Постанова

від 25.10.2023 по справі 567/1007/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

25 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 567/1007/22

провадження № 61-13022св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Агро»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на рішення Острозького районного суду Рівненської області у складі судді Венгерчук А. О. від 19 квітня 2023 року, додаткове рішення Острозького районного суду Рівненської області у складі судді Венгерчук А. О. від 10 травня 2023 року та постанови Рівненського апеляційного суду у складі колегії суддів: Хилевича С. В., Боймиструка С. В., Гордійчук С. О., від 01 серпня 2023 року.

Зміст позовної заяви та її обґрунтування

1. У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ТОВ «Західна агровиробнича компанія», ТОВ «Захід Агро» про повернення земельних ділянок та скасування рішень державного реєстратора.

2. На обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що він є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 5624285300:11:003:0321 площею 0,26 га, 5624285300:10:001:0249 площею 0,8 га та 5624285300:11:002:0030 площею 1,31 га, які розташовані на території колишньої Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області.

3. Зазначені земельні ділянки були передані ним в оренду ТОВ «Захід Агро» на підставі договорів оренди від 01 квітня 2015 року, 17 квітня 2015 року та

від 13 квітня 2016 року.

4. У червні 2022 року йому стало відомо, що відносно належних йому земельних ділянок було зареєстровано право оренди за ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Підставою для державної реєстрації права оренди стали додаткові угоди до договорів оренди землі, укладені між ТОВ «Захід-Агро», ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та ним. Строк дії оренди 7 років.

5. Позивач посилався на те, що між ним та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» наявний спір про право користування земельними ділянками, належними йому, оскільки вищевказаних додаткових угод щодо передачі права оренди земельних ділянок він не підписував, їхні умови не погоджував та на укладення таких угод нікого не уповноважував, з ним не узгоджувалися умови вказаних додаткових угод.

6. Зазначав, що наразі ТОВ «Західна агровиробнича компанія» користується належними йому земельними ділянками без достатніх правових підстав, чим порушує його права на користування та розпорядження належним йому майном.

7. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд: усунути йому перешкоди у користуванні належними йому земельними ділянками кадастровий номер 5624285300:11:003:0321 площею 0,26 га, кадастровий номер 5624285300:10:001:0249 площею 0,8 га та кадастровий номер 5624285300:11:002:0030 площею 1,31 га, які розташовані на території колишньої Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області, зобов`язавши ТОВ «Західна агровиробнича компанія» повернути їх; скасувати рішення про державну реєстрацію права оренди вказаних земельних ділянок за ТОВ «Західна агровиробнича компанія».

Стислий виклад позиції інших учасників справи

8. Відповідач ТОВ «Західна агровиробнича компанія» заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що право оренди на належні позивачу земельні ділянки кадастровий номер 5624285300:10:001:0249, кадастровий номер 5624285300:11:002:0030 та кадастровий номер 5624285300:11:003:0321, зареєстровано за ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на підставі договорів оренди землі від 01 квітня 2015 року, 17 квітня 2015 року, 13 квітня 2016 року із внесеними згідно з додатковими угодами змінами. Факт реєстрації права оренди на вказані земельні ділянки підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наданих позивачем разом з позовом. Зосереджував увагу на тому, що позивач отримував від нього орендну плату, що спростовує доводи позивача про не підписання ним вищевказаних договорів оренди та свідчить про визнання ним таких правочинів.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

9. Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 19 квітня

2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

10. Зобов`язано ТОВ «Західна агровиробнича компанія» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 5624285300:11:003:0321, площею 0,26 га із цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області).

11. Скасовано рішення державного реєстратора КП «Реєстраційний центр» Городищенської сільської ради Рівненської області Федчука К. М., з індексним номером: 40053342 від 10 березня 2018 року, номер запису про інше речове право № 17158747, щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5624285300:11:003:0321, площею 0,26 га, що знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області.

12. Зобов`язано ТОВ «Західна агровиробнича компанія» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 5624285300:10:001:0249, площею 0,8 га із цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області.

13. Скасовано рішення державного реєстратора КП «Реєстраційний центр» Городищенської сільської ради Рівненської області Федчука К. М., з індексним номером: 40053329 від 10 березня 2018 року, номер запису про інше речове право № 15925243, щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5624285300:10:001:0249, площею 0,8 га, що знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області.

14. Зобов`язано ТОВ «Західна агровиробнича компанія» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 5624285300:11:002:0030, площею 1,31 га з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області.

15. Скасовано рішення державного реєстратора КП «Реєстраційний центр» Городищенської сільської ради Рівненської області Стовби І. М., з індексним номером: 40047303 від 07 березня 2018 року, номер запису про інше речове право № 14209788, щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки із кадастровим номером 5624285300:11:002:0030, площею 1,31 га із цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

16. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки спірні додаткові угоди до договорів оренди позивач, як власник земельних ділянок, не підписував, що підтверджується висновком експерта №СЕ-19/118-22/12002-ПЧ від 02 лютого 2023 року, вони є неукладеними, у зв`язку із чим наявні правові підстави для їх повернення власнику, із скасуванням рішень державного реєстратора щодо державної реєстрації права оренди.

17. Додатковим рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 10 травня 2023 року стягнуто з ТОВ «Захід Агро», ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі по 2 500,00 грн з кожного. Стягнуто з

ТОВ «Захід Агро», ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на користь

ОСОБА_1 витрати, пов`язані з проведенням експертизи, у розмірі по

2 718,48 грн з кожного.

18. Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сума судових витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованою та підтвердженою відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт у розмірі 5 000,00 грн. Заявлений до відшкодування в порядку розподілу судових витрат погоджений між адвокатом та клієнтом гонорар успіху не має характеру необхідних витрат, а тому не є обов`язковим для відшкодування іншою стороною. Понесені позивачем витрати на проведення експертизи суд вважав обґрунтованими, з огляду на їх фактичне понесення та необхідність (висновок експертизи мав значення для вирішення справи по суті).

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції

19. Постановою Рівненського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Західна агровиробнича компанія» залишено без задоволення, рішення Острозького районного суду Рівненської області від 19 квітня 2023 року залишено без змін.

20. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо неукладеності спірних правочинів та наявності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Підстав для застосування доктрини заборони суперечливої поведінки до спірних правовідносин не встановлено.

21. Постановою Рівненського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Західна агровиробнича компанія» залишено без задоволення, додаткове рішення Острозького районного суду Рівненської області від 10 травня 2023 року залишено без змін.

22. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції правильно визначив розмір витрат на правничу допомогу та на проведення судової експертизи, стягнувши їх пропорційно з кожного з відповідачів.

Узагальнені доводи касаційної скарги

23. 31 серпня 2023 року ТОВ «Західна агровиробнича компанія» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Острозького районного суду Рівненської області від 19 квітня 2023 року, додаткове рішення Острозького районного суду Рівненської області від 10 травня 2023 року та постанови Рівненського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

24. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановіВеликої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц та у постановах Верховного Суду від 19 грудня 2022 року у справі № 670/1088/18,

від 26 квітня 2023 року у справі № 192/1903/19 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

25. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не врахували фактичного виконання спірних правочинів. ТОВ «Західна агровиробнича компанія» використовувало земельні ділянки позивача, який отримував відповідну орендну плату за користування його власністю. Зазначені обставини позивач не спростовував.

26. Заявник вважає, що зазначене свідчить про наявність у позивача волевиявлення на укладення спірних договорів та додаткових угод, незважаючи на заперечення ним факту підписання додаткових угод.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

27. Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 567/1007/22, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

28. 27 вересня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

29. Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

30. ОСОБА_1 на праві приватної власності належать земельні ділянки кадастровий номер 5624285300:11:003:0321, площею 0,26 га, 5624285300:10:001:0249, площею 0,8 га, 5624285300:11:002:0030, площею 1,31 га, що знаходяться на території Острозької МТГ Рівненського району Рівненської області (колишня Мощаницька сільська рада Острозького району Рівненської області).

31. На підставі договорів оренди від 01 квітня 2015 року, 17 квітня 2015 року та 13 квітня 2016 року зазначені земельні ділянки були передані в оренду

ТОВ «Захід Агро» строком на сім років.

32. З інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 28 червня 2022 року вбачається, що державним реєстратором КП «Реєстраційний центр» Городищенської сільської ради Рівненської області на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10 березня 2018 року, індексний номер рішення 40053342, 40053329, рішення від 07 березня 2018 року, індексний номер рішення 40047303, зареєстровано право оренди вищевказаних земельних ділянок за ТОВ «Західна агровиробнича компанія», орендодавцем яких вказано ОСОБА_1 , підставою для реєстрації права оренди такої земельної ділянки зазначено додаткові угоди до договорів оренди землі.

33. Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/118-22/12002-ПЧ від 02 лютого 2023 року підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Орендодавець» у додатковій угоді від 20 грудня 2017 року до договору оренди землі від 01 квітня 2015 року щодо земельної ділянки кадастровий номер 5624285300:11:003:0321 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Орендодавець» у додатковій угоді від 20 грудня 2017 року до договору оренди землі від 17 квітня 2015 року щодо земельної ділянки кадастровий номер 5624285300:10:001:0249 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Орендодавець» у додатковій угоді від 20 грудня 2017 року до договору оренди землі від 13 квітня 2016 року щодо земельної ділянки кадастровий номер 5624285300:11:002:0030 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Встановити чи виконаний підпис від імені ОСОБА_1 напроти прізвища « ОСОБА_1 » у графі «Підпис про одержання» у вставному аркуші до додатка № 00000000101 ОСОБА_1 чи іншою особою не виявилося можливим.

Позиція Верховного Суду

34. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

35. Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

36. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

37. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

38. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

39. У частині першій статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

40. Правочин за своєю природою та законодавчим визначенням є вольовою дією суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.

41. Згідно з частинами першою, третьою статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

42. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

43. Відповідно до статті 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

44. Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

45. ОСОБА_1 , який є власником спірних земельних ділянок, оспорив факт укладення додаткових угод №б/н від 20 грудня 2017 року до договорів оренди від 01 квітня 2015 року, від 17 квітня 2015 року та від 13 квітня 2016 року, укладених з ТОВ «Захід Агро», на підставі яких за ТОВ «Західна агровиробнича компанія» було зареєстровано право оренди спірних земельних ділянок.

46. Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

47. Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається в письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

48. Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку (частина перша статті 16 Закону України «Про оренду землі»).

49. Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

50. Частиною другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

51. Згідно з положеннями статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

52. Відповідно до пункту 5 додаткових угод від 20 грудня 2017 року до договорів оренди землі від 01 квітня 2015 року, 17 квітня 2015 року, 13 квітня 2016 року вони вступають в силу з моменту підписання.

53. Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми правочину, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. Відсутність на письмовому тексті правочину (паперовому носії) підпису його учасника чи належно уповноваженої ним особи означає, що правочин у письмовій формі не вчинений.

54. Належним і достовірним доказом належності підпису особи на письмових документах, є висновок почеркознавчої експертизи, який в сукупності з іншими доказами у справі дає суду можливість дійти висновку про достатність доказів та правильно вирішити спір.

55. Встановивши на підставі висновку експерта №СЕ-19/118-22/12002-ПЧ від 02 лютого 2023 року, складеного за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, що підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Орендодавець» у додаткових угодах від 20 грудня 2017 року до договорів оренди землі від 01 квітня 2015 року, 17 квітня 2015 року, 13 квітня 2016 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про доведеність позивачем відсутності його волевиявлення на вчинення зазначених правочинів, погодження відповідних істотних умов додаткових угод та відповідно про їх неукладеність.

56. Посилання касаційної скарги на фактичне виконання спірних правочинів суди визнали необґрунтованими, з огляду на відсутність в матеріалах справи належних, допустимих та достатніх доказів зазначеного. У цьому аспекті колегія суддів звертає увагу на те, що для проведення у справі судової почеркознавчої експертизи судом першої інстанції витребовувалися у ТОВ «Західна агровиробнича компанія» оригінали документів про отримання ОСОБА_1 орендної плати за користування спірними земельними ділянками за період з 2015 по 2022 роки. Водночас, відповідачем були надані відомості про виплату готівки лише за 2020 рік, за якими судовому експерту, попередженому про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених обов'язків, не вдалося встановити чи виконаний позивачем підпис про одержання коштів напроти прізвища ОСОБА_1 .

57. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

58. Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

59. Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

60. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

61. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі

№ 129/1033/13-ц).

62. З урахуванням категоричного висновку судової почеркознавчої експертизи про те, що підпис від імені ОСОБА_1 у спірних додаткових угодах виконаний не ним, а іншою особою, відсутності доказів, які б спростовували зазначений висновок, не заявлення відповідачем клопотань про проведення повторної чи додаткової експертизи, а також з урахуванням відсутності належних і достовірних доказів періодичного отримання орендодавцем орендної плати за користування його земельними ділянками, колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав визнання дій позивача суперечливими.

63. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, правильно визначився із характером спірних правовідносин, надав належну правову оцінку поданим сторонам доказам, поведінці сторін, та з урахуванням встановленого факту непідписання позивачем оспорюваних додаткових угод, дійшов загалом обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

64. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника по суті спору та їх відображення в оскаржених судових рішеннях (з урахуванням доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження), питання вмотивованості висновків судів, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів першої та апеляційної інстанцій, в загальному зводяться до переоцінки доказів.

65. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

66. Висновки судів, з урахуванням встановлених у цій справі на підставі висновку судової почеркознавчої експертизи обставин непідписання орендодавцем додаткових угод до договорів оренди, відсутності належних і достовірних доказів виконання сторонами умов оспорюваних правочинів, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які містяться посилання у касаційній скарзі, а також практиці вирішення подібних спорів.

67. Колегія суддів зауважує, що касаційна скарга ТОВ «Західна агровиробнича компанія» не містить самостійних підстав оскарження додаткового рішення Острозького районного суду Рівненської області

від 10 травня 2023 року та постанови Рівненського апеляційного суду

від 01 серпня 2023 року, якою додаткове рішення суду першої інстанції залишено без змін, зазначені судові рішення оскаржується виключно з підстав їх похідного характеру від рішення Острозького районного суду Рівненської області від 19 квітня 2023 року, підстав для скасування якого не встановлено.

68. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 402, 403, 409, 410, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» залишити без задоволення.

2. Рішення Острозького районного суду Рівненської області від 19 квітня

2023 року, додаткове рішення Острозького районного суду Рівненської області від 10 травня 2023 року та постанови Рівненського апеляційного суду

від 01 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович