ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
25 жовтня 2023 року Справа 160/27494/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфанова О.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Лікарсько-консультативної комісії при комунальному некомерційному підприємстві "Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №5" Дніпровської міської ради про зобов`язання вчинити дії -
УСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Лікарсько-консультативної комісії при комунальному некомерційному підприємстві "Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №5" Дніпровської міської ради в якій позивач просить:
зобов`язати лікарсько-консультативну комісію при КНП Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №5 ДМР внести до протоколу №95 засідання від 06.04.2023 року щодо встановлення інвалідності підгрупи А ОСОБА_2 дані про наявність у неї вираженого порушення функції організму та обмеження життєдіяльності дитини по критерію самообслуговування, що полягає у регулярній потребі в допомозі інших осіб з використанням медичного інструменту та медичних приладів та залежності від постійного стороннього нагляду;
зобов`язати лікарсько-консультативну комісію при КНП Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №5 ДМР переглянути своє рішення від 06.04.2023 року щодо надання ОСОБА_3 статусу дитини з інвалідністю підгрупи А з урахуванням даних оновленого протоколу №95 від 06.04.2023 року та керуючись про цьому критеріями Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого Постановою КМУ №917 від 21.11.2013 р. Деякі питання встановлення інвалідності дітям.
Згідно ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
За визначенням, що міститься в п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Зміст позову складають два елемента - підстава та предмет позову. Підставою адміністративного позову є юридичні факти, на яких позивач обґрунтовує свої позовні вимоги до відповідача, тобто юридичні факти, з наявністю або відсутністю яких закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Зазначення підстави позову сприяє встановленню спірних правовідносин та можливості прийняття справи до провадження суду. Предметом позову є та конкретна матеріально-правова вимога до відповідача, яка випливає із спірного матеріального публічно-правового відношення та з приводу якої адміністративний суд має прийняти рішення.
Способи захисту порушених прав фізичної та юридичної особи у сфері публічно-правових відносин визначаються статтею 5 КАС України.
Так, згідно із частиною першою вказаної статті кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Наведене узгоджується з повноваженнями суду при вирішенні справи. Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Отже, для прийняття рішення про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії суд неодмінно повинен встановити факт його бездіяльності та констатувати її протиправний характер внаслідок порушення прав, свобод та інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень.
Відтак, вимогам зобов`язального характеру повинні передувати вимоги щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності особи, яку визначено позивачем в якості відповідача.
Слід зазначити, що вимогам зобов`язального характеру щодо зобов`язання відповідача вчинити дії повинні передувати вимоги про визнання протиправними рішень, дій або бездіяльності відповідача. Відтак, позивачеві необхідно визначитись з питанням щодо заявлених позовних вимог - щодо вчинення протиправних дій, бездіяльності чи прийняття відповідачем протиправних рішень, що є передумовою застосування заявлених позивачем вимог зобов`язального характеру.
Отже, в існуючому вигляді заявлені позивачем вимоги не відповідають нормам процесуального права, зокрема п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, та потребують уточнення.
Ще більшої ваги такі недоліки набувають з огляду на положення ч. 2 ст. 9 КАС України, відповідно до яких суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
При цьому варто зазначити, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
Цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Крім того, позовна заява не містить обгрунтувань позовних вимог, оскільки містить лише посилання на норми законодавства щодо визначення видів порушень функцій організму, ступені їх вираження, проте не містить обгрунтувань в частині обов`язку у відповідача визначення певних обставин в протоколі та можливості переглянути своє рішення.
Згідно частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Лікарсько-консультативної комісії при комунальному некомерційному підприємстві "Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №5" Дніпровської міської ради про зобов`язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали та усунути недоліки позовної заяви, а саме:
зазначити, які протиправні рішення, дії чи бездіяльність вчинені відповідачем та надати обґрунтування таким вимогам;
надати обґрунтування позовним вимогам зобов`язального характеру.
Недоліки, що стосуються оформлення позовної заяви мають бути усунуті шляхом подання позовної заяви для суду та копії для відповідача.
У випадку направлення документів на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху поштою, направити відповідне повідомлення на електронну пошту суду з відповідними підтверджуючими документами.
Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суддя О.В. Єфанова
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.10.2023 |
Оприлюднено | 30.10.2023 |
Номер документу | 114459051 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо соціального захисту (крім соціального страхування), з них |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Єфанова Ольга Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Єфанова Ольга Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Єфанова Ольга Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Єфанова Ольга Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні