Ухвала

від 25.10.2023 по справі 300/1130/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 жовтня 2023 року

м. Київ

справа №300/1130/23

адміністративне провадження №К/990/33845/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.

суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,

перевіривши касаційну скаргу Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2023 у справі №300/1130/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "Траян" до Департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії щодо надання містобудівних умов та обмежень,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма «Траян» звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням змінених позовних вимог просило суд:

- визнати протиправним рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 09.02.2023 «Про надання вихідних даних - містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва» в частині відмови Товариству з обмеженою відповідальністю - фірма «Траян» у видачі містобудівних умов та обмежень для проектування нового будівництва багатоквартирних житлових будинків з закладами громадського призначення V черга, в районі річки Бистриці-Надвірнянської у с. Микитинці, м. Івано-Франківськ, на земельній ділянці кадастровий номер 2610193001:15:003:0021;

- зобов`язати Департамент містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради та Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради видати Товариству з обмеженою відповідальністю - фірма «Траян» містобудівні умови та обмеження для проектування нового будівництва багатоквартирних житлових будинків з закладами громадського призначення V черга, в районі річки Бистриці-Надвірнянської у с. Микитинці, м. Івано-Франківськ, на земельній ділянці кадастровий номер 2610193001:15:003:0021, яка знаходиться в оренді у позивача на підставі договору оренди землі від 09.09.2022.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.05.2023, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2023, позовні вимоги задоволено.

09.10.2023 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2023 у справі №300/1130/23, з підстави визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.

Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає порушення норм процесуального права чи неправильне застосування процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Скаржник, обґрунтовуючи право на подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування положень частин четвертої, п`ятої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2019 у справі №509/1350/17 та Верховного Суду від 22.12.2018 у справі №804/1469/17, від 12.08.2020 у справі №826/9181/16, від 15.05.2018 у справі №826/20832/14, від 04.09.2019 у справі №826/13852/17, від 02.09.2020 у справі №807/127/18 щодо невідповідності цільового призначення та намірів забудови (гранично допустимій площі забудови) земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні та державно будівельним нормам.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

У постанові від 19.05.2020 (справа №910/719/19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Встановлюючи обов`язковим при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, частина п`ята статті 242 КАС презюмує застосування норм права у подібних правовідносинах.

В справі №509/1350/17 на постанову Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2019, у якій скаржник посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, предметом оскарження було рішення сільради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

В справі № 804/1469/17 на постанову Верховного Суду від 22.12.2018 у якій скаржник посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, спір стосується відмови відповідача у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

В справі № 826/9181/16 на постанову Верховного Суду від 12.08.2020 у якій скаржник посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, спірні правовідносини виникли щодо бездіяльності Державної служби геології та надр України щодо розгляду заяви позивача та видачі спеціального дозволу на користування надрами на видобування граніту.

У справі № 826/20832/14 на постанову Верховного Суду від 15.05.2018 у якій скаржник посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, спір стосується дій відповідача щодо неналежного розгляду заяв позивача про надання містобудівних умов та обмежень для здійснення реконструкції з дворовою прибудовою та підземним механізованим багаторівневим паркінгом адміністративного будинку Київської міської ради профспілок.

В справі № 826/13852/17 на постанову Верховного Суду від 04.09.2019 у якій скаржник посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, предметом оскарження було рішення відповідача про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

В справі № 807/127/18 на постанову від 02.09.2020 у якій скаржник посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, спір стосується бездіяльності відповідача щодо невидачі позивачу містобудівних умов та обмежень для забудови земельної ділянки.

Натомість у цій справі предметом оскарження є рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради щодо відмови у видачі позивачу містобудівних умов та обмежень для нового будівництва багатоквартирних житлових будинків з закладами громадського призначення.

Наведене виключає можливість касаційного перегляду оскаржуваних рішення та постанови судів першої та апеляційної інстанцій за цією касаційною скаргою, з підстави та у випадку, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки відсутні підстави вважати, що оскаржувані судові рішення та зазначені вище постанови Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду прийняті у справах, правовідносини у яких, є подібними.

В свою чергу, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) зазначення або зазначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

Водночас, колегія суддів зазначає, що положеннями КАС України визначені підстави касаційного оскарження, за умови наведення яких, Верховним Судом може бути вирішене питання про відкриття касаційного провадження у цій справі.

Отже, касаційна скарга за формою та змістом не відповідає положенням статті 330 КАС України, оскільки в ній не зазначено належне обґрунтування підстав касаційного оскарження, зокрема, в частині правильного та (або) додаткового визначення підстав касаційного оскарження.

Таким чином, скаржнику необхідно усунути зазначений недолік шляхом подання до Верховного Суду уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху).

Керуючись статтями 169, 328-332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2023 у справі № 300/1130/23 залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали щодо поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі, у разі неусунення недоліків в іншій частині - касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала оскарженню не підлягає.

........................

........................

........................

А.І. Рибачук

А.Ю. Бучик

Н.В. Коваленко,

Судді Верховного Суду