Постанова

від 27.10.2023 по справі 825/2360/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 825/2360/18

адміністративне провадження № К/9901/4351/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Кіт і пес» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.10.2018 (головуючий суддя Д`яков В.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Ключкович В.Ю., судді Губська О.А., Сорочко Є.О.) від 16.01.2019 у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Кіт і пес» до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2018 року Приватне підприємство «Кіт і пес» (далі - позивач, Підприємство, ПП «Кіт і пес») звернулося з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.06.2018 №00001971400, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 778800,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Підприємство посилалось на неприйнятність висновків Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, викладених в акті перевірки від 02.04.2018 № 242/14/34853751, з тих підстав, що контролюючим органом не надано оцінку положенням пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (далі - ПК України), які визначають поняття «контрольованої операції», та не враховано вимог, яким повинен відповідати суб`єкт контрольованої операції, а саме підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України, згідно з яким для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об`єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України. Також позивач стверджував, що в силу приписів зазначеної статті є помилковими висновки відповідача, що під контрольованою операцією слід вважати операцію, в якій є будь-яка пов`язана особа-нерезидент, без надання оцінки обставинам щодо включення чи не включення держави перебування контрагента-нерезидента до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України. Отже експортні операції з ТОВ «Коллар» (Російська Федерація), SP Collar z o. o. (Польща) за період 2015 - 2016 роки не є контрольованими у розумінні приписів підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України, а тому у ПП «Кіт і пес» відсутній обов`язок щодо звітування про ці операції в порядку та строки, визначені податковим законодавством, відтак застосування штрафних санкцій згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є безпідставним.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.10.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2019, відмовлено у задоволенні позову.

Постановляючи рішення, суди, надавши правову оцінку встановленим обставинам справи, визнали обґрунтованими доводи контролюючого органу, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Коллар» (Російська Федерація), SP Collar z o. o. (Польща) є такими, що здійснювались з пов`язаними особами, а тому в силу приписів підпункту «а» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України, з урахуванням положень підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України, відповідають критеріям для визнання їх контрольованими, що в свою чергу, зважаючи на вимоги пункту 39.4 статті 39 ПК України, на платника податків покладається обов`язок подання звітів про такі операції.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуальних норм - вирішення спору без повного та всебічного дослідження всіх обставин справи, що мають істотне значення для правильного розгляду справи, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Вважає, що суди дійшли помилкового висновку по суті вирішуваного спору, оскільки визначення господарських операцій між Підприємством та ТОВ «Коллар» (Російська Федерація), SP Collar z o. o. (Польща) контрольованими має здійснюватися з урахуванням такого критерію, як віднесення держави нерезидента, що є однією із сторін такої операції, до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, у відповідному звітному періоді; в той же час контрагенти ПП «Кіт і пес» є нерезидентами, зареєстрованими у державах, які не включені до зазначеного переліку у звітних періодах.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить останню залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, з посиланням на необґрунтованість такої, стверджує, що висновки судів у цій справі зроблені за правильного застосування норм податкового законодавства.

Відповідно до пункту 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.01.2020 №460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги підлягають розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08.02.2020.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вказує на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ГУ ДФС у Чернігівській області проведено документальну планову виїзну перевірку ПП «Кіт і пес» з підстав дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2017, валютного - за період з 01.01.2015 по 30.09.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 30.09.2017.

За результатами такої перевірки відповідачем складено акт №242/14/34853751 від 02.04.2018, в якому встановлено порушення Підприємством підпункту 39.4 статті 39 ПК України щодо неподання звіту про контрольовані операції за звітний період 2015 року між платником податків та ТОВ «Коллар» (Російська Федерація) на суму 15 262 064,62 грн; за звітний період 2016 року між платником податків та ТОВ «Коллар» (Російська Федерація) на суму 22 154 633,85 грн., між платником податків та SP Collar z o. о. (Польща) на суму 5 307 317,0 грн.

Такі висновки контролюючого органу вмотивовані тим, що ПП «Кіт і пес», як платник податків, у 2015 - 2016 роках здійснював господарські операції з реалізації зоотоварів з нерезидентами: ТОВ «Коллар» (Російська Федерація) та SP Collar z o. о. (Польща), які є пов`язаними особами, а обсяги господарських операцій відповідають вартісному показнику, відтак такі операції є контрольованими, а на Підприємство покладається обов`язок подачі відповідної звітності. Підставою для віднесення зазначених юридичних осіб до пов`язаних, з огляду на приписи підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України слугувала інформація, що ОСОБА_1 є власником ПП «Кіт і пес» (100%) та матір`ю ОСОБА_2 , який у свою чергу є засновником ТОВ «Коллар» (Російська Федерація) (99,9%), і головою правління SP Collar z o. о. (Польща). Також встановлено, що загальний обсяг господарських операцій платника податків з ТОВ «Коллар» (Російська Федерація), проведених у 2015 звітному році, складає 15262064,62 грн. та у 2016 році - 27461950,80 грн., що перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідні податкові (звітні) роки; річний дохід за даними звітів про фінансовий результат за 2015 звітний рік складає 54342878 грн. та за 2016 звітний рік складає 67861317 грн., що перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідні податкові (звітні) роки, та відповідає критерію визнання операцій контрольованими, визначеному підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15.06.2018 №00001971400, про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 778 800,00 грн.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин, а саме звітні періоди Підприємства 2015 - 2016 роки) платник податків зобов`язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Підпунктом 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України (в редакції, чинній станом на 2016 рік) визначено, що платники податків (крім Національного банку України), які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, інформацію про здійснені контрольовані операції одночасно з поданням декларації з податку на прибуток підприємств (додаток до декларації).

Платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов`язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Форма звіту про контрольовані операції встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України (в редакції, чинній станом на 2017 рік) платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Засади визначення операцій контрольованими встановлені пунктом 39.2 статті 39 ПК України.

Так, питання визнання операцій контрольованими врегульовано підпунктом 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України.

Зокрема, згідно підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України для цілей нарахування податку на прибуток підприємств є:

а) господарські операції, які впливають на об`єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов`язаними особами - нерезидентами;

б) господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.

Відповідно ж до підпункту 39.2.1.2підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України для цілей нарахування податку на прибуток підприємств - господарські операції, які впливають на об`єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), яка включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що пов`язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв:

а) для юридичних осіб:

одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов`язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків;

одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 20 і більше відсотків;

одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) одноособових виконавчих органів кожної такої юридичної особи;

одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради кожної такої юридичної особи;

принаймні 50 відсотків складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради кожної такої юридичної особи складають одні і ті самі фізичні особи;

одноособові виконавчі органи таких юридичних осіб призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу);

юридична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;

сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою, стосовно іншої юридичної особи перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів). При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду);

б) для фізичної особи та юридичної особи:

фізична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов`язаних осіб) володіє корпоративними правами юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків;

фізична особа має право призначати (обирати) одноособовий виконавчий орган такої юридичної особи або призначати (обирати) не менш як 50 відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;

фізична особа здійснює повноваження одноособового виконавчого органу в такій юридичній особі;

фізична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;

сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від фізичної особи, наданих юридичній особі, та/або будь-яких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших фізичних осіб, наданих юридичній особі, які надаються під гарантії цієї фізичної особи, перевищують суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів). При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду);

в) для фізичних осіб - чоловік (дружина), батьки (у тому числі усиновлювачі), діти (повнолітні/неповнолітні, у тому числі усиновлені), повнорідні та неповнорідні брати і сестри, опікун, піклувальник, дитина, над якою встановлено опіку чи піклування.

Розмір частки володіння корпоративними правами розраховується у разі: опосередкованого володіння (в одному ланцюгу) - шляхом множення часток володіння корпоративними правами.

Згідно підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Згідно пункту 120.3 статті 120 ПК України неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу у розмірі: 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції; 1 відсоток суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції; 3 відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктом 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов`язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Проаналізувавши норми податкового законодавства, обставини справи, доводи позовної заяви у їх сукупності, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що ПП «Кіт і пес», ТОВ «Коллар» (Російська Федерація) та SP Collar z o. о. (Польща) є пов`язаними особами для цілей оподаткування через родинні (сімейні) зв`язки, оскільки за даними листа Чернігівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 14.12.2017 №50.6-37/2905/15/23, відділом складено актовий запис про народження №469 від 01.04.1977 на ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю якого є ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 . В той же час ОСОБА_1 є власником та засновником ПП «Кіт і Пес» (100%), а ОСОБА_2 за даними сайту ФПС Росії є засновником ТОВ «Коллар» (99,9%), згідно сайту https/krs-pobierz.pl/kontakt - головою правління.

Разом з тим, суди, досліджуючи питання щодо господарських операцій для цілей визнання їх контрольованими, встановили дотримання вартісних складових, визначених абзацами першим - третім підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України, та відсутність спору між сторонами стосовно відповідності річного доходу Підприємства та обсягу його операцій з ТОВ «Коллар» (Російська Федерація) й Collar Sp z o. o. (Польща) умовам зазначеної статті.

Водночас визнали неприйнятними посилання позивача в позовній заяві та в апеляційній скарзі на помилковість віднесення господарських операцій до контрольованих лише з огляду на критерій, зазначений у підпункті «а» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України (щодо пов`язаності особи-нерезидента), без врахування приписів підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України (щодо внесення держави, в якій зареєстрований контрагент до переліку держав, затвердженого Кабінетом Міністрів України), адже норми підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України дають підстави для висновку, що останніми визначено різні підстави для віднесення господарських операцій до контрольованих.

В адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про які його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених позивачем вимог.

Вказане узгоджується із приписами статті 9 та 77 Кодексу адміністративного судочинства, згідно яких суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог; кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд та повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно положень частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У касаційній скарзі не наведено інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені в позовній заяві та апеляційній скарзі, з урахуванням яких суди вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. Фактично доводи касаційної скарги зводяться лише до переоцінки встановлених обставин справи, що згідно положень статті 341 КАС України виходить за межі повноважень касаційного суду.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи відсутність підстав для висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень або ж порушення процесуальних норм, підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 327, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Кіт і пес» залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Васильєва І.Я.Олендер