Постанова

від 25.10.2023 по справі 640/21773/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/21773/22 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Кобаля М.І., Костюк Л.О.,

при секретарі судового засідання Кузьмич М.Б.,

за участі: представника відповідача - Познякової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бренд Проперті» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бренд Проперті» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва (надалі передано до Київського окружного адміністративного суду) з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.08.2022 №0064220705.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету за січень 2022 року, згідно акту № 3568/10-36-07-05/73479830, ГУ ДПС у Київській області дійшло висновку про порушення позивачем п. 200.1, пп. «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України з урахуванням вимог п. 200.14 статті 200 Податкового кодексу України. На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, у якому повідомлено про виявлення відсутності права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2022 та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 6 718 989,00 грн.

Позивач не погоджується з висновками контролюючого органу та стверджує, що сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість у січні 2022 року визначалася відповідно до приписів Податкового кодексу України у зв`язку із здійсненням реальних господарських операцій, направлених на настання правових наслідків, обумовлених ними та підтверджених належним чином складеними первинними документами бухгалтерського обліку, товар, який придбавався, притаманний для його господарської діяльності, відтак формування товариством податкового кредиту за результатами господарської діяльності з постачальниками-нерезидентами є правомірним, факт сплати надає право на отримання бюджетного відшкодування у розмірі сплаченої суми ПДВ, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представником відповідача - ГУ ДПС у Київській області подано апеляційну скаргу, в якій останній просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та недотриманням норм процесуального права. Зокрема, в апеляційній скарзіапелянт наполягає на тому, що Товариством не надані контролюючому органу всупереч вимог пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України документів та інформації, що належать та пов`язані з предметом перевірки.

Посилаючись на такі та інші аргументи, апелянт просить задовольнити апеляційну скаргу.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі №640/21733/22, призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні.

Від позивача письмового відзиву на апеляційну скаргу не подано.

В судове засідання 25.10.2023 представник позивача не з`вився, про розголяд справи повідомлений належним чином, представник відповідача підтримала апеляційну скаргу, надала в судовому засіданні пояснення, відповіла на питання суду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Бренд Проперті» є юридичною особою, створеною та зареєстрованою 30.01.2020, перебуває на обліку в ГУ ДПС у Київській області.

До видів діяльності ТОВ «Бренд Проперті», зокрема, належать: виробництво іншого одягу й аксесуарів (основний код КВЕД 14.19), оптова та роздрібна торгівля текстильними виробами тощо.

У січні 2022 року ТОВ «Бренд Проперті» імпортовано з країн ЄС вживаний одяг, взуття та текстильні вироби на загальну суму 27 996 555,00 грн., з урахуванням ввізного мита 5,3%. На зазначену вартість товарів митним органом нараховано ПДВ (20%) в розмірі 5 599 311,00 грн.

Загальна вартість імпортованого товару, з урахуванням нарахованого ввізного мита, в розмірі 27 996 555,00 грн включена до податкової декларації з ПДВ за січень 2022 року в рядок 11.1, колонка А, а розмір сплаченого ПДВ в розмірі 5 599 311,00 грн. - рядок 11.1, колонка Б.

Також, у листопаді-грудні 2021 року позивачем придбано товарів у ПОГ «Аввелум» (ІПН 435648626576) на загальну суму 7 169 681.04 грн., в т.ч. ПДВ 1 194 946,84 грн.

Загальна сума ПДВ за наслідком постачання товарів у листопаді 2021 - січні 2022 склала 6 794 257,84 грн., з яких в подальшому заявлено до бюджетного відшкодування 6 718 898,00 грн.

Суму ПДВ, зазначену в рядку 20.2.1 цієї декларації за нормою підпункту "б" пункту 200.4 статті 200 ПК України, заявлено Товариством до бюджетного відшкодування за податковий період - січень 2022 року, про що подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) від 21.02.2022.

Відповідно до наказу ГУ ДПС у Київській області від 31.05.2022 р. №285-п та направлень на перевірку від 01.06.2022 року №1532/10-36-07-05/43479830 та №1534/10-36-07- 05/43479830 посадовими особами ГУ ДПС України у Київській області в порядку, встановленому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статт 78, статті 79 глави 8 розділу II ПК України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Бренд Проперті» щодо дотримання законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, в тому числі заявленого до бюджетного відшкодування (податкова декларація з ПДВ від 21.02.2022 №9037415250).

За результатами проведеної перевірки посадовими особами відповідача складено акт від 24.06.2022 №3568/10-36-07-05/43479830 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Бренд Проперті» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету".

Відповідно до висновків відповідача встановлено порушення Товариством пункту 200.1, підпункту «б» пункту 200.4, статті 200 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог пункту 200.14 статті 200, в результаті чого відмовлено в бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року у розмірі 6 718 898 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 05.08.2022 №0064220705, яким повідомлено Товариству про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період січень 2022 та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у розмірі 6 718 898, 00 грн.

Такі обставини зумовили звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом, за результатами якого судом першої інстанції ухвалено рішення від 28 червня 2023 року.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції та оцінюючи відповідні висновки, викладені у рішенні, колегія суддів враховує, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковим кредитом, є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, окрім іншого, у разі придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг (частина 1 пункту 198.3 статті 198).

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (частина 2 пункту 198.3 статті 198).

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200).

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200, така сума: враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, а в разі відсутності податкового боргу або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника, та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.4 статті 200).

На виконання пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Відтак, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та, як наслідок, визначення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Разом з цим, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, мають фіксуватись дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Крім того, пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено обов"язок платників податків вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Пунктом 85.4 статті 85 ПК України передбачено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Згідно частин першої - третьої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 з наступними змінами та доповненнями (далі - Положення №88), згідно з якими первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до пункту 2.4 Положення №88 первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам (підпункти 2.15, 2.16 пункту 2 Положення №88).

При цьому, податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Тобто для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту (податкових зобов`язань).

Аналіз наведених правових норм вказує на те, що для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності. При цьому, право на бюджетне відшкодування частини від`ємного значення виникає лише у разі фактичної сплати податку на додану вартість в ціні придбаного товару (робіт, послуг) отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

У свою чергу, обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованих витрат та податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з ПДВ, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний дохід на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.

Обґрунтовуючи правомірність оскаржуваного рішення, ГУ ДПС у Київській області зазначає, що перевіркою достовірності та правильності значення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 декларації) встановлено порушення податкового законодавства, а саме: у ході перевірки представнику за довіреністю ТОВ «Бренд Проперті» надано під розписку лист №14747/6 від 10.06.2022 щодо надання до перевірки документів за звітний період січень 2022 року, що безпосередньо стосуються предмету перевірки. У відповідь на даний запит отримано документи, що стосуються безпосередньо предмету перевірки ( платіжні доручення, що підтверджують факт оплати, первинні документи щодо підтвердження взаємовідносин постачальниками, висновок експерта за результатами проведення економічної експертизи). Відтак, податковий орган в акті перевірки зазначив, що за даними платника податку задекларовано суму в розмірі податку на додану вартість 6 7189 898 грн, проте за даними перевірки фактично сплачено - 0 грн.

Відтак, висновки податкового органу ґрунтуються виключно на відсутності доказів оплати, первинних документів щодо підтвердження взаємовідносин з постачальниками, а також висновку експерта за результатами проведення економічної експертизи.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що 05 жовтня 2021 року між ТОВ «Бренд Проперті» (покупець) та MODERNTREND S.R.O. (Прага, Чеська Республіка, надалі також - Контрагент), як продавцем, укладено Контракт купівлі-продажу №MOD2021/21.

Відповідно до п.1.2 Договору, продавець зобов`язується передати покупцю продукцію згідно з Фактурою (в подальшому - товар). Товар, що підлягає продажу за цим Контрактом, поставляється Покупцю комплектно в кількості, що визначена в Фактурі (п.2.1 Контракту). Ціна товару, що підлягає поставці, встановлюється в доларах США та зазначається у Фактурі (п.4.1 Контракту). Згідно пункту 3.1 Контракту, продавець поставляє покупцю товар на територію України на умовах DAP, DAF або FСА, згідно INCOTERMS 2020. Умови поставки вказуються в Фактурі до кожної поставки. Пунктом 5.1 Контракту передбачено, що товар може бути як у вигляді передоплати, так і можлива відстрочка на 180 днів з моменту перетину митного кордону України .

Право власності на товар від продавця до покупця переходить в момент початку митного оформлення і проставлення штампа «Під митним контролем» на всіх листах ВМД (п.14.2 Контракту).

На виконання умов даного контракту, контрагентом ТОВ «Бренд Проперті» передано, а позивачем прийнято в січні 2022 року наступний товар:

- одяг і додаткові речі до одягу та їх частини, вживані, ступінь зносу до 25%, призначені для подальшого використання, невідсортовані, без індивідуальної упаковки, першої, другої та третьої категорії, продезінфіковані, у мішках;

- взуття вживане, ступінь зносу до 25%, призначене для подальшого використання, невідсортоване, без індивідуальної упаковки, першої, другої та третьої категорії (зимове, весняно-осіннє, літнє), продезінфіковане, у мішках;

- вироби з текстильних матеріалів (дорожні пледи, постільна білизна, скатертини), вживані, ступінь зносу до 25%, призначені для подальшого використання, невідсортовані, без індивідуальної упаковки, першої, другої та третьої категорії, продезінфіковані, у мішках;

- сумки дамські, вживані, ступінь зносу до 25%, призначені для подальшого використання, невідсортовані, без індивідуальної упаковки, першої, другої та третьої категорії, продезінфіковані, у мішках.

Також в спірному періоді було 2 окремі поставки від MODERNTREND S.R.O. - через комісіонера позивача - підприємство об`єднання громадян «Колос», який діяв на підставі Договору комісії №27/09/2021 від 27.09.2021.

Поставка підтверджується вантажно-митними деклараціями №UА 100070/2021/521774 від 05.01.2022 та №UА100070/2021/521829 від 10.01.2022.

У січні 2022 року MODERNTREND S.R.O. поставлено ТОВ «Бренд Проперті» товари на загальну суму 5 599 311,00 грн. та ввізне мито в розмірі 1 483 81 7,42 грн., що підтверджується наступними вантажно-митними деклараціями: №№UA 100070/2021/521774 від 05.01.2022, UA209170/2022/706 від 06.01.2022, UA100070/2021/521829 від 10.01.2022, UA209170/2022/1286 від 11.01.2022, UA209170/2022/1817 від 13.01.2022, UA209170/2022/2594 від 15.01.2022, UA209170/2022/2552 від 15.01.2022, UA209170/2022/2551 від 15.01.2022, UA209170/2022/2971 від 17.01.2022, UA209170/2022/2893 від 17.01.2022, UA209170/2022/2972 від 17.01.2022, UA209170/2022/2894 від 17.01.2022, UA 209170/2022/2970 від 17.01.2022, UA209170/2022/2892 від 17.01.2022, UA209170/2022/3347 від 18.01.2022, UA209170/2022/3086 від 18.01.2022, UA209170/2022/3331 від 18.01.2022, UA209170/2022/3450 від 19.01.2022, UA209170/2022/3837 від 20.01.2022, UA209170/2022/3838 від 20.01.2022, UA209170/2022/3775 від 20.01.2022, UA209170/2022/3776 від 20.01.2022, UA 209170/2022/4026 від 21.01.2022, UA209170/2022/4498 від 22.01.2022, UA209170/2022/4899 від 24.01.2022, UA209170/2022/5094 від 25.01.2022, UA209170/2022/5327 від 25.01.2022, UA209170/2022/5586 від 26.01.2022, UA209170/2022/5542 від 26.01.2022, UA209170/2022/5469 від 26.01.2022, UA209170/2022/5465 від 26.01.2022, UA209170/2022/5791 від 27.01.2022, UA 209170/2022/6401 від 28.01.2022, UA209170/2022/6239 від 28.01.2022, UA209170/2022/6038 від 28.01.2022, UA209170/2022/6666 від 29.01.2022, UA209170/2022/6829 від 31.01.2022, UA209170/2022/6820 від 31.01.2022, UA 209170/2022/6822 від 31.01.2022.

З акту перевірки вбачається, що вищезазначені вантажно-митні декларації надавалися до перевірки, зауважень до форми чи змісту під час перевірки у податкового орану не виникло.

Під час митного оформлення вищевказаних митних декларацій позивачем сплачено митним органам 8 060 161,27 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №137 від 29.12.2021, №138 від 30.12.2021, №2 від 14.01.2022, №3 від 14.01.2022, №5 від 17.01.2022, №6 від 17.01.2022, №8 від 17.01.2022, №9 від 17.01.2022, №10 від 18.01.2022, №11 від 18.01.2022, №12 від 18.01.2022, №13 від 18.01.2022, №15 від 19.01.2022, №16 від 20.01.2022, №17 від 20.01.2022, №18 від 25.01.2022, №19 від 25.01.2022, №21 від 28.01.2022, №22 від 28.01.2022, №23 від 31.01.2022, копії яких, залучено до матеріалів справи.

Податковим органом зауважень щодо форми та порядку проведення розрахунків здійснених товариством не виникло, про що зазначено в самому акті.

У період, що перевірявся, між ТОВ «Бренд Проперті» (покупець) та підприємством об`єднання громадян «Аввелум» (постачальник) укладено Договір поставки №19/11-21/1 від 19.11.2021, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується систематично постачати і передавати у власність покупцю товар, а покупець зобов`язується приймати цей товар та оплачувати його вартість на умовах цих договорів.

Згідно пункту 1.2 Договору поставки предметом поставки є такий товар: одяг бувший у використанні, взуття бувше у використанні, речі бувші у використанні. Поставка товару проводиться на умовах самовивозу зі складу Постачальника (пункт 1.3 Договору). Поставка товару здійснюється на умовах, визначених у видатковій накладній (п.4.1 Договору). Пунктом 6.2 Договору поставки визначено порядок проведення розрахунків за отриманий товар, а саме: Покупець зобов`язаний проводити оплату товару протягом 60 днів. Також можлива 100% передоплата.

На виконання вимог вищезазначеного договору, підприємством об`єднання громадян «Аввелум» поставлено позивачу товарів на загальну суму 7 169 681,04 грн., в т.ч. ПДВ 1 194 946,84 грн: -в листопаді 2021 року на загальну суму 3 334 211,52 грн., в т.ч. ПДВ 555 701,92 грн., що підтверджується видатковими накладними №324 від 22.11.2021, №325 від 26.11.2021, №326 від 29.11.2021, №327 від 30.11.2021, а також актами приймання-передачі №324 від 22.11.2021, №325 від 26.11.2021, №326 від 29.11.2021, №327 від 30.11.2021 - в грудні 2021 року на загальну суму 3 835 469,52 грн., в т.ч. ПДВ 639 244,92 грн., що підтверджується видатковими накладними №329 від 03.12.2021, №330 від 09.12.2021, №331 від 13.12.2021, №332 від 17.12.2021, №333 від 22.12.2021, №334 від 23.12.2021, а також актами приймання-передачі №329 від 03.12.2021, №330 від 09.12.2021, №331 від 13.12.2021, №332 від 17.12.2021, №333 від 22.12.2021, долученими до матеріалів справи.

На виконання вимог статті 198 Податкового кодексу України підприємством об`єднання громадян «Аввелум» сформовано, а органами ДПС України зареєстровано податкові накладні на адресу позивача за №1 від 22.11.2021, №2 від 26.11.2021, №3 від 29.11.2021, №4 від 30.11.2021, №1 від 03.12.2021, №2 від 09.12.2021, №3 від 13.12.2021, №4 від 17.12.2021, №5 від 22.12.2021, №6 від 23.12.2021.

Станом на 31.12.2021 за позивачем обліковувалась заборгованість за Договором поставки №19/11-21/1 від 19.11.2021 у розмірі 7 169 681,04 грн., що також підтверджується оборотно-сальдовою відомістю та карткою рахунку №631.

Отриманий від вказаного постачальника товар оплачено товариством в січні 2022 року, що підтверджується платіжним дорученням №20 від 28.01.2022 , копія якого наявна в матеріалах справи.

Оскільки сформований в листопаді-грудні 2021 року податковий кредит оплачено безготівковими коштами з розрахункового рахунку позивача лише в січні 2022 року, відповідно оплачений податковий кредит заявлено до бюджетного відшкодування ТОВ «Бренд Проперті» в податковому періоді - січень 2022 року.

Встановлено, що отриманий позивачем від контрагентів товар в подальшому був відсортований та переміщений з цехів сортування та у виробництво, що підтверджується накладними на переміщення №1 від 05.01.2022, №2 від 06.01.2022, №3 від 06.01.2022, №4 від 06.01.2022, №5 від 10.01.2022, №6 від 10.01.2022, №7 від 10.01.2022, №8 від 11.01.2022, №9 від 11.01.2022, №10 від 12.01.2022, №11 від 13.01.2022, №12 від 14.01.2022, №14 від 17.01.2022, №15 від 17.01.2022, №18 від 18.01.2022, №19 від 18.01.2022, №20 від 18.01.2022, №21 від 19.01.2022, №22 від 19.01.2022, №23 від 19.01.2022, №24 від 20.01.2022, №26 від 20.01.2022, №25 від 20.01.2022, №27 від 21.01.2022, №28 від 21.01.2022, №29 від 21.01.2022, №30 від 24.01.2022, №31 від 24.01.2022, №32 від 24.01.2022, №33 від 25.01.2022, №34 від 25.01.2022, №35 від 25.01.2022, №36 від 26.01.2022, №37 від 26.01.2022, №38 від 26.01.2022, №39 від 27.01.2022, №40 від 27.01.2022, №41 від 27.01.2022, №42 від 28.01.2022, №43 від 28.01.2022, №44 від 28.01.2022, №45 від 31.01.2022, №46 від 31.01.2022, №47 від 31.01.2022.

Після переміщення товар перероблено, що підтверджується звітами за зміну №1 від 04.01.2022, №2 від 04.01.2022, №4 від 05.01.2022, №5 від 06.01.2022, №6 від 10.01.2022, №7 від 10.01.2022, №8 від 10.01.2022, №9 від 10.01.2022, №10 від 10.01.2022, №11 від 10.01.2022, №12 від 11.01.2022, №13 від 11.01.2022, №14 від 11.01.2022, №15 від 11.01.2022, №16 від 12.01.2022, №17 від 12.01.2022, №18 від 12.01.2022, №19 від 12.01.2022, №20 від 13.01.2022, №21 від 13.01.2022, №22 від 13.01.2022, №23 від 13.01.2022, №24 від 14.01.2022, №25 від 14.01.2022, №26 від 14.01.2022, №27 від 14.01.2022, №28 від 14.01.2022, №29 від 14.01.2022, №30 від 17.01.2022, №31 від 17.01.2022, №32 від 17.01.2022, №33 від 17.01.2022, №34 від 17.01.2022, №35 від 17.01.2022, №36 від 17.01.2022, №37 від 17.01.2022, №38 від 17.01.2022, №39 від 17.01.2022, №40 від 17.01.2022, №41 від 17.01.2022, №42 від 17.01.2022, №43 від 17.01.2022, №44 від 17.01.2022, №45 від 17.01.2022, №46 від 17.01.2022, №47 від 17.01.2022, №48 від 17.01.2022, №49 від 18.01.2022, №50 від 18.01.2022, №51 від 18.01.2022, №52 від 18.01.2022, №53 від 18.01.2022, №54 від 18.01.2022, №55 від 18.01.2022, №56 від 18.01.2022, №57 від 18.01.2022, №58 від 18.01.2022, №59 від 18.01.2022, №60 від 18.01.2022, №61 від 19.01.2022, №62 від 19.01.2022, №63 від 19.01.2022, №64 від 19.01.2022, №65 від 19.01.2022, №66 від 19.01.2022, №67 від 19.01.2022, №68 від 19.01.2022, №69 від 19.01.2022, №70 від 19.01.2022, №71 від 19.01.2022, №72 від 19.01.2022, №73 від 20.01.2022, №74 від 20.01.2022, №75 від 20.01.2022, №76 від 20.01.2022, №77 від 20.01.2022, №78 від 20.01.2022, №79 від 20.01.2022, №80 від 20.01.2022, №81 від 20.01.2022, №82 від 20.01.2022, №83 від 20.01.2022, №84 від 20.01.2022, №85 від 20.01.2022, №86 від 20.01.2022, №87 від 21.01.2022, №88 від 21.01.2022, №89 від 21.01.2022, №90 від 21.01.2022, №91 від 21.01.2022, №92 від 21.01.2022, №93 від 21.01.2022, №94 від 21.01.2022, №95 від 21.01.2022, №96 від 21.01.2022, №97 від 21.01.2022, №98 від 21.01.2022, №99 від 24.01.2022, №100 від 24.01.2022, №101 від 24.01.2022, №102 від 24.01.2022, №103 від 24.01.2022, №104 від 24.01.2022, №105 від 24.01.2022, №106 від 24.01.2022, №107 від 24.01.2022, №108 від 24.01.2022, №109 від 24.01.2022, №110 від 24.01.2022, №111 від 24.01.2022, №112 від 24.01.2022, №113 від 24.01.2022, №114 від 24.01.2022, №115 від 24.01.2022, №116 від 24.01.2022, №117 від 25.01.2022, №118 від 25.01.2022, №119 від 25.01.2022, №120 від 25.01.2022, №121 від 25.01.2022, №122 від 25.01.2022, №123 від 25.01.2022, №124 від 25.01.2022, №125 від 25.01.2022, №126 від 25.01.2022, №127 від 25.01.2022, №128 від 25.01.2022, №129 від 25.01.2022, №130 від 25.01.2022, №131 від 26.01.2022, №132 від 26.01.2022, №133 від 26.01.2022, №134 від 26.01.2022, №135 від 26.01.2022, №136 від 26.01.2022, №137 від 26.01.2022, №138 від 26.01.2022, №139 від 26.01.2022, №140 від 26.01.2022, №141 від 26.01.2022, №142 від 26.01.2022, №143 від 26.01.2022, №144 від 26.01.2022, №145 від 27.01.2022, №146 від 27.01.2022, №147 від 27.01.2022, №148 від 27.01.2022, №149 від 27.01.2022, №150 від 27.01.2022, №151 від 27.01.2022, №152 від 27.01.2022, №153 від 27.01.2022, №154 від 27.01.2022, №155 від 27.01.2022, №156 від 27.01.2022, №157 від 28.01.2022, №158 від 28.01.2022, №159 від 28.01.2022, №160 від 28.01.2022, №161 від 28.01.2022, №162 від 28.01.2022, №163 від 28.01.2022, №164 від 28.01.2022, №165 від 28.01.2022, №166 від 28.01.2022, №167 від 28.01.2022, №168 від 28.01.2022, №169 від 28.01.2022, №170 від 31.01.2022, №171 від 31.01.2022, №172 від 31.01.2022, №173 від 31.01.2022, №174 від 31.01.2022, №175 від 31.01.2022, №176 від 31.01.2022, №177 від 31.01.2022, №178 від 31.01.2022, №179 від 31.01.2022, №180 від 31.01.2022, №181 від 31.01.2022, №182 від 31.01.2022, №183 від 31.01.2022, в яких відображено: перелік, кількість та собівартість використаних матеріалів; перелік, кількість та планову вартість виготовленої продукції; а також обсяги та вартість браку (відходів) від виробництва.

В подальшому, перероблений товар реалізований позивачем у січні 2022 року на фізичних осіб-підприємців, що підтверджується договорами поставки №26/12/2021 від 29.12.2021, №6/01/2022 від 20.01.2022, №7/01/2022 від 24.01.2022, №5/01/2022 від 20.01.2022, №2/01/2022 від 20.01.2022, №3/01/2022 від 20.01.2022, №4/01/2022 від 20.01.2022, №1/01/2022 від 20.01.2022, №10/21 від 01.10.2021, №27/10/2021 від 06.10.2021, №26/10/2021 від 06.10.2021, №01-07/10/2021 від 11.10.2021, №68/10/2021 від 27.10.2021, №39/10/2021 від 07.10.2021, №17/10/2021 від 05.10.2021, №52/10/2021 від 11.10.2021, №51/10/2021 від 11.10.2021, №37/10/2021 від 07.10.2021, №23/10/2021 від 06.10.2021, №62/10/2021 від 18.10.2021, №61/10/2021 від 18.10.2021, №2-19/08/2021 від 05.10.2021, №35/10/2021 від 07.10.2021, №03/10/2021 від 01.10.2021, №15/10/2021 від 05.10.2021, №59/10/2021 від 18.10.2021 та видатковими накладними.

Реалізація товарів у січні 2022 року, як зазначено позивачем, здійснювалась самовивозом, тобто за рахунок покупців, про що зазначено у вищевказаних договорах.

Покупці готової продукції у перевіряємому періоді здійснили частковий розрахунок, що відповідає умовам укладених договорів про відтермінування оплати, що підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи.

Покупцями готової продукції позивача у перевіряємому періоді були суб`єкти господарювання, які не є платниками ПДВ, тому позивачем виписувались податкові накладні з ознакою покупця «неплатник ПДВ».

З наданих до суму позивачем матеріалів справи встановлено, що частина виготовленої продукції також експортована товариством в рамках Контракту купівлі-продажу №1/01-2022 від 04.01.2022, укладеного з компанією RIMATEX BVBA, м.Сант-Ніклас, Бельгія, на суму 2 961 євро.

З висновків акту перевірки вбачається, що податковим органом проаналізовано відносини з покупцями готової продукції позивача в січні 2022, жодних зауважень до господарських операцій та підтверджуючих документів останнім висунуто не було.

Відповідачем також не заперечується правомірність формування ТОВ «Бренд Проперті» податкового кредиту, відображеного у податковій декларації з ПДВ за податковий період - січень 2022 року

Так, відповідно до пункту 3.2 акту перевірки: «Перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) Декларації) порушень не встановлено.

Відтак, суд доходить висновку, що фактичне виконання господарської операції підтверджено належним чином складеними первинним документами, зокрема, вантажними митними деклараціями, інвойсами, товарно-транспортними накладними.

Імпортований товар використаний позивачем у господарській діяльності, а саме: реалізований відповідно до договорів поставки. Фактичне виконання цих господарських операцій підтверджено договорами поставки, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, документами про оплату.

Усі виписані під час здійснення вказаних господарських операцій податкові накладні зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних, а основною підставою для висновків про відсутність у позивача права на відображення цих господарських операцій у податковому обліку податковий орган визначає факт відсутності оплати.

При цьому відповідачем не заперечується наявність належним чином складених первинних документів, які відображають суть проведених ТОВ «Бренд Проперті» господарських операцій щодо імпорту товарів та їх подальшої реалізації на території України, а також не заперечується той факт, що проведення згаданих господарських операцій викликало рух активів і відповідає економічному змісту, втім, приходить до висновку про відсутність оплати.

Як зазначалося вище, суму ПДВ в розмірі 5 599 311,00 грн., заявлену до бюджетного відшкодування позивачем, сплачено під час митного оформлення товарів в режимі імпорт, що підтверджується наданими до суду платіжними дорученнями.

Суму ж податку на додану вартість в розмірі 1 119 587,00 грн., заявлену до бюджетного відшкодування, сплачено позивачем 28.01.2022 під час розрахунку з постачальником - ПОГ «Аввелум», що підтверджується платіжним дорученням №20 від 28.01.2022.

Відповідно до пункту 201.12 статті 201 ПК України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

При цьому згідно пункту 206.1 статті 206 ПК України під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.

Відтак, якщо при ввезенні товарів на митну територію України платником податку сплачено суму податку до бюджету і така сплата підтверджується митними деклараціями, платник податку має право на включення такої суми податку до складу податкового кредиту звітного періоду, в якому відбулося оформлення відповідної митної декларації.

Податковий кредит у спірних правовідносинах сформовано саме за рахунок ПДВ, сплаченого при митному оформленні, а не за рахунок ПДВ у складі вартості послуг, наданих комісіонерами.

Сумнівів щодо реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами у відповідача при перевірці не виникало.

Колегія суддів вважає твердження відповідача про ненадання документів, що стосуються предмету перевірки, а саме: висновку експерта за результатами проведення економічної експертизи, такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та не узгоджуються з положеннями чинногозаконодавства.

Так, відповідно до статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно статті 84 експертиза проводиться у разі, коли для вирішення питань, що мають значення для здійснення податкового контролю, необхідні спеціальні знання у галузі науки, мистецтва, техніки, економіки та в інших галузях. Залучення експерта здійснюється на договірних засадах та за рахунок коштів сторони, що є ініціатором залучення експерта.

Експертиза призначається за заявою платника податків або за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу.

Контролюючий орган, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу якого призначив проведення експертизи, зобов`язаний ознайомити платника податків (його представника) з рішенням про проведення експертизи, а після закінчення експертизи - з висновком експерта.

Матеріали справи не містять, а ні заяви платника податків, а ні рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про призначення експертизи саме в рамках проведення даної перевірки позивача.

Факт здійснення господарських операцій позивача із його контрагентами підтверджується первинними документами позивача, які також наявні в матеріалах справи, а також обов`язковими податковими накладними, достовірність та правильність оформлення яких контролюючий орган не ставить під сумнів.

Враховуючи вищевказане, висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 24.06.2022 №3568/10-36-07-05/43479830, про відсутність у ТОВ «Бренд Проперті» права на отримання бюджетного відшкодування в розмірі 6 718 898,00 грн, є необгрунтованими та не підтвердженими.

У підсумку судова колегія зазначає, що відповідач під час ухвалення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов правильних висновків, з якими погоджується й колегія суддів апеляційного суду.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, судом першої інстанції при розгляді справи правильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини та дотримано норм процесуального права.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд залишає рішення суду першої інстанції без змін, підстави для перерозподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року у справі №640/21773/22 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина

Судді М.І. Кобаль

Л.О. Костюк