Ухвала

від 27.10.2023 по справі 907/285/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

"27" жовтня 2023 р. м. Ужгород Справа № 907/285/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши позовну заяву керівника Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород

та Берегівської міської ради, м. Берегово

до товариства з обмеженою відповідальністю "Берег Вертікал", м. Берегово

про відшкодування шкоди у розмірі 399 293 584, 20 грн., завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення

за участю представників: не викликались

в с т а н о в и в:

Прокурор звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах позивачів до відповідача про відшкодування шкоди у розмірі 399.293.584,20грн., завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Ухвалою суду від 23.05.2022 року розгляд справи № 907/285/22 прийнято здійснювати у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 08 червня 2022 року.

Проте, судове засідання призначене на 08.06.2022 року не відбудеться, у зв`язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі О.Ф. у щорічній основній відпустці з 06.06.2022 року по 24.06.2022 року включно, згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-08/13-к від 30.05.2022 року.

Ухвалою суду від 30.05.2022 р. відкладено підготовче засідання у справі № 907/285/22 на 05 липня 2022 року.

Ухвалою суду від 05.07.2022 р. відкладено підготовче засідання на 26.07.2022 р.

11.07.2022 р. представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву та клопотання про зупинення провадження у справі та про призначення судово комплексної експертизи.

19.07.2022 року прокурором до суду подано заперечення проти клопотання про зупинення провадження у справі та заперечення проти клопотання про призначення судово комплексної експертизи.

Ухвалою суду від 26.07.2022 призначено клопотання про зупинення провадження у справі та про призначення судово комплексної експертизи до розгляду, підготовче засідання відкладено на 16.08.2022 року.

Ухвалою суду від 16.08.2022 року задоволено клопотання представника ТОВ «Берег Вертікал» про зупинення провадження у справі у справі № 907/285/22. Провадження у справі №907/285/22 зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №297/1031/22 за обвинуваченням керівника ТОВ «Берег Вертікал» ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною ч.1 ст.239 Кримінального кодексу України. Зобов`язано учасників справи невідкладно повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення справи №907/285/22.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.11.2022 р. задоволено апеляційну скаргу Берегівської окружної прокуратури за № 07.50-101-297-22/3518вих-22 від 25.08.2022. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 16.08.2022 у справі №907/285/22 скасовано. Справу №907/285/22 направлено до Господарського суду Закарпатської області для продовження розгляду.

27.03.2023 року на електронну адресу суду надійшла заява представника відповідача про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 28.03.2023 р. призначено підготовче засідання на 20 квітня 2023.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.04.2023 позовну заяву керівника Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород та Берегівської міської ради, м. Берегово до товариства з обмеженою відповідальністю "Берег Вертікал", м. Берегово про відшкодування шкоди у розмірі 399 293 584, 20 грн., завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення - залишити без руху. Встановлено прокурору строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху та встановлено прокурору спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду доказів сплати судового збору.

01.05.2023 до суду надійшло клопотання Закарпатської обласної прокуратури від 01.05.2023 №12-2368-22 про продовження процесуального строку та відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 05.05.2023 у задоволенні клопотання прокурора №12-2368-22 від 01.05.2023 р. (за вх.№02.3.1-02/3172/23 від 01.05.2023 р.) про продовження процесуального строку та відстрочку сплати судового збору відмовлено.

При цьому, судом констатовано, що у даній справі йдеться про строк, встановлений судом, у порядку, передбаченому ст. 174 Господарського процесуального кодексу України. У статті дослівно визначено, що це строк встановлений судом. Те, що цей строк не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, не перетворює цей строк на строк, встановлений законом, навіть у випадку коли суд встановив в ухвалі такий строк як максимально можливий (10 днів).

Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Враховуючи, що судом встановлено прокурору максимальний строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може бути продовжений судом понад встановлений ГПК України строк, судом відзначено відсутність правових підстав для задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви.

Даною ухвалою судом також відмовлено прокуратурі у відстроченні сплату судового збору, з огляду на те, що особа, що порушує питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, або про звільнення від його сплати, повинна навести обґрунтування обставин (з наданням на їх підтвердження доказів), які свідчать про неможливість здійснення оплати цього збору як станом на момент звернення до суду, так і до закінчення розгляду справи, ухвалення судового рішення по суті вимог заяви, скарги.

Наведеними правовими нормами статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року в справі № 0940/2276/18 дійшла висновку, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Натомість, судом констатовано, що склад сторін у даній справі та предмет позову не свідчать про наявність умов, визначених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», для задоволення клопотання прокурора.

16.05.2023 до суду надійшли додаткові поясненні керівника Берегівської окружної прокуратури, яким прокурор просить суд врахувати дану позицію прокурора щодо відсутності підстав сплати судового збору у позовах про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням та звільнити прокуратуру від сплати судового збору за подання позовної заяви.

В обгрунтування своєї позиції просить суд врахувати позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 20.04.2023 у справі №912/1194/22, якою надано оцінку п. б ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», яким передбачено підстави для звільнення прокурора від сплати судового збору за подачу до суду позовної заяви про стягнення збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Суд зазначив, що є неправильним висновок місцевого суду щодо неможливості прокурора подати цивільний позов в інтересах держави до юридичної особи в межах кримінального провадження, оскільки ч. 1 ст. 128 КПК України прямо передбачає можливість подання позову до юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

У зв`язку з викладеним, прокурор вважає, що за пред`явлення вказаного позову судовий збір не підлягає сплаті на підставі п. б ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Подаючи суду письмове пояснення щодо відсутності підстав для сплати судового збору, прокурор, посилаючись на п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" також вказує на те, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Відтак, просить суд звільнити прокуратуру від сплати судового збору з підстав, наведених у поданому суду поясненні.

Аналіз пункту 6 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, звільняються від сплати судового збору у разі надання позивачем до суду доказів, що матеріальні збитки, які він просить стягнути, завдані саме у зв`язку із вчиненням кримінального правопорушення.

Аналізуючи позицію прокурора та фактичні обставини справи, суд констатує наступне.

Так, окружною прокуратурою за результатами опрацювання матеріалів з кримінального провадження № 42021070000000010, відомості про яке 14.01.2021 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, встановлено підстави для представництва інтересів держави в суді з метою відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням щодо засмічення земель, оскільки, в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження зібрано документи, що підтверджують та доказують, що ТОВ «Берег Вертікал» внаслідок своєї господарської діяльності здійснило розміщення відходів на інших землях комунальної та приватної власності площею 5,3803 га (за межами земельної ділянки з кадастровим номером 21 10200000:01 :028:0039), яке призвело до засмічення земель, що завдало збитків державі у розмірі 399 293 584,20 грн.

В обгрунтування своїх доводів прокурором подано суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні від 18.04.2022 та лист Берегівської окружної прокуратури від 18.04.2022 до Берегівського районного суду, яким повідомлено про те, що під час досудового розслідування прокурором в інтересах держави в особі Берегівської міської ради - цивільного позивача, пред1явлено цивільний позов до ОСОБА_1 , директора ТОВ «Берег Вертікал» - цивільного відповідача про стягнення збитків завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення на суму 58.230.314,40грн.

Дані відомості також підтверджуються ухвалою Берегівського районного суду від 14.02.2023 у справі №297/1031/22, з якої вбачається, що у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021070000000010 від 14 січня 2021 року, відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України, разом з обвинувальним актом по даному кримінальному провадженню також надійшла до суду і позовна заява прокурора Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Берегівської міської ради Закарпатської області до ТзОВ «Берег Вертікал» про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

При цьому, судом констатовано, що цивільний позов подано прокурором до початку судового розгляду, тобто в строк, передбачений ч. 1 ст. 128 КПК України, у зв`язку з чим підлягає розгляду в рамках даного кримінального провадження.

Відповідно до положень частини першої статті 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Тобто цивільний позов подається на стадії досудового розслідування, до початку судового розгляду та прийняття судом вироку у справі.

Відтак КПК України, відповідно до частини п`ятої статті 128 якого положення цього кодексу повинні застосовуватись при розгляді цивільного позову у кримінальному провадженні, прямо передбачає таке:

- можливість подання позову до юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. ;

- можливість подання позову в інтересах держави;

- обов`язок подання позову в інтересах держави саме прокурором.

Водночас законодавцем також передбачено вимогу до прокурора, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертою статті 25 Закону України "Про прокуратуру".

У свою чергу, як вбачається з матеріалів справи №907/285/22, з даним позовом керівник Берегівської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Закарпатської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород та Берегівської міської ради, м. Берегово до товариства з обмеженою відповідальністю "Берег Вертікал", м. Берегово про відшкодування шкоди у розмірі 399 293 584, 20 грн., завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення 17.05.2022 року, тобто, з порушенням строку, визначено ст. 128 КПК України та поза межами досудового розслідування, яке закінчено складанням обвинувального акту від 18.04.2022.

Окрім того, як вбачається з вищенаведеного, відповідний цивільний позов був поданий прокурором саме у межах досудового розслідування до Берегівського районного суду для його розгляду у межах кримінального провадження.

Також Керівником Берегівської окружної прокуратури заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Пунктом 3.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», передбачено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов`язані з важким фінансовим становищем не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір" наділяють суд правом на відстрочення сплати судового збору лише за наявності виняткових обставин, а саме з урахуванням того, що в майбутньому, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, позивач матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору.

При цьому, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини 1 статті 8, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини 1 статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним та вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 цієї ж норми можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що приписи пункту 1 частини 1статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, в тому числі органу прокуратури, незалежно від наявності майнового критерію.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 912/3514/20 та ухвалах від 05.03.2021 у справі № 910/9741/20, від 06.01.2021 у справі № 927/579/19, від 20.08.2020 у справі № 910/6421/19, від 18.05.2020 у справі №910/704/19, від 24.01.2020 у справі № 915/923/15.

У даній справі Берегівської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Закарпатської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород та Берегівської міської ради.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Оскільки прокурор звернувся в інтересах вказаних вище осіб, які є юридичними особами, а предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, суд не вбачає правових підстав для відстрочення сплати судового збору за подання прокурором даного позову, а тому приходить висновку про відмову у задоволенні відповідної заяви прокурора.

Окрім того, відповідно до ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалу суду від 20.04.2023 отримано прокуратурою того ж дня, оскільки така надіслана судом на адресу прокуратури засобами електронного поштового зв`язку.

Таким чином, прокурор зобов`язаний був усунути недоліки позовної заяви у строк до 30.04.2023 включно.

Разом з тим, від прокурора надійшли додаткові письмові пояснення, а не заява про усунення недоліків позовної заяви, лише 16.05.2023.

При цьому, клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку від прокурора не надходило, відтак суд дійшов висновку, що оскільки прокурором пропущено процесуальний строк для усунення недоліків та не заявлено клопотання про поновлення такого процесуального строку, заява про усунення недоліків позовної заяви від 20.04.2023 у відповідності до ст. 118 ГПК України залишається судом без розгляду.

Відповідно до частини 13 статті 176 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статті 162 ГПК України, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 226 ГПК України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 ГПК України). Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Керуючись ст. ст. 176, 226, 232, 234, 235 ГПК України, Господарський суд Закарпатської області

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву керівника Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород та Берегівської міської ради, м. Берегово до товариства з обмеженою відповідальністю "Берег Вертікал", м. Берегово про відшкодування шкоди у розмірі 399 293 584, 20 грн., завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення у справі №907/285/22 - залишити без розгляду.

2. Відмовити у задоволенні клопотання керівника Берегівської окружної прокуратури про звільнення від сплати судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-257 ГПК України до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено і підписано 27 жовтня 2023 року.

Суддя Ремецькі О.Ф.