Постанова

від 26.10.2023 по справі 153/1630/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

26 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 153/1630/21

провадження № 61-5835св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Ямпільська міська рада Вінницької області, Громадська організація «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська»,

третя особа - ОСОБА_2 ,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 02 березня 2022 року в складі судді Швеця Р. В. та постанову Вінницького апеляційного суду від 01 червня 2022 року в складі колегії суддів: Матківської М. В., Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ямпільської міської ради Вінницької області (далі - Ямпільська міська рада), Громадської організації «Спілка співвласників майнових паїв «Михайлівська» (далі - ГО «ССМП «Михайліська») та просив: скасувати державну реєстрацію права власності від 06 серпня 2020 року, - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 53551602 від 11 серпня 2020 року, про реєстрацію комунальної власності за Михайлівською сільською радою на житловий будинок на АДРЕСА_1 ; скасувати державну реєстрацію права власності від 01 червня 2021 року, - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 58493640 від 02 червня 2021 року, про реєстрацію приватної власності за ГО «ССМП «Михайліська» на житловий будинок на АДРЕСА_1 ;та визнати за ним право власності на цей житловий будинок у порядку набувальної давності.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що з липня 1978 року він працював головним агрономом колгоспу «Маяк» села Михайлівка. З 1988 року він проживав у будинку АДРЕСА_1 .

З 2004 року він намагається приватизувати цей будинок, однак сільська рада, незважаючи на наявність судових рішень про визнання її дій протиправними, продовжує йому в цьому перешкоджати.

Рішенням виконавчого комітету Михайлівської сільської ради від 12 січня 2015 року № 2 було оформлено право комунальної власності на спірний будинок, видано свідоцтво про право комунальної власності. Судовим рішенням у справі № 153/1194/18 вказані рішення та свідоцтво визнані протиправними та скасовані, а також скасовано проведену на їх підставі державну реєстрацію права власності.

Однак, незважаючи на це, 06 серпня 2020 року Михайлівська сільська рада повторно зареєструвала за собою право комунальної власності на спірний будинок, а 01 червня 2021 року здійснено реєстрацію права власності на цей будинок за ГО «ССМП «Михайліська».

Вважав такі дії відповідачів протиправними. Зокрема зазначав, що первісна реєстрація права власності за Михайлівською сільською радою проведена з порушенням вимог закону, оскільки сільська рада не прийняла належним чином на свій баланс будинок, на час проведення реєстрації права власності сільській раді було відомо, що він разом з дружиною проживає в будинку, а порушене ним питання приватизації житла так і не вирішене.

Посилаючись на викладене, оскільки він з 1988 року зареєстрований та проживає у будинку і користується ним постійно, безперешкодно і відкрито, просив позов задовольнити.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 02 березня 2022 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 01 червня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні вимог про скасування державної реєстрації права власності на спірний будинок, суд першої інстанції виходив з того, що такі вимоги є передчасними, оскільки підставою виникнення права комунальної власності, а в подальшому приватної власності на цей будинок є рішення Михайлівської сільської ради № 160 від 21 грудня 2004 року та № 299 від 21 жовтня 2020 року, які є чинними та не оспорюються позивачем.

Відповідно, оскільки спірне майно має власника і позивач про це завжди знав, підстав для задоволення вимог про визнання за ним права власності на будинок за набувальною давністю також немає.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Підставою касаційного оскарження судових рішень зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм прав без урахування висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 153/1194/18; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права в подібних правовідносинах; судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Зокрема не врахували, що відповідачі заволоділи спірним майном незаконно, оскільки було порушено встановлений законом порядок передачі майна в комунальну власність. Для реєстрації права власності відповідачі надали сфальсифіковані документи, тому в її проведенні необхідно було відмовити.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

07 жовтня 2022 року справа № 153/1630/21 надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

ОСОБА_1 з 19 серпня 1996 року зареєстрований в будинку АДРЕСА_1 .

Рішенням Михайлівської сільської ради № 160 від 21 грудня 2004 року прийнято в комунальну власність Михайлівської сільської ради майно соціальної сфери - два будинки спеціаліста АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 згідно з актом приймання-передачі від 19 липня 2004 року та накладною № 1114 від 19 липня 2004 року, без права приватизації.

06 серпня 2020 року державний реєстратор Ямпільської районної державної адміністрації Ковальова О. А. зареєструвала право комунальної власності за Михайлівською сільською радою на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Підстава для державної реєстрації: довідка Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях № 05-5/2087 від 28 липня 2020 року; рішення Михайлівської сільської ради № 160 від 21 грудня 2004 року; акт приймання-передачі нерухомого майна від 19 липня 2004 року та накладна № 1114 від 19 липня 2004 року, видані СТОВ «Маяк».

Рішенням Михайлівської сільської ради від № 299 від 21 жовтня 2020 року передано безоплатно з комунальної власності Михайлівської сільської ради у власність ГО «ССМП «Михайліська» житловий будинок АДРЕСА_1 . Затверджено акт приймання-передачі об`єктів нерухомого майна від 21 жовтня 2020 року.

01 червня 2021 року державний реєстратор Ямпільської районної державної адміністрації Ковальова О. А. зареєструвала право приватної власності за ГО «ССМП «Михайліська» на це будинок.

Підстава для державної реєстрації: рішення Михайлівської сільської радої № 299 від 21 жовтня 2020 року; та акт приймання-передачі нерухомого майна від 21 жовтня 2020 року, підписаний Михайлівською сільською радою та ГО «ССМП «Михайліська».

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини першої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону визначено, що державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачений порядок проведення державної реєстрації прав.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та процедура державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з пунктом 62 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), для державної реєстрації права власності на підставі рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність також подаються:

1) рішення правонабувача майна, уповноваженого ним органу про надання згоди на передачу об`єкта нерухомого майна;

2) акт приймання-передачі такого об`єкта нерухомого майна.

Пунктами 3, 4 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що в державній реєстрації прав може бути відмовлено в разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Матеріалами справи підтверджено, що для здійснення реєстраційних дій державному реєстратору були надані всі необхідні документи, які передбачені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Водночас, звертаючись з вимогами для скасування державної реєстрації права власності, позивач, зокрема зазначав, що документи, на підставі яких здійснені реєстраційні дії, є незаконними, тобто фактично оспорював правомірність набуття відповідачами права власності на спірний будинок.

Установлено, що реєстрація права власності Михайлівської сільської ради на спірний будинок проведена на підставі рішення Михайлівської сільської ради № 160 від 21 грудня 2004 року, а ГО «ССМП «Михайліська» на підставі рішення Михайлівської сільської ради № 299 від 21 жовтня 2020 року.

Ці рішення органу місцевого самоврядування є чинними та не є предметом позову.

З огляду на викладене, оскільки державна реєстрація прав не є підставою для набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, при цьому вимог про скасування рішень, на підставі яких відповідачі набули відповідні права, позивач не заявляв, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для скасування оспорюваних рішень про державну реєстрацію прав.

Також Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для визнання за позивачем права власності на спірний будинок за набувальною давністю, оскільки встановлено, що цей будинок має власника, який не відмовлявся від свого права власності, про що позивачу було відомо, тоді як за набувальною давністю може бути набуто право власності на майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому майно.

Висновки судів не суперечать висновку, викладеному Верховним Судом у постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 153/1194/18.

Доводикасаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстав для їх скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду без змін.

Щодо судових витрат

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 02 березня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 01 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко