБА_1 .

1. ОСОБА_1 заявляє, що з моменту підписання та затвердження даної Мирової угоди Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області та у випадку її належного виконання, не матиме жодних майнових претензій до ОСОБА_2 .

2. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб (ч. 1 ст. 207 ЦПК України).

3. Сторони стверджують, що ця Мирова угода не суперечить їх інтересам та не порушує їх майнових чи немайнових прав, а також прав будь-яких третіх осіб.

4. Сторони стверджують, що наслідки закриття провадження по справі, передбачені ч. 2 ст. 256 ЦПК України, їм відомі та зрозумілі.

5. Дана мирова угода складена у трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких зберігається в матеріалах цивільної справи, а два інші передаються сторонам, які підписали Мирову угоду.

6. Добровільність складання цієї Мирової угоди, Сторони, скріпляють власноручними підписами.

Не погодившисьзухвалоюсуду,ТОВ«Шор Хаус»,яке небуло залученодо участіу справі,однак вважає,що оскаржуванаухвала порушуєйого права,звернулося досуду запеляційною скаргою,в якійпросить ухвалусуду скасувати,направити справудо судупершої інстанціїдля продовженнярозгляду,посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

У обґрунтуванні своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що постановляючи ухвалу про затвердження мирової угоди та закриваючи провадження у справі без участі стягувача за відкритим на той момент виконавчим провадженням, суд першої інстанції не пересвідчився, що укладена між сторонами мирова угода стосується лише прав та обов`язків сторін та предмета позову, та не порушує права і законні інтереси інших осіб, зокрема ТОВ «Шор Хаус», та не вирішив питання про залучення товариства до участі у справі, дійшовши передчасного висновку про наявність підстав для задоволення заяви.

У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без розгляду, оскільки доводи апеляційної скарги не містять підстав та доказів для її скасування, так як вважає, що права ТОВ «Шор Хаус» жодним чином не порушені.

Протоколом автоматизованого розподілу від 02 грудня 2022 року визначений склад колегії суддів під головуванням судді Приходько Л.А. для розгляду справи (а.с. 187 т. 1).

Ухвалою Одеськогоапеляційного судвід 16січня 2023року провадженняу справіза апеляційноюскаргою ТОВ«Шор Хаус» було відкрито (а.с. 199-200 т. 1).

Ухвалою Одеського апеляційного суд від 24 січня 2023 року справа призначена до розгляду.

Відповідно до протоколу повторного розподілу справи за допомогою автоматизованої системи документообігу суду від 16 червня 2023 року цивільна справа передана головуючому-судді (суддя-доповідач) Комлевій О.С., для подальшого розгляду, у зв`язку із достроковим закінчення відрядження судді Херсонського апеляційного суду Приходько Л.А., згідно з рішенням Вищої ради правосуддя № 567/0/15-23 від 30 травня 2023 року (зі змінами, відповідно до рішення № 572/0/15-23 від 31 травня 2023 року) (а.с. 46 т. 2).

Відповідно до протоколу повторного розподілу справи за допомогою автоматизованої системи документообігу суду від 30 червня 2023 року цивільна справа передана головуючому-судді (суддя-доповідач) Комлевій О.С. зі складом колегії суддів, з урахуванням навантаження на суддів Одеського апеляційного суду (а.с. 50 т. 2).

Ухвалою Одеськогоапеляційного судувід 24липня 2023року цивільнасправа заапеляційною скаргоюТОВ«Шор Хаус» прийнята до провадження та призначена до розгляду на 25 жовтня 2023 року (а.с. 51 т. 2).

Представник ТОВ«Шор Хаус», ОСОБА_2 в судовезасідання,призначенена 25 жовтня 2023 року не з`явилися, були сповіщені належним чином (а.с. 53, 56 т. 2).

Від директора ТОВ «Шор Хаус» - Бут І.О. до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутністю представника (а.с. 64-65 т. 2).

Заяв, або клопотань про відкладення розгляду справи від учасників справи до суду не надходило.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, явка яких не визнавалась судом обов`язковою.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення адвоката Татар В.Г., представника ОСОБА_1 , перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України,судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам закону з огляду на наступне.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про визнання мирової угоди, суд першої інстанції виходив з того, що мирова угода укладена в інтересах сторін і розв`язує спір між ними, тому суд вважав, що вона підлягає визнанню, а провадження у справі закриттю.

Проте, колегія суддів не може погодитися із таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 7 ст. 49 ЦПК України, сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 207 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

За своєю правовою природою мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах погоджених сторонами та є завершенням судового провадження, свідчить про врегулювання судового спору між сторонами.

Затверджена судом мирова угода за своєю правовою природою є правочином, який за загальними принципами цивільного законодавства, має бути виконаний за правилами статей 509, 525, 526 ЦК України.

Визнанням мирової угоди суд засвідчує відповідність умов цієї угоди вимогам закону та дотримання балансу законних прав та інтересів сторін, дотримання вимог (принципу) справедливості судового рішення у спосіб визначений в умовах мирової угоди.

При визнанні мирової угоди цивільний процесуальний закон покладає на суд обов`язок перевірити чи не суперечать умови мирової угоди закону, чи не порушують такі умови права, свободи та інтереси інших осіб, чи не суперечать дії законного представника однієї із сторін мирової угоди інтересам особи, яку він представляє, чи мають представники сторін відповідні повноваження на укладення мирової угоди та роз`яснити сторонам наслідки визнання мирової угоди.

Таким чином, виходячи із змісту статті 207 ЦПК України укладена в цивільному процесі мирова угода породжує права та обов`язки для осіб не тільки процесуальні, а й матеріальні. Тому мирова угода має матеріальний зміст, укладається і затверджується судом у відповідності до вимог не лише цивільного процесуального права, а й з урахуванням цивільного права.

Відповідно до статті 208 ЦПК України, виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою.

Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Так, звертаючись до суду із вказаною апеляційною скаргою ТОВ «Шор Хаус» посилалося на те, що при затвердженні мирової угоди, судом порушено процесуальні права ТОВ «Шор Хаус», однак судом не було залучено його до участі.

Зокрема, в обґрунтування зазначеного, апелянт зазначає, що ТОВ «Шор Хаус» є правонаступником ПАТ «Марфін Банк», який укладав кредитний договір №366/F від 09.03.2006р. із ОСОБА_2 , тому апелянт вважає, що дана справа стосується безпосередньо прав ТОВ «Шор Хаус», як кредитора.

Отже, з наведеного вбачається, що ТОВ «Шор Хаус» є кредитором ОСОБА_2 , тому розгляд справи, у якій є затверджена мирова угода, неможливий без залучення його до розгляду у справі, права якого затвердженням мирової угоди можуть бути порушені.

При визнанні мирової угоди цивільний процесуальний закон покладає на суд обов`язок перевірити, чи не суперечать умови мирової угоди закону, чи не порушують такі умови права, свободи та інтереси інших осіб.

Суд першої інстанції не перевірив вказані обставини та постановив ухвалу про затвердження мирової угоди без врахування можливих наслідків щодо порушення прав та інтересів інших осіб.

Окрім того, колегія суддів також вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, у якому просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь заборгованість за договором позики у загальному розмірі 160297 доларів США.

06 вересня 2021 року до суду надійшла спільна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про затвердження умов мирової угоди та закриття провадження у справі.

Того ж дня укладена мирова угода між сторонами спору була затверджена ухвалою суду, а провадження у справі закрито.

З матеріалів справи вбачається, що на час укладення сторонами мирової угоди, яка була затверджена оскаржуваною ухвалою суду, у матеріалах справи були відсутні будь-які правовстановлюючі документи, які б свідчили про те, що спірні земельні ділянки із кадастровими номерами 5120885100:01:002:0084, 5120885100:01:002:0087, які розташовані на території Миколаївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області належить ОСОБА_2 на праві власності.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України лише власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Отже, суд першої інстанції, затверджуючи мирову угоду та фактично визнаючи право власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_1 , не з`ясував на якій правовій підставі оспорювані земельні ділянки ОСОБА_3 .

Зокрема, судом першої інстанції не було встановлено чи наділений ОСОБА_2 правом власності на спірні об`єкти нерухомості, оскільки сторонами у справі не надано жодних доказів про наявність у відповідача будь-яких майнових прав на земельні ділянки із кадастровими номерами 5120885100:01:002:0084, 5120885100:01:002:0087, які розташовані на території Миколаївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а відтак підлягає скасуванню, із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги про залучення ТОВ «Шор Хаус» до участі у справі, колегія суддів вважає такими, що задоволенню на стадії апеляційного перегляду не підлягають, з підстав того, що апеляційним судом розглядається справа за апеляційною скаргою ТОВ «Шор Хаус», одним з доводів якої є незалучення до участі особи, чиїх прав та інтересів стосується оскаржуване рішення, а тому, колегія суддів приходить висновку, що при новому розгляді справи у суді першої інстанції, суду необхідно розглянути питання про долучення ТОВ «Шор Хаус» до участі у справі в якості третьої особи.

У відповідності до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки, судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції з передачею справи для продовження розгляду до цього ж суду, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 368,374, 376, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Шор Хаус» задовольнити частково.

Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 вересня 2021року скасувати, а цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 простягнення боргуза договоромпозикинаправити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 26 жовтня 2023 року.

Головуючий

---

О.С. Комлева

Судді

---

В.В. Кострицький

---

Н.В. Стахова