Ухвала

від 26.10.2023 по справі 520/14895/2020

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 жовтня 2023 року

м. Київ

справа №520/14895/2020

адміністративне провадження № К/990/32592/23

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Уханенка С.А.,

суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

перевірив касаційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року у справі за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області до Західного офісу Держаудитслужби, за участю третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін № 112», Товариства з обмеженою відповідальністю «Момот-Бетон», Товариства з обмеженою відповідальністю «Славдорстрой», про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В:

22 вересня 2023 року Західний офіс Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області утретє надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху, а заявнику надано строк для усунення її недоліків. Зокрема, скаржнику запропоновано подати клопотання із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження та надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини, у тому числі докази щодо дати отримання відповідачем повного тексту оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.

На виконання вимог цієї ухвали, скаржник на адресу Верховного Суду надіслав чотири клопотання і одне доповнення до клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

В цих клопотаннях зазначено, що постанову суду апеляційної інстанції від 23 травня 2023 року направлено заявникові засобами поштового зв`язку 21 червня 2023 року, що підтверджується доказами, надані в клопотаннях, зокрема надано копію листа суду апеляційної інстанції від 31 травня 2023 року, на якому проставлено вхідний номер та дату заявника, картку реєстраційного вхідного документа, роздрукованої із системи електронного документообігу АСКОРД, копію накладної ПАТ «Укрпошта» та роздрукований трекінг поштового відправлення.

Як вказує відповідач, враховуючи вищенаведене, ним не зволікаючи подана касаційна скарга до Верховного Суду 11 липня 2023 року, проте ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2023 року касаційну скаргу повернуто заявникові, яка отримана останнім 27 липня 2023 року.

01 серпня 2023 року скаржник повторно направив касаційну скаргу до Верховного Суду, проте ухвалою Верховного Суду від 18 серпня 2023 року касаційну скаргу повернуто заявникові, яка отримана останнім 30 серпня 2023 року.

22 вересня 2023 року скаржник утретє звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року.

Перевіривши викладені причини щодо пропуску строку, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до приписів статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Так, до клопотань додані докази щодо отримання рішення суду апеляційної інстанції, зокрема копію листа суду апеляційної інстанції від 31 травня 2023 року та картку реєстраційного вхідного документа, проте Верховний Суд відхиляє їх з огляду на те, що номер та дата реєстрації вхідної кореспонденції, проставленої самим органом в односторонньому порядку, самі по собі не свідчать про дату отримання рішення суду, а лише фіксують факт реєстрації кореспонденції суду при надходженні до органу.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі №826/6756/18.

Також Суд не бере до уваги копію накладної ПАТ «Укрпошта» та роздрукований трекінг поштового відправлення, оскільки ці документи унеможливлюють ідентифікацію поштового відправлення. Так, трек-номер 6130123465736, який зазначений на доданих документах, та на який послався відповідач як на доказ щодо дати отримання ним судового рішення, є належним за умови надання конверта, на якому цей номер зазначений, позаяк неможливо встановити яке саме поштове відправлення у якій справі надіслано отримувачу.

Належними доказами факту отримання копії рішення суду апеляційної інстанції можуть бути, наприклад, поштовий конверт з відтиском штемпелю поштового відділення та трекінгом поштового відправлення, довідка суду про час отримання копії відповідного судового рішення, довідка відділення поштового зв`язку про отримання поштового відправлення, тощо.

Водночас таких доказів на виконання ухвали від 09 жовтня 2023 року скаржником не надано.

Також слід наголосити, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр), Другий апеляційний адміністративний суд здійснив розгляд цієї справи у відкритому судовому засіданні, зокрема за участю представника відповідача Дідоряк М.Г., тобто представник відповідача був обізнаний про рішення суду апеляційної інстанції у день його ухвалення. До Реєстру рішення суду апеляційної інстанції надіслано 31 травня 2023 року, проте з первісною касаційною скаргою відповідач звернувся до суду касаційної інстанції лише 11 липня 2023 року.

Колегія суддів наголошує, що сторона у справі зобов`язана в розумні строки цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, Суд дійшов висновку, що скаржником не надано належних доказів та не викладено обставин, які б підтверджували неможливість звернутися до Верховного Суду з первісною касаційною скаргою у більш ранні строки.

Щодо повторно поданих касаційних скарг та їх повернення судом касаційної інстанції, Верховний Суд звертає увагу скаржника, що вирішуючи питання поновлення строку касаційного оскарження, суд оцінює дотримання строків звернення до суду не тільки на час подачі первісної касаційної скарги, а й з врахуванням усього проміжку часу до постановлення відповідної ухвали про поновлення або відмову у поновленні таких строків.

Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності об`єктивних та достатніх на те поважних причин.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Суд звертає увагу скаржника, що чинне законодавство України не передбачає зупинення процесуального строку у разі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою та повернення такої касаційної скарги.

При цьому, Суд наголошує, що належним підтвердженням наміру реалізувати своє право на касаційне оскарження, є направлення повторної касаційну скаргу скаржником у найкоротший строк.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку касаційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, враховуючи норми процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Поряд з цим суд касаційної інстанції зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, тобто такою, що не залежала від волевиявлення особи, яка оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, враховуючи те, що інших поважних та об`єктивних причин для поновлення строку на касаційне оскарження заявником не зазначено, Верховний Суд дійшов висновку про неповажність наведених відповідачем підстав для поновлення строку касаційного оскарження, а тому у задоволенні клопотань про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити.

Пунктом четвертим частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо заявником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

За таких обставин, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року у цій справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 248, 329, 333 КАС України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Західному офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області у задоволенні клопотань про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року у справі за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області до Західного офісу Держаудитслужби, за участю третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін № 112», Товариства з обмеженою відповідальністю «Момот-Бетон», Товариства з обмеженою відповідальністю «Славдорстрой», про визнання протиправним та скасування висновку.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді С.А. Уханенко О.В. Кашпур О.Р. Радишевська