Рішення

від 17.10.2023 по справі 538/1665/23

ЛОХВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 538/1665/23

Провадження № 2/538/460/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2023 року м. Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Цімботи Л.Г., за участю секретаря судового засідання Дугніст А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лохвиця цивільну справу за позовом заступника керівникаМиргородської окружноїпрокуратури Полтавськоїобласті БезцінногоОлега Володимировичав інтересахдержави вособі Головногоуправління Держгеокадаструу Полтавськійобласті до ОСОБА_1 проконфіскацію земельноїділянки,

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області Безцінний О.В. в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області звернувся до суду з вказаним позовом, просив конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області належну ОСОБА_1 на праві приватної власності земельну ділянку кадастровий номер 5322680400:00:001:0037, площею 1,1794 га, розташовану на території Лохвицької територіальної громади Миргородського району

В обгрунтування позову зазначив, що ОСОБА_1 є громадянином російської федерації. На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ВСС № 348255 від 22.06.2005, він успадкував після смерті ОСОБА_2 належну останній на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії 1-ПЛ № 018481, виданого 31.03.2000 Безсалівською сільською радою, земельну ділянку площею 4,61 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Лохвицької територіальної громади Миргородського району (колишня Безсалівська сільська рада). У подальшому, 30.09.2021 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 5322680400:00:001:0037, площею 1,1794 га, номер відомостей про речове право - 44298981. Окружною прокуратурою встановлені порушення ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України в частині не відчуження протягом року прийнятої у спадщину громадянином російської федерації ОСОБА_1 земельної ділянки. Оскільки, ОСОБА_1 , будучи іноземцем, протягом року з часу переходу права власності на земельну ділянку не відчужив її, то право власності на зазначену земельну ділянку підлягає примусовому припиненню шляхом конфіскації.

Ухвалою суду від 30 серпня 2023 р. вказаний позов прийнято до розгляду, провадження у даній справі відкрито та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, (а.с. 28).

Ухвалою судувід 30.08.2023р.у вказанісправі булонакладено арештна належну ОСОБА_1 , на праві приватної власності земельну ділянку кадастровий номер 5322680400:00:001:0037, площею 1,1794 га, розташовану на території Лохвицької територіальної громади Миргородського району та заборонено йому розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання належної йому на праві приватної власності земельної ділянки кадастровий номер 5322680400:00:001:0037 (а.с. 41-42).

Ухвалою суду від 25.09.2023 р. підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду (а.с. 50).

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримала, суду пояснилаобставини, викладені в позові, а також пояснила, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом спадкове майно, на яке видано свідоцтво складається з замельної ділянки розміром 4,61 гектарів; зазначена земельна ділянка складається з двох ділянок: перша земельна ділянка - з кадастровим номером 5322680400:00:001:0044 площею 3,4292 га (питання щодо конфіскації цієї земельної ділянки вирішено Лохвицьким районним судо Полтавської області в рішенні від 07.08.2023 р., друга земельна ділянка - з кадастровим номером 5322680400:00:001:0037 площею 1.1794 га. Відносно другої земельної ділянки і просить позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області в судове засідання не з`явився, у поданому до суду клопотанні просив справу розглядати без участі представника Головного управління Держгеокадастру у Полтавської області.

Відповідач ОСОБА_1 про час та дату розгляду справи повідомлявся шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада», в судове засідання не з`явився, заяв або клопотань про відкладення слухання справи, відзиву на позов до суду не надавав.

Суд, вислухавши прокурора, дослідивши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов підлягає до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Російської Федерації вказана обставина підтверджується копією паспорта № НОМЕР_1 , виданого ГОМ УМВД м. Сургут Ханти-Мансійського автономного округу 25.10.2001 р. Місцем реєстрації ОСОБА_1 відповідно до паспорту є: АДРЕСА_1 автономного округу (а.с. 10-11).

Як вбачається з свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ВСС №348255 від 22.06.2005р., ОСОБА_1 успадкував після смерті ОСОБА_2 належну останній на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії 1-ПЛ № 018481, виданого 31.03.2000 Безсалівською сільською радою, земельну ділянку площею 4,61 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Лохвицької територіальної громади Миргородського району Полтавської області (колишня Безсалівська сільська рада) (а.с. 9)

30.09.2021 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 5322680400:00:001:0037, площею 1,1794 га, номер відомостей про речове право - 44298981. Вказана обставина підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна від 17.08.2023 (а.с. 7-8).

Відповідно рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 07.08.2023 р. у справі № 538/1136/23, що набрало законної сили 07.09.2023 р., шляхом конфіскації було припинено право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5322680400:00:001:0044, площею 3,4292 га, території Лохвицької територіальної громади Миргородського району (колишня Безсалівська сільська рада), що була ним успадкована після смерті ОСОБА_2 , належної останній на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії 1-ПЛ № 018481, виданого 31.03.2000 Безсалівською сільською радою .

Згідно довіреності місто Сургут Ханти-Мансійського автономного округу-Югри, 23,09,2021 р. ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_3 представляти його інтереси в питаннях, що стосуються володіння, користування та розпорядженням земельними ділянками (долями, паями), переданими для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 12-13).

Відповідно до листа Управління ДМС України в Полтавській області № 23 від 23.03.2023 року адресованого Миргородській окружній прокуратурі Полтавської області, відповідно до наявних обліків УДМС інформація про факти отримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянства України, чи про документування посвідкою на тимчасове, постійне проживання на території України, чи про припинення громадянства України станом на 30.03.2023 року відсутня. (а.с. 16).

Положення статей 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України, земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону.

Згідно норм ст. 19 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.

За змістом положень ст. 41 Конституції України, ст. 319, 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Власність зобов`язує. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) встановлені нормами розділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно 3 4. 1 ст. 39 даного Закону, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Таким чином, оскільки спірна земельна ділянки, згідно ч. 1 ст. 181 Цивільного Кодексу України, належать до нерухомого майна, знаходяться на території України, то на них поширюється дія права України.

Згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права приватної власності на землю визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту ч. 2 ст. 81 та інших норм Земельного кодексу України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, шо належать їм на праві приватної власності.

Згідно з ч. 3 ст. 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Земельного кодексу України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог ст. 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Одночасно за змістом ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України землі

сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

За змістом частин 1, 2 та 4 статті 145 Земельного кодексу України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Такий позов подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах, а ціна проданої земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно із ст. 354 Цивільного кодексу України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.

Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року «Федоренко проти України»). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1, зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність МІЖ застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Суд, здійснюючи оцінку наданих позивачем (прокурором) доказів, вважає, що ОСОБА_1 , будучи іноземцем, протягом року з часу переходу права власності на земельну ділянку кадастровий номер 5322680400:00:001:0037, площею 1,1794 га, яка розташована на території Лохвицької територіальної громади Миргородського району (колишня Безсалівська сільська рада) з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, не відчужив її. Тому його право власності на зазначену земельну ділянку підлягає примусовому припиненню шляхом конфіскації.

За таких обставин, суд, дійшов висновку, що позовні вимоги заступника керівника Миргородської окружної прокуратури, який звернувся в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, тому з відповідача на користь Полтавської обласної прокуратури слід стягнути 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривень судового збору.

Підстави для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 30.08.2023, відсутні, такі заходи забезпечення позову відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи .

Керуючись ст.ст.2, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 258,263-265, 268, 280, 352, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов заступника керівникаМиргородської окружноїпрокуратури Полтавськоїобласті БезцінногоОлега Володимировичав інтересахдержави вособі Головногоуправління Держгеокадаструу Полтавськійобласті до ОСОБА_1 проконфіскацію земельноїділянки задовольнити.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ: 39767930) належну ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина Російської Федерації серія та номер НОМЕР_1 виданий 25.10.2001, видавник: ГОМ-УМВД м. Сургут Ханти-Мансійського автономного округу) на праві приватної власності земельну ділянку кадастровий номер 5322680400:00:001:0037, площею 1,1794 га, розташовану на території Лохвицької територіальної громади Миргородського району.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина Російської Федерації серія та номер НОМЕР_1 виданий 25.10.2001, видавник: ГОМ-УМВД м. Сургут Ханти-Мансійського автономного округу) на користь Полтавської обласної прокуратури (36000, м. Полтава, вул. 1100 річчя Полтави, 7, р/р № UA 118201720343130001000006160, банк ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 02910060, код класифікації видатків бюджету - 2800) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривень судового збору, сплаченого за пред`явлення позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку передбаченому п.15.5) Перехідних положень ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 27 жовтня 2023 р.

Суддя Лохвицького

районного суду Л.Г.Цімбота