Ухвала

від 25.10.2023 по справі 308/8563/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/8563/23

1-кс/308/4990/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2023 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

у складі учасників справи:

прокурора ОСОБА_3

кримінальне провадження 1-кс/308/4990/23

розглянувши клопотання слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42023072030000074 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24 травня 2023 року щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України, про застосування відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Чинадійово, Мукачівського району, Закарпатської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

встановив:

Слідчий СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із даним клопотанням погодженим прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в якому зазначає, що в період дії воєнного стану у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на отримання прибутку, шляхом продажу ввезених на територію України як гуманітарної допомоги автомобілів, тобто діючи умисно з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вимог ст.ст. 3, 12 Закону України «Про гуманітарну допомогу» та Постанови КМУ № 174 від 01.03.2022.

Зокрема, у невстановлений час та місці ОСОБА_6 придбав транспортні засоби марки «Mitsubishi Shogun Warrior», номерний знак іноземної реєстрації НОМЕР_1 , він код - « НОМЕР_2 », марки «Mercedes 270 ML CDI», номерний знак іноземної реєстрації НОМЕР_3 , він код - « НОМЕР_4 », та марки «Mitsubishi L 200», номерний знак іноземної реєстрації НОМЕР_5 , він код - « НОМЕР_6 » та вирішив направити їх до України в якості гуманітарної допомоги.

Так, згідно поданої ОСОБА_7 (паспорт громадянина України для виїзду закордон НОМЕР_7 ) декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою відправником транспортного засобу марки «Mitsubishi Shogun Warrior», номерний знак іноземної реєстрації НОМЕР_1 , він код - « НОМЕР_2 » являється громада м. Лондон, отримувачем - Громадська організація «Карпатський край», код ЄДРПОУ 45066962, фактичне місце призначення та розвантаження вантажу - МО України, Мукачівський ТЦК та СК м. Мукачево.

Крім цього, згідно поданої ОСОБА_7 декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою відправником транспортного засобу марки «Mercedes 270 ML CDI», номерний знак іноземної реєстрації НОМЕР_3 , він код - « НОМЕР_4 », являється ОСОБА_7 , отримувачем - Громадська організація «Карпатський край», фактичне місце призначення та розвантаження вантажу - Закарпатська область, смт. Чинадійово, вул. Волошина, 102.

Крім того, згідно поданої ОСОБА_8 (паспорт громадянина України для виїзду закордон НОМЕР_8 ) декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою відправником транспортного засобу марки «Mitsubishi L 200», номерний знак іноземної реєстрації НОМЕР_5 , він код - « НОМЕР_6 », являється ОСОБА_9 (паспорт громадянина України для виїзду закордон НОМЕР_9 ), отримувачем - Громадська організація «Карпатський край», фактичне місце призначення та розвантаження вантажу - МО України, Мукачівський ТЦК та СК м. Мукачево.

Після чого транспортні засоби марки «Mitsubishi Shogun Warrior», він код - « НОМЕР_2 » поставлено на тимчасовий державний облік на період дії воєнного стану за ГО «Карпатський край» та присвоєно йому державний номерний знак НОМЕР_10 та видано свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_11 , примітки - дійсний під час військового стану та 90 днів після, марки «Mercedes 270 ML CDI», він код - « НОМЕР_4 », поставлено на тимчасовий державний облік на період дії воєнного стану за ГО «Карпатський край» та присвоєно йому державний номерний знак НОМЕР_12 та видано свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_13 , примітки - дійсний під час військового стану та 90 днів після, марки «Mitsubishi L 200», він код - « НОМЕР_6 » поставлено на тимчасовий державний облік на період дії воєнного стану за ГО «Карпатський край» та присвоєно йому державний номерний знак НОМЕР_14 та видано свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_15 , примітки - дійсний під час військового стану та 90 днів після.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 помістив вище вказані транспортні засоби, ввезені в якості гуманітарної допомоги з метою їх подальшої реалізації за адресою АДРЕСА_1 .

Також, за допомогою інтернет - мережі «Фейсбук», а саме використовуючи сторінку «Свалявський рух опору» де надавався номер мобільного телефону НОМЕР_16 яким користується ОСОБА_6 та з якого за допомогою месенжера «вайбер» надавалась інформація з приводу продажі вказаних транспортних засобів які ввезені в якості гуманітарної допомоги, із зазначенням їх вартості та загальних характеристик.

В подальшому, ОСОБА_6 26.05.2023 за попередньою домовленістю надав до огляду вищевказані, транспортні засоби ОСОБА_10 , який діяв під контролем правоохоронних органів, з метою їх подальшого продажу.

Надалі на виконання свого злочинного умислу ОСОБА_6 , 29.05.2023 близько 14:48 год., перебуваючи на території ресторану «Жетем» який знаходиться за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, смт. Чинадійово, вул. Волошина, 135, здійснив продаж вказаних транспортних засобів ОСОБА_10 за грошові кошти в сумі 14 600 євро, після чого викритий працівниками правоохоронних органів.

Згідно висновків експерта загальна вартість ввезених на територію України як гуманітарна допомога транспортних засобів, що реалізовувалися ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_1 , становить 497 931 гривня (чотириста дев`яносто сім тисяч дев`ятсот тридцять одна гривня), що є значним розміром, оскільки вказана сума у триста п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

У такий спосіб, встановлено достатньо підстав для повідомлення ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, тобто у продажі товарів (предметів) гуманітарної допомоги, з метою отримання прибутку, вчиненому у значному розмірі, під час дії воєнного стану.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме протоколом обшуку від 29.05.2023, матеріалами НСРД, протоколами допиту свідків та іншими матеріалами кримінального провадження.

За результатами досудового розслідування, 25 липня 2023 року ОСОБА_6 у спосіб передбачений КПК було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України.

На думку сторони обвинувачення докази, які зібрані на даному етапі слідства, в достатній мірі обґрунтовують підозру ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та достатні для обрання останньому запобіжного заходу.

Крім того, як стверджує у клопотанні слідчий, під час досудового розслідування встановлені та підтверджені ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, якими обґрунтовується необхідність у застосуванні щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В підтвердження ризику запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, слідчий зазначає, що злочин, який інкримінуються ОСОБА_6 , України відноситься до тяжких, санкція за вчинення якого, згідно ч. 3 ст. 201-2 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов`язки та зможе переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винним.

Ризик запобігання спробам незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, обґрунтовано тим, що у даному кримінальному провадженні допитані особи, які дали покази відносно злочинної діяльності ОСОБА_6 .. Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків, в тому числі із застосуванням психологічного та фізичного насильства, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, що утруднить встановлення дійсних обставин справи.

Перебуваючи на волі, ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, що створює ризик перешкоджання кримінальному провадженню.

Також слідчий у клопотанні вказує, що ОСОБА_6 на численні виклики слідчого для проведення процесуальних дій не виконував, до органу досудвого розслідування не прибував, підстави та поважність причин не явки слідчому не повідомляв.

Окрім того, згідно витягку з бази «Аркан» 14.07.2023 ОСОБА_6 покинув територію України.

Враховуючи викладене, 25.10.2023 ОСОБА_6 , оголошено в міжнародний розшук.

У зв`язку з чим, слідчий просить в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України розглянути дане клопотання за відсутності підозрюваного ОСОБА_6 та обрати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні.

У судове засідання підозрюваний ОСОБА_6 не з`явився.

Заслухавши думку сторони обвинувачення про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що 25 липня 2023 року, на виконання вимог ст.ст. 111, 135 та 278 КПК України письмове повідомлення про підозру, складене щодо ОСОБА_6 у вчинені ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, вручено його дружині ОСОБА_11 , що підтверджується копією повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень та роз`яснення прав та обов`язкові підозрюваному від 25 липня 2023року.

Згідно зі змістом ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 194 КПК України.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, її вік, стан здоров`я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Вивчивши матеріали клопотання, зокрема дослідивши долучені: протокол обшуку від 29.05.2023, опис речей та документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 29.05.2023, повістки про виклик ОСОБА_6 , постанова про зупинення досудового розслідування та оголошення в розшук підозрюваного від 31.07.2023, доручення на проведення слідчих (розшукових) дій від 01.08.2023, рапорт працівника поліції від 24.07.2023, постанова про оголошення розшук підозрюваного від 25.10.2023 інші матеріали кримінального провадження, вважаю обґрунтованою пред`явлену ОСОБА_6 підозру, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, та яке у відповідності до положень ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.

Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України.

Окрім цього, виходячи з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

В свою чергу, всі обставини провадження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 мають з`ясовуватися судом під час судового розгляду у встановленому законом порядку.

Щодо обґрунтованості клопотання слідчого про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч.1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_6 слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Так, враховуючи, що ОСОБА_6 підозрівається у вчиненні тяжкого злочину, розуміючи невідворотність свого покарання може вдатися до переховування від органів досудового розслідування та суду. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Окрім цього, слідчий суддя бере до уваги й ті обставини, що підозрюваний перебуваючи на волі може незаконно вливати на свідків та експертів у даному кримінальному провадженні, з метою зміни їх показів та вчинення висновків вигідних для підозрюваного. При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом

Також враховуючи доводи обґрунтування наявності ризиків у клопотанні слідчого, слідчий суддя вважає такі доведеними, зокрема те, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Таким чином, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України.

При цьому, слідчий суддя зазначає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Крім того, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому в разі визнання винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, що хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, в сукупності з наведеними вище обставинами суттєво збільшує ризик втечі, а тому враховується при оцінюванні ризиків. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

За приписами ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, буде доведено, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_6 перебуває у міжнародному розшуку і його затримання пов`язане з його доставкою до місця кримінального провадження і розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід протягом 48 годин, строк дії даної ухвали слідчого судді не зазначається.

При цьому, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається (ч. 4 ст. 183 КПК України)

Згідно ст. 12 Європейської конвенції про видачу правопорушників в редакції Четвертого додаткового протоколу до Європейської конвенції про видачу правопорушників, який ратифіковано від 07.06.2017 року , запит складається у письмовій формі. Він подається Міністерством юстиції або іншим компетентним органом запитуючої Сторони Міністерству юстиції або іншому компетентному органу запитуваної Сторони. Держава, яка бажає призначити інший компетентний орган, ніж Міністерство юстиції, повідомляє про свій компетентний орган Генеральному секретарю Ради Європи під час підписання або здачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, затвердження чи приєднання, а також про будь-які наступні зміни, пов`язані з її компетентним органом. До запиту додають: a) копію рішення про визнання винним та визначення покарання або постанову про утримання під вартою чи ордер на арешт або інше розпорядження, яке має таку саму силу і видане відповідно до процедури, передбаченої законодавством запитуючої Сторони; b) виклад правопорушень, за які вимагається видача. Час і місце їх вчинення, їх юридична кваліфікація і посилання на відповідні правові положення, включаючи положення стосовно строку давності, зазначаються якнайточніше; та c) копію відповідних законодавчих актів або, коли це неможливо, виклад відповідного закону і, по можливості, якнайточніший опис особи, видача якої запитується, а також будь-яку іншу інформацію, яка може сприяти її ідентифікації, встановленню громадянства і місця перебування.

Слідчим суддею встановлено, що постановою слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 від 25 жовтня 2023 року підозрюваного ОСОБА_6 , оголошено в міжнародний розшук.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про основоположні права та свободи та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких злочинів, наявність підстав, передбачених статтею 177 КПК України, та той факт, що в ході досудового розслідування отримано дані про те, що ОСОБА_6 виїхав за межі території України за невстановленою адресою, обізнаний про факт розслідування щодо нього кримінального провадження, відомостей про намір повертатись в Україну слідчому судді не надано.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, тяжкістю покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винним, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, а тому слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого є обґрунтоване та підлягає до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 185, 186, 193, 194, 195, 196, 197, 309, 392, 395 КПК України, -

постановив:

Клопотання задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розглянути за участю підозрюваного після його затримання і не пізніше як через 48 (сорок вісім) годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у вказаному кримінальному провадженні.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Повний текст ухвали було виготовлено та проголошено 27 жовтня 2023 року о 16 год. 30 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1