Ухвала

від 23.04.2024 по справі 640/34009/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/34009/21

У Х В А Л А

23 квітня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Єгорової Н.М.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «РТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2022 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування окремих положень містобудівних умов та обмежень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати окремі положення Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва "Реконструкція нежитлової будівлі під житловий комплекс з вбудованими та прибудованими громадськими приміщеннями та паркінгом" по вул. Багговутівська, 16 (літ. А, Б) у Шевченківському районі міста Києва від 25.04.2018 № 5468/0/7-1-18, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури від 10.05.2018 № 386, а саме:

- положення абзацу першого пункту 1 Розділу "Містобудівні умови та обмеження" в частині, де зазначено: "за висновками історико-містобудівного обґрунтування, розробленого, погодженого згідно чинного законодавства";

- положення абзацу першого пункту 2 Розділу "Містобудівні умови та обмеження" в частині, де зазначено: "вимог розділу 11 "Охорона історичного середовища, пам`яток історії та культури" ДБН 360-92**.";

- абзацу першого пункту 5 Розділу "Містобудівні умови та обмеження", а саме: "Ділянка проектування знаходиться в межах Центрального історичного ареалу, в зоні регулювання забудови III категорії, згідно з рішенням виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 № 976, 16.07.1979 № 920, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979.";

- положення абзацу четвертого пункту 5 Розділу "Містобудівні умови та обмеження" в частині, де зазначено: "Закону України "Про охорону культурної спадщини", рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.1979 № 920, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.05.2006 № 817, постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 (із змінами та доповненнями).";

- абзацу п`ятого пункту 5 Розділу "Містобудівні умови та обмеження", а саме: "Проектну документацію розробляти у відповідності до висновків розробленого, погодженого та затвердженого історико-містобудівного обґрунтування, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318";

- абзацу шостого пункту 5 Розділу "Містобудівні умови та обмеження", а саме: "Отримати висновок щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку (Закон України "Про охорону культурної спадщини").";

- абзацу сьомого пункту 5 Розділу "Містобудівні умови та обмеження", а саме: "Дозвіл на виконання робіт отримати згідно чинного законодавства в разі необхідності (Закон України "Про охорону культурної спадщини").";

- положення абзацу двадцять третього пункту 5 Розділу "Містобудівні умови та обмеження" в частині, де зазначено: "Про охорону культурної спадщини"; "ДБН Б.2.2-2-2008 "Планування та забудова міст і функціональних територій. Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження науково-проектної документації щодо визначення меж та режимів використання зон охорони пам`яток архітектури та містобудування".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2022 позов задоволено.

Заступник керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що спірні містобудівні умови в оскаржуваній частині є правомірними.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2024 відкрите апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2022.

Надалі, від позивача надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження у справі, перевіривши яке, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Аналогічна норма викладена у пункті 2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» згідно з якою на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно із частинами першою та третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до положень частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Частинами третьою та четвертою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Приписами статті 54 КАС встановлено, що органи та особи, які визначені у статті 53 цього Кодексу і звертаються до адміністративного суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права й обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права закінчувати справу примиренням

Із системного аналізу наведених норм законодавства вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави, зокрема, у випадку неналежного здійснення відповідних повноважень органом місцевого самоврядування.

На вказаних обставинах наголосив Верховний Суд в окремій ухвалі від 26.10.2023, що була прийнята у даній справі. Суд касаційної інстанції зважаючи на наявність у прокурора відповідних повноважень, вирішив проінформувати Київську міську прокуратуру про неналежне здійснення Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) своїх повноважень у справі № 640/34009/21, зокрема в частині, що стосується недотримання цим органом встановлених законом строків апеляційного оскарження.

Не зважаючи на встановлені в окремій ухвалі Верховного Суду факти порушень та вказівку про наявність у прокурора відповідних повноважень, пов`язаних їх виправленням, заступник керівника Київської міської прокуратури вирішив оскаржити рішення суду першої інстанції в інтересах держави, однак посилаючись на неналежне виконання своїх повноважень не Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як про це вказав Верховний Суд, а Міністерством культури та інформаційної політики України, яке не приймало участі у розгляді даної справи.

Прокурор наполягає на тому, що Міністерство культури та інформаційної політики України було зобов`язане оскаржити рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2022, оскільки до його повноважень входить формування та реалізація державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Так, відповідно до Положення про Міністерство культури та інформаційної політики України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 № 885 Міністерство культури та інформаційної політики України (МКІП) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

МКІП є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах охорони культурної спадщини .

Прокурор в апеляційній скарзі звертає увагу, що відповідно до пункту 14 частини другої статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об`єктах культурної спадщини.

Таким чином, Міністерство культури та інформаційної політики України дійсно, має повноваження щодо погодження окремих програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт. Проте, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що у даній справі питання погодження окремих програм або проектів не є предметом спору.

Окрім того, оскарження судового рішення є правом, а не обов`язком особи. Таке право не є абсолютним для осіб, які не були залучені до розгляду справи, та може бути реалізоване лише у випадку, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки (частина перша статті 293 КАС).

Відтак, у Міністерства культури та інформаційної політики України не було обов`язку з оскарження рішення суду у даній справі. Будь-які відомості про те, що вказаний орган мав намір оскаржувати це рішення, але не мав змоги або ж неналежним чином реалізував цей намір, матеріали справи не містять.

Окрім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що містобудівні умови та обмеження є актом індивідуальної дії та за загальним правилом стосується лише суб`єкта, якому їх було видано, а саме позивача - ТОВ «РТ ДЕВЕЛОПМЕНТ». Ні оскаржуване рішення суду, ні спірні містобудівні умови та обмеження не містять будь-яких приписів, які вирішували б питання прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків Міністерства культури та інформаційної політики України. Сам лише факт наявності повноважень Міністерства культури та інформаційної політики України щодо погодження окремих програм та проектів не свідчать про те, що цей орган вправі оскаржувати рішення у справах, у яких вирішується питання правомірності містобудівних умов та обмежень, які видані іншими органами іншим особам.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що у справі, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції не було вирішене питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ні Міністерства культури та інформаційної політики України, ні безпосередньо заступника керівника Київської міської прокуратури.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 305 КАС суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Враховуючи викладене, оскільки всупереч окремій ухвалі Верховного Суду від 26.10.2023 прокурором не було забезпечено представництво інтересів держави в особі органу, який неналежним чином виконав свої повноваження - Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також оскільки питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки Міністерства культури та інформаційної політики України оскаржуваним рішенням суду вирішено не було, то апеляційне провадження у справі підлягає закриттю.

Відповідно до частини другої статті 305 КАС про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Керуючись статтями 34, 53, 54, 305 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «РТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» про закриття апеляційного провадження задовольнити.

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2022 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування окремих положень містобудівних умов та обмежень.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя Н.М. Єгорова

Повний текст ухвали складений 24.04.2024.