Постанова

від 27.10.2023 по справі 120/434/20-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2023 року

м. Київ

справа №120/434/20-а

касаційне провадження № К/9901/6792/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Біла Л.М.; судді - Курко О.П., Гонтарук В.М.)

у справі № 120/434/20-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Форвард»

до Головного управління ДПС у Вінницькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Форвард» (далі - ТОВ «Бізнес Форвард»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області; відповідач; контролюючий орган), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11 листопада 2019 року № 000198514, від 11 листопада 2019 року № 000200514, від 11 листопада 2019 року № 0004991306, від 11 листопада 2019 року № 0005001306, від 06 лютого 2020 року № 0001330514.

Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 21 жовтня 2020 року в задоволенні позову відмовив.

Вирішуючи спір, суд виходив із того, що оскільки розрахунки за молоко здійснювалися з фізичними особами, які на час їх проведення були померлими, контролюючим органом правомірно виключено зі складу собівартості продукції молоко, придбане в них, на суму 107933,00 грн та, як наслідок, збільшено грошові зобов`язання з податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб і військового збору. Крім того, Вінницький окружний адміністративний суд дійшов висновку про безтоварний характер господарських операцій платника з Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОМОЛПРОМ».

Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 20 січня 2021 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про часткове задоволення позовних вимог. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 11 листопада 2019 року № 000198514, від 11 листопада 2019 року № 0004991306, від 11 листопада 2019 року № 0005001306 та від 06 лютого 2020 року № 0001330514. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

ГУ ДПС у Вінницькій області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року залишити в силі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на об`єктивності викладених в акті перевірки висновків щодо порушення платником вимог податкового законодавства.

Верховний Суд ухвалою від 17 березня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Вінницькій області.

01 квітня 2021 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Бізнес Форвард» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09 березня 2016 року по 30 червня 2019 року та правильності нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 09 березня 2016 року по 30 червня 2019 року, за наслідками якої складено акт від 25 вересня 2019 року № 167/0514/40327290.

Перевіркою встановлено недотримання платником вимог пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) з огляду на завищення собівартості товарів на 107933,00 грн внаслідок придбання молока за готівкові кошти із оформленням приймально-розрахункових відомостей у фізичних осіб, які, за доводами контролюючого органу, є померлими. Зокрема, відповідач заначив, що до перевірки надано відомості на виплату готівки за молоко, в яких вказано ідентифікаційні коди осіб, які відсутні в Державному реєстрі фізичних осіб, що унеможливлює визначення платника податків.

Наведене, в свою чергу, призвело до порушення позивачем пункту 54.2 статті 54, пункту 57.1 статті 57, підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.4 пункту 168.1 статті 168, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176, підпункту 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в частині безпідставного застосування пільги з податку на доходи фізичних осіб при реалізації такими особами власної продукції тваринництва.

Крім того, контролюючий орган дійшов висновку про недотримання платником правил підпункту 185.5.1 пункту 185.5 статті 185, підпункту «в» пункту 186.1 статті 186, підпункту «б» пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України у зв`язку з неправомірним формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість при придбанні пастеризаційно-охолоджувальної установки «Альфа Лаваль» у Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОМОЛПРОМ» з огляду на удаваний (фіктивний) характер проведених господарських операцій, що мотивовано невідповідністю номенклатури придбаних та реалізованих контрагентами ТОВ «Бізнес Форвард» по ланцюгу постачання товарно-матеріальних цінностей.

На підставі зазначеного акта перевірки та з огляду на наведені правопорушення ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято податкові повідомлення-рішення: від 11 листопада 2019 року № 000198514, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 19427,00 грн за основним платежем та 4857,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; від 11 листопада 2019 року № 0004991306, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 23023,43 грн за основним платежем та 9949,52 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; від 11 листопада 2019 року № 0005001306, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору в розмірі 2644,45 грн за основним платежем та 1373,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; від 06 лютого 2020 року № 0001330514, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 890157,00 грн за основним платежем та 222539,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

За правилами пункту 5 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків-юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок), факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 розділу ІІІ Порядку в разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів.

Утім, як з`ясовано судом апеляційної інстанції, в акті перевірки від 25 вересня 2019 року № 167/0514/40327290 не зазначено осіб, які, за доводами контролюючого органу, є померлими та які отримували готівкові кошти від заготівельників молока. Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що готівкові кошти були спрямовані не за цільовим призначенням, як і не підтверджено фіктивність операцій із закупівлі молока, які проводилися заготівельниками серед населення на підставі договорів доручення, укладених із ТОВ «Бізнес Форвард».

При цьому позивачем під час перевірки на підтвердження факту реальності закупівлі молока надано докази отримання готівкових коштів під звіт, приймально-розрахункові відомості про видачу грошей на закупівлю молока від населення у відповідні періоди, що ГУ ДПС у Вінницькій області не заперечується.

Наведене нівелює доводи відповідача про завищення платником собівартості реалізованої продукції на 107933,00 грн та, відповідно, обумовлює протиправність податкових повідомлень-рішень від 11 листопада 2019 року № 000198514, від 11 листопада 2019 року № 0004991306, від 11 листопада 2019 року № 0005001306.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 06 лютого 2020 року № 0001330514, суд апеляційної інстанції цілком обґрунтовано виходив із того, що за правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи).

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, і спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суд апеляційної інстанції встановив, що вони є реальними та підтверджуються долученими платником до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а також господарський характер понесених за ними витрат, а саме: специфікації; видаткових накладних; рахунків-фактур; товарно-транспортних накладних; платіжних доручень.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не зазначено про здійснення ТОВ «Бізнес Форвард» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Доводи ГУ ДПС у Вінницькій області про невідповідність номенклатури придбаних та реалізованих контрагентами платника по ланцюгу постачання товарно-матеріальних цінностей цілком об`єктивно відхилено судом, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів щодо відповідних осіб та дослідження первинних документів.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосував норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ГУ ДПС у Вінницькій області без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

У частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення суду апеляційної інстанції особами, які беруть участь у справі, не оскаржується, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам суду в рамках даного касаційного провадження.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова