Ухвала

від 27.10.2023 по справі 520/24335/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

27 жовтня 2023 року № 520/24335/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області, третя особа: Державна судова адміністрація України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області щодо нарахування та виплати судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області, відрядженого до Черкаського районного суду Черкаської області, ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 15 липня 2022 року по 31 серпня 2023 року, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 гривні;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області, відрядженого до Черкаського районного суду Черкаської області, ОСОБА_1 : за період з 15 липня 2022 року по 31 грудня 2022 року включно, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2022 року складає 2481 гривня, з утриманням з цієї суми передбачених законом податків і обов`язкових платежів; за період з 01 січня 2023 року по 31 серпня 2023 року включно, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2023 року складає 2684 гривні, з утриманням з цієї суми передбачених законом податків і обов`язкових платежів;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині зобов`язання нарахувати та виплатити суддівську винагороду за один місяць.

Ухвалою суду від 11.09.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у адміністративній справі за вищевказаним позовом.

Представником відповідача Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву.

Також, представником третьої особи, Державної судової адміністрації України через канцелярію суду було подано пояснення щодо адміністративного позову, в яких, зокрема, заявлено декілька клопотань, а саме: про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та про залучення до участі у справі Міністерства фінансів України та Кабінету Міністрів України.

В обґрунтування заявленого клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження вказано, що позивачем у справі є суддя, справу розглядає суд (суддя) та предметом спору є стягнення бюджетних коштів, а відтак, відповідно до п.6 ч.3 ст. 257 КАС України справа становить значний суспільний інтерес. Крім того, представником третьої особи вказано, що з огляду на положення п.2 ч.5 ст. 328 КАС України розгляд справи в спрощеному позовному провадженні позбавляє учасників справи конституційного права щодо оскарження судових рішень в порядку касаційного провадження.

В обґрунтування заявленого клопотання про залучення до участі у справі Міністерства фінансів України та Кабінету Міністрів України вказано, що Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання суддів. Отже, функціонування судової влади прямо залежить від наявності затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України на відповідний рік. Відповідно до норм діючого законодавства до повноважень Кабінету Міністрів України належить розроблення та схвалення Бюджетної декларації, розроблення проектів законів про Державний бюджет України та про внесення змін до Державного бюджету України, забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подання Верховній Раді України звіту про його виконання. В той же час, Міністерство фінансів України відповідає за складання Бюджетної декларації та проекту закону про Державний бюджет України. Нормами Бюджетного кодексу України визначено, що Бюджетна декларація містить положення щодо розміру мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму та рівня його забезпечення. Під час формування бюджетного запиту головні розпорядники бюджетних коштів здійснюють обрахунки своїх потреб з суми, яку доведено Міністерством фінансів України до відома. У цій сумі вже закладено розмір прожиткового мінімуму на відповідний рік.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заявлені клопотання, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Пунктом 10 ч. 6 ст. 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно положень ч.2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до положень ч.4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із положеннями ч.1 ст.260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до положень ч. 6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що за клопотанням однієї із сторін суд може розглянути справу в порядку спрощеного провадження із викликом сторін, однак з заявленого представником третьої особи клопотання про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження вбачається, що представник третьої особи загалом заперечує проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у зв`язку з чим просить суд прийняти рішення про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Однак, суд зазначає, що положеннями ч.1 ст.260 КАС України передбачено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Приписами статті 260 КАС України визначено порядок дій суду щодо розгляду клопотання позивача або відповідача щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї доказів вбачається, що предметом даного спору є надання оцінки діям Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області щодо нарахування та виплати судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області, відрядженого до Черкаського районного суду Черкаської області, ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 15 липня 2022 року по 31 серпня 2023 року, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 гривні.

Суд наголошує, що згідно положень ч.ч.1, 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Отже, оскільки дана справа за ознаками не належить до категорій справ, визначених ч.4 ст. 257 КАС України, то, враховуючи обставини справи, суд вважає, що дана справа є такою, що може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас, суд зазначає, що представником відповідача не наведено у поданому до суду клопотанні обставин, які відповідно до приписів ч.3 ст. 257 КАС України свідчили б про наявність підстав для розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.

Відтак, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника третьої особи щодо розгляду справи за правилами спрощеного провадження.

Стосовно клопотання представника третьої особи про залучення до участі у справі Міністерства фінансів України та Кабінету Міністрів України суд зазначає наступне.

Приписами ст. 48 КАС України визначено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Враховуючи вищевказані норми, суд вважає за необхідне вказати, що положеннями п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що відповідачем є суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Як вже було вказано судом предметом розгляду даної справи є надання оцінки діям Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області щодо нарахування та виплати судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області, відрядженого до Черкаського районного суду Черкаської області, ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 15 липня 2022 року по 31 серпня 2023 року, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 гривні.

В той же час, суд зазначає, що згідно з пунктами 1, 3, 4 Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого Рішенням Ради суддів України 22.10.2010 № 12, Державна судова адміністрація України (ДСА України) здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади з метою створення належних умов функціонування судів і діяльності суддів, представляє суди у відносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування в межах повноважень, установлених законом. Територіальними органами ДСА України є територіальні управління ДСА України, які утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

До завдань ДСА України належить, зокрема, організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади в межах повноважень, визначених законом. Відповідно до покладених завдань ДСА України зокрема здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції (крім Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів), Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, ДСА України та її територіальних управлінь.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивач шляхом звернення до суду з даним позовом не оскаржує рішення, дії або бездіяльність Міністерства фінансів України та Кабінету Міністрів України, а отже позовні вимоги останнього не стосуються вказаних осіб, у зв`язку з чим відсутні і підстави для їх залучення до участі у справі.

Відтак, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника третьої особи щодо залучення до участі у справі Міністерства фінансів України та Кабінету Міністрів України.

Водночас, суд вважає за необхідне вказати, що Верховний Суд у постановах від 10.11.2021 року у справі №400/2031/21 та від 30.11.2021 року у справі № 360/503/21 зазначив, що з огляду на положення статей 148, 149 Закону № 1402-VIII у зіставленні з положеннями частин першої, другої, п`ятої статті 22, частини першої статті 23 Бюджетного Кодексу України виплата суддівської винагороди здійснюється в межах бюджетних призначень, головним розпорядником, яким є Державна судова адміністрація України. Відповідач як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня здійснює свої повноваження в межах асигнувань, які Державна судова адміністрація України затвердила у його кошторисі.

Матеріали справи свідчать на користь того, що позивачем при зверненні до суду було визначено статус Державної судової адміністрації України як третьої особи.

З огляду на вищевикладене, враховуючи зміст заявлених позивачем позовних вимог та висновки Верховного Суду, а також враховуючи обставини того, що позивачем визначено статус Державної судової адміністрації України як третьої особи, суд приходить до висновку про наявність підстав для виключення Державної судової адміністрації України зі складу третіх осіб та залучення останньої до участі у справі в якості другого відповідача.

Відповідно до ч.6 ст.48 КАС України після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Керуючись ст.ст. 48, 240-241, 243, 248, 250, 257-262, 294, 295, 297 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотань представника третьої особи Державної судової адміністрації України про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та про залучення до участі у справі Міністерства фінансів України та Кабінету Міністрів України - відмовити.

Виключити зі складу третіх осіб у справі №520/24335/23 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області, третя особа: Державна судова адміністрація України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії третю особу - Державну судову адміністрацію України.

Залучити до участі у справі № 520/24335/23 за позовом в якості другого відповідача Державну судову адміністрацію України (код ЄДРПОУ 26255795, вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01601).

Витребувати у Державної судової адміністрації України інформацію щодо виділених бюджетних асигнувань Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області на виплату суддівської винагороди, зокрема судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області, відрядженого до Черкаського районного суду Черкаської області, ОСОБА_1 за період з 15 липня 2022 року по 31 серпня 2023 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2022 року - 2481 грн., на 1 січня 2023 року - 2684 грн.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Мельников Р.В.