Постанова

від 27.10.2023 по справі 640/15629/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 640/15629/20

касаційне провадження № К/9901/40254/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України,

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Собків Я.М.; судді - Глущенко Я.Б., Черпіцька Л.Т.)

у справі № 640/15629/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркейс»

до Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України,

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укркейс» (далі - ТОВ «Укркейс»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, (далі - ГУ ДПС у м. Києві; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03 липня 2020 року № 00005170502 та від 03 липня 2020 року № 00005160502.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 01 грудня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовив повністю, дійшовши висновку про фіктивний характер оспорюваних господарських операцій.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 19 травня 2021 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про повне задоволення адміністративного позову, зазначивши, що платником відповідно до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду справи надано докази, які в повній мірі підтверджують його доводи щодо товарності спірних поставок.

ГУ ДПС у м. Києві звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2021 року та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2020 року.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на безтоварному характері господарських операцій платника з Товариством з обмеженою відповідальністю «Бруно Марс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегапалм», Товариством з обмеженою відповідальністю «Сольвадор», Товариством з обмеженою відповідальністю «Даріел Компані», Товариством з обмеженою відповідальністю «Шеріданс Груп», Товариством з обмеженою відповідальністю «Каніс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Бельмонд Торг», Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорбуд Нова», Товариством з обмеженою відповідальністю «Редфорд Капітал».

Верховний Суд ухвалою від 28 грудня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві.

19 січня 2022 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Укркейс» з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн, за березень, квітень 2019 року та за липень, серпень 2019 року, за результатами якої складено акт від 11 червня 2020 року № 235/26-15-05-02-02/40076012.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку з неправомірним формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість при придбанні товарно-матеріальних цінностей (захисне скло, плівка в асортименті, автомобільний тримач, чохол для смартфонів, чохол-книжка для планшетів, підводний бокс, силіконовий чохол в асортименті) в Товариства з обмеженою відповідальністю «Бруно Марс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапалм», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сольвадор», Товариства з обмеженою відповідальністю «Даріел Компані», Товариства з обмеженою відповідальністю «Шеріданс Груп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Каніс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Бельмонд Торг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорбуд Нова», Товариства з обмеженою відповідальністю «Редфорд Капітал» з огляду на удаваний (фіктивний) характер проведених поставок.

Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилався на: відсутність у постачальників платника в достатній кількості трудових ресурсів, основних та виробничих засобів, необхідних для здійснення оспорюваних поставок; невідповідність номенклатури придбаних та реалізованих цими суб`єктами господарювання товарно-матеріальних цінностей; ненадання ТОВ «Укркейс» товарно-транспортної документації; вирок Печерського районного суду м. Києва від 28 грудня 2020 року у справі № 757/57002/20-к, яким директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Каніс» ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другої статті 205-1 Кримінального кодексу України.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем 03 липня 2020 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 00005160502, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1279248,00 грн за основним платежем та 639624,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 00005170502, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 384935,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття ГУ ДПС у м. Києві названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Вимоги частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Докази, що можуть використовуватися при аналізі реальності операцій, - дані про існування активів (чи вироблялися/імпортувалися, ким і коли), про їх рух на шляху до платника-набувача (як транспортувалися, де зберігалися, ким приймалися, у тому числі встановлення посадових осіб постачальників і покупця, задіяних у таких процесах).

Реальність потребує також з`ясування того факту, чи справді відповідні товарно-матеріальні цінності отримано від указаних у первинних документах контрагентів. Для цього варто встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованими постачальниками, хто персонально брав у цьому участь, допитати відповідних осіб як свідків. Не перевірено судом апеляційної інстанції й фактичний альтернативний рух активів у порівнянні із задекларованим.

Не досліджено судом і технічну можливість контрагентів платника виконати спірні поставки з урахуванням їхніх фактичних господарських ресурсів, понесення ними витрат, пов`язаних з реальним здійсненням господарської діяльності (на оренду приміщень, оплату комунальних платежів та електроенергії, виплату заробітної плати тощо).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Таким чином, постановлене у справі судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи суд на підставі встановлених ним обставин та досліджених доказів, з урахуванням принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, повинен дійти висновку про обґрунтованість/безпідставність позовних вимог із відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, задовольнити частково.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2021 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова