Постанова

від 26.10.2023 по справі 640/34009/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2023 року

м. Київ

справа №640/34009/21

адміністративне провадження № К/990/33467/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шарапи В. М.,

суддів: Кравчука В. М., Чиркіна С. М.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2022 (у складі колегії суддів: Сорочка Є.О. (суддя-доповідач), Коротких А.Ю., Федотова І.В.) у справі №640/34009/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування окремих положень містобудівних умов,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати окремі положення Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва "Реконструкція нежитлової будівлі під житловий комплекс з вбудованими та прибудованими громадськими приміщеннями та паркінгом" по вул. Багговутівська, 16 (літ. А, Б) у Шевченківському районі міста Києва від 25.04.2018 № 5468/0/7-1-18, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури від 10.05.2018 № 386, а саме:

- положення абзацу першого пункту 1 Розділу "Містобудівні умови та обмеження" в частині, де зазначено: "за висновками історико-містобудівного обґрунтування, розробленого, погодженого згідно чинного законодавства";

- положення абзацу першого пункту 2 Розділу "Містобудівні умови та обмеження" в частині, де зазначено: "вимог розділу 11 "Охорона історичного середовища, пам`яток історії та культури" ДБН 360-92**.";

- абзацу першого пункту 5 Розділу "Містобудівні умови та обмеження", а саме: "Ділянка проектування знаходиться в межах Центрального історичного ареалу, в зоні регулювання забудови III категорії, згідно з рішенням виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 № 976, 16.07.1979 № 920, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979.";

- положення абзацу четвертого пункту 5 Розділу "Містобудівні умови та обмеження" в частині, де зазначено: "Закону України "Про охорону культурної спадщини", рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.1979 № 920, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.05.2006 № 817, постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 (із змінами та доповненнями).";

- абзацу п`ятого пункту 5 Розділу "Містобудівні умови та обмеження", а саме: "Проектну документацію розробляти у відповідності до висновків розробленого, погодженого та затвердженого історико-містобудівного обґрунтування, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318";

- абзацу шостого пункту 5 Розділу "Містобудівні умови та обмеження", а саме: "Отримати висновок щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку (Закон України "Про охорону культурної спадщини").";

- абзацу сьомого пункту 5 Розділу "Містобудівні умови та обмеження", а саме: "Дозвіл на виконання робіт отримати згідно чинного законодавства в разі необхідності (Закон України "Про охорону культурної спадщини").";

- положення абзацу двадцять третього пункту 5 Розділу "Містобудівні умови та обмеження" в частині, де зазначено: "Про охорону культурної спадщини"; "ДБН Б.2.2-2-2008 "Планування та забудова міст і функціональних територій. Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження науково-проектної документації щодо визначення меж та режимів використання зон охорони пам`яток архітектури та містобудування".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2022 позов задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, заявивши одночасно клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2022 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження, залишено скаргу без руху та встановлено апелянту строк для зазначення інших підстав для поновлення строку, а також надання документа про сплату судового збору.

На виконання вимог ухвали суду апелянтом 03.10.2022 подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2022 у справі № 640/34009/21.

Не погодившись з такою ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2022 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до допущення судом апеляційної інстанції порушень норм процесуального права. Зокрема, скаржник звертає увагу, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги те, що у період воєнного стану процесуальні строки підлягають поновленню, оскільки причини їх пропуску є поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку із воєнним станом. Окрім того, скаржник зазначає, що простій Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) скасовано лише 01 червня 2022 року, а тому відповідач має право на поновлення строку на апеляційне оскарження.

Позивачем поданий відзив на касаційну скаргу, в якому просить у задоволенні вимог касаційної скарги відмовити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Суд виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України встановлено, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

У випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги до розгляду є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження в кожній конкретній справі залежить від вказаних у заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування. При вирішенні питання про поновлення строку суд, в межах кожної конкретної справи, надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду.

Частина 2 статті 44 КАС України передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2022, відповідач зазначив лише, що оскаржуване рішення отримано ним 22.07.2022, проте у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану та оголошенням простою у роботі працівників скаржника ним пропущений строк на апеляційне оскарження.

Суд апеляційної інстанції визнав зазначені підстави такими, що не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, та залишив апеляційну скаргу відповідача без руху. Суд звернув увагу на те, що простій у роботі працівників скаржника був припинений ще 01.06.2022, а оскаржуване судове рішення отримано відповідачем 22.07.2022. Окрім того зазначив, що апеляційна скарга не містить інших об`єктивних відомостей та доказів того, що запроваджений воєнний стан унеможливив подання апеляційної скарги у встановлені процесуальним законом строки.

На виконання вимог ухвали суду відповідачем подано заяву, в якій на обґрунтування поважності підстав пропуску строків подання апеляційної скарги зазначив ті ж самі причини, яким суд апеляційної інстанції вже надавав оцінку в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.

Надавши оцінку зазначеним у заяві обставинам, які, на думку відповідача, підтверджують об`єктивну неможливість подання у визначені процесуальним законодавством строки апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції визнав їх необґрунтованими. На переконання апеляційного суду наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, оскільки будь-яких об`єктивних відомостей та доказів того, що запроваджений воєнний стан унеможливив подання апеляційної скарги у встановлені строки, скаржник не навів. Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що простій у роботі працівників скаржника був припинений ще 01.06.2022. Також вважав, що обставина того, що скаржник припинив простій лише декількох працівників юридичного управління, не виправдовує пропуск строку апеляційного оскарження. Скаржник не навів жодних пояснень та доказів неможливості виведення із простою інших працівників, неможливості подання апеляційної скарги працівниками, яких виведено із простою. Інших поважних та об`єктивних причин пропуску строку апеляційного оскарження скаржником не наведено. У зв`язку із наведеним судом апеляційної інстанції відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційної скаргою відповідача на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2022.

В аспекті висновків суду апеляційної інстанції, а також доводів, якими відповідач обґрунтовує касаційну скаргу, колегія суддів КАС ВС зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено та не заперечується скаржником, що рішення суду першої інстанції складено 14.07.2022 та отримано ним 22.07.2022, а тому до 21.08.2022 він мав право на поновлення строку на апеляційне оскарження. Враховуючи, що 21.08.2022 був вихідним днем, то відповідно до приписів частини 6 статті 120 КАС України останнім днем стоку на звернення з апеляційною скаргою було 22.08.2022, однак згідно відбитку поштового штемпелю на конверті, апеляційна скарга відповідачем надіслана до Шостого апеляційного адміністративного суду лише 02.09.2022, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Верховний Суд вже розглядав справи, в яких поставало аналогічне процесуальне питання, а саме чи можливе поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні.

Зокрема у постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків:

« 42. Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

43. У подальшому законами України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, від 21 квітня 2022 року № 02212-ІХ та від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено відповідні укази Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022 та від 17 травня 2022 року № 341/2022, якими строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, а потім з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

44. Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

45. Частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

46. У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).

47. Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.».

Суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 27.03.2023 у справі № 160/14362/21, від 16.02.2023 у справі № 640/7964/21, від 18.01.2023 у справі № 160/21195/21.

З 24.04.2022 перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) визначається Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України у наказі від 25.04.2022 № 75.

Згідно із вказаним нормативно-правовим актом м. Київ з 25.04.2022 не належить до районів проведення воєнних (бойових) дій або районів, які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), отже з цього часу всі державні органи, розташовані на території міста Києва, мають функціонувати.

Відповідач у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження посилається на те, що згідно із наказом від 16.03.2022 № 36ОС оголошено простій не з вини працівників з 16.03.2022 до припинення чи скасування воєнного стану (копія додавалась до апеляційної скарги).

Скаржник зазначає, що наказом від 01.06.2022 № 55ОС скасовано простій, оголошений від 16.03.2022 № 36ОС, стосовно половини працівників юридичного управління відповідача, а тому, на його думку, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження.

Водночас, посилаючись в апеляційній та касаційній скаргах на обставини введення воєнного стану на території України, відповідач не зазначив та не надав доказів на підтвердження того, як саме введення воєнного стану унеможливило подання апеляційної скарги працівниками, яких виведено із простою 01.06.2022, у встановленні процесуальним законом строки, враховуючи те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції отримано 22.07.2022, а апеляційну скаргу подано лише 02.09.2022 (згідно відбитку поштового штемпелю на конверті).

В матеріалах справи відсутні та відповідачем не наведені причини неможливості вчасного звернення з апеляційною скаргою в межах строку на оскарження судового рішення суду першої інстанції (з 23.07.2022 по 22.08.2022).

У той же час, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є суб`єктом владних повноважень, і неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з його боку, виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такими обставинами, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

У цьому випадку, відповідач не може та не повинен намагатись отримати вигоду від ситуації, яка склалася у державі, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 29.11.2022 року у справі № 640/29292/21 за аналогічних обставин у справі.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що відповідачем не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Наведене у сукупності та взаємозв`язку дає підстави вважати правильними висновки суду апеляційної інстанції про неповажність вказаних відповідачем підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.

Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку звернення до суду, а також свідчили б про порушення судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Всі інші доводи, які наводяться скаржником в касаційній скарзі, не свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального або матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення.

За приписами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, висновок суду апеляційної інстанції щодо відмови у відкритті апеляційного провадження є правильним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2022 у справі № 640/34009/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Судді В. М. Шарапа

В. М. Кравчук

С. М. Чиркін