Рішення

від 26.09.2023 по справі 761/38288/15-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/38288/15-ц

Провадження № 2/761/68/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

26 вересня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Макаренко І.О.,

при секретарі Габунії М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП»</a>, третя особа: Акціонерне товариство закритого типу «ДОНЕЦЬКПРОМЕЛЕКТРОМОНТАЖ» про визнання договору поруки припиненим,

встановив:

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківський районний суд м. Києва суду з даним позовом, посилаючись на те, що 22 квітня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «БАНК ПРОФЕСІИ?НОГО ФІНАНСУВАННЯ» та Акціонерним товариством закрито типу «ДОНЕЦЬКПРОМЕЛЕКТРОМОНТАЖ» було укладено кредитнии? договір, за умовами якого надано відновлювальну кредитну лінію з лімітом 2 млн грн під 25 % річних та кінцевим терміном повернення до 21 квітня 2014 року.

В забезпечення виконання основного зобов`язання між ПАТ «БАНК ПРОФЕСІИ?НОГО ФІНАНСУВАННЯ», позичальником - АТЗТ «ДОНЕЦЬКПРОМЕЛЕКТРОМОНТАЖ» та ОСОБА_1 було укладено Договір поруки №10/2013. Пізніше з додатків до позову ПАТ «БАНК ПРОФЕСІИ?НОГО ФІНАНСУВАННЯ» про стягнення з АТЗТ «ДОНЕЦЬКПРОМЕЛЕКТРОМОНТАЖ» кредитноі? заборгованості Позивачем отримано копію Договору №1 про внесення доповнень до Договору поруки №10/2013 від 22 квітня 2013 року яким передбачається згода поручителя на збільшення зобов`язання за вищевказаним договором, зокрема процентної ставки за кредитним договором з 25 % до 32 % річних.

Позивач стверджує, що в дійсності 22 квітня 2014 року ним не підписувались будь-які додаткові угоди, зокрема, і Договір №1 про внесення доповнень до Договору поруки №10/2013 від 22 квітня 2013 р., а отже, він як поручитель, не надавав свою згоду на збільшення основного зобов`язання.

З урахуванням уточнених позовних вимог ОСОБА_1 на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК Украі?ни просив суд визнати поруку за Договором поруки №10/2013 від 22 квітня 2013 рокуприпиненою.

13 грудня 2016 року рішенням Шевченківського раи?онного суду м. Києва у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

07 лютого 2017 року додатковим рішенням Шевченківського раи?онного суду м. Києва позов ОСОБА_1 задоволено та визнано поруку ОСОБА_1 на підставі договору поруки від 22 квітня 2013 року, укладеного між ПАТ «БАНК ПРОФЕСІИ?НОГО ФІНАНСУВАННЯ», АТЗТ «ДОНЕЦЬКПРОМЕЛЕКТРОМОНТАЖ» та ОСОБА_1 , припиненою.

11 травня 2017 року ухвалою Апеляціи?ного суду м. Києва рішення Шевченківського раи?онного суду м. Києва від 13 грудня 2016 року залишено без змін.

04 жовтня 2017 року ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України постановлено ухвалу якою касаціи?ну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк професіи?ного фінансування» в особі уповноваженоі? особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Банк професіи?ного фінансування задоволено, а рішення Шевченківського раи?онного суду м. Києва від 13 грудня 2016 року та ухвалу апеляціи?ного суду м. Києва від 11 травня 2017 року скасовано, а справу передано на новии? розгляд до суду першоі? інстанціі?.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06 листопада 2017 року прийнято справу до провадження судді Малинникова О.Ф.

25 червня 2018 року суддею Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_2 призначено дану справу в порядку загального позовного провадження з повідомленням учасників справи.

31 жовтня 2018 року під головуванням судді ОСОБА_2 витребувано у Публічного акціонерного товариства «Банк професійного фінансування» оригінал договору №1 про внесення змін та доповнень до договору поруки №10/2013 від 22.04.2013 року, укладеного 22.04.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Банк професійного фінансування», Акцінерним товариством закритого типу «Донецькпромелектромонтаж» та ОСОБА_1 , а також зобов`язанонадати оригінал договору №1 про внесення змін та доповнень до договору поруки №10/2013 від 22.04.2013 року, укладеного 22.04.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Банк професійного фінансування», Акцінерним товариством закритого типу «Донецькпромелектромонтаж» та ОСОБА_1

03 грудня 2019 року суддею Шевченківський районний суд м. Києва в складі ОСОБА_2 замінено відповідача ПАТ «Банк професійного фінансування» на ТОВ «Кредіт інвестмент груп» (код ЄДРПОУ 41586125).

На підставі розпорядження щодо повторного автоматичного розподілу справи № 01-08-195 від 14 січня 2020 року, протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані на розгляд судді Макаренко І.О. у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2

04 березня 2020 року з метою забезпечення доказів для проведення судової експертизи протокольною ухвалою у ТОВ «КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП» витребувано оригінал договору №1 про внесення змін та доповнень до договору поруки №10/2013 від 22.04.2013 року, укладеного 22.04.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Банк професійного фінансування», Акцінерним товариством закритого типу «Донецькпромелектромонтаж» та ОСОБА_1

04 листопада 2021 року представником позивача надано оригінал висновку судової почеркознавчої експертизи ТОВ «КИЇВСЬКА НЕЗАЛЕЖНА СУДОВО-ЕКСПЕРТНА УСТАНОВА» №3160 від 03 листопада 2021 року, проведеної в порядку ст. 106 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно висновку судового експерта встановлено, що «Пілписи від імені ОСОБА_1 , зображення яких містяться в графах: «Позичальник» та «Поручитель» в пункті: «Реквізити та підписи сторін» електрофотокопії Договора №1 про внесення змін до Договора поруки №10/2013 від 22 квітня 2013 року, виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням справжньому підпису ОСОБА_1 .»

Вивчення підпису ОСОБА_1 здійснювалось з електрофотокопії Договора №1 про внесення змін до Договора поруки №10/2013 від 22 квітня 2013 року у зв`язку з ухиленням від виконання ухвал суду щодо забезпечення оригіналу відповідного договору для дослідження в рамках судової експертизи саме оригіналу цього доказу.

Одночасно з цим, представник позивача посилався на положення ст. 109 Цивільного процесуального кодексу України згідно якої у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

В ході розгляду справи встановлено, що 22.04.2013 між ПАТ «БАНК ПРОФЕСІЙНОГО ФІНАНСУВАННЯ» та АТЗТ «ДОНЕЦЬКПРОММОНТАЖ» було укладено кредитний договір №9/КЛ/2013 (відновлювальна лінія) зобсягом кредитного ліміту 2 000 000,00 грн., відсоткова ставка за договором - 25% річних.

22.04.2013 між позивачем, відповідачем та третьою особою укладено Договір поруки № 10/2013 щодо забезпечення виконання за кредитним договором.

Факт існування та укладення наданого в додатках до позовної заяви копії Договору № 1 від 22.04.2014 про внесення змін договору поруки, яким збільшено обсяг відповідальності позивача, як поручителя відповідачами не заперечувався, таким чином відсутні підстави вважати, що надана позивачем копія цього договору, отримана з цивільної справи за позовом ПАТ «БАНК ПРОФЕСІЙНОГО ФІНАНСУВАННЯ» до АТЗТ «ДОНЕЦЬКПРОММОНТАЖ» про стягнення заборгованості не відповідає її оригіналу.

За таких обставин у зв`язку з необхідністю забезпечення гарантованого права на доступ до суду вирішення справи слід здійснити на підставі наявних доказів, яким слід дати належну оцінку.

Позивач в судове засідання не з`явився, представник позивача подав заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника за наявними в справі матеріалами, в якій просив позов задовольнити в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання повторно не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Оскільки позивач не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалив розглядати справу заочно на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позов підлягаєзадоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Сторонами у даній справі визнавався та не заперечувався факт існування наступних договірних зобов`язань, зокремаКредитного договору №9/КЛ/2013 від 22.04.2013 р., Договору поруки №10/2013 від 22.04.2013 таДоговору №1 про внесення змін та доповнень до договору поруки №10/2013 від 22.04.2013 року, укладеного 22.04.2014 року.

Відповідно до умов Договору № 1 від 22.04.2014 рокупро внесення змін та доповнень до Договору поруки №10/2013від 22.04.2013 року відповідальність поручителя була збільшена у зв?язку із збільшенням процентної ставки за кредитним договором з 25% до 32% річних.

Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов?язання може забезпечуватися неустойкою,порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов?язання.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Представник позивача доводить на підставі судової почеркознавчої експертзи, що ОСОБА_1 . Договір № 1 від 22.04.2014 про внесення змін та доповнень до Договору поруки №10/2013 від 22.04.2013 не підписував та не укладав, а отже згоди на збільшення основного зобов?язання за Договором поруки не надавав, що зазначено підставою для визнання поруки за договором поруки припиненою.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов`язується зі зміною забезпеченого зобов`язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов`язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов`язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов`язання.

Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред`явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до вимог ст. 16 ЦК України, можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) припинення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання зобов`язання в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення, 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової шкоди; 10) визнання незаконним рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, з урахуванням позовних вимог суд приходить до висновку, що в розумінні ч. 1 ст. 559 ЦК України порука ОСОБА_1 є припиненою у зв?язку із відсутністю його згоди на збільшення зобов?язань за Договором поруки № 10\2013 від 22.04.2013.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей".

Встановити обставини скріплення печаткою АТЗТ «ДОНЕЦЬКПРОММОНТАЖ» спірних зобов`язань та вираження таким чином згоди на збільшення розміру процентів за користування кредитом не вдається за можливе у зв`язку з ухиленням сторони відповідача, як розпорядника відповідної інформації щодо забезпечення відповідних доказів на вимогу суду.

Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З огляду на викладене, виходячи з встановлених обставин справи та вимог чинного законодавства, якими регламентовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 89, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП»</a>, третя особа: Акціонерне товариство закритого типу «ДОНЕЦЬКПРОМЕЛЕКТРОМОНТАЖ» про визнання договору поруки припиненим - задовольнити у повному обсязі.

Визнати поруку ОСОБА_1 на підставі договору поруки № 10/2013 від 22 квітня 2013 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «БАНК ПРОФЕСІЙНОГО ФІНАНСУВАННЯ», Акціонерним товариством закритого типу «ДОНЕЦЬКПРОМЕЛЕКТРОМОНТАЖ» та ОСОБА_1 припиненою.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП»</a> (ЄДРПОУ: 41586125, місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 487,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: